Постанова № 27701331, 27.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3303/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"27" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»та Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Еліт Парфум»до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задоволено частково.

Судом було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 11 червня 2012 року № 0000712300 та № 0000722300. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Крім того, з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення в частині незадоволених вимог та задовольнити позов в повному обсязі, до суду звернувся позивач.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а в задоволенні апеляційної скарги відповідача необхідно відмовити, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB «Еліт Парфум»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «ОПТ - БЕСТ»за період з 01 жовтня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено Акт від 24 квітня 2012 року № 87/22-2/32209914.

Як вбачається з Акта перевірки, податковий орган дійшов висновку про те, що укладені між позивачем та вказаними контрагентами правочини є нікчемними.

У зв'язку з цим, відповідач зазначив, що позивачем порушено вимоги п.п. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.15 статті 200 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено податковий кредит на суму 1 733 333, 00 грн. за грудень 2010 року у сумі 500 000, 00 грн., за січень 2011 року у сумі 733 333, 04 грн., лютий 2011 року у сумі 500 000, 00 грн.

На підставі Акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 0000712300, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1 021 433, 00 грн., з яких 915 760, 00 грн. - за основним платежем та 105 673, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2012 року № 0000722300, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 352 743, 00 грн. за 01 січня 2011 року та 387 517, 00 грн. за 02 лютого 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Еліт Парфум»є юридичною особою, що зареєстрована 07 жовтня 2002 року Подільською районною у місті Києві державної адміністрацією та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби відповідно до довідки від 09 березня 2011 року № 209.

Відповідно до свідоцтва № 100266136 позивач є платником податку на додану вартість.

Між позивачем і ПП «ОПТ - БЕСТ»укладено договори поставки товару від 28 листопада 2010 року № 12/1, від 01 грудня 2010 року № 12/3, від 29 грудня 2010 року № 29/12 і від 27 січня 2011 року №27/01-Х.

Предметом вказаних договорів була поставка парфюмерних композицій, хімічних матеріалів, скляної тари і ємності.

Суми сплаченого позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів у вказаного контрагента позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року, січень 2011 року і лютий 2011 року.

В матеріалах даної справи наявні належним чином засвідчені копії податкових накладних виписаних ПП «ОПТ - БЕСТ»та специфікацій до договорів, укладених між TOB «Еліт Парфум»і ПП «ОПТ - БЕСТ».

Як встановлено судом першої інстанції, для перевезення придбаного у ПП «ОПТ - БЕСТ»товару, позивачем було залучено перевізників ФОП ОСОБА_3 та TOB «Синтез».

Під час судового розгляду судом першої інстанції у якості свідка було допитано директора TOB «Синтез»ОСОБА_4, який підтвердив, що підприємство надавало послуги з перевезення вантажу від ПП «ОПТ - БЕСТ»до TOB «Еліт Парфум».

Крім того, директором TOB «Синтез»надано суду копію Ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 січня 2011 року Серії АГ № 504837, про право надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом.

Позивачем також надано суду копію договору від 08 березня 2010 року «Перевезення автомобільним транспортом», копії товарно-транспортних накладних з відміткою «Небезпечний вантаж», актів здачі-прийняття робіт і талонів замовника, які підтверджують факт здійснення перевезень TOB «Синтез»вантажу, придбаного у ПП «ОПТ-БЕСТ».

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Серії АА № 386155, основним видом діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами, виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля косметичними та парфумерними засобами.

Тобто, здійснення позивачем господарських операцій з ПП «ОПТ-БЕСТ»повністю відповідає тим видам господарської діяльності, які здійснює позивач.

В матеріалах справи наявні копії висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 11 жовтня 2010 року № 05.03.02-07/74837 про відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України розчинників універсальних органічних багатокомпонентних виробника TOB «Еліт Парфум», висновку від 26 липня 2011 року 3 05.03.02-07/77630 про відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України засобу для розпалювання твердого палива виробника TOB «Еліт Парфум», висновку від 02 квітня 2008 року № 05.03.02-04/19255 про відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України парфумованої води для жінок та чоловіків виробника TOB «Еліт Парфум».

Позивачем також надано суду копії договорів, укладених між TOB «Еліт Парфум»і ТОВ «Галтерра», TOB «Кромберг Енд Шуберт Україна», TOB «Лікві Авто», предметом яких є поставка позивачем розчинника універсального.

Крім того, позивачем надано суду копію договору від 08 квітня 2011 року № 080401, укладеного з TOB ПВК «Авалон», згідно з яким позивач замовив у даного підприємства готову продукцію, виготовлену на підставі сировини позивача, і копію договору від 04 січня 2010 року № 01-10 на переробку давальницької сировини, укладеного з ТОВ «ПКВ «Золотоноша», предметом якого є надання послуг по переробці сировини в парфумерні засоби.

На підтвердження виконання вказаних договорів, позивачем надано суду копії накладних на переміщення від 05 травня 2011 року № ЕЛ - 1 та від 01 серпня 2011 року № ЕЛ - 2, а також Акт звірки комплектуючих виробів.

Також, позивачем надано сулу копію договору від 01.03.2011 № 7, укладеного з TOB «Магірус ЛТД», відповідно до якого позивач постачає парфумерно-косметичну продукцію і комплектуючі до неї.

На підтвердження вказаного договору позивач надав суду копії видаткових накладних і копії податкових накладних.

Крім того, позивачем надано копії технологічних карток та довідок про списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо поставки товарів ПП «ОПТ-БЕСТ»та їх використання в господарській діяльності і подальшої реалізації у вигляді переробленої продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення правочинів, які позивач вважає нікчемними, сторони правочинів є правоздатними і перебувають в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про нікчемність укладених між позивачем і ПП «ОПТ - БЕСТ» угод є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних положень, колегія суддів приходить до висновку про те, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, виписані позивачу ПП «ОПТ - БЕСТ»відповідають вимогам п. 201.1 статті 201 ПК України.

При цьому, позивачем суду надано усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі видаткові і податкові накладні, акти приймання-виконаних робіт, довідки про варітьсь робіт та платіжні доручення.

Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість, є безпідставними, а тому судом було вірно скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, фактично зазначена податкова перевірка проводилась на підставі постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області лейтенанта податкової міліції Яшана О.Б. від 30 листопада 2011 року, винесеної за розглядом матеріалів кримінальної справи № 80-1283.

Відповідно до п. 86.9 статті 86 ПК України - у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи зазначене положення законодавства та наявні матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що податковий орган не мав правових підстава для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби щодо їх винесення також підлягають задоволенню.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій податкового органу по прийняттю спірних податкових повідомлень-рішень підлягає скасуванню, а позов в цій частині -задоволенню.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було порушення норм матеріального права, що призвело до частково невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»- задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року в частині відмови в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Парфум»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2012 року № 0000712300 «форми Р»та № 0000722300 «форми В4»- скасувати ухвалити нову, якою адміністративний позов в цій частині задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби щодо винесення податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2012 року № 0000712300 «форми Р»та № 0000722300 «форми В4».

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Чаку Є.В.