Рішення № 27704534, 28.11.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа 22ц-0590/11994/2012 Головуючий у 1 інстанції Бухтіярова О.М.

Категорія 46 Доповідач Березкіна О.В.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2012 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Курило В.П., суддів Будулуци М.С., Березкіної О.В.

при секретарі Перепечаєнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до відповідача, посилаючись на те, що будинок АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте після розлучення вона просить розділити його, визнавши за нею право власності на весь будинок, та стягнути з неї на користь відповідача вартість ? частини будинку з урахуванням інтересів їх спільної з відповідачем дитини.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя - задоволені.

Суд виділив та визнав право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться по провулку АДРЕСА_1 вартістю 28 000 грн. та стягнув на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10 000 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Дзержинського міського суду Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області № 37317004001000, МФО 834016, код ЕДРПОУ 26288796, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, що внесені ОСОБА_1 за квитанцією № 15069.10.20 від 25.10.2012 року в рахунок компенсації вартості ? частини будинку АДРЕСА_1

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що суд безпідставно стягнув на його користь 10 000 грн. як ? частину вартості спільного будинку, в той час як відповідно оцінки, вартість будинку складає 28 000 грн. Крім того, суд не врахував, що він не згоден на отримання компенсації вартості своєї частки, оскільки він зареєстрований у спірному будинку, іншого житла немає, тому не бажає отримувати гроші, а бажає проживати у належній йому частці.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення.

ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що будинок АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, проте розподілу в натурі він не підлягає, тому право власності на будинок необхідно визнати за позивачкою ОСОБА_1 стягнувши з неї на користь відповідача 10 000 грн. в рахунок компенсації його частки у праві спільної сумісної власності подружжя.

Проте повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції неможливо з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони під час знаходження у шлюбі придбали житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 і який є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно висновку експерта Донецької торгово-промислової палати № 113, вартість якого складає 2112 грн., розділ домоволодіння по АДРЕСА_1 в натурі відповідно до ідеальних часток співвласників не можливий, ринкова вартість домоволодіння на момент проведення експертизи становить 28 000 грн.

Відповідно до правил ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" роз'яснено, що за відсутності згоди одного із подружжя присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової компенсації.

Проте, відповідач заперечує проти отримання компенсації вартості ? частини спільного жилого будинку, а позивачка ОСОБА_1, звертаючись із позовом, вимог про припинення права власності ОСОБА_2 не ставила.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин висновки суду першої інстанції щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на жилий будинок та стягнення з неї на користь ОСОБА_2 10 000 грн. вартості ? частини вартості житлового будинку, не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з визнанням за нею та ОСОБА_2 права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 по ? частині за кожним.

Оскільки, під час розгляду справи позивачка внесла на депозитний рахунок суду суму у розмірі 10 000 грн. в рахунок компенсації вартості ? частини будинку АДРЕСА_1, то означені грошові кошти підлягають поверненню ОСОБА_1

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до частини 1 статті 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст.303-316 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2012 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розділити жилий будинок АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину жилого будинку АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину жилого будинку АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 2112 грн. витрат за проведення експертизи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 114,60 грн. судового збору.

Повернути ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10 000 грн., що знаходяться на депозитному рахунку Дзержинського міського суду Територіального управління Державної судової адміністрації в Донецькій області № 37317004001000, МФО 834016, код ЕДРПОУ 26288796, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, внесені ОСОБА_1 за квитанцією № 15069.10.20 від 25.10.2012 року в рахунок компенсації вартості ? частини будинку АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цим рішенням.

Судді: