Ухвала суду № 27694260, 05.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2012 р. м. Київ К-4299/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009

у справі № 2-а-33075/08/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут»«Техностандарт»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2009 скасовано, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 11.12.2007р. № 0002692302/0.

ДПІ у Київському районі м.Харкова подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Наказу ДПАУ «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання».

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

06.12.2007 ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена виїзна планова перевірка ЗАТ «НДІ»«Техностандарт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2007. За результатами перевірки складено акт № 5607/235/32674865 від 06.12.2007, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР. Порушення полягало у тому, що позивачем у ІІ кварталі 2005 року не відображено доход на загальну суму 188000,00 грн., одержаний від продажу акцій ТОВ «Технопромекспорт»за договором від 21.04.2005 № К 71, в результаті чого занижено податок на прибуток за даний період на суму 47000,00 грн.

На підставі вищевказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 №0002692302/0 про визначення ЗАТ «НДІ «Техностандарт»податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 70500 гри., в тому числі 47000, 00 грн. основного платежу та 23500 грн. штрафних санкцій.

Згідно із рішенням Зборів засновників від 17.09.2003 ТОВ «Технопромекспорт»передав до статутного фонду позивача 200 штук простих акції, емітованих ВАТ «Модель Всесвіту», номінальною вартістю кожної акції 1000 грн.

В подальшому 21.04.2005 позивачем укладено договір купівлі-продажу цих цінних паперів з ТОВ «Технопромеспорт»(покупцем) в кількості 188 штук, номінальною вартістю 188000,00 грн. Розрахунки за цим договором проводились шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок.

Відповідно до п.п. 4.1.3. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами визначено п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зокрема, п.п.7.6.1 зазначеної норми закону визначено, що платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

З наведених норм випливає, що фінансовий результат, який визначається як різниця між доходами, отриманими у результаті відчуження цінних паперів, та витратами, пов'язаними з придбанням вказаних цінних паперів, декларується у податковому періоді, у якому фактично відбулося відчуження цінних паперів та виникло перевищення таких доходів над такими витратами.

Зважаючи на відсутність у ІІ кварталі 2005 року у позивача факту перевищення доходу, отриманого у результаті відчуження цінних паперів на користь ТОВ «Технопромеспорт», над витратами, пов'язаними з придбанням у минулому податковому періоді (ІІІ квартал 2003 року) вказаних цінних паперів, підстави для висновку про виникнення у позивача прибутку, який, в силу вимог п.п. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»мав би бути включеним до складу валових доходів за результатами ІІ кварталу 2005 року, відсутні.

Суд апеляційної інстанції правильно не погодився з позицією податкового органу про те, що позивачем при придбанні цінних паперів у ТОВ «Технопромекспорт»не було понесено витрат у розумінні п.п. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підпункт 7.6.3. п. 7.6 ст. 7 вказаного закону під терміном «витрати»розуміє суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Статтею 139 Господарського кодексу України визначено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Відповідно до ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Таким чином, корпоративні права відповідають поняттю визначення майна, наведеному у ст.139 ГК України та ст.190 ЦК України.

Отже, під витратами позивача на придбання акцій, внесених до його статутного фонду в обмін на корпоративні права, слід розуміти вартість таких корпоративних прав.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у відповідача були відсутні підстави для донарахування позивачу податкового зобов'язання податку на прибуток. Ненадання позивачем до податкового органу додатку до декларації з податку на прибуток КЗ «Розрахунок фінансових операцій з цінними паперами та деривативами»не тягне за собою висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Зважаючи на вищезазначене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В.Ланченко

О.М.Нечитайло