Постанова № 27693867, 22.11.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15:15год. 22 листопада 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/2489/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Василика Г.В.

за участю:

представника позивача - Паскаря А.П.

представника прокуратури Єленюк О.В.

представника відповідача - Гайсана С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районідо сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоселицького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області (позивач) звернувся з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» (відповідача) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 3067,77 грн. (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Новоселицькому районі Чернівецької області є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до розрахунків по пільговій пенсії по списку №2, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до п.п."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" заборгованість за вересень 2012 року становить 3067,77 грн. Дана заборгованість не була сплачена відповідачем добровільно, у зв'язку з чим порушені вимоги Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення. В запереченнях відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем не було надано акту перевірки, позов містить посилання на те, що заборгованість виникла за липень-серпень 2012 року, а в судовому засіданні позивач просить стягнути заборгованість за вересень 2012 року; також відсутній розрахунок заборгованості за вересень 2012 року, а також відсутність прямих доказів того, що зазначені в позові особи мають право на пільгову пенсію.

Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволені.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та наполягав на відмові в задоволенні.

Судом встановлено, що відповідач був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 22.04.2004 року (а.с.8-11).

Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до ч.1 ст.14 Закону №1058-VI та п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97р № 400/97 (далі - Закон №400/97), Закон чинний в частині, що не суперечить Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача працювали працівники:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7- які мають право на пільгову пенсію за Списком №2, що підтверджується копіями довідок, з яких вбачається наявність необхідних підстав та стажу роботи у працівників для призначення пільгової пенсій відповідно до п.п. "б"- "з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дослідженні судом копії - довідок із зазначенням професії та посад ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які дають право на пільгову пенсію відповідно до п.п. "б"-"з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.43,47,48,51,58,60), трудових книжок (а.с.44-45, 48 зворот-49, 54-55), протоколів про призначення пільгової пенсії (а.с.41,47,53), розрахунків стажу (а.с.42, 47 зворот, 52) підтверджують право на отримання пільгових пенсій.

Відповідно до довідки від серпня 2009 року №144 виданої правлінням сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці», вони є правонаступниками колгоспу «Ленінський шлях» (а.с.59).

Отже, всі вище перелічені документи спростовують доводи відповідача щодо того, що відсутні прямі докази того, що зазначені в позові особи не мають права на пільгову пенсію.

Також заборгованість відповідача підтверджується розрахунками фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на 2012 рік (а.с.6), відомостями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з вересня 2012 року (а.с.7); розрахунком суми позову по відповідачу (а.с.5), актом звірки по залишках несплачених коштів фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень 2012 року (а.с.39).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону N1058. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Проте на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 3067,77грн.

Зазначена сума не була сплачена відповідачем самостійно у терміни передбачені п.п.6.8 п.6 Інструкції, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно несплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою), що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду відповідно до ч.3 ст.106 Закону № 1058-ІV.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача суду не подано.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заслухавши пояснення представників прокурора, позивача та відповідача розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ванчиківці» (с.Ванчиківці, Новоселицький р-н, Чернівецька обл., іден. код 03801930) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі - 3067 (три тисячі шістдесят сім) грн. 77 коп.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 27 листопада 2012 р.

Суддя В.О. Ковтюк