Постанова № 27693123, 25.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2012 року 2а-3586/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Богатов Ю.М.,

від відповідача - Норець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»

до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дана адміністративна справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Київської області від 05.08.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009, позов задоволено, скасовано податкові повідомлення -рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 25.07.2007 № 0003402301/0, від 16.07.2007 № 0003402301/1, від 01.08.2007 № 0003852301/0, від 08.10.2007 № 0003852301/1, від 24.12.2007 № 0003852301/2, від 24.12.2007 № 0006752301/2, від 28.02.2008 № 0006752301/3, від 28.08.2007 № 0003992301/0, від 15.10.2007 № 0003992301/1, від 24.12.2007 № 0003992301/2, від 05.03.2008 № 0003992301/3, від 24.12.2007 № 0006762301/2, від 05.03.2008 № 0006762301/3.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 замінено по даній справі позивача - Закрите акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода»на правонаступника - Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода», відповідача - Кагарлицьку об'єднану державну податкову інспекцію Київської області на правонаступника - Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби та задоволено частково касаційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби, скасовано постанову Господарського суду Київської області від 05.08.2008 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, судом касаційної інстанції в ухвалі від 26.06.2012 зазначено, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги процесуального закону, оскільки не дослідили наявність у позивача товарно-транспортних накладних і подорожніх листів як обов'язкових первинних документів бухгалтерського обліку, які відповідно, підтверджують реальність здійснення даного виду господарської операції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 справу було прийнято до провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, відносно завищення підприємством суми бюджетного відшкодування внаслідок порушення вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі помилкового тлумачення норм чинного податкового законодавства України безпідставно та підлягають визнанню протиправними, оскільки у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарських операцій щодо придбання транспортних послуг і сплату податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач позову не визнав. Його представник у судовому засіданні проти позову заперечував та зазначив, що підставою зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість було не підтвердження позивачем під час перевірки фактів поставки придбаного у контрагентів товарів.

У зв'язку з наведеним вважає, що спірні податкові повідомлення рішення є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підстави для їх скасування відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судом, податковим органом було проведено ряд перевірок позивача щодо включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання транспортних послуг.

Так, у період з 17.04.2007 по 10.05.2007 Кагарлицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Кондитерська фабрика" Лагода", з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податковій деклараціях з ПДВ за лютий 2007 року, за результатами якої було складено "Акт про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Кондитерська фабрика" Лагода" за № 110/23-1/32967502 від 17.05.2007 (далі -Акт від 17.05.2007).

Відповідно до даного Акта перевіркою встановлено порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2007 року на суму 62 285,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на суму 33 597,00 грн.;

- пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2007 року на суму 62 285,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на суму 33 597,00 грн.;

- пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2007 року на суму 16 666,67 грн.

На підставі Акта від 17.05.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 003402301/0 від 25.05.2007, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 33597,00 грн.

Вважаючи дане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За наслідками адміністративного оскарження відповідачем відмовлено у задоволенні скарги і прийнято податкове рішення № 003402301/1 від 16.07.2007, яке дублює попереднє.

У період з 04.07.2007 по 17.07.2007 посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ЗАТ "Кондитерська фабрика" Лагода", з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податковій деклараціях з ПДВ за квітень 2007 року, за результатами якої складено "Акт про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Кондитерська фабрика" Лагода" за № №148/23/1-32967502 від 24.07.2007 (далі -Акт від 24.07.2007).

Як вбачається з вказаного Акта перевірки, в ході її проведення встановлено порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2007 року на 22 610,00 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на 22 610,00 грн.;

- пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено податковий кредит січня 2007 року на суму 62 285,00 грн.. в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2007 року на суму 33 597,00 грн. та суму бюджетного відшкодування за квітень 2007 року на 28 688,00 грн.

На підставі Акта від 17.05.2007 прийнято податкове повідомлення -рішення форми «В1»від 01.08.07 № 0003852301/0, згідно з яки позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 51298,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням -рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до податкових органів вищого рівня.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем відмовлено у задоволенні скарги та прийнято податкові повідомлення - рішення №003852302/1 від 08.10.2007 та №003852301/2 від 24.12.2007, які фактично дублюють попереднє. Також, відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення №0006752301/2 від 24.12.2007 і №0006752301/3 від 28.02.2008, згідно з якими позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 42108,00 грн.

Крім того, у період з 26.07.2007 по 08.08.2007 посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку по податковій деклараціях з ПДВ з червень 2007 року, за результатами якої складено "Акт про результати виїзної позапланової перевірки ЗАТ "Кондитерська фабрика" Лагода" № 169/23-1/32967502 від 20.08.2007 (далі -Акт від 20.08.2007).

Згідно з Актом перевірки, в ході її проведення встановлено порушення:

- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в наслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2007 року на суму 32705,60 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2007 року на суму 31965,79 грн.;

- пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2007 року на суму 32059,87 грн.

На підставі Акта від 20.08.2007 відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення № 003992301/0 від 28.08.2007, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 31966,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного повідомлення -рішення скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 28.08.2007 № 003992301/0 -без змін.

Крім того, відповідачем прийнято аналогічні повідомлення -рішення № 003993201/1 від 15.10.07, № 003992301/2 від 24.12.07, № 003992301/3 від 05.03.2008, а також податкові повідомлення -рішення № 0006762301/2 від 24.12.07 від 24.12.07, № 0006762301/3 від 05.03.08, згідно з якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 740,00 грн.

Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Поняття платників податку на додану вартість, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01.01.2011 визначалось Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Згідно з вимогами Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку -покупця товару належним чином оформленої податкової накладної.

Тобто, можливість включення відповідної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту пов'язується з моментом отримання платником від контрагента належно оформленої податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 у взаємозв'язку з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду копії податкових накладних і актів здачі -прийому виконаної роботи щодо надання транспортних послуг виписаних позивачу контрагентами -ОСОБА_4, МПП «АТ», ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ПП Ауріс -М», СПД -ФО ОСОБА_8, ТОВ «Екватор -А», ТОВ «Інтер -Глобус», СПД ФО ОСОБА_9, СПД ФО ОСОБА_10 (том 2, а.с. 4 -326, том 3 а.с. 6 -318, том 4 а.с. 4 -141).

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбаних послуг, які підтверджені первинними бухгалтерськими документами - податковими накладними.

Згідно з частиною п'ятою статті 227 кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012 зазначено, що суди попередніх інстанцій порушили вимоги процесуального закону, оскільки не дослідили наявність у позивача товарно-транспортних накладних і подорожніх листів як обов'язкових первинних документів бухгалтерського обліку та не вимагали від позивача надати такі докази.

Під час розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, позивачем надано суду належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних за період з листопада 2006 року по квітень 2007 року, згідно з якими вказаними контрагентами здійснено перевезення вантажу «Печиво, вафлі в асортименті»(том 5, а.с. 25 -240, том 6 а.с. 1 -97).

Позивачем також надано суду копії договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.12.2007 № 350/ТЕ, укладеного між ФОП ОСОБА_9 і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 03.01.2008 № 1/ТЕ, укладеного між СПД -ФО ОСОБА_11 і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 04.01.2007 № 330/ТУ, укладеного між ТОВ «Екватор -А»і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 04.01.2007 № 345/ТЕ, укладеного між СПД ФО ОСОБА_7.і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.01.2008 № 27/ТЕ, укладеного між ПП «Ауріс -М»і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 11.01.2006 № 109/ТУ, укладеного між МПП «АТ»і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода»; договору про надання транспортно-експедиторських послуг від 04.01.2007 № 340/ТУ, укладеного між ТОВ «Інтер-глобус»і ЗАТ «Кондитерська фабрика «Лагода».

Крім того, в ході розгляду справи судом досліджено Акт Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.05.2008 № 152/23-1/32967802 (том І, а.с. 265 -307) з якого вбачається що податковим органом досліджувалось питання транспортування товару за період з 01.01.2007 по 31.11.2007 (том І, а.с. 275) та не встановлено порушень.

Щодо ненадання позивачем подорожніх листів, суд зазначає наступне.

Вказана форма обліку затверджена наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346.

Згідно з вимогами вказаного наказу застосування подорожнього листа обов'язкове всіма суб'єктами підприємницької діяльності, установами і організаціями незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності, які експлуатують вантажні та службові легкові автомобілі або для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування такими автомобілями. Тобто, подорожній лист вантажного автомобіля складає і надає водію власник транспортного засобу.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач придбавав транспортні послуги, подорожні листи у підприємства відсутні.

Таким чином, позивачем надано суду докази виконання зобов'язань щодо перевезення товару, а також усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні бухгалтерські документи та товарно -транспортні накладні.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 25.07.2007 № 0003402301/0, від 16.07.2007 № 0003402301/1, від 01.08.2007 № 0003852301/0, від 08.10.2007 № 0003852301/1, від 24.12.2007 № 0003852301/2, від 24.12.2007 № 0006752301/2, від 28.02.2008 № 0006752301/3, від 28.08.2007 № 0003992301/0, від 15.10.2007 № 0003992301/1, від 24.12.2007 № 0003992301/2, від 05.03.2008 № 0003992301/3, від 24.12.2007 № 0006762301/2, від 05.03.2008 № 0006762301/3, підлягають скасуванню як протиправні.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно зі статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судових витрат не заявляв, судові витрати стягненню з Державного бюджету України на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 25.07.2007 № 0003402301/0, від 16.07.2007 № 0003402301/1, від 01.08.2007 № 0003852301/0, від 08.10.2007 № 0003852301/1, від 24.12.2007 № 0003852301/2, від 24.12.2007 № 0006752301/2, від 28.02.2008 № 0006752301/3, від 28.08.2007 № 0003992301/0, від 15.10.2007 № 0003992301/1, від 24.12.2007 № 0003992301/2, від 05.03.2008 № 0003992301/3, від 24.12.2007 № 0006762301/2, від 05.03.2008 № 0006762301/3.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 30 жовтня 2012 р.