Рішення № 27709654, 28.11.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа№ 2/0544/3436/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року Слов'янський міськрайонный суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Чернишова Ю.В.

при секретарі - Гречко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини ,

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина відповідачки- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ј частки з усіх видів доходів відповідача щомісячно, однак не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що вона є бабусею ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4. Батьками дитини є ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

З листопада 2011року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини та остання пішла з сім'ї і стала жити з іншим чоловіком. Їх син ОСОБА_4 залишився проживати з батьком. У грудні 2011року їх шлюб було розірвано за рішенням суду. З 17 лютого 2012року батько дитини знаходиться під вартою, у зв'язку з обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по кримінальній справі за його звинуваченням. З цього часу дитина проживає з нею. Мати дитини, відповідачка у справі не приймає участі в утриманні дитини, не надає матеріальної допомоги. Батько не може цього робити у зв'язку з находженням під вартою.

Вона ж є пенсіонеркою і її доходи не дозволяють в повній мірі забезпечувати матеріально дитину.

ОСОБА_7, діючи в суді через свого представника ОСОБА_8, позов не визнала.

Як на такі доводи послалась на те, що місце проживання дитини між нею та батьком дитини ОСОБА_5 за рішенням суду не визначено. А зробити це за наявності перебування останнього під вартою на теперішній час не можливо. Ніхто з батьків не звертався до суду за вирішенням питання про визначення місця проживання дитини, тому вирішити питання про те, хто з батьків кому повинен виплачувати аліменти не має можливості. Окрім того, зазначає. що вона надає матеріальну допомогу на утримання сина, а саме купує одежу, продукти харчування, дає гроші на навчання та харчування в школі.

Також зазначає, що позивачка не призначена опікуном її сина ОСОБА_4, а є лише його бабусею, а тому не може ставити питання про стягнення аліментів на її користь.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Так у ході судового розгляду з вірогідністю було встановлено, що батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. ОСОБА_1 є бабою малолітнього ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 та не оспорюється сторонами.

Також встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини та спільне проживання з листопада 2011року і після їх припинення малолітній ОСОБА_4 залишився проживати та жив з батьком, що вбачається із рішення суду про розірвання шлюбу та з пояснень обох сторін.

Рішенням суду від 12 грудня 2011року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було розірвано.

Як вбачається із постанови суду від 17.02.2012 року батько малолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 , був заарештований та йому на час проведення досудового слідства було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Як вбачається із пояснень сторін , останній до теперішнього часу перебуває під вартою.

Після арешту батька, малолітній ОСОБА_4 проживає разом з бабою ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1, що відповідачем не оспорюється та підтверджується актом ОСББ «Егіда».

Мати дитини з ним не проживає, а зареєстрована та проживає за адресою : АДРЕСА_1, що також підтверджується поясненнями представника відповідача та довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Донецькій області.

Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків по утриманню неповнолітньої дитини до повноліття.

Суд не може погодитись з доводами відповідача, стосовно того, що позивачка , як баба малолітнього ОСОБА_4 , не має права на звернення з вимогами про стягнення аліментів, оскільки не призначена олпікуном, а також з тих підстав, що відсутнє судове рішення про визначення місця проживання дитини.

Так відповідно до приписів ст.258 СК України, передбачено право баби та діда на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Зазначене свідчить, що таке право в позивачки є. Окрім того норми СК України не пов'язують вирішення питання про стягнення аліментів на утриммання дитини, з судовим рішенням про всизначення місця проживання дитини.

Статтею 180 СК України передбачено лише обов'язаок батьків по утриманню дитини. Аналіз наведної норми передбачє стягнення аліментів з того з батьків, хто ухиляється від утримання дитини.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка заперечуючи проти вимог посилається на те, що вона здійснює утримання дитини. Разом з тим, крім пояснень інших доказів суду не надала.

Позивачка в якості доказів своїх доводів, послалась на акти ОСББ «Егіда», про те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом з бабою ОСОБА_1, в квартирі АДРЕСА_1, що відповідачем не оспорюється. А також актом ОСББ «Егіда», про те, що за значеною адресою також зареєстрована ОСОБА_9, яка фактично з листопада 20011року там не проживає. Ця обставина також не опспорюється відповідачем та , як зазначено вище, підтверджується рішенням суду від 12.12.2011року та довідкою про місце реєстрації відповідачки.

Також позивач послалась на свідків.

Так свідок ОСОБА_10 пояснила в суді, що позивачку та ОСОБА_4 знає близько року. Вона колишня дружина ОСОБА_11, з яким на теперішній час перебуває у шлюбі відповідачка. Їй відомо, що після того, як ОСОБА_2 в листопаді 2011року пішла із сім'ї, вона не утримує сина ОСОБА_4 та не надає матеріальної допомоги позивачці , на утримання сина в належному та достатньому обсязі. Дає дитині лише періодично, а не щомісяця по 20-30грн.. Дитину утримує ОСОБА_1, а також допомагають друзі батька та сама вона.

Свідок ОСОБА_12 також підтвердив, що коли в листопаді 2011року відповідачка пішла з сім'ї вона не надає допомоги на утримання дитини. А після того, як батько дитини був заарештований, і дитина стала проживати з бабою, ОСОБА_2 також не надає останній ніякої допомоги на утримання дитини. Сам ОСОБА_4 та ОСОБА_1 неодноразово звертались до нього за допомогою для придбання продуктів харчування для дитини та на придбання необхідних речей і одежі. Таку допомогу він їм надає.

В суді , також допитаний ОСОБА_4, який пояснив, що після того, як мати пішла з сім'ї вона не надавала ні йому ані батькові, з яким він залишився проживати , грошей на його утримання. Коли батька заарештували він став жити з бабусею ОСОБА_1. Мати лише інколи дає йому гроші. За останні дві неділі давала по 100грн.. До цього грошей давала. Також за весь цей час приблизно тричі купувала їжу. Також за цей час купила йому спортивні штани, куртку та кросовки.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи надані сторонами докази, суд приходить до переконання, що мати дитини ОСОБА_2 виконує свій обов'язок по утриманню дитини -ОСОБА_4 періодично, не в достатній мірі та без врахувань її необхідних потреб. А з огляду на вищезазначені докази , розмір участі відповідачки в утриманні дитини становить менше передбаченого ч.2 ст. 182 СК України, розміру аліментів.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували докази позивача стосовно розміру надання допомоги на утримання дитини.

Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує обставини перелічені в ч.1 цієї норми. При цьому ч.2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків передбачених ст. 184 СК України, тобто при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чим при визначенні розміру аліментів на утримання дитини, основним критерієм визначення рорзміру аліментів є майновий стан сторін та можливість відповідача надавати матеріальну допомогу дружині та сплачувати аліменти на дитину у зазначених позивачем розмірах.

Представник відповідача пояснив суду , що ОСОБА_2 має постійне місце роботи працюючи в Слов'янському відділенні «ОТП»банку, та отримує заробітну платню. Відомостей про розмір заробітної плати в нього не має. Аліментів нікому не сплачує. Доказів про те, що стан здоров'я, матеріальне становище, наявність у відповідачки інших утриманців, перешкоджають можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, суду не надано.

З огляду на наведене суд приходить до переконання, що матеріальний стан відповідача дозволяє здійснювати виплати в розмірах зазначених в позові. Тому суд приходить до переконання, що аліменти на утримання дитини слід стягувати у частці від доходу відповідача, що має становити ј частку від його доходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180, 181, 182, 183, 258 СК України, ст.10,11,58,60, 209,212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженки м. Слов'янська Донецької області, що проживає АДРЕСА_2, іпн. НОМЕР_1, працюючої АТ «ОТП»банк, Слов'янське відділення,

на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що проживає АДРЕСА_3

аліменти на утримання дитини- ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі ј частки з усіх видів її доходів щомісячно, однак не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 листопада 2012року до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 уродженки м. Слов'янська Донецької області, що проживає АДРЕСА_2

На користь держави на рахунок 31210206700075 ГУДКСУ в Донецькій області МФО 834016 Код ОКПО 37803368 код платежу- 26503448, отримувач УДКС в м. Слов'янську код 22030001, судовий збір в сумі 214грн.60коп. .

Рішення підлягає негайному виконанню в межах сум платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов"янський міськрайонний суд протягом десяти днів, з моменту його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Донецької області Ю.В. Чернишов