Ухвала суду № 27701181, 22.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р.Справа № 2а-6062/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Старостіної О.Ю., відповідача - Голяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6062/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" (далі по тексту - ТОВ «ТД «Есат»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.04.2012 року №0000272220, №0000262220.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. по справі № 2-а-6062/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000262220 від 20.04.2012 року та №0000272220 від 20.04.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Есат" (код ЄДРПОУ 37187340) сплачений судовий збір у розмірі 1873.00 грн. (одна тисяча вісімсот сімдесят три грн.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки доказам у справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6062/12/2070 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.44.1 ст.44, п.138.1 ст.138, п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України, ст.1, п.2 ст.3, ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.4 ст.7, ч.ч.4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України. З вказівкою на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.12.2011р. № 324/23-02-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Агро-Синергетика», від 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Агро-Синергетика», від 20.02.2012 р. № 94/23-02-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт», зазначив про неможливість реального здійснення вказаним контрагентом позивача фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності за період вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року, анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Промтехноопт» 24.01.2012 р., відсутність ТОВ "Промтехноопт" за юридичною адресою, про що працівниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено відповідні акти; відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів). Зазначене, на думку відповідача, свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій, вчинених ТОВ "Промтехноопт". Враховуючи вищевикладене, вважає, що позивачем в порушення п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ст.1, п.2 ст.3, ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» занижено податок на прибуток за 4 квартал 2011 року на суму 81249 грн., та в порушення п.198.3, п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України занижено ПДВ на загальну суму 70651 грн., а відтак, податкові повідомлення-рішення від 20.04.2012 року № 0000272220, №0000262220 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Есат» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції їх відхилити, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зазначив, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" належним чином підтверджено відповідними первинними документами (податковими накладними, видатковими накладними, рахунками на оплату, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними), а тому висновки податкового органу про відсутність реального характеру вказаних господарських операцій є помилковими. Враховуючи викладене, стверджує, що позивач має право на формування податкового кредиту та валових витрат за результатами вказаних господарських відносин, оскільки виконав усі законодавчо визначені для цього умови (придбано певний обсяг товарів, який повністю оплачено у безготівковій формі, в тому числі сплачено ПДВ у ціні товарів, придбані ТМЦ використані позивачем у власній господарській діяльності, позивач та його контрагент зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ). Внаслідок чого спірні податкові повідомлення-рішення про визначення позивачеві податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підлягають скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім "Есат" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.09.2010 р., про що видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425072 (т.1, а.с.55).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Есат" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість (т.1, а.с.56-57).

В період з 30.03.2012 р. по 05.04.2012 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім "Есат" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Промтехноопт" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами якої складено акт №359/22/37187340 від 10.04.2012 року, яким зафіксовано порушення п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями ст.4, п.2 ст.3, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-ХІУ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 81249 грн. в т.ч. за 4 кв. 2011 року 81249 грн.; порушення п.п. 198.4. п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2756-УІ зі змінами та доповненнями - занижено податок на додану вартість на загальну суму 70651грн., в т.ч. по періодах: за жовтень 2011 року на суму 21920 грн., за листопад 2011 року на суму 20124 грн., за грудень 2011 року на суму 28607 грн. (т.1, а.с.144-158).

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення рішення від 20.04.2012 року №0000272220 про визначення ТОВ «ТД «Есат» податкового зобов'язання з податку на додану вартість 70651 грн. (за основним платежем) та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35325,5 грн., №0000262220 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 81249 грн. (т.1, а.с.9-10).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ТД «Есат» звернулось до суду з даним позовом про їх оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки відповідачем не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, якими порушено права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки №359/22/37187340 від 10.04.2012 року висновок відповідача про завищення ТОВ «ТД «Есат» валових витрат та податкового кредиту за результатами відносин з ТОВ "Промтехноопт", в рамках угоди, яка, на думку відповідача, не є реальною.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказаний висновок відповідача помилковим, безпідставним та таким, що не може бути покладений в основу твердження про завищення позивачем сум податкового кредиту та валових витрат, з огляду на таке.

Колегія суддів зазначає, що позивачем за результатами відносин з ТОВ "Промтехноопт" віднесено до складу податкового кредиту за жовтень-грудень 2011 року суму ПДВ в загальному розмірі 70651,52 грн., та до складу валових витрат 4 кварталу 2011 року віднесено суму в розмірі 353257,62 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, згідно з п.201.1. ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Згідно п.201.4. ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності до п.138.1. ст..138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Як встановлено положеннями п.138.2. ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь - які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від Постачальника до Покупця за певну грошову суму.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Промтехноопт" (постачальник) та ТОВ "Торгівельний дім "Есат" (покупець) укладено договір поставки товару №140 від 03.10.2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується придбавати та передавати у власність покупця електротехнічні товари (кабельнопровідникову продукцію, СКС, автоматика, світлотехніка, електрофурнітура), порційну продукцію, а також інші товари та матеріали. Асортимент товару зазначається в рахунках-фактурах на кожну партію товару. (т.1, а.с.45-46).

В рамках виконання умов вказаного договору ТОВ «Промтехноопт» відвантажено позивачеві товару на загальну суму 423909,17 грн., згідно видаткових накладних № 0310-42 від 03.10.2011 р., № 0512-55 від 05.12.2011 р., № 1212-03 від 12.12.2011 р., № 0111-12 від 01.11.2011 р., та рахунків на оплату № 0212-69 від 02.12.2011 р. на суму 23666,50 грн., № 0111-5 від 01.11.2011 р. на суму 120744,38 грн., № 0310-12 від 03.10.2011 р. на суму 131522,37 грн., № 0112-4 від 01.12.2011 р. на суму 147976,00 грн. (т.1, а.с.69-76).

За результатами господарських операцій з поставки товарів позивачеві ТОВ «Промтехноопт» виписано податкові накладні №37 від 01.11.2011 року, №58 від 03.10.2011 року, №277 від 12.12.2011 року, №117 від 05.12.2011 року (т.1, а.с.116-119).

Перевезення товарно - матеріальних цінностей здійснювалось відповідно до договору №01/09/11 про надання послуг з поставки вантажу, укладеного між ТОВ "Торгівельний дім "Есат" та ФОП ОСОБА_3 (т.1, а.с.60-61).

Фактичну передачу поставленого товару позивачеві підтверджено товарно-транспортними накладними від 10.01.2012 р., 12.01.2012 р., 01.02.2012 р., 16.01.2012 р., 12.12.2011 р., 05.12.2011 р., 01.11.2011 р. (т.1, а.с.62-68), які, з урахуванням положень ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568, є належним доказом транспортування придбаного товару.

Слід відмітити, що у вказаних товарно-транспортних накладних вантажовідправником зазначено ТОВ «Промтехноопт», замовником та вантажоодержувачем - ТОВ «ТД «Есат», пунктом навантаження - м. Мерефа, тупик Залізнодорожний, пунктом розвантаження - м. Харків, вул. Котлова, 68.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій договорів оренди приміщення № 7 від 01.01.2011 р., № 7/4 від 11.04.2011 р. та № 8/1 від 29.12.2011 р., за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 68 знаходяться приміщення площею 15 кв.м. та 8 кв.м., які позивачем орендовано у ФОП ОСОБА_4 (т.1, а.с.77-78, т.2, а.с.131-133).

Поставлений товар позивачем оплачено в повному обсязі, про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок та платіжних доручень (т.1, а.с.79, 82, 91, 124-135).

Колегією суддів встановлено, що виписані ТОВ "Промтехноопт" податкові накладні оформлені у відповідності до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а видаткові накладні та рахунки-фактури - у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Колегія суддів зазначає, що придбані позивачем у ТОВ "Промтехноопт" товари були оприбутковані у власному бухгалтерському обліку, про що свідчать надана до матеріалів справи копія оборотно-сальдової відомості за 4 квартал 2011 року (т.2, а.с.93-112), та в подальшому використані безпосередньо у власній господарській діяльності в рамках виконання господарських зобов`язань позивача як Продавця по реалізації іншим контрагентам (ПАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат», ПАТ «Куряжський домобудівельний комплекс», ТОВ «Техноком», ФОП ОСОБА_5, ТОВ «ПК-Енергомонтажсервіс», ТзОВ «ВБП «Гарант», ТОВ «ХАСК», ТОВ «Асс», СТГО «Південна залізниця», ТОВ «ВКГ «Лісова казка», ДП обслуговування повітряного руху України, ДП «Завод ім. Малишева», ПАТ «Нововодолазький молокозавод», ТОВ «Мікро-тех», ТОВ «Харківський лікеро-горілчаний завод», ТОВ НВП «Промснабсервіс», Фізико-технічному інституту низких температур ім.. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України, АТ «Промкомплект», НВП Товариства інвалідів Київського району м. Харкова «Промтехснаб», ТОВ «Вовчанський м'ясокомбінат», ВАТ ХФЗ «Червона зірка», ТОВ «Асс-Поліграфпак», ТОВ «Окін Фесіліти УА», ТОВ «Хаск Холдінг», ТОВ «Агропромислова компанія «Агросвіт», ПАТ «Виробниче підприємство «Твін Друк», ТОВ «Магік Буд»), що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями податкових накладних, видаткових накладних та банківських виписок (т.1, а.с.159-250, т.2, а.с.1-66, 154-250, т.3, а.с.1-98).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження позивачем належного виконання сторонами договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та ТОВ "Промтехноопт".

Колегія суддів зазначає, що контрагент позивача ТОВ "Промтехноопт" на момент складання на адресу позивача податкових накладних та виконання умов договору з позивачем був належним чином зареєстрований як юридична особа, про що свідчить надана до матеріалів справи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1, а.с.47-54), згідно якого станом на час здійснення спірних господарських операцій відомості про юридичну особу ТОВ «Промтехноопт» - підтверджено, та був зареєстрований органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, отже, мав відповідний обсяг цивільної право- та дієздатності щодо укладення та виконання договору з позивачем, та право на виписування податкових накладних.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що анулювання реєстрації ТОВ «Промтехноопт» як платника ПДВ, на яке посилається відповідач в акті перевірки як на підставу ставити під сумнів реальність господарських операцій з позивачем, відбулося 24.01.2012 року, тобто, після завершення спірних господарських операцій та поза межами перевіреного податкового періоду (з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року).

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів купівлі-продажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Колегія суддів відзначає, що сам лише висновок податкового органу про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді з посиланням на відсутність об'єктів оподаткування, які визначаються Законами України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств" у ТОВ "Промтехноопт", не має своїм наслідком нікчемність укладених цим суб'єктом господарювання правочинів і не може слугувати належним та достатнім доказом наявності у такого суб'єкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що висновки акту перевірки № 359/22/37187340 від 10.04.2012 року ґрунтуються виключно на відомоcтях актів ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 14.12.2011р. № 324/23-02-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт", від 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промтехноопт» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Агро-Синергетика» за період листопада 2011 року», та від 20.02.2012 р. № 94/23-02-05/37092055 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредиту з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення за період грудня 2011 р.».

Зазначеними актами зафіксовано неможливість реального здійснення вказаним контрагентом позивача фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, відсутність у останнього фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів); відсутність ТОВ "Промтехноопт" за юридичною адресою; відсутність реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в акті № №359/22/37187340 від 10.04.2012 року на вищезазначені акти про неможливість проведення зустрічних звірок як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги судом з огляду на наступне.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232, а також Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженої наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб`єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

При цьому, судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. Таким чином, акти про неможливість проведення перевірки та акти про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем копій актів про неможливість проведення зустрічних звірок від 14.12.2011р. № 324/23-02-05/37092055, 26.01.2012 р. № 41/15-02-36/37092055, від 20.02.2012 р. № 94/23-02-05/37092055 до матеріалів справи не надано.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), колегія суддів приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки № 359/22/37187340 від 10.04.2012 року суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту.

Колегія суддів зауважує, що податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.

Слід також відмітити, що висновків про нікчемність правочину між ТОВ «ТД «Есат» ТОВ «Промтехноопт» в акті перевірки відповідачем не викладено.

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у складі вартості придбаних у ТОВ "Промтехноопт" товарів, на відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаним контрагентом товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; незнаходження ТОВ "Промтехноопт" за місцезнаходженням спростовується фактичними обставинами, встановленими у справі та відомими самому відповідачу, та, крім того, не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні та первинні документи по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем товарів та послуг сторонами не заперечується.

Колегією суддів взято до уваги те, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, які складалися між позивачем та його контрагентами за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Таким чином, в ході перевірки відповідачем не було зафіксовано фактів, що свідчили б про безтоварність операцій або їх фіктивність.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зобов'язання по спірним договорам як ТОВ «ТД «Есат», так і ТОВ "Промтехноопт" були виконані в повному обсязі та належним чином: отримано певний обсяг товару, за який сплачено відповідну суму грошових коштів, позивачем нараховано та сплачено ПДВ на суму вартості товарів, що є підставою вважати такі договори укладеними, та такими, що мають реальні правові наслідки.

Колегія суддів зазначає, що правочини були укладені право- і дієздатними юридичними особами, ні предмет цих правочинів, ні зміст прав та обов'язків їх сторін положенням чинного законодавства не суперечать.

Таким чином, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, ст.4, п.2 ст.3, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат в розмірі 353267,62 грн. та про порушення п.п. 198.4. п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок безпідставного віднесення до складу податковому кредиту з податку на додану вартість суми в розмірі 70651 грн. за результатами відносин з ТОВ «Промтехноопт» зроблений відповідачем за відсутності належних і допустимих доказів, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому не може слугувати підставою для зменшення позивачу податкового кредиту та валових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.

За таких обставин, факти викладених в акті перевірки № 359/22/37187340 від 10.04.2012 року порушень слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 20.04.2012 року №0000272220 про визначення ТОВ «ТД «Есат» податкового зобов'язання з податку на додану вартість 70651 грн. (за основним платежем) та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 35325,5 грн., №0000262220 про визначення позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 81249 грн. - протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6062/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 р.