Постанова № 27695800, 27.11.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.11.2012 р. справа №5009/2057/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Марченко О.А. Радіонової О.О., Татенко В.М.за участю представників сторін: від позивача (за первісним позовом) від відповідача (за первісним позовом) розглянувши апеляційну скаргу Бутвін Д.В. -довіреність №б/н від 11.05.2012р. Чепіга В.Л. -довіреність №360 від 03.07.2012р. Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецькна рішення господарського суду Запорізької області від16.08.2012р. (повний текст підписано 23.08.2012р.) у справі№5009/2057/12 (суддя Мойсеєнко Т.В.) за первісним позовомДочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17 грн., пені у розмірі 33 575,57 грн., 3% річних у розмірі 6 733,51 грн. Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн. до про та за зустрічним позовом до про В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. у справі №5009/2057/12 первісний позов Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн., пені у розмірі 28 704,93грн., 3% річних у розмірі 5 741,62грн.(з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) -задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя 81 422,17грн. основного боргу, 2 390,92грн. - 3% річних, 11 951,42грн. пені та 1 923,42грн. витрат зі сплати судового збору. Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя до Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн. - задоволено у повному обсязі.

Дочірнім підприємством "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк подана апеляційна скарга, відповідно до якої останній просить скасувати судове рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог у зв'язку з тим, що при винесені рішення судом неповністю досліджені обставини, що мають значення для вирішення спору, та висновки, викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, скаржник посилається на те, що вина ДП "Металінвест" у простої вагонів відсутня, оскільки приймання мазуту за кількістю та якістю здійснено відповідачем за первісним позовом з порушенням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. №281/171/578/155, та Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007р. №271/121. Крім того, доводи відповідача за первісним позовом про поставку неякісного мазуту скаржник вважає безпідставними, оскільки відповідачем за первісним позовом було здійснено одноособове прийняття мазуту за якістю та проведені відповідні аналізи проб, які відібрані з порушенням встановленого порядку.

Позивач за первісним позовом наполягає на задоволенні апеляційної скарги, просить рішення суду скасувати в частині задоволення зустрічного позову.

Відповідач за первісним позовом проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить скаргу залишити без задоволення, рішення -без змін, про що зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут" м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго" м. Запоріжжя 81 422,17грн. заборгованості за поставлений товар за договором №842 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких від 07.06.2011р., 33 575,57грн. - пені, 6 733,51грн. - 3% річних.

Письмовою заявою про уточнення позовних вимог позивачем за первісним позовом зменшено розмір позовних вимог та до стягнення з відповідача заявлено 81 422,17грн. основного боргу, 28 704,93грн. пені та 5 741,62грн. - 3% річних.

Позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго" м. Запоріжжя обґрунтовані тим, що в порушення умов договору №842 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких від 07.06.2011р. відповідач за первісним позовом не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за товар, який поставлявся за актами приймання-передачі №36 від 07.02.2012р., №1 від 13.02.2012р. та №20 від 17.02.2012р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 81 422,17грн., на яку позивачем за первісним позовом нарахована пеня та 3% річних за порушення відповідачем за первісним позовом терміну розрахунку за поставлений товар.

Задовольняючи частково позов до відповідача за первісним позовом, суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення відповідачем за первісним позовом умов договору №842 від 07.06.2011р. щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар та наявності боргу в сумі 81 422,17грн., проте встановив, що вказана заборгованість відноситься на рахунок №72 від 17.02.2012р., строк оплати якого виник пізніше, на підставі чого частково задовольнив вимоги про стягнення пені та 3% річних.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн.

Зустрічні позовні вимоги до Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк обґрунтовані тим, що при спільному прийманні мазуту, поставленого за договором №842 від 07.06.2011р., була виявлена нестача товару, а також виявлено невідповідність показника температури спалаху якості у трьох цистернах, чим було порушено умови п.2.2 договору та про що на виконання умов п.7.3.5. договору позивачем за зустрічним позовом були складені два акти про компенсацію прямих витрат: акт №7 від 22.02.2012р. та акт №8 від 27.02.2012р., всього на суму 81 422,17грн. ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" зауважує, що відповідач за зустрічним позовом не відшкодував позивачу прямі витрати, пов'язані з постачанням неякісного товару.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго".

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обгрунтованим з наступних підстав.

Так, 07.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Дніпроенерго", м. Запоріжжя (покупець) та Дочірнім підприємством "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк (постачальник) укладено договір №842 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких (мазут паливний 100 зольний сірчистий).

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Дніпроенерго", Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпроенерго" відповідно до рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Дніпроенерго" (протокол від 10.04.2012р.).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації, а покупець -прийняти і оплатити такий товар (код класифікатору 23.10.1, мазут паливний 100 зольний сірчистий) (далі -товар) 2011 року виготовлення, в кількості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Найменування товару -продукти нафтоперероблення рідкі, а саме мазут паливний 100 зольний сітчастий. Кількість товару визначена в специфікації.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.2.1 договору постачальник повинен передати (поставити) покупцю товар, якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4058-2001 і підтверджується сертифікатом якості (паспортом) заводу-виробника, що направляється покупцеві одночасно з товаром, що постачається. Температура спалаху у відкритому тиглі не нижче 110?С, масова частка сірки не більше 2,0%, масова частка вологи не більше 1,0%, температура застигання не вище 25?С. Завод-виробник: ТОВ "Крим-Конкорн"; ЗАТ "ЛИНІК" м. Лисичанськ; ПАТ "Укртатнафта" м. Кременчук; Павлоградський НХЗ м. Павлодар, Казахстан; ЗАТ НГПЗ "Крим" АР Крим; ТОВ "Техпросервіс-ойл", Вінницька область; ТОВ "Екопотенціал" м.Київ. Відвантаження товару здійснюється з нафтопереробного заводу.

Відповідно до п. 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товару: червень-листопад 2011 року протягом 7 календарних днів з дати відправлення письмової заявки покупцем.

У п. 2.3 договору сторони погодили, що приймання товару здійснюється згідно з "Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., ГНД 34.09.101-2003 "Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях", ДСТУ 4058-2001 "Паливо нафтове. Мазут. Технічні умови", ДСТУ 4488-2005 "Нафта і нафтопродукти. Методи відбору проб", "Інструкції з контролю якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України"№ 271/121 від 04.06.2007 р. і відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктами 2.5, 2.6 договору приймання товару за кількістю здійснюється шляхом зважування кожної цистерни на вагах вантажоодержувача. Результати зважування заносяться до акту за формою 5-НП, який підписується всіма особами, що брали участь у прийманні товару, і затверджується директором ТЕС або його заступником. На підставі оформленого акту за формою 5-НП складається та підписується акт приймання-передачі товару у вартісному виразі протягом 3-х робочих днів.

Пунктами 2.7, 2.8, 2.9 договору передбачено, що товар приймається за масою нетто, вказаною в залізничній накладній. При виявленні в цистерні нестачі, що перевищує суму норми природної втрати і відносної похибки методу, або виявлення надлишків, що перевищують відносну похибку методу, товар приймається за масою нетто, визначеною при прийманні вантажоодержувачем. Загальна маса нетто товару, прийнятого вантажоодержувачем, розраховується як сума мас, прийнятих по кожній цистерні.

У пунктах 3.1, 3.2 договору визначено, що ціна цього договору становить 37 800 000,00грн., у тому числі ПДВ 20% 6 300 000,00грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформлюється підписанням додаткової угоди.

Згідно з п.4.1, 4.2 договору розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем протягом 45 календарних днів, за фактом поставки товару після підписання сторонами акта приймання-передачі товару у вартісному виразі і пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару (далі - рахунок). До рахунку додається податкова накладна.

Відповідно до п.10.1 договору цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2011р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.

Додатковою угодою №4 від 15.12.2011р. про зміну договору сторони продовжили термін дії договору до 29.02.2012р., а в частині проведення розрахунків визначили, що договір діє до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань.

В додатковій угоді №5 від 25.01.2012р. про зміну договору сторони погодили специфікацію на поставку мазуту паливного 100 зольного сірчистого в загальній кількості 6 тон на загальну суму 36 830 580,00грн. з ПДВ, у тому числі по Криворізькій ТЕС - в кількості 2 273 тон на суму 13 814 190,00грн. Допускається відхилення в межах (+/-5%) від загальної кількості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач за первісним позовом поставив на Криворізьку ТЕС ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" мазут паливний 100 зольний сірчастий на суму 8 770 553,08грн., що підтверджується актами приймання-передачі продуктів нафтоперероблення №36 від 07.02.2012р. на суму 2 842 320,00грн., №1 від 13.02.2012р. на суму 3 113 843,32грн., №20 від 17.02.2012р. на суму 2 814 389,76грн., копії яких наявні в матеріалах справи. Факт отримання вказаного товару не спростовано відповідачем за первісним позовом.

На сплату поставленого товару відповідачу за первісним позовом були виставлені рахунки №68 від 07.02.2012р. на суму 2 842 320,00грн., №69 від 13.02.2012р. на суму 3 113 843,32грн., №72 від 17.02.2012р. на суму 2 814 389,76грн. Також, на суми поставленого товару позивач за первісним позовом видав відповідачу за первісним позовом відповідні податкові накладні.

Як встановлено господарським судом з пояснень сторін та матеріалів справи, відповідач за первісним позовом оплатив поставлений товар частково на суму 8 689 130,91грн. згідно платіжного доручення №6351 від 06.04.2012р. (копія якого залучена до справи), у зв'язку з чим несплаченим залишився борг в розмірі 81 422,17грн.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, згідно до п.4.1 договору розрахунки проводяться протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі товару у вартісному виразі і пред'явлення постачальником рахунка на оплату товару.

Пунктом 5.10 договору передбачено, що окрім залізничних накладних, які надсилаються з цистернами, постачальник зобов'язаний надати покупцю протягом 5 днів від дати відвантаження кожної партії, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним, оригінали рахунку на оплату, податкової накладної та акту приймання-передачі товару.

Відповідно до умов п.5.11 договору товар переходить у власність від постачальника до покупця тільки після отримання покупцем оригіналів документів, наведених в п.5.10 договору та підписання акту приймання-передачі товару у вартісному виразі згідно актів приймання за кількістю (форма 5-НП) з вказівкою фактичної вологи, оформлених вантажоодержувачем (ТЕС).

У п.11.6 договору сторони погодили, що документи, передані по факсимільному зв'язку, мають повну юридичну силу за умови подальшого направлення оригіналів протягом 3-х робочих днів на вказані в п.10 цього договору адреси сторін.

З факсових копій рахунків №68 від 07.02.2012р. та №69 від 13.02.2012р. вбачається, що вони надійшли до відповідача 16.02.2012р. Факт отримання відповідачем за первісним позовом оригіналів усіх рахунків підтверджується здійсненою на підставі цих рахунків оплатою згідно з платіжним дорученням №6351 від 06.04.2012р.

Враховуючи зазначені обставини і те, що пункт 4.1 договору не визначає спосіб пред'явлення покупцю рахунку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що рахунки №68 від 07.02.2012р. та №69 від 13.02.2012р. отримані в день надходження факсових копій 16.02.2012р., а рахунок №72 від 17.02.2012р. - в день його виписки, оскільки інші дати отримання рахунків позивачем за первісним позовом не доведені, відповідачем за первісним позовом не спростовані.

Враховуючи положення п.4.1 договору, рахунки №68 від 07.02.2012р. та №69 від 13.02.2012р. мали бути оплачені протягом 45 календарних днів з дня їх отримання, а саме 02.04.2012р. (оскільки останній день оплати 01.04.2012р. припадає на вихідний день, строк оплати згідно з ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України переноситься на перший за ним робочий день). Рахунок №72 від 17.02.2012р. мав бути оплачений до 02.04.2012р. Отже, прострочення оплати усіх рахунків виникло з 03.04.2012р.

Оскільки платіжним дорученням №6351 від 06.04.2012р. була здійснена часткова оплата по всім трьом рахункам, а договором не врегульовано порядок зарахування коштів, то в першу чергу дані кошти, за висновком суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, слід зараховувати в погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення. Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Вищого господарського суду України, яка викладена в постановах від 14.04.2005р. №11/274 (12/5) та від 09.02.2011р. №25/46-10-1432.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що залишок боргу в сумі 81 422,17грн. слід віднести на рахунок №72 від 17.02.2012р., строк оплати якого виник пізніше.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач за первісним позовом свої обов`язки за договором №842 про закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких від 07.06.2011р. виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач за первісним позовом свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 81 422,17грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем за первісним позовом не надано доказів сплати заборгованості на суму 81 422,17грн., Публічним акціонерним товариством "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 81 422,17грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

На ряду з зазначеним, позивач за первісним позовом заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 28 704,93грн. за період прострочення з 24.03.2012р. по 11.05.2012р.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.2 договору встановлено, що за порушення покупцем терміну розрахунку за продукцію, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

За порушення строків оплати товару позивач за первісним позовом нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 28 704,93грн. за період з 24.03.2012р. по 11.05.2012р.

Наразі, за висновком місцевого суду, з чим погоджується колегія суддів апеляційного суду, розрахунок пені, наданий позивачем за первісним позовом, є невірним, оскільки, як встановлено вище, прострочення оплати рахунків №68 від 07.02.2012р. та №69 від 13.02.2012р. виникло з 03.04.2012р., а не з 24.03.2012р. та 30.03.2012р., як розраховує позивач за первісним позовом, відповідно період нарахування пені є меншим.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги первісного позову про стягнення з відповідача за первісним позовом пені в розмірі 28 704,93грн. підлягають частковому задоволенню на суму 11 951,42грн. за період з 03.04.2012р. по 11.05.2012р. Позивачем за первісним позовом в цій частині рішення не оскаржене.

Крім того, позивач за первісним позовом заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних в сумі 5 741,62грн. за період прострочення з 24.03.2012р. по 11.05.2012р.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом та враховуючи допущені аналогічні порушення при визначенні періоду прострочення, апеляційна інстанція погоджується з правильністю висновків господарського суду щодо стягнення суми 3% річних за період з 03.04.2012р. по 11.05.2012р. в розмірі 2 390,92грн., які підлягають стягненню на користь позивача за первісним позовом. Позивачем за первісним позовом в цій частині рішення не оскаржене.

На ряду з викладеним, як зазначалось вище, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК "Дніпроенерго", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн., з яких 40 658,17грн. - витрати, пов'язані із переадресацією мазуту неналежної якості та 40 764,00грн. - витрати, пов'язані із виявленою нестачею мазуту.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення витрат, пов'язаних із виявленою нестачею мазуту в розмірі 40 764,00грн., колегія суддів має зазначити наступне.

Так, за твердження відповідача за зустрічним позовом 01.02.2012р. на виконання умов договору №842 від 07.06.2012р. останнім було відвантажено партію мазуту у кількості 11 цистерн, загальною масою 616,900 тон.

Господарським судом встановлено, що 01.02.2012р. ДП "Металінвест" ТОВ "Донметалзбут" направило ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" факсом лист від 01.02.2012р. №19-2/19 про те, що 01.02.2012р. відповідно до договору постачальником здійснено відвантаження мазуту паливного марки М-100 в кількості 11-ти цистерн із станції Калмикська до пункту призначення -станції Зелене поле Придніпровської залізниці. Приймання товару постачальник просив проводити без участі його представника. Факсимільним повідомленням від 01.02.2012р. ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" передав зазначену інформацію на Криворізьку ТЕС.

03.02.2012р. постачальник факсом направив покупцю лист за тим же номером №192/19 від 01.02.2012, в якому вказав про приймання товару за участю представника ДП "Металінвест".

Пунктами 2.4, 2.5 договору передбачено, що постачальник зобов'язаний направити компетентного представника для участі в прийманні товару за кількістю і якістю. Представник постачальника зобов'язаний мати довіреність на право участі в прийманні товару за кількістю і якістю. Постачальник може надати письмову згоду ТЕС на самостійне приймання товару протягом 24-х годин з дати відвантаження товару, але не пізніше його надходження на станцію призначення. За відсутності представника постачальника та ненадання письмової згоди, товар приймається за кількістю і якістю за даними ТЕС.

З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2012р. на станцію призначення поставлено 11 цистерн (№№7404234, 72323041, 72324262, 72865983, 72119571, 72322035, 73728966, 74736802, №72324288, 74734708, 72869308) з мазутом в обсязі 616,900 тон, вантажовідправник - ТОВ "Торговий Дім -Укртатнафта" по залізничній накладній №44123206.

Згідно з вимогами пункту 5.2.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами. Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання. Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП підписується особами, які брали участь у прийманні нафти або нафтопродуктів.

06.02.2012р. позивач за зустрічним позовом розпочав комісійне приймання мазуту зі складанням акту №2 від 06.02.2012р. форми 5-НП. В акті форми 5-НП зазначено про присутність при приймання представника відповідача за зустрічним позовом, однак прізвище представника не зазначено і з боку постачальника акт не підписаний.

З боку ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" приймання мазуту здійснювала комісія, призначена наказом №1018 від 27.10.2010р. по Криворізькій ТЕС ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго".

Як встановлено господарським судом з пояснень представників позивача за зустрічним позовом та згідно відомостей службової записки директора по забезпеченню збуту ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" на ім'я директора з правового забезпечення ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго", при прийнятті мазуту був присутній представник постачальника, який супроводжував товар і приймання товару було розпочато за його участю, але в подальшому представник вибув, не підписавши акт встановленої форми.

В процесі приймання товару комісією було виявлено нестачу мазуту по залізничній накладній №44123206, тому для подальшого приймання товару позивач за зустрічним позовом викликав представника відповідача за зустрічним позовом телеграмою від 07.02.2012р.

Факсовим повідомленням від 07.02.2012р. відповідач за зустрічним позовом просив забезпечити доступ на Криворізьку ТЕС ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" представнику ТОВ "Торговий Дім - Укртатнафта" (вантажовідправника) Шиш Олександру Миколайовичу для сумісного переважування партії мазуту з виявленою нестачею.

При сумісному зважуванні вагонів з представником ТОВ "Торговий Дім - Укртатнафта" підтвердилася нестача мазуту у 10-ти цистернах (окрім №74736802), що зафіксовано протоколом зважування №1 від 09.02.2012р.

Двосторонній акт приймання-передачі продуктів нафтоперероблення №20 від 17.02.2012р., за яким стягується заборгованість за первісним позовом, складено з урахуванням маси мазуту, виявленої при зважуванні цистерн №№7404234, 72323041, 72324262, 72865983, 72119571, 72322035, 73728966.

Таким чином, підписавши 17.02.2012р. акт приймання передачі мазуту відповідач за зустрічним позовом визнав факт нестачі цього мазуту.

Згідно з п.7.3.5 договору, у разі обґрунтованого виявлення нестачі, або при ухваленні покупцем рішення про злив мазуту, поставленого з порушенням п.п.2.1 та/або п.2.2 договору, постачальник відшкодовує покупцю всі витрати, які оформлюються актом про відшкодування витрат та актом про компенсацію прямих витрат (збитків) не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

У зв'язку з понесеними прямими витратами, пов'язаними з виявленою нестачею, позивач за зустрічним позовом склав акт №7 від 22.02.2012р. про компенсацію прямих витрат (збитків) за лютий 2012р. на загальну суму 40 764,00грн., з яких 40 709,76грн. - плата за користування вагонами та 54,24грн. - оплата телеграми за виклик представника.

Господарським судом встановлено, що за простій 8 цистерн на станції позивач за зустрічним позовом сплатив залізниці плату за користування вагонами за період з 06.02.2012р. по 16.02.2012р. в сумі 41 027,52грн. з ПДВ, що підтверджується відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) №16020182 та довідкою Зеленодольської філії ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 15.08.2012р. №754/18. Оплата послуг поштового зв'язку за відправлення телеграми підтверджується описом телеграм, що приймаються у кредит, від 07.02.2012р.

Акт №7 від 22.02.2012р. було надіслано відповідачу за зустрічним позовом із супровідним листом та вручено 23.02.2012р., що підтверджується накладною кур'єрської служби №953240 від 24.02.2012р.

Відповідач за зустрічним позовом не підписав акт, не оплатив понесені позивачем за зустрічним позовом витрати, посилаючись на те, що останній мав можливість злити мазут після здійснення односторонньої прийомки 06.02.2012 р. за актом форми №5-НП.

Втім, колегія суддів такі доводи відповідача за зустрічним позовом вважає безпідставними, оскільки позивач за зустрічним позовом діяв відповідно до вимог п.5.2.8 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яким передбачено, що у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Оскільки акт по формі №5-НП представник постачальника не підписав, то фактично товар за кількістю, що була виявлена при зважуванні, був прийнятий від постачальника тільки після підписання акту приймання-передачі від 17.02.2012р.

Отже, мазут не міг бути злитий позивачем за зустрічним позовом без здійснення сумісної прийомки мазуту та підтвердження відповідачем за зустрічним позовом кількості та вартості переданого мазуту. Представник вантажовідправника ТОВ "Торговий Дім - Укртатнафта" Шиш О.М., який приймав участь у зважуванні, не може здійснювати дій від імені постачальника як сторони договору і довіреність йому, як пояснили представники сторін, постачальником на участь у прийманні товару за кількістю та якістю не надавалась (п.2.4 договору). Згідно з умовами пунктів 2.6 та 4.1 договору приймання товару за кількістю засвідчується актом приймання-передачі у вартісному виразі, який складається на підставі акту форми 5-НП та є підставою для розрахунків. Даний акт був складений сторонами лише 17.02.2012р., а витрати за простій вагонів нараховані відповідачем по 16.02.2012р.

Той факт, що акт форми 5-НП не був підписаний представником відповідача за зустрічним позовом, не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, оскільки факт нестачі відповідачем за зустрічним позовом визнано і виставлено до оплати рахунки, виходячи з фактично поставленої кількості товару.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом безпідставно ухиляється від оплати зазначених витрат позивача за зустрічним позовом.

Відповідно до п.7.3.6 договору у випадку необґрунтованого не підписання акту про відшкодування витрат та акту про компенсацію прямих витрат (збитків) 6-го числа місяця, наступного за звітним, покупець складає 3-й екземпляр актів такого ж змісту. Акти, підписані в односторонньому порядку, є первинними документами та підставою для проведення розрахунків і формування доходів у покупця.

Згідно до ч.1, 2 ст.623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Аналогічно, стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Крім того, відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включається, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Враховуючи викладене, оскільки нестача товару відповідачем за зустрічним позовом визнана, а витрати позивача за зустрічним позовом не відшкодовані, суд першої інстанції правомірно визнав обґрунтованою вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення витрат, пов'язаних із виявленою нестачею в сумі 40 764,00грн.

Щодо вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення витрат, пов'язаних із переадресацією мазуту неналежної якості в розмірі 40 658,17грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийманні товару за якістю виявлено невідповідність температури спалаху мазуту у 3-х цистернах (№72324288, 74734708, 72869308) встановленому у п.2.2 договору нормативу, що відображено в протоколах аналізу проб №2 та №3 від 10.02.2012р. Криворізької ТЕС ПАТ "Дніпроенерго".

Згідно з п.6.1.7 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.06.2007р. №271/121, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 за №762/14029, у разі встановлення невідповідності якості нафти та/або нафтопродукту вантажоодержувач зобов'язаний:

- забезпечити умови збереження нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, які дають змогу запобігти погіршенню якості і можливості змішування з іншими однорідними продуктами;

- викликати для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні двостороннього акта представника виробника (вантажовідправника, постачальника) телеграмою за формою N13-НК;

Відповідно до пунктів 6.1.18 - 6.1.20 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, для визначення фактичної якості нафти та/або нафтопродукту здійснюється відбирання проб у відповідності до вимог ДСТУ 4488. Сукупні проби поділяються на три частини, що опечатуються або пломбуються і споряджаються етикетками з підписами осіб, які брали участь у їх відбиранні. Про відбирання проб складається акт за підписами всіх осіб, які брали у цьому участь. Перша (для випробувань в обсязі контрольних випробувань) і друга (арбітражна) проби направляються до акредитованої (атестованої) у встановленому порядку випробувальної лабораторії для випробувань на відповідність якості нафти та/або нафтопродукту вимогам нормативного документа, а третя (арбітражна) -залишається на підприємстві.

За даними результатів випробувань складається акт приймання продукції за якістю (у день завершення приймання) за формою N 14-НК. Акт приймання нафтопродуктів за якістю за формою N14-НК підписується всіма особами, які брали участь у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю.

Оскільки перший відбір проб здійснювався без присутності представника відповідача за зустрічним позовом і за результатами аналізів лабораторією Криворізької ТЕС ПАТ "Дніпроенрего" виявлено невідповідність мазуту вимогам якості, позивач за зустрічним позовом надіслав відповідачу за зустрічним позовом факсимільне повідомлення №01/826/24 від 10.02.2012р. з вимогою направити повноважного представника для проведення повторного відбору проб із вказаних цистерн.

Як встановлено місцевим судом, повторний відбір проб був проведений за участю представників постачальника та ПАТ "Укртатнафта". Результати повторного відбору оформлені протоколом аналізу сумісного випробування №5 від 14.02.2012р. Криворізької ТЕС ПАТ "Дніпроенрего".

15.02.2012р. комісією, яка брала участь у прийманні нафти, складено акт №2 приймання нафти та/або нафтопродуктів за якістю, в якому зафіксовано, що за даними хімічної лабораторії ТЕС (протокол аналізу №5 від 14.02.2012р. та №6 від 15.02.2012р.) у цистернах №72324288, 74734708, 72869308 температура спалаху у відкритому тиглі не відповідає умовам договору. Представником постачальника акт не підписаний.

У пунктах 7.3.4, 7.3.4.1, 7.3.4.2 договору сторони погодили, що у разі поставки товару, що не відповідає характеристикам якості, вказаним в пункті 2.2, покупець має право не приймати такий товар та переадресувати за рахунок постачальника згідно наданим постачальником реквізитів, протягом доби після підписання всіма особами, які брали участь у прийманні мазуту за якістю, акту за формою 14-НК або прийняти за письмовою згодою постачальника із застосуванням додаткових знижок, визначених п.3.4 та п.3.5. Постачальник протягом доби після підписання акту (форма 14-НК), зобов'язаний надати письмову згоду на переадресацію неякісного товару із зазначенням реквізитів залізничної станції нового призначення, а також надіслати телеграму із залізничної станції нового призначення щодо підтвердження згоди на отримання не прийнятого покупцем товару.

Переадресація здійснюється після отримання від постачальника передплати в розмірі всіх збитків, пов'язаних з постачанням неякісного товару (витрат з транспортування цистерн, плати за користування цистернами, маневрові роботи, витрати на проведення хім. аналізу та ін.). Передплата здійснюється на підстав виставленого покупцем рахунку з подальшим пред'явленням актів, вказаних в п.7.3.4.4.

У зв'язку з підтвердженням факту поставки неякісного мазуту позивач за зустрічним позовом звертався до відповідача за зустрічним позовом з листами від 13.02.2012р. №19-2/31, від 15.02.2012р. №24/1837 та від 16.02.2012р. №24/1894 про надання реквізитів станції переадресації цистерн.

Також покупець факсом виставив постачальнику рахунок №6 від 17.02.2012р. для здійснення передоплати на відшкодування витрат на переадресацію трьох цистерн у сумі 44 962,72грн.

У відповідь на дані листи відповідач за зустрічним позовом направив позивачу за зустрічним позовом факсом лист від 17.02.2012р. №19-2/34 про подачу на переадресацію цистерн №72324288, 74734708, 72869308. Відшкодування понесених витрат на оплату залізничного тарифу, простоїв та інших витрат, пов'язаних із поверненням цистерн в сумі 44 962,72грн. відповідач за зустрічним позовом просив зарахувати в рахунок боргу перед ДП "Металінвест" за раніше відвантажений мазут.

Згідно з п.п.7.3.4.3, 7.3.4.4 договору покупець зобов'язаний протягом одного робочого дня після отримання від постачальника згоди на отримання неприйнятого покупцем товару, надати постачальнику рахунок на сплату збитків, пов'язаних з постачанням неякісного товару. Покупець зобов'язаний надати постачальнику підписані зі свого боку акт про відшкодування витрат та акт про компенсацію прямих витрат (збитків). Постачальник повинен підписати та повернути їх на адресу покупця протягом 3 робочих днів з моменту отримання актів, але не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

На підтвердження понесених витрат у зв'язку з переадресацією позивач за зустрічним позовом склав акт №8 від 27.02.2012р. про компенсацію прямих витрат (збитків) за лютий 2012р. на суму 40 658,17грн. До акту включено плату за користування цистернами в сумі 21 972,24грн., провізну плату в сумі 16 822,80грн., витрати на подачу та забирання вагонів на під'їзний шлях в сумі 1 018,39грн. та додаткові збори в сумі 840,84грн.

Витрати на оплату плати за користування цистернами, а також на подачу та забирання вагонів на під'їзний шлях підтверджуються відомістю плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу №20020197 за лютий 2012р., а також переліком залізничних документів №20220221 від 21.02.2012р.

Сума провізної плати за переадресовані цистерни підтверджується залізничною накладною №46309803, а сума додаткових зборів - накопичувальною карткою №21020062 від 21.02.2012р. та переліком залізничних документів №20220221 від 21.02.2012р.

Зеленодольська філія ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у довідці від 15.08.2012р. №753/18 підтвердила сплату позивачем за зустрічним позовом плати за користування вагонами та відсутність заборгованості перед залізницею.

Акт №8 від 27.02.2012р. надісланий з супровідним листом та вручений відповідачу за зустрічним позовом 03.03.2012р., що підтверджується накладною кур'єрської служби №1054211 від 06.03.2012р.

Проте, відповідач за зустрічним позовом не підтвердив своєї факсової заяви про зарахування суми витрат з переадресації 3-х вагонів в рахунок боргу за поставлений товар і не сплатив витрати по даному акту, посилаючись на те, що переадресація вагонів була здійснена з метою проведення хімічного аналізу проб в незалежній лабораторії ТОВ "Інспекторат Україна", яка в подальшому підтвердила відповідність поставленого мазуту паспортним даним. Оскільки доводи покупця про поставку неякісного мазуту не підтвердились, і відповідно відсутня вина постачальника у понесених відповідачем витратах, відповідач за зустрічним позовом вважає, що витрати на переадресацію не підлягають відшкодуванню позивачу за зустрічним позовом.

Наразі, судова колегія не приймає до уваги в якості належного доказу у справі результати хімічних випробувань ТОВ "Інспекторат Україна", наданих ДП "Металінвест", оскільки відбір проб для аналізу був здійснений постачальником після відправлення вагонів на переадресацію в односторонньому порядку без відома та присутності представників покупця, а саме 28.02.2012р., про що свідчать копії паспорта якості від 03.03.2012р. (переадресація згідно з датою, вказаною у залізничні накладній № 46309803, здійснена 20.02.2012р.). Протоколи відбору проб ДП "Металінвест" також не надані.

В свою чергу, проби для сумісного аналізу 14.02.2012р. були відібрані за участю представників постачальника, покупця та вантажовідправника. Представник відповідача Сирцов О.В. не висловив зауважень до методу відбору проб та щодо результатів випробування.

Лабораторія Криворізької ТЕС ПАТ "Дніпроенрего" атестована у встановленому порядку та має право проводити хімічні випробування на виявлення температури спалах у відкритому тиглі, що підтверджується свідоцтвом про атестацію від 28.04.2012р. №ПЄ 0036/2012 з додатками до нього, виданим Мінекономрозвитку України.

Крім того, акти приймання-передачі продуктів нафтоперероблення складені сторонами без урахування переадресованого мазуту, і в даному випадку спір між сторонами іде не з приводу вартості неякісного мазуту, а лише витрат, пов'язаних із його переадресацією.

З матеріалів справи вбачається, що переадресація була здійснена за згодою відповідача за зустрічним позовом і у своєму листі від 17.02.2012р. №19-2/34 він погодився відшкодувати витрати на переадресацію, що згідно з договором є умовою здійснення переадресації.

Тобто, витрати ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" з переадресації трьох вагонів були викликані діями ДП "Металінвест" і відшкодування цих витрат передбачено договором, до того ж, витрати понесені за переадресацію товару, який був власністю постачальника (п.5.11 договору).

В свою чергу, відповідач за зустрічним позовом не довів, що згода на переадресацію була викликана неможливістю проведення незалежного аналізу проб в місці знаходження вагонів.

Відповідно до п.6.1.21 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, у разі виникнення суперечностей між вантажовідправником і вантажоодержувачем стосовно результатів випробувань проб нафти та/або нафтопродукту випробування проводяться в нейтральній випробувальній лабораторії, яку обирають за згодою сторін.

В матеріалах справи відсутнє будь-яке листування між сторонами щодо незгоди відповідача за зустрічним позовом з проведеними хімічними аналізами. Так само відсутнє листування між сторонами з приводу проведення хімічних аналізів незалежною лабораторією. У договорі №842 від 07.06.2011р. також не було обумовлено незалежної експертної організації.

На думку судової колегії, в даному випадку при прийманні мазуту за якістю були допущені порушення встановленого законодавством порядку як з боку відповідача за зустрічним позовом, так і з боку позивача за зустрічним позовом, однак за результатами дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, судом першої інстанції визнано обґрунтованими вимоги ПАТ "ДТЕК "Дніпроенерго" про відшкодування прямих витрат, пов'язаних із переадресацією цистерн.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, оскільки за приписом ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків. Стаття 224 Господарського кодексу України визначає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору. Порушення зобов'язань є підставою для для застосування господарських санкцій, передбачених закном або договором. В свою чергу, пунктом 7.3.4 договору встановлено, що переадресація здійснюється за рахунок постачальника, на яку останній дав письмову згоду. Отже, передбачена договором вказана санкція є опреративно-господарською санкцією.

Згідно з ч.3 ст.235 Господарського кодексу України оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, що порушив господарське зобов'язання.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем за зустрічним позовом не проведено у бухгалтерському обліку заліку цих витрат в рахунок погашення заборгованості за відвантажений мазут (за поясненнями представників сторін, залік на суму витрат з переадресації вагонів ними не було здійснено), тому місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про законність стягнення з відповідача за зустрічним позовом витрат, пов'язаних із переадресацією в сумі 40 658,17грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом до Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 81 422,17грн. -обґрунтованими та доведеними.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду Запорізької області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. у справі №5009/2057/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами -без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Металінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донметалзбут", м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. у справі №5009/2057/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 20.11.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 23.11.2012р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано: 5 прим.

1 -позивачу;

1 -відповідачу;

1 -до справи;

1 -гос. суду Запорізької області;

1 -ДАГС.