Ухвала суду № 27696617, 22.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1570/4405/11

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Колесниченко О. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Димерлія О.О. та Єщенка О.В.

при секретарі Івановій К.І.

за участю представникв сторін:

від прокуратури Салманова Христина Андріївна

від апелянта Трусов Анатолій Сергійович

від позивача Єфременко Тетяна Валеріївна

Вергелес Юрій Олександрович

Беспалько Анна Олександрівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги Прокуратури Київського району м. Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фінростбанк»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси за участю третіх осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області та Прокуратури Київського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В червні 2011 року ПАТ «Фінростбанк»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси за участю третіх осіб Державної податкової адміністрації в Одеській області та Прокуратури Київського району м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідачем було неправомірно прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року №0001711701, з огляду на те, що залучення ним коштів на депозит на особливих умовах, а саме на умовах субординованого боргу, не змінює природи цієї банківської операції як депозитної, і тому він не зобов'язаний утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, які розмістили свої кошти на вкладному рахунку в ПАТ «Фінростбанк»на умовах субординованого боргу, у зв'язку з чим, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та прийнятим Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеси безпідставно та поза межами своїх повноважень, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0001711701 від 31.05.2011 року.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Прокуратура Київського району м. Одеси, Державна податкова адміністрація в Одеській області, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси в апеляційних скаргах зазначають про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянти вважають, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційних скаргах ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі направлення від на перевірку від 37/17/04 від 20.04.2011 року виданого ДПА в Одеській області головним державним податковим ревізором-інвестором радником податкової служби ІІІ рангу відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування та аудити фізичних осіб ДПА в Одеській області Брік І.О. згідно із п.п.78.1.12 п.п.78.1.13 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України та відповідно до Наказу ДПА в Одеській області від 20.04.2011 року № 1194, проведена позапланова документальна перевірка акціонерного товариства «Фінростбанк»за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2010 р. з питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб.

Перевірка проводилась з 22 квітня 2011 року по 11 травня 2011 року з перервою в роботі 23-25, 30.04.2011, 01-03, 07-09.05.2011.

За результатами проведеної перевірки було складено акт перевірки № 14/17-04/14366762 від 17.05.11 р.

Позаплановою документальною перевіркою акціонерного товариства «Фінростбанк»встановлені порушення ст. 3 п.п.4.2.12 п.4.2 ст. 4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1. п.8.1 ст. 8 , п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9, 16, 17, 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-IV від 22.05.03 р. із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 832418, 54 грн., в т.ч. по періодам: 2006 р. 117948, 71 грн.; 2007 р. 205123, 96 грн.; 2008 р. 203915, 14 грн.; 2009 р. 203784, 98 грн.; 2010 р. 101645, 75 грн.

На підставі акту перевірки від №14/17-04/14366762 від 17.05.11 р. державною податковою інспекцією у Київському районі м. Одеса було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 року за № 0001711701, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі - 1040 523 грн. 18 коп., за основним платежем 832 418 грн. 54 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 208 104 грн. 64 коп.

Позиція Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси викладена в апеляційній скарзі ґрунтується на тому, що банківський вклад на умовах субординарного боргу та депозит (вклад до банку чи небанківської фінансової установи) не є тотожними категоріями, оскільки мають різну економічну природу, з чого випливає різний порядок оподаткування нарахованих на них доходів з огляду на те, що у пункті 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 року N 889 наведено перелік об'єктів оподаткування, ставка податку для яких становить 5 %, зокрема, для процентів, нарахованих на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок). Проценти, нараховані інвесторам на субординований борг, у цьому переліку не зазначено.

Судова колегія дослідивши доводи апеляційної скарги та законодавство, яке регулює спірні правовідносини дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права та зроблено вірний висновок щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Так, у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»наведено визначення вкладу (депозиту), згідно з яким, це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 30 цього ж Закону, під субординованим боргом розуміються звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які за умовою контракту не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.

Пунктом 1.3. глави 1 «Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних установ», затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.09.2006 р. № 626, визначено, що субординований борг - звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути вилучені з кредитної установи раніше пяти років, а в разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення вимог усіх інших кредиторів.

У відповідності до п. 1.1. розділу III «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 368, передбачено, що банки можуть залучати незабезпечені кошти юридичних і фізичних осіб як резидентів, так і нерезидентів (далі - Інвестор) у грошовій формі як у національній, так і в іноземній вільно конвертованій валюті на умовах субординованого боргу з подальшим урахуванням цих коштів до капіталу банку.

Зі змісту статті 30 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та пункту 1.2 глави 1 розділу IIІ Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 № 368, випливає, що кошти, залучені на умовах субординованого боргу, враховуються до додаткового капіталу банку у вигляді позик, кредитів, депозитів.

Вимоги, встановлені Національним банком України для договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу, не змінюють змісту цього договору як договору банківського вкладу (депозиту).

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство України (стаття 1060 Цивільного кодексу України) дозволяє залучення коштів як у вигляді вкладів на вимогу, так і у вигляді строкових вкладів.

З урахуванням викладеного, субординований борг та депозит (вклад до банку чи небанківської фінансової установи) мають тотожну правову природу. А що стосується питань оподаткування, слід зазначити наступне.

Згідно п.п. 9.2.1. п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2. статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату).

Підпунктом 9.2.2. п. 9.2. ст. 9 цього Закону, встановлено, що податковий агент, який нараховує проценти, надає податковий розрахунок загальної суми нарахованих процентів та загальної суми утриманих з них податків у складі податкової декларації з податку на прибуток підприємств у строки, встановлені законом для такого податку. При цьому, інформація щодо окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного (у тому числі карткового) рахунку фізичної особи, суми нарахованих на нього процентів, а також відомостей щодо такої фізичної особи - вкладника не надається.

Відповідно до абз. 2 п. 7.2. ст. 7 даного Закону, ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий).

У відповідності до п.п. 22.1.4. п. 22.1. ст. 22, п.п. 4.2.12. пункту 4.2. статті 4 цього Закону, у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1. і 9.2.2. пункту 9.2. статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року, а перевірка проводилась за період з 2006року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договорів про залучення коштів на умовах субординованого боргу позивач залучив кошти від фізичних осіб з визначеною сумою вкладу та відсотковою ставкою, а саме:

- від ОСОБА_7 - вклад в розмірі 3700 000,0 грн. під 7 % річних;

- від ОСОБА_8 - вклад в розмірі 8000 000,0 грн. під 12 % річних (додатковою угодою № 1 до нього від 07.06.2006 р. відсоткова ставка зменшилась на 12 процентів річних до 11 процентів річних);

- від ОСОБА_9 - вклад в розмірі 2000 000,0 грн. під 12 % річних (додатковою угодою № 1 до нього від 07.06.2006 р. відсоткова ставка зменшилась з 12 процентів річних до 11 процентів річних), та нараховував вказаним фізичним особам доход у вигляді процентів на банківські вклади у загальному розмірі 96394,81 гривень.

Нарахування та сплата податку на вказаний доход зазначених фізичних осіб позивачем не проводилися.

У відповідності до вищезазначених вимог залучення коштів на умовах субординованого боргу може відбуватись у вигляді позик, кредитів, депозитів у тому числі шляхом укладення прямих договорів. Наведене свідчить про помилковість висновку відповідача та доводів апеляційної скарги про те, що депозити не відносяться до субординованого боргу. Це в свою чергу свідчить про необґрунтованість визначеної відповідачем суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, у розмірі 1 040 523,18 грн., за укладеними позивачем прямими угодами про залучення коштів на умовах субординованого боргу і нарахованими за ними процентами, та, відповідно, податкового повідомлення-рішення відповідача від 31.05.2011 року № 0001711701.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.03.2010 № 10/61 у справі № 21-192 во 10, а відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України суди зобов'язані привести свою практику у відповідність з рішенням Верховного суду України.

З огляду на викладене апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянтів, оскільки доводи апеляційних скарг не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апелянта.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову місцевого суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Прокуратури Київського району м. Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.11.2012 року.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Димерлій О.О.

суддя Єщенко О.В.