Ухвала суду № 27694968, 29.10.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"29" жовтня 2012 р. Справа № Б8/174-11

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № Б8/174-11

за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12, (Кредитор),

до боржника, -товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ», ідентифікаційний код юридичної особи: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99,

про банкрутство,

учасники провадження у справі про банкрутство:

ліквідатор Банкрута: арбітражний керуючий Мальцева Альбіна Вячеславівна, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року;

Заявник 1 -Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ідентифікаційний код юридичної особи: 22199887, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36;

Заявник 2 -Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ідентифікаційний код юридичної особи: 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; адреса для листування: 07119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 11;

Заявник 3 -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 25979261, місцезнаходження: 09113, Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 106;

за участю представників учасників провадження:

від Кредитора: не з'явився;

від Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття: не з'явився;

від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»: головний юрисконсульт відділу позасудового врегулювання відносин та погашення заборгованості Північного комерційного макрорегіону (Київ) Управління позасудового врегулювання відносин та погашення заборгованості Департаменту оперативної роботи з проблемною заборгованістю Заявника 2 Гордон О.В., який діє на підставі довіреності № 02-07/1702 від 13 вересня 2012 року;

від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області: Яценко С.М., яка діє на підставі довіреності б/№ від 11 січня 2012 року;

від Банкрута: ліквідатор Банкрута -арбітражний керуючий Мальцева А.В., яка діє на підставі ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600619, видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року та постанови господарського суду Київської області від 22 листопада 2011 року у справі № Б8/174-11, -

ВСТАНОВИВ:

в провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/174-11 за заявою Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ідентифікаційний код: 19421230, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 12) (надалі за текстом: «Кредитор») про банкрутство боржника -товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»(ідентифікаційний код: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99) (надалі за текстом: «Банкрут»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 07 листопада 2011 року.

Постановою господарського суду Київської області від 22 листопада 2011 року визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО - ДРАЙВ»(ідентифікаційний код: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99); визнано грошові вимоги Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (ідентифікаційний код: 19421230); відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Банкрута арбітражного керуючого Мальцеву А.В. (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1); зобов'язано ліквідатора Банкрута здійснити публікацію оголошення про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, про що надати суду відповідні докази; призначено наступне засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 03 липня 2012 року; вирішено інші процедурні питання у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03 липня 2012 року відкладено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Банкрута на 19 листопада 2012 року; зобов'язано ліквідатора Банкрута надати суду до 12 листопада 2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Банкрута, виконати обов'язки, покладені на ліквідатора у справі про банкрутство Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та виконати вимоги постанови господарського суду Київської області від 22 листопада 2011 року у цій справі в невиконаній частині; вирішено інші процедурні питання у справі.

Публікація оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»(ідентифікаційний код: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99) банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі № Б8/174-11 здійснена в газеті «Голос України» № 50 (5300) від 20 березня 2012 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли: від Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код: 22199887, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36) (надалі за текстом: «Заявник 1») заява № 361-02 від 27 березня 2012 року (вх. № 5587 від 09 квітня 2012 року) «Кредиторські вимоги на 401,89 грн.»; від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; адреса для листування: 07119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 11) (надалі за текстом: «Заявник 2») заява № 19.1-02/2594 від 17 квітня 2012 року (вх. № 6399 від 23 квітня 2012 року) з грошовими вимогами до боржника в сумі 259 972,04 грн.; від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області (ідентифікаційний код: 25979261, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 106) (надалі за текстом: «Заявник 3») заява № 77 від 19 квітня 2012 року (вх. № 6987 від 26 квітня 2012 року) про визнання кредиторських вимог, -які ухвалою господарського суду Київської області від 08 жовтня 2012 року призначені до розгляду в судових засіданнях на 29 жовтня 2012 року якою зобов'язано Заявників 1-3, ліквідатора Банкрута надати документальні докази у справі.

29 жовтня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від ліквідатора Банкрута надійшло клопотання № 574 від 29 жовтня 2012 року (вх. № 17269 від 29 жовтня 2012 року) про долучення доказів, до якого додано копії повідомлень, адресованих Заявникам 1-3 з доказами направлення; від Заявника 2 надійшов супровідний лист б/№, б/дати (вх. № 17302 від 29 жовтня 2012 року) з доданими документами; від Заявника 3 надійшло повідомлення № 185 від 26 жовтня 2012 року (вх. № 17293 від 29 жовтня 2012 року).

В судові засідання 29 жовтня 2012 року з'явились Заявник 2, Заявник 3, ліквідатор Банкрута та надали свої пояснення у справі; в судових засіданнях 29 жовтня 2012 року ліквідатор Банкрута не заперечувала проти визнання вимог Заявників 1-3; Кредитор (ініціюючий), Заявник 1 не з'явились у судові засідання.

Провадження у справі № Б8/174-11 перебуває в ліквідаційній процедурі, в якій на 29 жовтня 2012 року призначені судові засідання для розгляду заяв Заявників 1-3 з вимогами до Банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України та чинного цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України ?Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом? (надалі за текстом: «Закон про банкрутство»), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 п.п. 2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193 (надалі за текстом: «Рекомендації»), у вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди мають виходити з такого. Згідно зі статтею 4? ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Отже, господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Судом встановлено, що публікація оголошення про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ», ідентифікаційний код: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99, та відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України»№ 50 (5300) від 20 березня 2012 року.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що після публікації оголошення про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»банкрутом до господарського суду Київської області надійшли три заяви з вимогами до Банкрута: від Заявника 1 -Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Заявника 2 -Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Заявника 3 -Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області. Жодних інших заяв з вимогами до Банкрута до господарського суду Київської області не надходило.

Детально дослідивши зазначені вище заяви з вимогами до Банкрута Заявників 1-3 з долученими документами, заслухавши пояснення Заявників 2, 3 та ліквідатора Банкрута, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Визначення терміну «кредитор»надається в ст. 1 Закону про банкрутство, згідно якої, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Отже, грошові вимоги, що заявляються до боржника, мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 4? Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Розглядаючи вимоги Заявника 1, суд дійшов наступних висновків.

В заяві № 361-02 від 27 березня 2012 року «Кредиторські вимоги на 401,89 грн.»Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості -робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заявлено вимоги до Банкрута, а саме Заявник 1 просить: визнати його кредитором та стягнути з Банкрута на користь Заявника 1 несплачені страхові внески на суму 401,89 грн.; задовольнити кредиторські вимоги.

В судове засідання 29 жовтня 2012 року Заявник 1 не з'явився, вимоги ухвали господарського суду Київської області від 08 жовтня 2012 року не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вище викладене, в зв'язку з невиконанням Заявником 1 вимог ухвали господарського суду Київської області від 08 жовтня 2012 року, суд виходить з наявних матеріалів справи.

Банкрут перебуває на обліку як платних страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 15 серпня 2005 року, що підтверджено повідомленням про взяття на облік платника страхових внесків від 26 березня 2012 року, який додано до заяви Заявника 1 з вимогами до Банкрута.

Заявником 1 заявлено вимоги до Банкрута у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 401,89 грн. У своїй заяві з вимогами до Банкрута Заявник 1 вказує, що факт існування заборгованості Банкрута підтверджується Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік.

Згідно абз. 4 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08 липня 2010 року, суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Відповідно до п. 6.7. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття»затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 339 від 18 грудня 2000 року (в редакції, чинній станом на дату подання Банкрутом Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік) (надалі за текстом: «Інструкція № 339»), роботодавці щокварталу складають у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (додаток 6), один екземпляр якої подається до центру зайнятості, у якому він перебуває на обліку, до: до 20 (а за рік - 25) числа місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно абз. 3 п. 8.1. Інструкції № 339, роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Судом встановлено, що заборгованість Банкрута перед Заявником 1 підтверджена Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік, поданою Банкрутом 21 січня 2010 року, згідно якої Банкрутом самостійно визначено суму страхових внесків, строк сплати яких не настав (на дату подання вказаної відомості) в сумі 401,89 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують оплату Банкрутом страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 401,89 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону про банкрутство, у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).

Враховуючи вищевикладене, суд визнає обґрунтованими та такими, що підтверджені матеріалами справи № Б8/174-11 вимоги Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, ідентифікаційний код: 22199887, місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36, у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 401,89 грн. що відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, відносяться до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Розглядаючи вимоги Заявника 2, суд дійшов наступних висновків.

В заяві № 19.1-02/2594 від 17 квітня 2012 року з грошовими вимогами до боржника в сумі 259 972,04 грн., Заявником 2 заявлено вимоги до Банкрута, зокрема Заявник 2 просить: прийняти заяву Заявника 2 до розгляду; визнати Заявника 2 кредитором Банкрута з грошовими вимогами в сумі 259 972,04 грн.

В судове засідання Заявник 2 з'явився, підтримав свою заяву з вимогами до Банкрута та просить її задовольнити. Вимоги ухвали господарського суду Київської області від 08 жовтня 2012 року Заявник 2 виконав частково, в зв'язку з чим, керуючись ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає вимоги Заявника 2 виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до повідомлення про включення до реєстру вимог кредиторів № 382 від 26 червня 2012 року, адресованого Заявнику 2 ліквідатором Банкрута повідомлено Заявника 2, що заперечень по зазначеним вимогам не має та вважає за можливе включити Заявника 2 до реєстру вимог кредиторів Банкрута з сумою вимог 259 972,04 грн. До вказаного повідомлення ліквідатором додано докази його направлення: копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (форма 119) Р 01033 1160895 2, адресованого Заявнику 2 з відміткою про вручення уповноваженій особі 03 липня 2012 року та копією фіскального чеку № 3305 від 02 липня 2012 року УДППЗ «Укрпошта», КМД, Київ-33.

Заборгованість виникла, як вказує Заявник 2 в зв'язку з неналежним виконанням Банкрутом своїх зобов'язань за договором кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, за договором кредиту № 24.3-46/23 від 23 серпня 2007 року. Як зазначає Заявник 2 у своїй заяві з вимогами до Банкрута, станом на 20 березня 2012 року заборгованість за договором кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року становить 98 550, 86 грн., що складається з: суми заборгованості за кредитом 60 656,00 грн.; суми заборгованості за відсотками 28 394,61 грн.; суми заборгованості за комісіями 2 168,63 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4 654,53 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків 1 979,34 грн.; пені за несвоєчасне повернення комісії в сумі 167,62 грн.; інфляційних витрат за кредитом в сумі 359,71 грн.; інфляційних витрат за відсотками в сумі 157,48 грн.; інфляційних витрат за комісіями в сумі 12,95 грн.; заборгованість за договором кредиту № 24.3-46/23 від 23 серпня 2007 року станом на 20 березня 2012 року становить 161 421,18 грн., що складається з: заборгованості за кредитом в сумі 103 086,00 грн.; заборгованості за відсотками в сумі 45 331,57 грн.; заборгованості за комісіями в сумі 5 234,26 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 3 729,88 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків в сумі 3 112,15 грн.; пені за несвоєчасне повернення комісії в сумі 368,12 грн.; інфляційних витрат за кредитом в сумі 290,60 грн.; інфляційних витрат за відсотками в сумі 240,47 грн.; інфляційних витрат за комісіями в сумі 28,12 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є Заявник 2) та Банкрутом укладено договір кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року; 23 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є Заявник 2) та Банкрутом укладено договір кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року.

Відповідно до п.п. 1.1. договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, Кредитор (Заявник 2 -за договором кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року) зобов'язується надати Позичальнику (Банкруту -відповідно до договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 130 000,00 грн., зі сплатою 17,5% процентів річних за користування кредитом та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів.

Згідно п.п. 2.4.-2.6. договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісяця не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти за користування кредитом, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, на рахунок № 20788385118051 в Білоцерківському відділенні Київської обласної філії Кредитора. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість користування кредитом в періоді (28-29-30-31/360). При розрахунку процентів за користування кредитом враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.4. договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, у разі порушення Позичальником умов цільового використання кредиту, визначеного п. 1.2. цього договору, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитору штраф у розмірі 25 (двадцять п'ять) процентів від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. У разі невиконання Позичальником зобов'язань, визначених будь-яким п.п. 3.3.2.-3.3.19. цього договору, порушення Позичальником або третьою особою, з якою укладений договір забезпечення виконання зобов'язань за кредитом, умов договору, визначеного п. 1.3. цього договору, протягом більше 30 (тридцять) днів, строк користування кредитом вважається таким що сплив, та, відповідно, Позичальник зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня після закінчення тридцяти денного терміну, повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, комісії, можливі пені та штрафи, у розмірі передбаченому цим договором та тарифами, витрати Кредитора на здійснення забезпечення заставою вимоги за цим договором, а також інші грошові витрати Кредитора, пов'язані з захистом свого порушеного права у разі невиконання Позичальником цього договору. Після сплати Позичальником зазначених сум дія цього договору вважається припиненою.

Відповідно до п.п. 1.1. договору кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року, Кредитор (Заявник 2 -згідно умов договору кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року) зобов'язується надати Позичальнику (Банкрут -відповідно до договору кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року) грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 141 956,00 грн. зі сплатою 16,5 процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору та порядком повернення кредиту рівними частинами, в сумі 1 690,00 грн. не пізніше 20-го числа, кожного місяця, починаючи з вересня 2007 року по липень 2014 року в сумі 1 686,00 грн. та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 22 серпня 2014 року на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.п. 2.3. -2.6. договору кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту, щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього місяця по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, за методом «факт/360», де «факт»-це фактична кількість днів у періоді, за який нараховується нарахування процентів, а «360»-умовна кількість днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті наданого кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі на рахунок № 20787385118052, відкритий в Білоцерківському відділенні АКБ «Укрсоцбанк». У випадку, якщо день сплати процентів за користування кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній день Кредитора. Нарахування та сплата комісій за користування кредитом здійснюється на рахунок № 61119385300011 в Білоцерківському відділенні АКБ «Укрсоцбанк»в порядку, в сумі та в строки, що встановлені тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування кредитом припадає на неробочій день Кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочій день Кредитора. Нарахування неустойки (пені) здійснюється в останній робочий день поточного місяця за період з дня нарахування простроченої заборгованості за кредитом та/ або нарахованими процентами чи комісіями по передостанній робочий день поточного місяця.

Відповідно до п. 4.1. договору кредиту № 24.3/46/23 від 23 серпня 2007 року, у разі прострочення Позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/ або сплати процентів, комісій, зазначених у п.п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.16., 3.3.17. цього договору, Позичальник сплачує Кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за № 2921-III встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що Заявник 2 своєчасно та належним чином виконав умови договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, договору кредиту № 24.3-46/23 від 23 серпня 2007 року.

Заявником 2 до своєї заяви № 19.1-02/2594 від 17 квітня 2012 року з грошовими вимогами до боржника в сумі 259 972,04 грн. додано: «Розрахунок вимог банку у зв'язку з неповерненням ТОВ «Авто-Драйв»кредитної заборгованості за кредитним договором № 06-10/250 від 30.10.2006 р.»станом на 20 березня 2012 року, «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту», «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення відсотків», «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення комісії», «Розрахунок інфляційних витрат за неповернутим кредитом і відсотками», «Розрахунок вимог банку у зв'язку з неповерненням ТОВ «Авто-Драйв»кредитної заборгованості за кредитним договором № 24.3-46/23 від 23.08.2007 р.»станом на 20 березня 2012 року, «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту», «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення відсотків», «Розрахунок пені за несвоєчасне погашення комісії», «Розрахунок інфляційних витрат за неповернутим кредитом і відсотками».

Відповідно до ч. 1 ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до абз. 1 п. 50 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, оскільки на передбачені статтями 536 та 625 ЦК проценти та індекс інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання не поширюється заборона на їх нарахування в період провадження справи про банкрутство, то кредитор не позбавлений права подавати додаткові вимоги щодо стягнення процентів та інфляційних втрат відповідно до порядку, встановленого Законом. Те саме стосується процентів за позику та кредит (статті 1048, 1054 та 1057 ЦК).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що перелічені розрахунки являються обґрунтованими та вірними і відповідають умовам договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, договору кредиту № 24.3-46/23 від 23 серпня 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що: для забезпечення вимог Заявника 2, що випливають з договору кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є Заявник 2) та Банкрутом було укладено договір застави майна № 138 від 30 жовтня 2006 року, посвідчений 30 жовтня 2006 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 1335; для забезпечення виконання Банкрутом зобов'язань за договором кредиту № 24.3-46/23, від 23 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(правонаступником якого є Заявник 2) та Банкрутом було укладено договір застави майна № 09/3-73 від 23 серпня 2007 року, що посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 5293.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 2 за договором кредиту № 06-10/250 від 30 жовтня 2006 року, договором кредиту № 24.3-46/23 від 23 серпня 2007 року є обґрунтованими, доведеними суду, тому визнаються судом в повному обсязі -на загальну суму 259 972,04 грн., -що на загальну суму забезпечені заставою.

Крім того судом встановлено, що Заявником 2 при поданні заяви сплачено судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство у сумі 1 094,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 0000039848 від 11 квітня 2012 року, та за внесення інформації до Єдиної бази даних щодо кредитора та його грошових вимог у справі № Б8/174-11 в сумі 40,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 0000041008 від 18 квітня 2012 року.

Відповідно до абз. абз. 1, 2 ч. 1, ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п «а», «г»п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою; витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Дослідивши вимоги Заявника 2 на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 2 є обґрунтованими, підтвердженими належними документами, доказами, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом. Банкрутом не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості. У зв'язку з цим, суд з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/174-11 вимоги до Банкрута, в сумі 259 972,04 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 04 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, як такі, що на загальну суму забезпечені заставою; в сумі 1 134,00 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення.

Розглядаючи вимоги Заявника 3, суд дійшов наступних висновків.

В своїй заяві № 77 від 19 квітня 2012 про визнання кредиторських вимог, Заявником 3 заявлено вимоги до Банкрута, а саме Заявник 3 просить: приєднати заяву про визнання кредиторських вимог Заявника 3 до справи про банкрутство Банкрута; визнати Заявника 3 кредитором Банкрута на загальну суму 48,65 грн.

В судове засідання Заявник 3 з'явився та надав свої пояснення у справі, просить задовольнити його заяву з вимогами до Банкрута. В зв'язку з частковим виконанням вимог ухвали господарського суду Київської області від 08 жовтня 2012 року, керуючись ст. ст. 75, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді вимог Заявника 3 виходить з наявних матеріалів справи.

Свої вимоги Заявник 3 обґрунтовує наявністю заборгованістю зі сплати страхових внесків перед відділенням ФССНВ у м. Біла Церква станом на 18 січня 2010 року у сумі 48,65 грн., що підтверджено Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Банкрута за 4 квартал 2009 року.

Банкрут перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних зарахувань України з 15 серпня 2005 року, що підтверджено страховим свідоцтвом № 1026002445, доданим до заяви Заявника 3 з вимогами до Банкрута.

Для підтвердження заборгованості Банкрута, Заявником 3 надано копію Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2009 рік, поданої Банкрутом 18 січня 2010 року, що підписана керівником та головним бухгалтером Банкрута, підписи яких засвідчено печаткою Банкрута.

Дослідивши вимоги Заявника 3 на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника 3 є обґрунтованими, підтвердженими належними документами, доказами, в зв'язку з чим такі вимоги визнаються судом. Банкрутом не надано суду заперечень, доказів оплати вищезазначеної заборгованості. У зв'язку з цим, суд визнає обґрунтованими та такими, які підтверджуються матеріалами справи № Б8/174-11 вимоги до Банкрута, в сумі 48,65 грн. (сорок вісім гривень 65 коп.) заборгованості зі сплати страхових внесків перед Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних зарахувань України, що відповідно до п.п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону про банкрутство, підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, заслухавши представників Заявників 2, 3, ліквідатора Банкрута, в судових засіданнях, під час яких розглядались заяви з вимогами до Банкрута Заявників 1-3, суд приходить до висновку, що наявних в справі доказів, документів достатньо для прийняття рішення у даному судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 1294 Конституції України, ст. ст. 1, 5, 15, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 4?, 4?, 33, 34, 43, 49, 51, 75, 82, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 548, 610, 611, 625, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України; абз. 4 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464-VI від 08 липня 2010 року, Постановою Пленуму Верхового Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року № 15, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 04 червня 2004 року №05-5/1193, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10 січня 2002 року за № 2921-III, Інструкцією «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 290 від 11 червня 2003 року, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код: 22199887) № 361-02 від 27 березня 2012 року (вх. № 5587 від 09 квітня 2012 року) «Кредиторські вимоги на 401,89 грн.».

2. Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019) № 19.1-02/2594 від 17 квітня 2012 року з грошовими вимогами до боржника в сумі 259 972,04 грн.

3. Задовольнити заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 25979261) № 77 від 19 квітня 2012 року про визнання кредиторських вимог.

4. Визнати вимоги кредиторів Банкрута - товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО-ДРАЙВ»(ідентифікаційний код: 33679178, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, буд. 99) в наступному складі та обсязі:

- Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ідентифікаційний код: 22199887, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Я.Мудрого, буд. 36) у вигляді заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в сумі 401,89 грн. (чотириста одна гривня 89 коп.), які відносяться до другої черги задоволення вимог кредиторів;

- Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(ідентифікаційний код: 00039019, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29; адреса для листування: 07119, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 11) в сумі 259 972,04 грн. (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят дві гривні 04 коп.) заборгованості, які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів, як такі, що на загальну суму забезпечені заставою; в сумі 1 134,00 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 00 коп.), які підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Біла Церква Київської області (ідентифікаційний код: 25979261, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, б-р 50-річчя Перемоги, буд. 106) в сумі 48,65 грн. (сорок вісім гривень 65 коп.) заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, які підлягають задоволенню в другу чергу задоволення вимог кредиторів.

5. Копію ухвали надіслати: учасникам провадження у справі.

Суддя Скутельник П.Ф.