Постанова № 27695566, 19.11.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.12 Справа № 5015/2571/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Новосад Д.Ф.

при секретарі судового засідання Петрик К.О.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд" від 07.09.2012 р. вих. № 7/09/12-55 (вх. номер Львівського АГС № 1676 від 11.09.2012 р.)

на рішення господарського суду Львівської області

від 21.08.2012 року у справі № 5015/2571/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Катерпіллар Файненшл Україна", м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд", м. Львів

про повернення предмету лізингу (обладнання) за договором фінансового лізингу №L-10-04 від 03.08.2010 р. та стягнення заборгованості за лізинговим платежами та збитків на загальну суму 229 238,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Гоголь Б.М.

від відповідача Вихованський Р.І.

Права та обов'язки, визначені ст.ст.20, 22 ГПК України, роз'яснено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2012р. у склад колегії замість судді Мурської Х.В. введено суддю Бойко С.М. (а.с.59), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.2012р. у склад колегії замість судді Бойко С.М. введено суддю Новосад Д.Ф. (а.с.69), відтак, з огляду на встановлений п.3 ч.4 ст.47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді (судової колегії), розгляд справи починається заново, при цьому заново розпочинається перебіг, передбачених ст 69 ГПК України, строків вирішення спору (ч.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р.).

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2571/12 (суддя Мороз Н.В.), частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Катерпіллар Файненшл Україна", присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) "Кварталбуд" на користь позивача 213 988,27грн. заборгованості зі сплати лізингових платежів та 5451,62 грн. судового збору; зобов'язано ТзОВ "Кварталбуд" повернути ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" гусеничний екскаватор Caterpillar, модель САТ 320D, серійний номер серійний номер CAT 0320DEKGF01211, вартістю 1065960,00 грн.; в частині стягнення основного боргу в сумі 5650 грн. провадження припинено; в задоволенні решти позовних вимог- відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позову мотивовано ст.ст. 526, 598, 612, 651, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 7, 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" та умовами договору, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про підставність вимог позивача, оскільки відповідачем не виконано своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу від 03.08.2010р., укладеного між ним та позивачем, щодо повернення лізингових платежів у строки, визначені цим договором та графіком лізингових платежів, у зв'язку із чим позивач відмовився від договору фінансового лізингу, відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по лізингових платежах та повернення предмету лізингу визнані судом підставними та документально обґрунтованими. В частині стягнення основного боргу в сумі 5650 грн. провадження припинено у зв'язку з його оплатою відповідачем під час розгляду справи в суді. В частині позовних вимог про стягнення 9600грн. збитків, які визначені позивачем як оплата юридичних послуг по підготовці позовної заяви, то суд відмовив в позові в цій частині, зазначивши, що витрати на правову допомогу є судовими витратами та відшкодовуються в порядку, визначеному ст.ст.44, 49 ГПК України.

Дане рішення оскаржується відповідачем, оскільки, на думку скаржника, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; за невідповідності висновків суду матеріалам та обставинам справи, з неповним з'ясуванням обставин справи; просить рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що заборгованість по лізингових платежах документально не підтверджена, оскільки розрахунок такої заборгованості позивачем до матеріалів справи не долучено. В частині позовних вимог про повернення предмету лізингу, то позивач зазначає, що право позивача в цій частині позовних вимог вже захищене.

Представник відповідача, який брав участь в судових засіданнях, підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач доводи скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.49-53, том ІІ), зокрема, зазначив про безпідставність апеляційної скарги.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

03.08.2010р. між ТзОВ "Катерпіллар Файненшл Україна" (лізингодавець по договору, позивач у справі) та ТзОВ "Кварталбуд" (лізингоодержувач по договору, відповідач у справі) було укладено договір фінансового лізингу №UA12L-10-04, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений в додатку №1, а саме, гусеничний екскаватор Caterpillar, модель САТ 320D, що був у використанні, і надати його лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених в цьому договорі й загальних умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до лізингоодержувача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених загальними умовами (а.с.13-55, том І).

Загальними умовами визнаються умови договорів фінансового лізингу №UA12L-10 від 10.06.2010 року (п.1.1. договору).

Додатком 1 до договору визначено предмет лізингу, додатком 2 до договору сторонами погоджено графік авансових платежів та комісійної винагороди, а в додатку 3 -загальний графік лізингових платежів. Додатковими угодами №1 від 24.09.2010 року, №2 від 31.10.2011 року до договору сторонами погоджено уточнений загальний графік платежів за договором.

Вартість предмета лізингу становить : з дня укладення договору до моменту передачі предмета лізингу -135000доларів США в гривневому еквіваленті (з ПДВ) -п.3.2.1. договору. На день передачі предмета лізингу лізингоодержувачеві вартість предмета лізингу в гривневому еквівалента розраховується за формулою, визначеною п. 3.2.1. договору.

Розділом 4 договору сторони встановили, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, проценти, збільшені відповідно до п.4.4. договору та комісійну винагороду лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому додатком №3 до цього договору, збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів. Кінцевою датою сплати лізингових платежів (пункт 1.2.32 Загальних умов) є кінцева дата сплати чергового лізингового платежу за відповідний період нарахування, вказана в загальному графіку платежів. Додатковою угодою №2 від 31.10.2011 року до договору передбачено, що кожний наступний лізинговий платіж повинен бути здійснений до першого числа місяця, наступного за звітним.

Позивач, на виконання умов договору фінансового лізингу, передав, а відповідач прийняв гусеничний екскаватор Caterpillar 320D, б/в, серійний номер САТ0320DEKGF01211, що підтверджується актом приймання-передачі №27 від 24.09.2010 року, підписаний директорами товариств (а.с.64, том І).

Право власності на екскаватор зареєстровано за позивачем, про що видано свідоцтво про реєстрацію машини серії АБ №557194 від 14.08.2008 року.

Пунктом 3.4.3. загальних умов передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до пункту 3.1.2 загальних умов, лізингодавець має право відмовитися від договору у випадках, передбачених чинним законодавством, договором або загальними умовами. Пунктом 17.2.1 загальних умов передбачено, що лізингодавець вправі відмовитися від виконання будь-якого договору й розірвати такий договір в односторонньому позасудовому порядку, якщо лізингоодержувач не здійснив у строк, встановлений у відповідному договорі, сплату двох лізингових платежів підряд, або здійснив неповну сплату двох лізингових платежів підряд, або прострочив повністю або частково сплату одного лізингового платежу й не погасив заборгованість протягом 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленого договором.

Відповідач, в порушення умов договору та графіку платежів, з грудня 2011року припинив сплачувати лізингові платежі. Станом на 22 травня 2012 року відповідачем допущено заборгованість у сумі 186828,10 грн.

22.05.2012р. позивачем надіслано на адресу відповідача повідомлення №209/05 про відмову від договору на підставі ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", п.17.2 загальних умов, та на підставі п.17.3. загальних умов договорів фінансового лізингу вимагав від ТзОВ «Кварталбуд»повернути предмет лізингу 28.05.2012р. у визначеному місці та в порядку, передбаченому п.8.4. загальних умов договорів фінансового лізингу. Окрім того, позивачем заявлено вимогу про оплату 8022,36грн. пені, обчисленої згідно п.14.10. загальних умов договорів фінансового лізингу, нараховану за період з 02.01.2011року по 22.05.2012р. (а.с.101-103, том І). Доказом надіслання вказаного повідомлення відповідачу 22.05.2012 року є поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.104-105, том І). Дана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів, позивач звернувся за захистом своїх прав до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з ТзОВ «Квартал буд»219638,27 грн. заборгованості по лізингових платежах, 9600грн. збитків, які витрачено на оплату послуг адвокатської компанії, а також про зобов'язання відповідача повернути об'єкт лізингу -екскаватор гусеничний Катерпіллар, модель САТ 320D, серійний номер CAT 0320DEKGF01211, вартістю 1065960,00 грн.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Спір у даній справі виник з виконання договору фінансового лізингу, тому на спірні правовідносини між сторонами поширюються норми глав 48, 50, 58 Цивільного кодексу України та глав 20, 22 Господарського кодексу України, Закону України "Про фінансовий лізинг" та умов договору.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Істотними умовами договору лізингу, в силу ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони укладаючи договір фінансового лізингу на свій розсуд, погодили всі його істотні умови та взяли на себе зобов'язання з їх виконання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно додаткової угоди №2 до договору фінансового лізингу, розмір несплачених апелянтом лізингових платежів встановлюється в розмірі 36 749,41грн. на місяць, при цьому, у примітці додаткової угоди вказується, що розмір лізингових платежів, розрахований на дату укладення договору, підлягає перерахунку у певному порядку, який також вказується у додатковій угоді. Порядок зміни процентів у складі лізингового платежу також визначено у п.4.4. договору фінансового лізингу.

Відповідно до п.4.5. договору, за 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування лізингодавець надсилає лізингоодержувачеві рахунок-фактуру на вказану у цьому договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. Рахунок-фактура, виставлений лізингодавцем, повинен зазначати окремо суму відшкодування вартості предмета лізингу та суму процентів, що підлягають сплаті відповідно до п.4.4. договору.

Матеріали справи містять рахунки-фактури за грудень 2011року - травень 2012р. із визначенням лізингових платежів з врахуванням процентів відповідно до п.4.4. договору, а також докази їх направлення відповідачу. З наявних рахунків-фактур вбачається, що відшкодування частини вартості предмета лізингу є незмінною, змінюються тільки відсотки за договором.

Факт порушення відповідачем умов договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів за період з грудня 2011 року по травень 2012 року, підтверджується матеріалами справи. Однак, в процесі розгляду справи, відповідачем долучено до матеріалів справи платіжні доручення, якими підтверджується часткова оплата основного боргу в липні 2012року на суму 5650грн. (а.с.9-11, том ІІ), відтак, провадження у справі в частині 5650грн. заборгованості підставно припинено згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржником, згідно з ст.33 ГПК України, наявна заборгованість по лізингових платежах в сумі 213 988,27грн. документально не спростована, рішення суду в частині стягнення вказаної суми судова колегія вважає прийнятим законно та відповідно до матеріалів справи.

Що стосується доводів скаржника, що в матеріалах справи відсутній розрахунок позовних вимог, то судова колегія зазначає, що розрахунок позовних вимог міститься у тексті позовної заяви.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по лізингових платежах заявлені позивачем саме за період з грудня 2011р. по травень 2012 року, в якому договір фінансового лізингу був чинний.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов?зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідно до ч.2 ст.7, ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг", лізингодавець має право відмовитись від договору фінансового лізингу. Аналогічні умови, за яких лізингодавець має право відмовитись від договору фінансового лізингу, закріплені і в п.17.2.1. загальних умов, яким передбачено право лізингодавця на дострокове в односторонньому порядку розірвання договору у випадку несплати лізингоодержувачем двох лізингових платежів підряд (частково або в повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів з дня, наступного за днем відповідної оплати, встановленої договором. У випадку відмови від договору фінансового лізингу (п. 17.3 загальних умов договору) лізингодавець зобов'язаний письмово повідомляє про це лізингоодержувача, що і було здійснено позивачем листом №209/05 від 22.05.2012р.

Пунктом 18.2 загальних умов передбачено, що предмет лізингу, про повернення якого лізингодавець висунув вимогу згідно з пунктом 17.3 загальних умов, підлягає поверненню лізингодавцеві лізингоодержувачем в строк, зазначений в такій вимозі лізингодавця. При цьому лізингоодержувач зобов'язаний також дотримуватися способу і місця повернення, зазначених у такій вимозі лізингодавця.

Доказів виконання своїх зобов'язань та повернення об'єкта лізингу у строк, визначений повідомленням - 28 травня 2012 року, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не мітять доказів повернення предмету лізингу на момент розгляду справи як в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційною інстанцією, відтак, позовні вимоги в частині повернення предмету лізингу є підставними та обґрунтованими.

З огляду на викладене, доводи скаржника, що в матеріалах справи є наявні докази вирішення спору в частині повернення предмету лізингу в порядку, передбаченому ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», а тому право позивача вже захищено і в позові в цій частині слід відмовити, вважається судовою колегією безпідставними.

Разом з цим, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, відтак, наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін та не позбавляє кредитора права на судовий захист.

Суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в стягненні збитків та правомірно здійснив розподіл судових витрат.

Таким чином, з'ясувавши зміст та природу взаємних зобов'язань сторін за договором фінансового лізингу, ступінь їх виконання та правові наслідки порушення зобов'язань, судова колегія прийшла до висновку про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Львівської області від 21.08.2012р. у справі №5015/2571/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кварталбуд" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.11.2012р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Новосад Д.Ф.