Ухвала суду № 27704526, 20.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2515/7162/2012 (2-а/2515/495/2012) Головуючий у 1-й інстанції: Мороз К.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції на постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження,-

в с т а н о в и в:

Постановою Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження задоволено, визнано незаконною постанову заступника начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. про закінчення виконавчого провадження ВП №31826327 від 07 травня 2012 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судове рішення частково виконано та надано вагомі причини щодо неможливості виплати коштів, оскільки Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові не має у володінні власних коштів для забезпечення перерахування їх в рахунок виконання судових рішень, а лише отримує кошти з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, що вказує на неможливість звернення стягнення на кошти боржника, які мають інше цільове призначення, для виконання рішення суду в частині проведення виплати нарахованої суми.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 листопада 2011 року Новозаводським районним судом м.Чернігова видано виконавчий лист №2-а-295/10, яким зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові зробити перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 з 04 січня 2009 року відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та 75% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення, та забезпечити її виплату.

Заступником начальника Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Шило Т.О. на підставі п.11 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»07 травня 2012 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №31826327, в якій встановлено, що нараховано 121551,46 грн., однак в частині здійснення виплати неможливо виконати рішення суду без участі боржника.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про порушення та недотримання відповідачем при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження вимог п.11 ч.1 ст.49, ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

У відповідності до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 1 ст.75 вищезазначеного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У відповідності до п.11 ч.1 ст.49 вищевказаного Закону виконавче провадження підлягає закінченню, серед іншого, у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.

Відповідно до ч.3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження»у разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про закінчення виконавчого провадження (ВП №31826327) від 07 травня 2012 року винесена на підставі п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду неможливо виконати без участі боржника, натомість боржником не виконується рішення в частині виплати у зв'язку з незалежними обставинами -відсутністю коштів для даного виду виплат, внаслідок чого застосування до боржника штрафів, передбачених ст.ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», не вбачається можливим.

У відповідності до ст.36 Закону України «Про виконавче провадження»за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Деснянським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції з метою примусового виконання рішення суду не використано всіх засобів впливу на боржника, передбачених чинним законодавством, не надано суду належних та допустимих доказів щодо дотримання вимог ст.ст.75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»під час примусового виконання виконавчого листа №2а-295/10, обґрунтованих доказів щодо неможливості виконання виконавчого листа Новозаводського районного суду м.Чернігова №2а-295/10 без участі боржника.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції -залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20 листопада 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.