Постанова № 27719837, 22.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14127/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представників позивача Гутової О.М., Волосожара Г.В., Чуйкової Т.В.,

представника відповідача Гой В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод», звернувся до суду з позовом до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69654,00 грн., у тому числі за основним платежем - 46436,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 23218,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої був складений акт від 08.05.2012 року № 88/15-17/1-1-00165669. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне повідомлення - рішення.

Позивач вказує на те, що ним не було порушено п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 969 та він мав всі законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від КП «Компанія «Вода Донбасу» Торецьке виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства у лютому 2012 року.

На підставі вищезазначеного позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69654,00 грн., у тому числі за основним платежем - 46436,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 23218,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що позивачем віднесено суму податку на додану вартість до податкового кредиту по податковим накладним, які не зареєстровані контрагентом в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, по податковим накладним №34/0030 від 25.02.2012 року на суму податку на додану вартість 36001,28 грн. та №42/0030 від 28.02.2012 року на суму податку на додану вартість 10434,87 грн. Позивачем не додано до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника КП «Компанія «Вода Донбасу».

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 05 листопада 1996 року, ЄДРПОУ 00165669, перебуває на обліку у спеціалізованій Державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби з 14.11.1996 року.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 3 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органом державної податкової служби надано право у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

Судом встановлено, що у період з 28 квітня 2012 року по 08 травня 2012 року відповідачем здійснено позапланову невиїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №88/15-17/1-1-00165669 від 08.05.2012 року про результати позапланової невиїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» з питання правомірності формування податкового кредиту за лютий 2012 року.

Перевіркою було встановлено, що позивач до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року (вх.№9012917969 від 19.03.2012 року) подано реєстр виданих та отриманих податкових накладних (вх.№9012958180 від 19.03.2012 року). Відповідно до запису за №460 та №489 розділу П реєстру виданих та отриманих податкових 36082,20 грн. за податковою накладною №34/0030 від 25.02.2012 року та суму 10434,87 грн. за податковою накладною №42/0030 від 28.02.2012 року, що видана КП «Компанія «Вода Донбасу» Торецьке виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства.

Згідно з даними отриманими із Єдиного реєстру податкових накладних, податкова накладна за №34/0030 від 25.02.2012 року на суму ПДВ 36082,20 грн. та за №42/0030 від 28.02.2012 року на суму ПДВ 10434,87 грн. продавцем не зареєстрована.

Вищезазначеним актом встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року від 19.03.2012 року № 9012917969 у зв'язку з чим збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 46436,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення №0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 69654,00 грн., у тому числі за основним платежем - 46436,00 грн., за штрафними (фінансовим) санкціями - 23218,00 грн.

Позивачем була надана до відповідача скарга про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року від 08.06.2012 року № 01/28Д.

Згідно рішення про результати розгляду скарги від 26.07.2012 року №10983/10/10-210-5 спірне податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, а вищевказану скаргу залишено без задоволення.

Також позивачем була надіслана до відповідача повторна скарга на податкове повідомлення - рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року від 03.08.2012 року № 01/42Д.

Згідно рішення про результати розгляду скарги від 05.10.2012 року № 3101/0/61-12/10-2115 спірне податкове повідомлення - рішення було залишено без змін, а вищевказану скаргу залишено без задоволення.

Відповідно до пп. 14.1.182 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операції з придбання або виготовлення товарів та послуг (п.198.1 ст. 198 ПК України) .

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів або послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Стаття 201 ПК України передбачає вимоги для податкової накладної, а саме повинна бути підписана уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою податкову накладну, у якій зазначається в окремих рядках: порядковий номер, дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів або послуг; податковий номер платника податку (подавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платника податку; опис товарів або послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Податкова накладна виписуються у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у покупця товарів або послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому статтею 183 ПК України.

Пункт 201.10 статті 201 ПК України зазначає, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до Державної податкової адміністрації України є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Зазначеною нормою Закону визначений чіткий порядок реєстрації податкових накладних та правила включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за умови порушення продавцем порядку заповнення та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що одночасно з податковими накладними №34/0030 від 25.02.2012 року та №42/0030 від 28.02.2012 року продавцем (КП «Компанія «Вода Донбасу» Торецьке виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства) були надані позивачу квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі для підтвердження реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі.

Дослідження судом змісту зазначених квитанцій вказує на наступне.

Податкова накладна від 25.02.2012 року з порядковим номером 34/0030 була зареєстрована в Єдиному реєстрі з порядковим номером 34/30, податкова накладна від 28.02.2012 року з порядковим номером 42/0030 була зареєстрована в Єдиному реєстрі з порядковим номер 42/30.

Отже, після отримання вищезазначених податкових накладних з відповідними квитанціями, з яких вбачається, що під час виписки та реєстрації в Єдиному реєстрі продавцем були зазначені різні порядкові номери податкових накладних, позивач відповідно до встановлених Податковим кодексом України правил мав право на включення сум податку до складу податкового кредиту з умови подання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.

В судовому засіданні встановлено, що заяви від позивача зі скаргою на КП «Компанія «Вода Донбасу» Торецьке виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства про порушення порядку реєстрації (не реєстрації) в Єдиному реєстрі податкових накладних до відповідача не надходило.

Суд враховує також, що на запит від 21.11.2012 року відділу податкового супроводження підприємств машинобудівної та металургійної промисловості СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 25.02.2012 року №34/0030 та від 28.02.2012 року №42/0030 надано відповідь про те, що станом на 21.11.2012 року такі податкові накладні не зареєстровані.

Проте, в Єдиному реєстрі податкових накладних наявна інформація про реєстрацію податкових накладних від 25.02.2012 року №34/30 на суму ПДВ 36082,20 грн. та податкової накладної від 28.02.2012 року №42/30 на суму 10434,87 грн.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічне акціонерне товариство «Дружківський машинобудівний завод» є необґрунтованими, ґрунтуються не невірному тлумаченні нормативних положень закону, а тому підстав для їх задоволення немає.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» до спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000101510/7149/10/15-17/1-00165669 від 30.05.2012 року - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.11.2012 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 27.11.2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.