Рішення № 27714326, 28.11.2012, Новосанжарський районний суд Полтавської області

28.11.2012

Справа № 1621/734/12

Провадження 2/1621/540/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 року

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді -Киричка С.А.,

при секретарі -Коркішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість у розмірі 21 867,82 грн., за кредитним договором PLRORX06727900 від 18.09.2006 року, та судовий збір у розмірі 218,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору PLRORX06727900 від 18.09.2006 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1 480,54 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.09.2007 року. Згідно умов договору, він складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому станом на 29.03.2012 року має заборгованість - 21 867.82 грн., яка складається з наступного: 1 258,94 грн. -заборгованість за кредитом, 8 157,97 грн. -заборгованість за процентами за користування кредитом, 79,96 грн. -заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 10 853,43 грн. -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. -штраф (фіксована частина), 1 017,52 грн. - штраф (процентна складова). В добровільному порядку позичальник заборгованість не погасила, тому вони звернулись до суду з позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати без його участі і зазначає, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає частково та не заперечує проти їх задоволення.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.09.2006 року, банк надав їй кредит в сумі 1480,60 грн. строком на 12 місяці з 18.09.2006 року по 18.09.2007 року, зі сплатою за користування кредитом 2,0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди в розмірі 19,99 грн. та єдиноразової винагороди в розмірі 134,60 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди і комісії, в передбачені заявою та умовами надання споживчого кредиту строки. Погашення кредиту повинно було здійснюватись щомісячними платежами. У разі порушення позичальником свого зобов'язання, договором була передбачена пеня в розмірі 0,15 % за кожен день прострочення (а.с. 7). Пунктом 5.3 умов надання споживчого кредиту було передбачено штраф у випадку порушення виконання зобов'язання в розмірі 500 грн. та 5% від суми прострочення. (а.с. 7).

В судовому засіданні встановлено, що банком було виконано свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором PLRORX06727900 від 18.09.2006 року, вбачається, що позичальник (відповідач) свої зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконувала, в результаті чого станом на 29.03.2012 року утворилася заборгованість у розмірі 21 867,82 грн. (а.с. 2).

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість складається з наступного: 1 258,94 грн. -заборгованість за кредитом, 8 157,97 грн. -заборгованість за процентами за користування кредитом, 79,96 грн. -заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 10 853,43 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. -штраф (фіксована частина), 1 017,52 грн. -штраф (процентна складова).

Договором укладеним між ОСОБА_1 та позивачем (умовами), в забезпечення виконання зобов'язання, було передбачено пеню та штраф (п. 5.1 та п. 5.3), при цьому договором встановлено фіксований штраф та штраф в процентному співвідношенні від розміру заборгованості. Згідно ст. 549 ЦК України, штраф та пеня обчислюються лише у відсотках від суми не виконаного або не належно виконаного зобов'язання, тобто сторони не в змозі встановлювати в договорі пеню або штраф у вигляді твердої грошової суми. Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними при укладенні договору та визначенні його умов, проте умови договору не можуть суперечити чинному законодавству. Положення договору, якими встановлено за порушення виконання зобов'язання штраф в розмірі 500 грн. не відповідають положенням ст. 549 ЦК України.

Окрім того, зі статті 549 ЦК України вбачається, що штраф є видом неустойки, який може встановлюватись за будь-яке порушення зобов'язання, в той час як пеня встановлюється на випадок прострочення виконання зобов'язання і покликана забезпечити його своєчасне виконання. В п. 5.3 договору від 18.09.2006 року зазначено, що позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у разі порушення строків платежів. Тобто штраф передбачений договором, носить правовий характер пені, яка додатково передбачена п. 5.1 договору. Таким чином, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором, банком одночасно нарахована пеня та штраф, що є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду, за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позичальника може бути застосовано лише один із видів неустойки за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором і в даному випадку доцільно застосувати пеню.

Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 1 017,52 грн. (процентна складова), необхідно відмовити.

Що стосується пені нарахованої банком у розмірі 10 853,43 грн., суд вважає наступне.

Відповідач в письмовій заяві просила суд зменшити розмір пені, відповідно до чинного законодавства, посилаючись на те, що вона не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, маючи на утриманні двох неповнолітніх дітей та доглядаючи за матір'ю інвалідом І групи.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором PLRORX06727900 від 18.09.2006 року, вбачається, що заборгованість за кредитом ОСОБА_1 становить 1 258,94 грн., заборгованість за відсотками -8 157,97 грн., при цьому банком нарахована пеня у розмірі 10 853,43 грн. (а.с. 2). Такий розмір пені не є співрозмірним розміру заборгованості, а тому суд вбачає підстави для застосування положень ст. 551 ЦК України.

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Зважаючи на те, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір заборгованості, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені до суми заборгованості за кредитом, а саме з 10 853,43 грн. до 1258,94 грн.

Договором від 18.09.2006 року були також передбачені комісії. Згідно розрахунку заборгованість по комісіях становить 79,96 грн. При підписанні договору ОСОБА_1 погодилася на такі умови, а тому суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь банку 79,96 грн. заборгованості по комісії.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 1 258,94 грн. заборгованості по кредиту, 8 157,97 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 79,96 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 258,94 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, а всього в сумі 10 755,81 грн.

Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, суд також вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно заперечень ОСОБА_1 на позовну заяву про стягнення заборгованості щодо відмови у задоволенні позову в зв'язку з пропуском строку позовної давності, суд вважає, що їй слід відмовити, так як п. 5.5. кредитного договору PLRORX06727900 від 18.09.2006 року передбачений термін давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів тривалістю 5 років.

Керуючись ст.ст. 526, 629, 1048, 1049, 1054 ст.ст. 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», рах. № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором PLRORX06727900 від 18.09.2006 року у розмірі 10 755,81 грн. (десять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень вісімдесят одну копійку).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки с. Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», рах. № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, сплачений ним судовий збір у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області С.А.Киричок