Рішення № 27719072, 14.11.2012, Дарницький районний суд міста Києва

Справа № 2с-36/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"14" листопада 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді -Даниленко В.В., при секретарях - Дядейко К.О., Дмитрюк Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю і поділ спільного майна подружжя -

в с т а н о в и в:

В вересні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя. Свої позовні вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем склались неприязні стосунки, з 2008 року вони проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин. Від даного шлюбу є дитина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Також зазначила, що за час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1, згідно Договору купівлі-продажу нерухомості від 30.06.1995 р., укладеного від імені Відповідача його матір'ю ОСОБА_4 На цій підставі Київським міським БТІ зареєстровано право власності на Квартиру за Відповідачем від 04.07.1995 р. Оскільки, між позивачкою та відповідачем не досягнуто згоди щодо поділу спільного майна, , вона змушена звертатись до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме -не заперечував щодо розірвання шлюбу. В решті вимог просив відмовити в зв'язку з їх безпідставністю. Також пред»явив зустрічний позов в якому просив визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Таврія (ЗАЗ модель модель 110557), державний номерний знак НОМЕР_1, у розмірі 15 000 грн. та грошову компенсацію вартості автомобіля HUNDAI Tucson у розмірі 75 000 грн., а всього стягнути 90 000 грн, а також визнати зареєстровану на ОСОБА_1 частку в квартирі АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю і поділити її пополам. Дані позовні вимоги обґрунтував наступним. Спірна квартира була придбана за рахунок коштів, які належали йому особисто, а тому є його особистою приватною власністю. Також за період шлюбу сторонами було придбано два автомобілі: Таврію (ЗАЗ модель 110557), д.н.з. НОМЕР_1 (вартість близько 30 000 грн.), а також HUNDAI Tucson (вартість 150 000 грн.), зареєстровані на ім'я ОСОБА_1, які залишилися в її користуванні після припинення фактичних шлюбних відносин наприкінці 2008 року. Крім того, автомобіль Таврія в листопаді 2007 року, тобто у період шлюбу, було передано в оренду. Отже, враховуючи це, вважає, що вказані автомобілі повинні бути залишені у власності ОСОБА_1, а на його користь натомість стягнути половину їх вартості, тобто 90 000 грн. Крім того за період шлюбу ОСОБА_1 було набуто у власність частку в квартирі АДРЕСА_3. У вказаній квартирі сторонами було зроблено капітальний ремонт, а також придбано всі нові меблі. Зважаючи на зазначене, вважає, що частка в квартирі АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю і підлягає поділу пополам відповідно до чинного законодавства України.

В судовому засіданні позивач за основним позовом зустрічний позов визнала тільки в частині стягнення з неї на користь відповідача за основним позовом грошової компенсації вартості на автомобіль Таврія (ЗАЗ 110557), кузов № НОМЕР_3, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в сумі 8010,56 грн. (вісім тисяч десять гривен, 56 копійок), звернувши стягнення на грошові кошти, внесені нею 23.12.2010 року по квитанції № 85 на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва № 37317001003844, отримувач Дарницький районний суд м. Києва, код отримувача 02896704, банк отримувач Головне управління Державного казначейства України в м. Києві, МФО 820019. В задоволенні решти вимог за зустрічним позовом просила відмовити.

Під час розгляду справи по даній справі було проведено судово-технічну експертизу наступних документів: розсписки ОСОБА_5 про отримання позики від ОСОБА_2 в сумі 1450 доларів СШАвід22.12.1994року, - розписки ОСОБА_4 про отримання від ОСОБА_5 суми в розмірі 1450 доларів США від 30.06.1995року, - розписки ОСОБА_4 про отримання від ОСОБА_6 позики в сумі 500 доларів США від 30.06.1995року, - розписки ОСОБА_6 про отримання від ОСОБА_4 суми в розмірі 505 доларів США. А також авто-товарознавчу експертизу щодо визначення ринкової вартості автомобіля Таврія ЗАЗ 110557, д.н.з. НОМЕР_1.

В результаті проведеної експертизи було встановлено, що ринкова вартість автомобіля Таврія ЗАЗ 110557, держ. № НОМЕР_1, на дату оцінки, складає: 16093,27 грн. ( шістнадцять тисяч дев'яносто три грн. 27 коп.).

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши всі докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що дійсно між сторонами 27 грудня 1994 року було зареєстровано шлюб, про що у Відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва зроблено актовий запис від 27.12.1994 р. № 2302. Від даного шлюбу сторони мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Подружнє життя в результаті виникнення кардинальних протиріч взаєморозуміння між сторонами стало неможливим. Шлюбні відносини фактично були припинені з листопада 2008 року. З цього часу сторони спільно не проживають та не ведуть спільного господарства. Дитина проживає з позивачкою за матір'ю.

За час спільного проживання сторонами була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1 та автомобіль марки Таврія ЗАЗ 110557, держ. № НОМЕР_1, ринкова вартість якого відповідно до проведеної оцінки становить 16093,27 грн. ( шістнадцять тисяч дев'яносто три грн. 27 коп.).

Згідно зі ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України від 20.06.1969 р. (далі - КпШС України), який діяв на момент придбання Квартири, передбачалось, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Нормами ч.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ(далі - ЦК України) визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В свою чергу, в силу ст.1 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 р. № 2947-III (далі - СК України) цей Кодекс визначає майнові права і обов'язки подружжя.

Враховуючи, що право власності на спірну Квартиру було набуто подружжям до набрання чинності СК України та ЦК України, але продовжує існувати і після набрання чинності вказаними нормативними актами, то станом на сьогоднішній день спірні правовідносини регулюються положеннями СК України та ЦК України.

Так, відповідно до ст.60 СК України, ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, набута за час проживання у зареєстрованому шлюбі Квартира є спільною сумісною власністю сторін.

Положеннями ст.28 КпШС України було передбачено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

У відповідності до ст.70 СК України, ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Будь-які домовленості між Позивачем та Відповідачем щодо поділу Квартири відсутні. Шлюбний договір між сторонами не укладався.

Виходячи з того, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 придбана під час перебування сторін у шлюбі , суд вважає, обґрунтованими вимоги позивача за основним позовом про розподіл вказаної квартири у рівних частках, по 1/2 частині кожному з подружжя. Твердження відповідача за основним позовом (позивача за зустрічним), про те, що спірна квартира була придбана ним за кошти, що належали йому особисто, спростовується чинним законодавством.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Щодо вимог по зустрічному позову про визнання належної ОСОБА_1 частки в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 спільною сумісною власністю подружжя і поділу її між сторонами пополам, то суд дані вимоги вважає необгрунтованими і такими що не підлягають задоволенню, що підтверджується наступним.

Квартира АДРЕСА_3 була набута шляхом безоплатної приватизації та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та її матері - ОСОБА_7 в рівних долях, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 31.07.1997 р., Розрахунком площі квартири, що безоплатно приватизується, від 31.07.1997 р., Технічним паспортом на квартиру, що знаходиться у власності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»від 19.06.1992 р. № 2482 (далі - Закон про приватизацію) приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Згідно зі ст.3 Закону про приватизацію одним із способів приватизації є безоплатна передача громадянам квартир (будинків) із розрахунку санітарної норми 21 кв. м. загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м. на сім'ю.

У відповідності до п.п. 4, 8 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 р. № 396, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 р. за № 109/17404, якщо загальна площа квартири, що підлягає приватизації, відповідає вказаній площі в межах санітарних норм, зазначена квартира безоплатно передається у приватну власність (спільну сумісну, спільну часткову) наймачеві та членам його сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі.

Отже, в даному випадку частка у спірній Квартирі АДРЕСА_3 була набута ОСОБА_1 в результаті приватизації шляхом безоплатного відчуження частки у квартирі 2.

Відповідно до ст.243 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р., який діяв на момент приватизації вищевказаної квартири, передача однією стороною другій стороні безоплатно майна у власність є договором дарування. Також у відповідності до ст.717 ЦК України безоплатна передача майна однією особою іншій особі у власність є договором дарування.

Отже, виходячи з норм ст.ст. 1, 3 Закону про приватизацію, ст.717 ЦК України, безоплатна приватизація за своєю правовою природою є договором дарування.

В свою чергу, відповідно до ст.57 СК України, майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 60, 70, 104, 105, 112, Сімейного кодексу України, ст.ст. 368, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 218, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27.12.1994, про що у Відділі реєстрації актів громадянського стану Мінського району міста Києва зроблено актовий запис № 2302.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі слати державного мита в сумі 1708,50 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрат на проведення судових експертиз в сумі 5076,00 грн. та в сумі 1406,40 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання квартири особистою приватною власністю і поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль Таврія ЗАЗ 110557, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, в сумі 8046,64 грн. (вісім тисяч сорок шість гривень 64 копійки), звернувши стягнення на грошові кошти, внесені ОСОБА_1 за Квитанцією № 85 від 23.12.2010 та Квитанцією № 85 від 18.10.2012 на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва (р/р №37317001003844, МФО 820019 в УДСКУ в Дарницькому районі м. Києва, ЗКПО 02896704).

У задоволенні решти вимог за зустрічним позовом відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Дарницький районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: