ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.12.08 р. Справа № 20/243
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянув увідкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне управління „Артемівськтрансбуд”, м.Артемівськ
про стягнення 22066,01 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2- дов.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне управління „Артемівськтрансбуд”, м.Артемівськ, про стягнення 22066,01 грн. - суми збитків, заподіяних внаслідок неповернення орендованих за договором найму (оренди) від 26.09.05 р. будівельних лісів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на встановлені судом факти неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за вищезазначеним договором щодо повернення орендованого майна та відсутності у відповідача цього майна, на приписи Господарського та Господарського процесуального кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Представник відповідача проти позову заперечив, однак письмового відзиву по суті позовних вимог суду не надав, до судових засідань 18.11.08 р., 10.12.08 р. не з'явився.
У судовому засідання 02.12.08 р. було оголошено перерву до 10.12.08 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
26 вересня 2005 р. позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір найму (оренди) будівельних лісів для оздоблюваних робіт (Н<4м), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачеві, а відповідач - прийняти у строкове володіння та користування будівельні ліси та сплатити орендну плату (п.1.1 договору).
Згідно із п.п.1.4, 1.5 договору, строк початку оренди - 28.09.05 р., строк закінчення оренди та повернення лісів - 27.10.05 р.
Відповідно до п.2.1 договору, загальна сума орендної плати - 3500,00 грн.
Згідно із п.п.3.3, 3.4 договору, відповідач-1 зобов'язаний повернути орендоване майно не пізніше строку, зазначеного у п.1.5 договору. Відвантаження лісів в оренду та приймання їх з оренди здійснюється на території Донецької ділянки Закритого акціонерного товариства “Фірма “РеМП”.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.07.07 р. по справі № 20/106 за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне управління „Артемівськтрансбуд”, м.Артемівськ, та до Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Донецьк, встановлено факт неповернення відповідачем орендованого майна позивачеві та зобов'язано відповідача по даній справі повернути це майно позивачеві.
Рішення набрало законної сили.
Згідно із актом державного виконавця від 07.04.08 р., присуджене до повернення позивачеві відповідачем майно у останнього відсутнє.
Відповідач даного факту не спростував.
За даних обставин позивач звернувся до суду із даним позовом та просить суд стягнути з відповідача - 22066,01 грн. суми збитків, заподіяних внаслідок неповернення орендованих за договором найму (оренди) від 26.09.05 р. будівельних лісів.
Відповідач позову не визнав, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З вищенаведених документів вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем договірних обов'язків з передачі позивачеві орендованого у нього майна рішенням суду відповідач був зобов'язаний повернути це майно позивачеві.
Однак, за відсутності майна така передача не відбулась.
Згідно із ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст.225 зазначеного кодексу, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частинами 3 та 4 зазначеної статті встановлено, що при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Разом з тим, згідно із частиною 5 ст.225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Пунктом 5.3 договору найму (оренди) будівельних лісів для оздоблювальних робіт (Н<40м), що укладений сторонами, передбачено, що у випадку втрати орендатором (відповідач) лісів або доведення їх до стану, що унеможливлює або утрудняє їх подальше використання, орендодавець (позивач) має право вимагати відшкодування вартості втраченого або пошкодженого майна, а орендар зобов'язаний її відшкодувати виходячи з вартості будівельних лісів, наведеної у переліку, що міститься в п.5.3 Договору.
Як вбачається з акту державного виконавця від 09.04.08 р., присуджене до повернення відповідачем позивачеві майно, а саме - стійки (4м) в кількості 27 шт., ригелі (2м) - 56 шт., ригелі (1,6м) - 70 шт., щитки настилу металеві - 17 шт., сходини - 1 шт., у відповідача відсутнє.
Виходячи зі змісту п.5.3 договору найму (оренди), вартість цього майна складає 15739,00 грн.
Позивач просить суду стягнути з відповідача суму збитків в розмірі 22066,01 грн., в обґрунтування чого, крім іншого, надав суду копії прайс-листа, рахунків.
Згідно із ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Надані позивачем документи не є підтвердженням ринкової ціни на майно, вартість якого позивач просить стягнути з відповідача, а свідчать лише про певні комерційні пропозиції суб'єктів підприємницької діяльності.
Разом з тим, укладеним сторонами по справі договором передбачена вартість орендованого майна, що підлягає відшкодуванню орендодавцю у разі втрати або суттєвого пошкодження.
За даних обставин, ця вартість складає 15739,00 грн.
Отже, позовні вимоги в цій частині позову є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Судові витрати покладаються на відповідача повністю в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.224, 225 Господарського кодексу України, ст.623 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельне управління „Артемівськтрансбуд” (84500, Донецька область, м.Артемівськ, вул.Космонавтів, 6; поточний рахунок 26006190072121 у Артемівській філії АКБ УСБ м.Артемівськ, МФО 334033, ЄДРПОУ 33367104) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; поточний рахунок НОМЕР_1 в Донецькому РУ Приватбанку, МФО 335496, ін.НОМЕР_2) 15739,00 грн. збитків, 220,66 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Повний текст рішення оголошено 10.12.08 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 - відповідачеві;
1 -у справу
Судове рішення № 2770207, Господарський суд Донецької області було прийнято 10.12.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 20/243. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: