Рішення № 27694789, 06.11.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" листопада 2012 р. Справа № 7/5007/1125/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Синюк О.В. - довіреність №5502/19 від 28.12.11р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м. Житомир)

до Міського комунального підприємства "Бердичівкомунсервіс" (м. Бердичів)

про стягнення 6368,16 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6368,16 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору підряду №33а від 10.05.11р.

Представник позивача в судовому засіданні подала уточнений розрахунок пені та 3% річних, оскільки в позовній заяві невірно зазначений період нарахування, тому просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням уточненого розрахунку. Згідно поданого розрахунку пені та 3% річних іх сума становить відповідно 453,96 грн. та 87,90 грн.

З вищевикладеного вбачається, що даний розрахунок за своєю правовою природою є заявою про збільшення розміру позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зміну підстави або предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, відмову від позову або зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення адресату відправлення 23.10.12р. (а.с. 36).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.11р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач/підрядник) та Комунальним підприємством "Озеленювач" (замовник) укладено договір підряду №3а, відповідно до якого підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі виконати роботи по газифікації пам'ятника "Комсомольцям підпілля" та монтаж лічильника за адресою: м. Бердичів, пл. Соборна (п. 1 договору).

Оплата виконаної підрядником роботи, що визначена п. 1 договору, здійснюється за договірною ціною, яка становить: 3246,00 грн. в т.ч. ПДВ - газифікація пам'ятника та 2595,06 грн. - монтаж лічильника в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 3 договору оплата за цим договором здійснюється на умовах попередньої оплати у вигляді авансу у розмірі 100% від договірної ціни.

Також п. 6 договору передбачено, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. За порушення строків оплати замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання умов вищезазначеного договору підряду ПАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" виконало роботи по газифікації та монтажу лічильника пам'ятника "Комсомольцям підпілля" на загальну суму 5841,06 грн., що підтверджується відповідними Актами здачі-прийому виконаних робіт форми КБ-2в, підписаними повноважними представниками сторін, що долучені до матеріалів справи (а.с. 11-15).

За виконані підрядні роботи відповідач своєчасно не розрахувався.

В послідуючому згідно рішення Бердичівської міської ради №232 від 27.10.11р. з 01.01.12р. припинено юридичну особу Комунальне підприємство "Озеленювач" та створено нове міське комунальне підприємство "Бердичівкомунсервіс", яке є правонаступником КП "Озеленювач", що також підтверджується і п.п. 1.2. Статуту МКП "Бердичівкомунсервіс".

Таким чином, внаслідок неналежного виконання КП "Озеленювач" своїх договірних зобов'язань позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як правонаступника, суми заборгованості, яка станом на день звернення до суду становить 5841,06 грн.

Відповідно до ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ГПК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 5841,06 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 87,90грн. 3% річних та 453,96 грн. пені.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, що міститься в тексті позовної заяви, вважає вимогу щодо стягнення 87,90 грн. 3% річних обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Також позивач просить стягнути з відповідача 453,96 грн. пені.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на вказане, вимога позивача про стягнення 453,96 грн. пені підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою та нарахована згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5841,06 грн. - основного боргу, 453,96 грн. - пені, 87,90 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівкомунсервіс" (13300, м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, ід. код 37752790)

- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м. Житомир, вул. Фещенко-Чопівського, 35, ід. код 03344071) 6382,92 грн. заборгованості, з яких: 5841,06 грн. - основного боргу, 453,96 грн. - пені, 87,90 грн. - 3% річних, а також 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.11.12

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)