Ухвала суду № 27695837, 22.11.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 року справа №2а/0570/9268/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Дяченко С.П., Сіваченка І.В. , Шишова О.О. ,

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.,

за участю представника позивача Фещенко Т.М.,

представників відповідача Чиркіної Н.В., Каледи А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а/0570/9268/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2009 №0006791540/0

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2009 №0006791540/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на підставі акту про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ „М'ясний продукт" № 546/15-013 від 19.08.2009 р. Горлівською ОДПІ 24.09.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 17579/15-013, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 634 751,60 грн., в тому числі за основним платежем -2 023 732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -608 019,60 грн.

Позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить діючому законодавству, порушує його права та охоронювані законом інтереси, просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0006791540/0 від 24.09.2009 р

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.10. 2012 року у адміністративній справі №2а/0570/9268/2012 у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт», відмовлено.

Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вважає , що підприємством правомірно були віднесені до складу податкового кредиту у червні 2009 р. суми податку на додану вартість за податковими накладними, виданими у 2007-2008 роках, оскільки відповідні суми податку підтверджені податковими накладними, а тому формування податкового кредиту за цими накладними є правом платника податку.

Просив скасувати постанову суду першої інстанції, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

При апеляційному перегляді справи представник позивача просив постанову суду першої інстанції скасувати , вимоги апеляційної скарги - задовольнити.

Представники відповідача вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін.

Судове рішення першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь- судді доповідача , представників сторін , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне .

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідач Горлівська об'єднана державна податкова інспекція є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні" повноваження.

Причиною виникнення спору по справі є питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за червень 2009 р. суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних в 2007-2008 роках. Оскільки спірні правовідносини виникли в період 2007-2009 років , а з 01 .01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до ст. 58 Конституції України до вказаних правовідносин застосовуються нормативно- правові акти України , які діяли в той час , а саме : Закон України „Про податок на додану вартість"

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач -товариство з обмеженою відповідальністю „М'ясний продукт" зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 08.07.2005 р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33603926 , здійснює господарську діяльність на підставі статуту є платником податку на додану вартість.

Горлівською ОДПІ була проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 р., поданої ТОВ „М'ясний продукт", за результатами якої був складений акт № 546/15-013 від 19.08.2009 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення ТОВ „М'ясний продукт" вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено податковий кредит та сума податку на додану вартість, яка зарахована у зменшення податкового боргу з податку на додану вартість за червень 2009 р. на 2 026 732 грн.

На підставі висновків акту Горлівською ОДПІ 24.09.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006791540/0 про визначення ТОВ „М'ясний продукт" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2 634 751,6 грн., в тому числі за основним платежем -2 026 732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -608 019,6 грн. .

Як видно з матеріалів справи , 20.07.2009 року ТОВ „М'ясний продукт" подало до Горлівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р, в якій задекларований податковий кредит в загальному розмірі 2 027 612 грн. Разом з декларацією з податку на додану вартість позивачем подані довідки щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в яких зазначені залишки від'ємного значення, які виникли у попередніх податкових періодах: січень 2007 р. -15057 грн., лютий 2007 р. -1036 грн., квітень 2007 р. - 6511116 грн.; травень 2007 р. -846948 грн., червень 2007 р. - 21624 грн., липень 2007 р. -2900 грн.; серпень 2007 р. -33088 грн., вересень 2007 р. -18617 грн., жовтень 2007 р. -16349 грн.; листопад 2007 р. -164682 грн., грудень 2007 р. -78286 грн., січень 2008 р. - 445916 грн.; червень 2008 р. -465400 грн., липень 2008 р. -232332 грн., травень 2008 р. -136346 грн.

Вирішуючи даний спір, суд приймає до уваги , що згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні ТОВ „Восток плюс", ТОВ „Продукти України", ТОВ „Будмет-ВВ", ТОВ „Європромінвест Компані" були виписані протягом 2007-2008 років.

Оплата за придбані товари була здійснення позивачем в податковому періоді , в якому видавались податкові накладні, про що свідчать виписки з банківського рахунку.

Отже , отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, яка вказана в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Варто зазначити , що коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що правоутворюючим фактом, з яким податкове законодавство пов'язує виникнення у платника права на податкову вигоду (податковий кредит), є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг). За відсутності факту придання товарів чи послуг витрати на сплату ПДВ не можуть включатися до податкового кредиту навіть за наявності формально складених первинних документів або сплати грошових коштів.

У відповідності до діючого законодавства всі господарські операції повинні здійснюватися на підставі первинних документів.

У розумінні статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документа не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 8 вказаного Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази,суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку , що оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт» не були надані первинні документи фінансово-господарської діяльності, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення та документи податкової звітності, що ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, позов не підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 26 листопада 2012 року.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт»,залишити без задоволення

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а/0570/9268/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясний продукт» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.09.2009 №0006791540/0 ,залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання її в повному обсязі.

Колегія суддів С.П. Дяченко

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов