Рішення № 27695016, 21.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2012 р. Справа № 3/118-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс", м. Буча

про стягнення 399650,00 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 399650,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії від 15.09.2008 р. № 129-В/08, а саме: прострочив повернення частини кредиту згідно встановленого графіку, а також не сплатив нараховані проценти.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.10.2012 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.10.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.10.2012 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 07.11.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.11.2012 р. у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 21.11.2012 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 08.10.2012 р., 23.10.2012 р. та 07.11.2012 р., в судове засідання явку представника не забезпечив, про причини неявки представника суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд

встановив:

15 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (найменування якого у відповідності з приписами Закону України "Про акціонерні товариства" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Дочірній Банк Сбербанку Росії", що підтверджується статутом останнього (банк, позивач у справі)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анмакс" (позичальник, відповідач у справі) було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 129-В/08 (надалі договір), відповідно до п. 1.1 якого, банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті, що надалі іменується "Кредитна лінія", надає позичальнику кредитні кошти (кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у терміни, які зазначені в ст. 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Ліміт кредитної лінії складає 900000 доларів США 00 центів. З 15 вересня 2009 року ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, не пізніше кожного 15 числа календарного місяця на 18750 доларів США 00 центів. Якщо зменшення ліміту кредитної лінії припадає на вихідний день, позичальник здійснює часткове погашення на наступний банківський день (п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3 договору розмір процентів за користування кредитом складає 13,5 % річних. У випадку невиконання позичальником п. 2.6 договору з 16 жовтня 2008 року вказана у цьому пункті договору процентна ставка збільшується на 1,5 % та становитиме 15% річних, і буде діяти до моменту нотаріального оформлення договору іпотеки земельних ділянок, вказаних в підпунктах "б", "в", "г" п. 2.1 цього договору.

Згідно з п. 1.4 договору останній день дії кредитної лінії -15 вересня

2013 року. У вказаному договорі терміном "останній день дії кредитної лінії" позначається термін, з настанням якого зобов'язання банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору припиняються.

Кредит надається позичальнику лише до настання останнього дня дії кредитної лінії шляхом одноразового надання кредиту в сумі, що дорівнює ліміту кредитної лінії або шляхом надання декількох траншів кредиту, але так, щоб у будь-який момент часу загальна заборгованість за кредитною лінією не перевищувала ліміту кредитної лінії. Зобов'язання банку з надання позичальнику кредиту за цим договором чинне лише в межах терміну дії банківської ліцензії банку, виданої НБУ (п. 4.3. договору).

Підпунктом "д" пункту 8.2 договору встановлено, що банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договорами, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.4 договору у разі, якщо банк використовує своє право щодо вимоги у односторонньому порядку дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, то він зобов'язаний в письмовій формі повідомити про це позичальника. В такому повідомленні банк зазначає повну суму заборгованості. В зазначеній вимозі банк може також вимагати дострокового розірвання цього договору після повернення повної суми заборгованості за цим договором. У такому випадку цей договір вважається розірваним з моменту повернення повної суми заборгованості за цим договором.

Договір набуває чинності з дати його оформлення в письмовій формі і діє до повного виконання зобов'язань позичальника по цьому договорі (п. 11.4 договору).

На виконання умов кредитного договору №129-В/08 від 15.09.2008 р. позивач 16.09.2008 р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі

900000 доларів США, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача з 15.09.2008 р. по 16.09.2008 р.

Відповідно до п. 1.2 договору, відповідач повинен був почати розраховуватися по кредитному договору з 15.09.2009 р. Проте, як зазначає позивач, загальна сума простроченої заборгованості по тілу кредиту станом на 31.08.2012 р. становить 541771 доларів США 36 центів. Доказів, які б спростовували зазначену заборгованість відповідачем суду не надано.

У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог кредитного договору від 15.09.2008 р. №129-В/08, у частині сплати кредиту, позивач 30.11.2010 р., у порядку п. 8.2 договору, направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу від

26.11.2010 р. № 3535/5/06-2-2 про сплату суми заборгованості в повному обсязі за договором про відкриття кредитної лінії № 129-В/08 від 15.09.2008 року, що підтверджується належним чином завіреними копіями опису вкладення у лист, повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком від 30.11.2010 р.

В порушення своїх договірних зобов'язань (договору про відкриття кредитної лінії від 15.09.2008 р. №129-В/08) відповідач не здійснював розрахунків з позивачем.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Анмакс" своїх зобов'язань щодо сплати кредиту за договором про відкриття кредитної лінії від 15.09.2008 р. №129-В/08 на загальну суму

541771,36 доларів 00 центів США.

З позовної заяви вбачається, що ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" просить стягнути з ТОВ "Анмакс" лише частину простроченої заборгованості, а саме

50000,00 доларів США.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою та частиною третьою ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Цивільним кодексом України, а саме статтею 611, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як зазначено вище, підпунктом "д" пункту 8.2 договору встановлено, що банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір та/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором, а також інші права, передбачені законодавством України та/або цим договором та/або договорами, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ним по тілу кредиту складає суму в розмірі 541771,36 доларів США, відповідачем належних доказів, які б спростовували зазначену заборгованість суду не надано, відповідно позов щодо стягнення частини наявної заборгованості, а саме у розмірі 50000,00 доларів США, що, як зазначає позивач, посилаючись на офіційний курс долару США до гривні:

100 доларів США 799,3 грн., еквівалентно 399650,00 грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

У п. 3.4. роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18, вказано, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК). При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти, ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір 13.09.2012 р., що підтверджується штампом банкової установи на платіжному дорученню № 32272261 від 13.09.20-12 р. на суму 7993,00 грн.

Відповідно до повідомлення, яке розміщене на офіційному сайті НБУ -://www.bank.gov.ua, 13.09.2012 р. офіційний курс гривні до долару США становить за 100 USD -799,300 грн. Судом встановлено, що позивач використовував вищевказаний курс для власних розрахунків.

Судові витрати, згідно з приписами частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анмакс" (08292, Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, буд. 32, код ЄДРПО України 31119102) на користь Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; код ЄДРПО України 25959784) -399650 (триста дев'яносто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят гривень) 00 коп. заборгованості по кредиту та 7993 (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три гривні) 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя А.В. Лопатін