Постанова № 27693684, 21.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 листопада 2012 р. № 2-а- 10981/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

представників

позивача - Мараховського С.А.,

відповідача - Новікової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ТОВ «Українські традиції»до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Українські традиції», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області ДПС, № 0003321501 від 18.09.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове-повідомлення ґрунтується на помилкових висновках акту перевірки. Позивач наполягав, що загальна сума витрат за третій та четвертий квартали 2011р. (витрати, пов'язані із здійснення фінансово-господарської діяльності, спрямованої на отримання доходу) з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного року становить 56.512,45 грн. Вищезазначені витрати у розмірі 25%, а саме 14.128,00грн. були задекларовані платником у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року шляхом подання до цієї податкової декларації додатку ВП «Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку». Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач стверджував, що не вчиняв відображених в акті перевірки податкових правопорушень. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ «Українські традиції»в порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, абз. 1, 2 п. п. 138.1.1, п. 138.4. п. 138.8, п. п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України зайво віднесено до витрат по додатку ВП «Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку за 2-4 квартал 2011 року»в сумі 56 512, 00 грн. та до податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року до р. 06.5 суму від'ємного значення, а саме 25% від суми витрат 56 512,00, в сумі 14 128,00 грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи суд встановив, що 11.09.2012р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Українські традиції»за перше півріччя 2012 року.

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 634/15-016/34328899 від 11.09.2012р, в якому викладені висновки податкового органу про вчинення платником податків порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, абз. 1, 2 п. п. 138.1.1, п. 138.4. п. 138.8, п. п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме: за відсутності ознак здійснення господарської діяльності платником зайво віднесено до витрат по додатку ВП «Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку за 2-4 квартал 2011 року»56.512,00 грн. та до податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року до р. 06.5 суму від'ємного значення 14 128,00грн. (25% від суми витрат -56.512,00) (а.с. 31-37).

18.09.2012р. з посиланням на згаданий акт перевірки ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003321501 від 18.09.2012р про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 3.708,75 коп. (основний платіж- 2.967,00грн., штраф - 741,75грн.) (а.с. 7).

Перевіряючи законність спірного рішення суб"єкта владних повноважень, суд зазначає, що позивач з 3 кварталу 2011 року надає податкову звітність з податку на прибуток, визначену п.151.1 ст. 151 Податкового кодексу України.

До 3 кварталу 2011 року позивач подав звітність з порядку на прибуток, визначену ст. 155 Податкового кодексу України.

Згідно з декларацією з податку на прибуток ТОВ «Українські традиції»за 1 півріччя 2012 року за №9046752829 від 07.08.2012 року до рядка 06.5 включена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 14.128,00грн. (25% від 56.512,00грн.) (а.с. 209-210).

Як з'ясовано судом, сума витрат в розмірі 56.512,00грн. структурно складається з адміністративних витрат (06.1) -10.927,00грн.; інших витрат звичайної діяльності та інших операційних витрат (06.4) -21.923,00грн.; від'ємного значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий рік)(06.5) -23.662,00грн. (а.с 211), що підтверджується даними додатку ВП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства «Розрахунок податкових зобов'язань, у якому виявлено помилку»(за 2-4 квартал 2011 року).

Існування у ТОВ «Українські традиції»від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 23.662,00грн. підтверджується витребуваною судом та приєднаною до справи копією податкової декларації з податку на прибуток для виробників сільськогосподарської продукції за період діяльності з 01.07.2010 р. по 30.06.2011р. об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності.

Обставина реальності існування згаданого від'ємного значення, а також обставина правильності обчислення цього показника визнана сторонами в ході розгляду справи, а відтак, з огляду на приписи ст.ст.72 і 76 КАС України не підлягає додатковому доказуванню.

Розглядаючи справу, суд відмічає, що порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначений ст. 150 Податкового кодексу України, згідно п. 150.1 якої, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому, п.3 підрозділу 4 Розділу XX Податкового кодексу України встановлено, зокрема, що п. 150.1 статті 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення;

у 2012 - 2015 роках таким чином:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше 1 мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

Судом встановлено та визнано сторонами в судовому засіданні, що дохід ТОВ «Українські традиції»за 2011 рік складає 1.765,00грн., тобто є меншим від 1 мільйона гривень.

Результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення -23.662,00 грн.

Отже, зазначене від'ємне значення може бути включено до витрат звітного (податкового) періоду I півріччя 2012 року в повному обсязі.

Разом з тим, ТОВ «Українські традиції»включило до витрат лише частину від"ємного значення попереднього звітного податкового періоду в розмірі - 14.128,00 грн., що унеможливлює завищення витрат в податковій декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2012 року.

Окрім того, суд бере до уваги, що за визначенням п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або

через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З положень наведеної норми Податкового кодексу України слідує, що законодавець не обмежив господарську діяльність платника податків виключно прибутковою діяльністю, а визначив, що такою діяльністю є діяльність, котра спрямована на отримання доходу, а відтак, діяльність, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг апріорі є господарською діяльністю безвідносно до фактично досягнутого платником економічного ефекту від окремої господарської операції чи їх сукупності.

Слушність саме такого розуміння змісту господарської діяльності підтверджується приписами ст.138 Податкового кодексу України, якими врегульовані правові відносини з приводу обчислення витрат та які не містять жодних застережень відносно неможливості віднесення на витрати видатків платника за господарською операцією, котра не призвела до бажаного результату -отримання прибутку.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що включені платником податків до декларації витрати не суперечать напряму господарської діяльності ТОВ «Українські традиції»та не виключають можливості отримання прибутку в подальшому.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних фактичних даних, які б достовірно засвідчували, що платник податків у спірних правовідносинах свідомо та умисно здійснював господарську діяльність без наміру отримати прибуток.

Довід відповідача про те, що факт вчинення ТОВ «Українські традиції»податкового правопорушення підтверджується постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 26.09.2012р. по справі № 2001/4260/201 про визнання Мараховського С.А. винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КупАП, окружний адміністративний суд визнає хибним, так як відповідно до ч. 4 ст. 71 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З наведеного випливає, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Предметом розгляду даної адміністративної справи за позовом ТОВ «Українські традиції»є правомірність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС, як суб'єктом владних повноважень, податкового повідомлення-рішення.

Отже, особи, які беруть участь в даній адміністративній справі інші ніж ті, що були сторонами в справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Таким чином, обставини, які встановлені постановою райсуду про притягнення до адміністративної відповідальності Мараховського С.А. та обставини, які належить встановити адміністративним судом під час розгляду справи про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - різні, у зв'язку з неспівпаданням предмету доказування в цих справах.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись приписами наведених норм процесуального права, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ТОВ «Українські традиції»до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області ДПС № 0003321501 від 18.09.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Українські традиції»(вул. Дружби, б. 31, село Морозівка, Балаклійський район, Харківська область, 62241, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 34328899) витрати зі сплати судового збору у розмірі 107,30грн. (сто сім грн.. тридцять коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сил ми рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26.11.2012 року.

Суддя Старосєльцева О.В.