Рішення № 27710660, 26.11.2012, Тетіївський районний суд Київської області

26.11.2012 Справа № 1026/1831/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Тетіївський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді : Косович Т.П.

при секретарі : Козуб І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк»( далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 113 813 гривень та судові витрати у розмірі 1139 гривень. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що 13 грудня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір R53400169982В, відповідно до якого Банк надав відповідачу грошові кошти у користування ( кредит) в сумі 100 000 ( сто тисяч) гривень під 22% річних, а відповідач зобов»язувався повернути кредит в строк до 13.12.2016 року або достроково, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки встановлені кредитним договором. Проте, відповідач не виконує належним чином свої зобов»язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 04 липня 2012 року має заборгованість в сумі 113 813 гривень.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ "ВТБ Банк" Деревецький В.В. позовні вимоги уточнив і просив стягнути з позивача на користь Банку 135 213 гривень та судовий збір в сумі 1139 гривень.

Відповідач в судове засідання не прибув ,будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. В раніше наданих суду поясненнях, проти позовних вимог заперечував, посилаючись на викладені у письмовому запереченні обґрунтуваннях ( а.с.-55-61)

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством ВТБ Банк та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір R53400169982В, відповідно до якого Банк надав відповідачу грошові кошти у користування ( кредит) в сумі 100 000 ( сто тисяч) гривень під 22% річних, що підтверджується копією меморіального ордеру № 31177 від 13.12.2011 року. ( а.с.-5-7,11-17) та не заперечується відповідачем, а відповідач зобов»язувався повернути кредит в строк до 13.12.2016 року або достроково, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки встановлені кредитним договором. Проте, відповідач не виконує належним чином свої зобов»язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 12 листопада 2012 року має заборгованість в сумі 135 213 ( сто тридцять п»ять тисяч двісті тринадцять) гривень, із яких :

- борг за кредитним договором з урахуванням індексу інфляції, інфляційних витрат та 3% річних, у зв»язку з порушенням зобов»язань щодо повернення кредиту становить 99 581 грн. 35 коп. в тому числі : прострочена заборгованість за кредитом -9 217,06 гривень; поточна заборгованість за кредитом - 90 180 грн.; 3% річних -108,58 грн.; інфляційні втрати -75,71 грн.;

- борг за процентами ( плата за користуванням кредитом) з урахуванням індексу інфляції, інфляційних витрат та 3% річних нарахованих в зв»язку з порушенням зобов»язань щодо сплати процентів -17 871,19 грн., в тому числі : прострочена заборгованість за процентами за період з 19.02.2012 року по 12.11.2012 року -15 881,55 грн.; 3% річних -182,60 грн.,інфляційні втрати -126,65, сума заборгованості за поточними процентами станом на 12.11.2012 року -1680,40 грн.,

- пеня нарахована у зв»язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов»язань -17 761,43 грн.

Вказана заборгованість підтверджується розрахунком суми заборгованості станом на 12 листопада 2012 року ( а.с.83-85)

З метою досудового врегулювання спору, Банк надсилав відповідачу лист-вимогу про усунення порушень умов кредитного договору від 13.12.2011 року проте, вимоги позивача про погашення заборгованості відповідача залишені без задоволення ( а.с.-9-10)

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання . Боржник , який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов»язковими для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Щодо заперечень відповідача про неправомірність нарахування пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення з посиланням на Закон «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», суд вважає вказані заперечення не обґрунтованими та безпідставними, виходячи із наступного. Так, предметом регулювання вказаного Закону є договірні відносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, а суб»єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи -суб»єкти підприємницької діяльності. Враховуючи, що ОСОБА_3 уклав з Банком кредитний договір не як фізична особа - суб»єкт підприємницької діяльності,а як фізична особа, в даному випадку, на договірні відносини між сторонами не поширюються норми Закону »Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов»язань з повернення кредиту та /або сплати процентів за його користування та /або інших платежів згідно з умовами договору позичальник зобов»язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов»язань за кожен день прострочки.

Посилання відповідача на ч.3 ст. 551 ЦК України суд вважає необґрунтованими, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України , розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення .

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних у кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення ч.3 ст. 551 ЦК України про зменшення неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно із частиною другою статті 625 ЦК України , які мають іншу правову природу . При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054-1056-1 ЦК України , у такому порядку не підлягають зменшенню через не співмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами осиного грошового боргу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов»язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов»язанні, не лише айнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу ( наприклад відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов»язання)

Враховуючи, що відповідач до суду заяви про зменшення розміру пені не надав, істотних обставин не зазначив, а розмір пені, згідно наданих позивачем розрахунків, не перевищує суму заборгованості за кредитом, суд вважає, що підстав для зменшення розміру пені немає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи, що відповідач свої зобов»язання виконував неналежним чином , не вносив платежі у строки і у розмірах встановлених договором, чим істотно порушив його умови, а тому заборгованість в розмірі 135 213 гривень підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 1139 грн. також підлягають стягненню з відповідача, відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 15,60,88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 525,526,551625,629,1048, 1054 ЦК України, суд -

В И РІ ШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «ВТБ Банк»01004 м. Київ бульвар Тараса Шевченка/вулиця Пушкінська, 8/26 МФО 321767 код ЄДРПОУ 14359319 , рахунок № 37399000001023 у ПАТ «ВТБ БАНК»заборгованість за кредитним договором R53400169982В від 13.12.2011 року у розмірі 135 213 ( сто тридцять п»ять тисяч двісті тринадцять ) гривень 97 коп. та 1 139 ( одну тисячу сто тридцять дев»ять) гривень судового збору, а всього 136 352 ( сто тридцять шість тисяч триста п»ятдесят дві ) гривні 97 коп.

Апеляційна на скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:: Т. П. Косович