Ухвала суду № 27698175, 22.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р. Справа № 130661/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Кузьмича С.М., Савицької Н.В.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у адміністративній справі №2а-3409/12/1370 за адміністративним позовом Державного територіально - галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ДТГО «Львівська залізниця» звернулося в суд з позовом до Ужгородської МДПІ Закарпатської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 року за №41/17-2/01071290.

Позивні вимоги обґрунтовує тим, що відокремлений підрозділ «Станція Чоп» ДТГО «Львівська залізниця» у періоді, що перевірявся відповідачем, належав до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, та відповідно до положень Податкового та Бюджетного кодексів України сплачував (перераховував) цей податок за своїм місцезнаходженням, тобто до бюджету м. Чоп, що підтверджується самим актом перевірки. Орган державної податкової служби, продовжує помилково прирівнювати окремі дільниці (обертові депо, околотки, чергові пункти, енергодиспетчерські пункти, тощо), які входять до складу відокремлених підрозділів, до самих відокремлених підрозділів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 23.12.2011 р. № 41/17-2/01071290. Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача 1831,41 грн. сплаченого судового розбору.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційного розгляду справи, проти апеляційної скарги заперечив, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. За результатами документальної виїзної позапланової перевірки Відокремленого підрозділу «Станція «Чоп» ДТГО «Львівська залізниця» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2010 року по 14.11.2011 року складено акт від 25.11.2011 року за №1474/17-2/01071290 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2011 року за №41/17-2/01071290, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-найманих працівників в розмірі 183141 грн. 35 коп., в тому числі основний платіж - 146513 грн. 08 коп. та штрафні (фінансові) санкції -36628 грн. 27 коп.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог ст. 168 ПК України по відокремленому підрозділу «Станція Чоп» виявлено кредиторську заборгованість з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 146513,08 грн., в тому числі с. Тисаашвань - 146513,08 грн. Зокрема встановлено, що відокремлений підрозділ «Станція Чоп» в порушення вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, податок на доходи фізичних осіб, отриманий із зарплати працівників посту ЕЦ-1, стрілочного посту, контори передач в сортувальному парку, оператора приладу башмакоукладовича, башмачників до гірничого посту, пункту комерційного огляду, гірничого посту ЕЦ-3, сортувального парку МВ-7, які проводять свою діяльність на території Тисаашванської сільської ради, перерахувало за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління та бухгалтерії, а не за місцем знаходженням структурного підрозділу, який входить до складу Відокремленого підрозділу «Станція Чоп» ДТГО «Львівська залізниця».

Задовольняючи адміністративний позов,суд першої інстанції виходив з того, що «Станція Чоп» є відокремленим підрозділом, який відповідно до п.п. 168.4.3 п.168.4. ст.168 ПК України, уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, такий податок було перераховано до місцевого бюджету за його місцезнаходженням за вересень-жовтень 2011 року, що підтверджується довідкою Окремого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» від 24.04.2012 року за №222 та відповідними платіжними дорученнями.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Платниками податків, згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим агентом, відповідно до п. 18.1 ст. 18 ПК України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п. 14.1.180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПК України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Підпунктом 168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України передбачено, що юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

З матеріалів справи вбачається , що відповідно до п. 3.1 Положення про станцію Чоп Львівської Державної залізниці, затвердженої начальником Львівської державної залізниці 10.07.2002 року, станція є відособленим структурним підрозділом Львівської державної залізниці без права юридичної особи. Відокремлений підрозділ «Станція Чоп» Львівської залізниці ДТГО «Львівська залізниця» взятий на облік Ужгородською МДПІ 10.11.1993 року за №134, що підтверджується довідкою відповідача від 07.02.2011 року за №31/29-00.

З урахуванням наведеного, відокремлений підрозділ «Станція Чоп» відповідно до п.п. 168.4.3 п.168.4. ст. 168 ПК України, уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб. До місцевого бюджету за місцезнаходженням підрозділу було перераховано суми податку з доходів фізичних осіб за вересень-жовтень 2011 року, що підтверджується довідкою Окремого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» від 24.04.2012 року за №222 та відповідними платіжними дорученнями.

Що стосується посилань відповідача на порушення відокремленим підрозділом «Станція Чоп» Львівської залізниці ДТГО «Львівська залізниця» п.п. 168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскільки окремі дільниці, які входять до складу відокремленого підрозділу не являються самостійними відокремленими підрозділами, тому платник податку не зобов'язаний перераховувати суми податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету за місцезнаходженням даних дільниць.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у адміністративній справі № 2а-3409/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 27.11.2012 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді С.М. Кузьмич

Н.В. Савицька