Постанова № 27719633, 23.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/1158/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріБерднику С.О. за участю: представника позивача представника відповідача Воронова Ю.В. Єрмакової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ідея Ліхт Україна" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р.

ВСТАНОВИВ:

12.01.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

23 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення - рішення форми «ВЗ» за № 0000682302.

Оскаржуване рішення винесено на підставі акту № 1636/23-5/36093812 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2011 року» від 30 червня 2011 року.

Відповідно до змісту оскаржуваного повідомлення - рішення співробітниками податкового органу встановлено порушення абз. «б» п. 200.5, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилося у відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 83 316грн., заявленій у податковій декларації.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідея Ліхт Україна» не погоджується з вищевказаним винесенням податкового повідомлення - рішення, а тому, просить скасувати його.

05 жовтня 2011року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом було відкрито провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2011року у справі №2а-10509/10/0470 та призначено справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні на 09:00 годин 27 вересня 2012 року, що підтверджується відповідними ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі №2а-10509/10/0470.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2012р. провадження в адміністративній справі №2а/0470/1158/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р., до набрання судовим рішенням у справі №2а-10509/10/0470 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2011 року по справі №2а-10509/10/0470, яка розглядається Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, законної сили, було зупинено.

09 листопада 2012 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, а ухвалою суду від 12.11.2012р. провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р. було поновлено провадження у справі було поновлено та справу було призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання з`явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити позов за викладених у ньому підстав, посилаючись також на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р.ту справі №2а-10509/10/0470, яка набрала законної сили 27.09.2012р.після перегляду зазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, відповідно до якої було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника ПДВ від 15.07.2010р. №1961/29-021-1, а також скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про повторну видачу ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» свідоцтва платника ПДВ №100297841 від 13.08.2010р. Також, представником позивача в судовому засіданні було акцентовано увагу на тому факті, що визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку від 15.07.2010р. №1961/29-021-1 відповідно до зазначеної вище постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду має прямим наслідком спростування висновків ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, викладених в акті перевірки від 30.06.2011 року №1636/23-5/36093812, на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 23.08.2011р. №0000682302, а відтак - свідчить про прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом владних повноважень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідач в судове засідання також з`явився, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, 23.11.2012р. надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив наступне.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська на підставі направлення від 01.06.2011р. №786, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Петровій Жанні Євгенівні, в.о. начальника відділу перевірок відшкодування податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб, згідно з п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI та відповідно до наказу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 31.05.2011р. №1035, було проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» (ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна») з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2011 року.

ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.10.2008р. №100145721 анульовано згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2009р. по справі №2а-14431/09/0470, а нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100297841 видано 13.08.2010р. за заявою платника.

Викладене свідчить про те, що ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» не було зареєстровано як платник податку на додану вартість більше 12 календарних місяців до березня 2011 року, що суперечить вимогам абз.а п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України та мало оподатковувані операції з вересня 2010 року по березень 2011 року, тобто не мало оподатковуваних операцій за останні 12 календарних послідовних місяців, що суперечить вимогам абз.б п.200.5 ст.200 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» п.200.5, п.200.7, п.200.8 та п.200.9 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ та п.13, п.п.14.2 та п.п.14.3 Розділу III Наказу ДПА України від 25.01.2011р. №41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» при визначенні та декларуванні суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року у розмірі 83 316 грн. та залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів на 55 782грн.

В судовому засіданні представник відповідача не ставила під сумнів набрання законної сили постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. 27 вересня 2012 року та обов'язковий до виконання всіма зацікавленими особами характер зазначеного судового рішення, погоджуючись як з відповідними нормами Конституції України, так і Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та не заперечуючи обставин, встановлених зазначеним судовим рішенням, що набрало законної сили, але зазначила при цьому про намір відповідача щодо подальшого оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія статуту; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи позивача; копія Довідки з ЄДРПОУ; копія податкового повідомлення - рішення від 23.08.2011р.; копія рішення про результати розгляду скарги від 10.11.2011р.; копія рішення про результати розгляду скарги від 20.12.2011р.; копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість; копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2010р.; копія протоколу зборів засновників від 20.08.2008р.; копія ухвали ДААС від 05.10.2011р.; копія акту від 30.06.2011р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін по даній справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи правомірність спірного податкового повідомлення-рішення в контексті наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22 серпня 2008 року, та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.

16 жовтня 2008 року ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» одержало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145721.

Вищевказане свідоцтво підприємством використовувалось при здійсненні господарської діяльності в період з моменту видачі по момент прийняття ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська рішення про його анулювання, оформленого Актом «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД Ідея Ліхт Україна» за № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року.

Як вбачається зі змісту вищевказаного Акту «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД Ідея Ліхт Україна» за № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року підставою його винесення слугує той факт, що 27 листопада 2009 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а-14431/09/0470 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» про припинення юридичної особи.

При проведенні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ результати якої оформлено Актом № 1636/23-5/36093812 від 30 червня 2011 року перевіряючим у п. 3.3. Акту зазначено, що: «ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.10.2008 р. №100145721 анульовано згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2009р. по справі №2а-14431/09/0470, а нове свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100297841 видано 13.08.2010р. за заявою платника.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2009 року у справі № 2а-14431/09/0470 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» про припинення юридичної особи - скасовано.

24 травня 2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі № 2а-10509/10/0470 винесено постанову якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна», оформленого актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1961/29-021-1 від 15 липня 2010 року; скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про повторну видачу товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» свідоцтва платника податку на додану вартість № 100297841 від 13.08.2010 р., визначивши, що останнє втрачає чинність з моменту набрання законної сили постановою суду; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вчинити дії з відновлення дії свідоцтва №100145721 про реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» платником податку на додану вартість з моменту його видачі.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

23 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення форми «ВЗ» за № 0000682302, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» було відмовлено у бюджетному відшкодуванні у сумі 83 316,00грн.

Оскаржуване рішення винесено на підставі Акту № 1636/23-5/36093812 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за березень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2011» від 30 червня 2011 року.

Відповідно до змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення співробітниками податкового органу було встановлено порушення абз. «б» п. 200.5, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилося у відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 83 316,00грн., заявленій у податковій декларації.

Не погодившись з рішенням Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська товариство з обмежено відповідальністю "Торговий Дім "Ідея Ліхт Україна" в порядку ст. 55 Податкового кодексу України звернулося з відповідною скаргою до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, рішенням якої від 10.11.2011р. за № 32812/10/25-008 у задоволені скарги відмовлено, оскаржуване податкове-повідомлення - без змін.

В свою чергу рішення ДПА у Дніпропетровській області позивачем було оскаржено до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 20 грудня 2011 року за № 7911/6/10-2115 відмовила у задоволені повторної скарги товариства.

Правовідносини сторін у сфері справляння податків і зборів, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР та Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.20.1.1 - п.п. 20.1.2 ПК України, органи державної податкової служби мають право: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків; під час проведення перевірок вимагати виготовлення платником податків (уповноваженим представником платника податків) і безоплатно отримувати від них засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за її наявності) копії документів, що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та пояснень з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу.

Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень п. 180.1. ст. 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів; особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI сума податку, що підлягає сплаті або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка

дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх

податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету

України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі

податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за

отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного

відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту

наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.5 ст. 200 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування; мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Відповідно до положень інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010р. «Щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість», є правомірними дії особи, що використовувала другий індивідуальний податковий номер при складанні податкової звітності, податкових накладених та інших документів в період між анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили судовим рішенням щодо протиправності такого анулювання.

Органи державної влади не наділені правом тлумачити норми закону на власний розсуд, а натомість зобов'язані неухильно, при виконанні покладених на них обов'язків та наданих повноважень, дотримуватися вимоги чинного законодавства.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р., яка набрала законної сили 27.09.2012р., оцінюючи всі докази, наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, не надаючи жодному із зазначених доказів у їх сукупності, враховуючи пояснення, надані представниками позивача та відповідача в судовому засіданні, суд приходить до висновку про винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 23.08.2011р. №0000682302 необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо, непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Відтак, суд, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт порушення прав та інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, вважає належним заходом щодо відновлення прав та інтересів позивача у публічно-правових відносинах, скасування податкового повідомлення - рішення від 23.08.2011р. №0000682302.

Враховуючи викладене вище, позивачем були повною мірою доведені законність та обґрунтованість підстав звернення з даним адміністративним позовом, натомість відповідачем жодними належними доказами в розумінні ст.70 КАС України та невиконання вимог ч.2 ст.72 КАС України не були спростовані доводи позивача, викладені в адміністративному позові, що виключає наявність у суду правових підстав для відмови в задоволенні даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до платіжного доручення від 04.01.2012 року №517 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 32(тридцять дві)грн.19коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» у повному обсязі, суд вважає за необхідне відшкодувати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в розмірі 32 (тридцять дві)грн.19коп.

Таким чином суд приходить до висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення - рішення форми «ВЗ» №0000682302 від 23.08.2011р. - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «ВЗ», винесене Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 23 серпня 2011 року за №0000682302.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2012 року

Суддя Є.О. Жукова