Постанова № 27693108, 20.11.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 року 2а-4530/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2012 Міжгосподарське будівельне об'єднання «Агробуд»(далі -позивач, Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (Богуславське відділення) (далі -відповідач, Податковий орган) з проханням визнати протиправними і незаконними дій співробітників ДПІ у Богуславському районі Київської області під час проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складанні та винесенні Акту № 59/23-011/03584728 від 12.03.2011, податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 № 0003051700, від 19.03.2012 № 0000022300, від 19.03.2012 № 0000042300, від 19.03.2012 № 0000032300, від 11.06.2012 № 0000102300, від 11.06.2012 № 0000112300, від 03.07.2012 № 0000122300, від 29.08.2012 № 0000142300, від 29.08.2012 № 0000152300, від 29.08.2012 № 0000162300; а також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0003051700, від 19.03.2012 № 0000022300, від 19.03.2012 № 0000042300, від 19.03.2012 № 0000032300, від 11.06.2012 № 0000102300, від 11.06.2012 № 0000112300, від 03.07.2012 № 0000122300, від 29.08.2012 № 0000142300, від 29.08.2012 № 0000152300, від 29.08.2012 № 0000162300.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2012 залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними і незаконними дій співробітників ДПІ у Богуславському районі Київської області під час проведення планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складанні та винесенні Акту № 59/23-011/03584728 від 12.03.2011.

Таким чином, позовні вимоги полягають у визнанні протиправними і незаконними дій співробітників ДПІ у Богуславському районі Київської області при складанні та винесенні податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 № 0003051700, від 19.03.2012 № 0000022300, від 19.03.2012 № 0000042300, від 19.03.2012 № 0000032300, від 11.06.2012 № 0000102300, від 11.06.2012 № 0000112300, від 03.07.2012 № 0000122300, від 29.08.2012 № 0000142300, від 29.08.2012 № 0000152300, від 29.08.2012 № 0000162300 та визнанні протиправними і скасуванні цих податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги полягають у тому, що Підприємство вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, які складені та винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а також незаконними, протиправними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню виходячи з наступних підстав.

Не дивлячись на процедуру та строки визначені у Податковому кодексі України, ДПІ у Богуславському районі Київської області не провело розгляду заперечення МБО «Агробуд» на Акт документальної перевірки № 59/23-011/03584728 від 12.03.2011 у строк та за процедурою встановленою законодавством.

Щодо зафіксованих в акті перевірки порушень Підприємством, які полягають у занижені орендної плати за землю, то позивач зазначає, що обов'язок по сплаті орендної плати у розмірі 47 991,30 грн. у позивача виник після проведення державної реєстрації додаткової угоди до Договору оренди 13.02.2012. Отже, позивач правомірно нараховував та сплачував орендну плату за землю у 2011 році на підставі попередньо зареєстрованого договору оренди в сумі 9 537,47 грн.

Обґрунтовуючи безпідставність висновків Податкового органу про заниження Підприємством податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 на суму 27 745,00 грн., вказаних у Акті планової виїзної документальної перевірки № 59/23-011/03584728 від 12.03.2011, позивач зазначає, що правомірно включив до суми витрат амортизацію основних засобів, оскільки транспортні засоби періодично використовувались і не перебували на консервації. Крім того, позивач зазначає про правомірність включення у 2 кварталі 2011 року до складу інших витрат витрати на відрядження у сумі 52 131,40 грн. за травень та червень 2011 року до с. Бовкун на влаштування «Лагуни». Вказані витрати підтверджено наказом на відрядження, посвідченнями про відрядження, авансовими звітами. Вказані витрати відображені у графі «Інші супутні витрати»кошторису та акту виконаних робіт по вказаному об'єкту.

Щодо безпідставності нарахування податку на додану вартість позивач зазначає, що податковий кредит у зв'язку з наданням послуг з демонтажу, монтажу та пусконалагоджувальних робіт маніпулятора ПРБУ-80 сформований відповідно до вимог положення ст. 198 ПК України. Факт отримання вказаних послуг від ТОВ «Мінераліс»підтверджується відповідним договором, отриманою податковою накладною, актом приймання-здачі робіт, фактом розрахунку за отримані послуги та показаннями свідків.

Стосовно збільшення суми грошового зобов'язання позивача за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, то Підприємство вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки позивач на підставі статті 100 Податкового кодексу України звертався до Податкового органу з листом про розстрочення сплати вказаного податку у зв'язку із скрутним становищем, проте жодної відповіді на вказане звернення не отримав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, повідомленого належним чином про час, дату і місце судового розгляду справи, у судове засідання під час розгляду справи по суті не прибув, проте 16.10.2012 долучив до матеріалів справи письмові заперечення проти позову.

Із вказаних заперечень вбачається, що їх сформовано із витягами із акта перевірки позивача № 59/23-011/03584728 від 12.03.2011 та обгрунтовані виключно обставинами, зафіксованими вказаним актом. Даними запереченнями відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Допитаний у судовому засіданні як свідок директор Підприємства ОСОБА_2 повідомив суду, що особисто їздив до податкового органу з листом про розстрочення сплати заборгованості за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, проте працівники контролюючого органу навіть не зареєстрували його та прохання позивача до уваги не взяли. Послуги з демонтажу, монтажу та пусконалагоджувальних робіт маніпулятора використовувався у господарській діяльності Підприємства. ПРБУ-80 ТОВ «Мінераліс»дійсно надавались. Отримання таких послуг обґрунтоване тим, що вказаний маніпулятор було придбано у поганому стані та самостійно встановлено працівниками підприємства, проте він не функціонував. Саме тому необхідним було залучення спеціалістів для здійснення демонтажу і подальшого налагодження вказаного обладнання. Після налагоджування маніпулятора ОСОБА_2 також підтвердив, що додаткову угоду до договору оренди землі було зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства лише у лютому 2012 року, оскільки процедура реєстрації займає багато часу, а тому лише з цього часу орендна плата почала здійснюватись в сумі 47 991,30 грн. Крім того, ОСОБА_2 підтвердив факт використання основних фондів (транспортних засобів) протягом перевіреного періоду та правомірність віднесення до валових витрат коштів, витрачених на відрядження працівникам.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив факт придбання маніпулятора, який вже був у використанні, взимку 2011. Оскільки потрібні були спеціальні знання для налагодження роботи вказаного обладнання, звернулись за допомогою. Дві особи здійснювали роботи з демонтажу та монтажу маніпулятора, в результаті чого обладнання почало працювати.

Допитана як свідок ОСОБА_4 повідомила, що виконує обов'язки головного бухгалтера з січня 2012 року, а тому стосовно спірних відносин може повідомити лише те, що додаткова угода до договору про оренду землі зареєстрована належним чином лише у 2012 році.

ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні як свідок, повідомив суду, що працює оператором на маніпуляторі ПРБУ-80. Зазначив, що у липні 2011 року два чоловіки закінчили налагоджування обладнання, замінили на маніпуляторі розподільники, лопості. Сам маніпулятор призначений для створення бетонних сумішей, їх завантаження, тобто безпосередньо для використання у господарській діяльності Підприємства.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, беручи до уваги письмові заперечення відповідача проти позову, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

МБО «Агробуд»зареєстроване 15.09.1997 в Богуславській районній державній адміністрації Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 15.09.1997 №221, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 03584728, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24 лютого 1997 року за №3617.

У період з 13.02.2012 по 02.03.2012 Державною податковою інспекцією України у Богуславському районі Київської області, правонаступником якої є Миронівська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, проведена планова виїзна документальна перевірка Міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд»з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 59/23-011/03584728 від 12 березня 2012 року (далі -Акт перевірки). З матеріалів справи вбачається, що вказаний Акт перевірки датовано 12.03.2011, проте у судовому засіданні з'ясовано, що результати перевірки оформлено саме 12.03.2012, а дата документа є опискою.

Перевіркою встановлено та в Акті перевірки зафіксовано порушення з боку Товариства п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4, п. 5.1 статті 5, п. 8.1 статті 8 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закону України №334/94-ВР), п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138, п. 144.3 ст. 144, п. 146.21 ст. 146 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 27 745,00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2009 рік на 57 491,00 грн., за 3 квартали 2010 року на 34 067,00 грн.; п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі - Закон України №168/97-ВР), п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 73 411,49 грн.; статті 288 Податкового Кодексу України, в результаті занижено орендну плату за земельні ділянки за 2011 рік на 34 460,69 грн.; п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в наслідок чого станом на 01.01.2011 встановлено заборгованість 70 156,16 грн. податку з доходів фізичних осіб.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними обставинами, закріпленими в Акті перевірки.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено його заниження всього у сумі 56 672,46 грн.

В порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР підприємством занижено обсяги виконаних підрядних робіт МП «Еней», саме: вартість виконаних робіт зменшувалася на послуги генпідряду 2% з урахуванням ПДВ ( в договорі на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.01.2003 №1 та в додатках до нього дані послуги не обумовлені) на суму 26 903,08 грн. без ПДВ. , в т.ч. за 2 квартал 2009 року на 3 832,56 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за квітень-червень 2009 року без дати, за 3 квартал 2009 року на 11 468,14 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2009 року в сумі 4 381,98 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2009 року в сумі 2 026,56 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за липень-грудень 2008 року в сумі 1 708,24 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2009 року в сумі 3 351,36 грн., за 4 квартал 2009 року на 11 602,38 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року в сумі 2 655,64 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за листопад 2009 року в сумі 3 233,98 грн., згідно з Довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2009 року в сумі 5 712,76 грн.

Також, на порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР, у 3 кварталі 2010 року занижено валові доходи у сумі 14 166,67 грн., а саме: у вересні місяці 2009 року поступила оплата за послуги автокрана, згідно з платіжним дорученням №5 від 13.09.2010 від ПП «Жерепа»в сумі 17 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Дана сума послуг до валових доходів позивача не включена.

Перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5» показників за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено, що суму інших доходів складає отримана фінансова поворотна допомога, яка була не повернута на кінець звітного періоду.

Проведеною перевіркою відображеного показника встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи, крім визначених у 01.1 - 01.5»всього у сумі 15 602,71 грн.

В порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України №334/94-ВР, до скоригованого валового доходу Декларації з податку на прибуток підприємств за 4 квартал 2009 року та 3 квартал 2010 року не включено кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності за 4 квартал 2009 року у сумі 7 377,41 грн. (Мисайлівська с/р -957,41 грн., ВАТ «СПМК-505»-5 080 грн., Розкопанецька с/р -1 340,00 грн), за 3 квартал 2010 року у сумі 6 736,11 грн. (СТОВ «Семигори»- 506,24 грн., ТОВ «Нива»- 2 880,00 грн., ТОВ НВП «Темп 3000»- 3 234,87 грн., ТОВ «Силует»- 115,00 грн.), яка згідно з п.п. 1.22.2 п. 1.22 статті 1 вищевказаного Закону розцінюється як безповоротна фінансова допомога.

Також, в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів не включено у 3 кварталі 2011 року безнадійну кредиторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності у сумі 1 489,19 грн. (ПП «Цеглабуд»- 1 340,00 грн., ВАТ «Муліт»- 149,19 грн.).

Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено їх завищення всього у сумі 89 365,34 грн.

В порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України №334/94-ВР до складу валових витрат віднесено вартість виконаних підрядних робіт СПД «ОСОБА_6», згідно з актом приймання виконаних робіт за вересень 2009 року без номера та дати в сумі 10 375,00 грн. Відповідно до акта приймання виконаних робіт СПД «ОСОБА_6.»виконував вогнезахист дерев'яних конструкцій на роботах по реконструкції даху ДНЗ №5 м. Богуслав, відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку його вид діяльності «монтаж систем охоронної і пожежної сигналізації». Дозвільні документи на проведення даних робіт відсутні, дані послуги ні до кошторису, ні до акту виконаних робіт по реконструкції даху ДНЗ №5 м. Богуслав, не включені. Отже, підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, відсутні.

На порушення п. 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України у 3 кварталі 2011 року, до складу витрат операційної діяльності включено матеріали в сумі 26 858,94 грн., які списані зі складу в липні місяці 2011 року та не підтверджені документально про включення до собівартості виконаних робіт та послуг, з яких отримано в звітному періоді дохід від реалізації.

Проведеною перевіркою відображеного показника встановлено завищення показників, відображених у рядку 06 «інші витрати»Податкової декларації всього у сумі 52 131,40 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року у сумі 52 131,40 грн.

На порушення п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України у 2 кварталі 2011року до складу інших витрат включено витрати на відрядження у сумі 52 131,40 грн. за травень та червень 2011 року до с. Бовкун на влаштування «Лагуни». Дані витрати ні до кошторису, ні до акту виконаних робіт по влаштуванню «Лагуни»не включено.

Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено завищення всього у сумі 62 960,00 грн.

На порушення п. 8.1 ст. 8 Закону України №334/94-ВР підприємством нараховувалось амортизація на основні фонди, які не використовувалися у господарській діяльності, а саме: автомобіль ЛУМЗ, КАМАЗ 55102, автобус (АСЧ), УАЗ 469, ГАЗ 5312, КАМАЗ 5410, бензовоз, Бетонозмішувач УРАЛ, ГАЗ 31029, бульдозер Д606, екскаватор 4321, бензоколонка ПРК «НАРА», Кузня, водонапірна башня, підземні резервуари, житловий будинок, їдальня, котельня. Крім того, відповідно наказу МБО «Агробуд» №49а від 05.11.2010 проведено індексацію основних засобів в розмірі 14% для врегулювання активу та пасиву балансу підприємства та нараховано амортизацію за 1 квартал 2011 року з урахуванням проведеної індексації. В результаті завищено суму амортизаційних відрахувань всього в сумі 37 511,00 грн.

На порушення п. 144.3 ст. 144, п. 146.21 ст. 146 Податкового кодексу України Підприємством переоцінено об'єкти основних фондів «будівлі»за ринковою вартістю, в результаті чого залишкова (балансова) вартість основних фондів «будівлі»станом на 01.04.2011 збільшилася на 2 249 550,41 грн., що перечить п. 146.21 ст. 146 Податкового кодексу України, де сказано, що «Платники податку всіх форм власності мають право проводити переоцінку об'єктів основних засобів, застосовуючи щорічну індексацію вартості основних засобів, що амортизується, та суми накопиченої амортизації на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10] : 100, де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не проводиться. Збільшення вартості об'єктів основних засобів, що амортизується, здійснюється станом на кінець року (дату балансу) за результатами якого проводиться переоцінка та використовується для розрахунку амортизації з першого дня наступного року». В результаті амортизації основних фондів, які не використовуються у господарській діяльності, збільшенні балансової вартості в результаті проведеної індексації основних засобів в розмірі 14% та переоцінки основних фондів «будівлі»за ринковою вартістю, завищено суму нарахованої амортизації всього у сумі 25 449,00 грн.

Таким чином, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено його заниження всього у сумі 27 745,00 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено їх заниження всього у сумі 13 585,74 грн. у зв'язку з таким.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України №3334/94-ВР, а саме: підприємством занижено обсяги виконаних підрядних робіт МП «Еней», тобто вартість виконаних робіт зменшувалася на послуги генпідряду 2% з урахуванням ПДВ ( в договорі на виконання будівельно-монтажних робіт від 03.01.2003 №1 та в додатках до нього дані послуги не обумовлені) на суму 26903,08 грн. + ПДВ 5 380,62 грн. В результаті занижено податкове зобов'язання з ПДВ за червень місяць 2009 року на 766,51 грн., за липень місяць 2009 року на 876,40 грн., за серпень місяць 2009 року на 405,31 грн., за вересень місяць 2009 року на 1 011,92 грн., за жовтень місяць 2009 року на 531,13 грн. за листопад місяць 2009 року на 646,80 грн., за грудень місяць 2009 року на 1 142,55 грн.

Також, підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ у вересні місяці 2010 року в сумі 2 833,33 грн. з отриманої оплати за послуги автокрана, згідно з платіжним доручення №5 від 13.09.2010 від ПП «Жерепа»в сумі 17 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. У липні 2011 року списано зі складу матеріали в сумі 26 858,94 грн., які не підтверджені документально про використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України такі матеріали вважаються проданими за звичайною ціною, але не нижче ціни їх придбання. Сума ПДВ списаних матеріалів складає 5 371,79 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено його завищення за липень місяць 2011 року у сумі 59 825,75 грн.

Так, перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: у липні місяці 2011 року до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в сумі 59 825,75 грн., згідно з податковою накладною від 15.07.2011 №31 з вартості демонтажу та монтажу установки маніпулятора ПРБУ-80. В ході перевірки встановлено, що дані роботи у липні 2011 року не виконувалися, так як придбання маніпулятора та його монтаж відбувалися у лютому місяці 2011 року власними силами підприємства. На збільшення вартості ПРБУ-80 в Дт 104/1 віднесено вартість маніпулятора -54 400,00 грн., його транспортування -2 255,00 грн., матеріали на встановлення -7 038,00 грн. та зарплата працівників (з відрахуваннями)-2 004,74 грн. Отже, факт демонтажу та монтажу установки маніпулятора ПРБУ-80 не встановлено, факту використання даних послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства не доведена, тому право на віднесення ПДВ в сумі 59 825,75 грн. до податкового кредиту підприємство не мало.

Отже, враховуючи викладене щодо порушень декларування зобов'язань та кредиту з ПДВ, відповідач дійшов висновку, що за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 Підприємством занижено ПДВ всього на 73 411,49 грн.

В ході перевірки встановлено, що станом на 01.01.2011 заборгованість перед бюджетом зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 70 156,16 грн., чим порушено п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Перевіркою повноти визначення та сплати орендної плати за земельні ділянки за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено її заниження за 2011 рік в сумі 34 460,69 грн., яке виникло у зв'язку з наступним.

Перевірку відображених показників за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 здійснено на підставі таких документів: договору оренди земельної ділянки від 01.01.2008, який зареєстровано у Богуславському районному відділі Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 16.04.2008 за №040803000013; Додаткової угоди «Про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №040803000013 від 16.04.2008»від 16.04.2008, яка зареєстрована у Богуславському районному відділі Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 11.12.2008 за №040803000044; Додаткової угоди «Про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки №040803000013 від 16.04.2008»від 23.08.2011, яка зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі 13.02.2012 за №322060004003838; листа Управління Держкомзему у Богуславському районі від 07.02.2012 №02-26/241 щодо наявності в МБО «Агробуд»земельних ділянок та їх нормативної грошової оцінки.

На запит ДПІ у Богуславському районі від 01.02.2012 №121/23-034 Управління Держкомзему у Богуславському районі надало лист від 07.02.2012 №02-26/241 щодо наявності в МБО «Агробуд»земельних ділянок площею 2,6310 га та їх нормативної грошової оцінки в 2009 році -439 377,00 грн., у 2010 році -465 423,90 грн., у 2011 році 1 614 118,50 грн. Відповідно до зданих розрахунків МБО «Агробуд»у 2009-2010 роках нараховувало орендну плату згідно з діючою нормативно-грошовою оцінкою, а у 2011 році, згідно з нормативно-грошовою оцінкою 2010 року, в результаті чого було занижено орендну плату за 2011 рік в сумі 34 460,69 грн.

В результаті, на порушення вимог п. 9 Договору оренди земельної ділянки та Додаткових угод, де сказано, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 3% за рік від її нормативної грошової оцінки та статті 288 Податкового кодексу України, МБО «Агробуд»занизило суму орендної плати за земельні ділянки за 2011 рік на 34 460,69 грн.

За результатами перевірки та на підставі Акта перевірки ДПІ у Богуславському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003051700 від 19.03.2012 про застосування штрафних санкцій на суму 17 539,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, податкове повідомлення-рішення № 0000032300 від 19.03.2012, яким збільшено зобов'язання позивача на 91 764, 37 грн., в т.ч. 73 411,49 грн. за основним платежем та 18 352,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), податкове повідомлення-рішення № 0000042300 від 19.03.2012, яким збільшено зобов'язання з орендної плати за землю на суму 34 461,69 грн., в т.ч. 34 460,69 грн. за основним платежем та 1 (одна) грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), податкове повідомлення-рішення № 0000022300 від 19.03.2012 про збільшення податкових зобов'язань за платежем податок на прибуток підприємств на суму 32 297,75 грн., в т.ч. 27 745,00 грн. за основним платежем та 4 552,75 грн. за штрафними санкціями.

В той же час, з матеріалів справи судом встановлено, що Підприємство, не погоджуючись із висновками Акта перевірки, підготувало заперечення від 19.03.2012 №44 на Акт перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, Податковий орган листом від 30.03.2012 за №298 повідомив позивача, що його заперечення до Акта перевірки будуть розглядатися 02.04.2012. Крім того, листом від 02.04.2012 №300, копія якого наявна в матеріалах справи, Податковий орган повідомив позивача про результати розгляду його заперечень, які отримано відповідачем 28.03.2012. В свою чергу, доказів того, що відповідачем вказані заперечення отримано саме 19.03.2012 Підприємством не надано.

За результатами розгляду заперечень позивача від 19.03.2012 відповідач залишив висновки Акта перевірки без змін.

30.03.2012 позивач подав до державної податкової служби Київської області скаргу на Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0003051700, № 0000032300, № 0000042300, № 0000022300.

01.06.2012 рішенням Державної податкової служби Київської області Акт перевірки та податкові повідомлення-рішення ДПІ в Богуславському районі № 0003051700, № 0000042300, № 0000032300 залишені без змін. Одночасно, відповідно до вказаного рішення податкове повідомлення-рішення № 0000022300 від 19.03.2012 частково скасоване в частині штрафної санкції на суму 4 293,00 грн. та в частині донарахування основного платежу, що ґрунтувалось на висновках щодо завищення витрат в результаті включення їх до складу амортизації основних фондів, які нібито не використовувались платником у господарській діяльності та завищення інших витрат в результаті включення їх до складу витрат на відрядження працівників на влаштування «Лагуни», а скаргу позивача задовольнив у відповідній частині.

За результатами рішення Державної податкової служби Київської області від 01.06.2012 Податковий орган на адресу позивача надіслав наступні податкові-повідомлення рішення від 11.06.2012: № 0000102300 про збільшення зобов'язання з орендної плати за землю на суму 34 461,69 грн., в т.ч. 34 460,69 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (відповідає рішенню № 0000042300 від 19.03.2012); № 0000112300 про збільшення зобов'язання позивача з ПДВ на 91 764,37 грн., в т.ч. 73 411,49 грн. за основним платежем та 18 352,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (відповідає рішенню № 0000032300 від 19.03.2012), № 0000022300/1, яким збільшено податкові зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 17 169,59 грн., де основний платіж -12 876,78 грн., 4 292,81 грн. -штрафні санкції.

Проте листом від 03.07.2012 за №858 Податковий орган повідомив позивача, що відкликає рішення від 11.06.2012 № 0000022300/1 у зв'язку із помилковим відображенням у ньому штрафної санкції у розмірі 4 292,81 грн.

Виправляючи вказану помилку, 03.07.2012 на адресу Підприємства відповідач направив податкове повідомлення-рішення № 0000122300 від 03.07.2012, у якому визначена суму платежу податку на прибуток МБО «Агробуд»відповідно до рішення державної податкової служби Київської області становить 13 135,78 грн., де 12 876,78 грн. -основний платіж, 259,00 грн. -штрафна санкція.

В той же час, 14.06.2012 позивач подав до Державної податкової служби України повторну скаргу на Акт № 59/23-011/03584728 від 12 березня 2011 року та податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 № 0003051700, № 0000032300, № 0000042300, № 0000022300.

16.08.2012 рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги податкові-повідомлення рішення ДПІ у Богуславському районі Київської області від 19.03.2012 № 0000032300, № 0000042300, № 0000022300, № 0003051700 з урахуванням рішення, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги від 01.06.2012, залишені без змін, а скарга позивача -без задоволення.

На підставі рішення Державної податкової служби України 16.08.2012 Податковий орган надіслав на адресу позивача наступні податкові-повідомлення рішення від 29.08.2012: № 0000142300, яке відповідає рішенням № 0000102300, № 0000042300 про збільшення зобов'язання з орендної плати за землю на суму 34 461,69 грн., в т.ч. 34 460,69 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000152300, яке відповідає рішенням № 0000112300, № 0000032300 про збільшення зобов'язання позивача з ПДВ на 91 764,37 грн., в т.ч. 73 411,49 грн. за основним платежем та 18 352,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000162300, яке відповідає рішенню відповідача № 0000122300 від 03.07.2012 про визначення платежу з податку на прибуток у розмірі 13 135,78 грн., де 12 876,78 грн. -основний платіж, 259,00 грн. -штрафна санкція.

Вважаючи всі вищеперелічені податкові повідомлення-рішення протиправними та прийнятими із порушенням передбачених законодавством процедур, позивач звернувся до суду з даним позовом.

На підтвердження обгрунтованості позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено первинні документи щодо використання за перевірений період основних фондів, зокрема, автотранспорту (подорожні листи, податкові накладні, фіскальні чеки, інвентарні картки основних засобів тощо), щодо правомірності відображення у рядку 06 «Інші витрати»Податкової декларації, в т.ч. за 2 квартал 2011 року показників у сумі 52 131,40 грн. надано Наказ МБО «Агробуд»від 29.04.2011 «Про направлення у відрядження працівників», посвідчення про відрядження, які оформлювались на працівників МБО «Агробуд», що перебували у відрядженні та авансові звіти про використання коштів, виданих на вказані відрядження.

Стосовно правомірності віднесення ПДВ у сумі 59 825,75 грн. до складу податкового кредиту Підприємства за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Мінераліс»позивачем надано копію угоди № 1 від 15.07.2011, якою передбачено надання послуг вказаним контрагентом по демонтажу та установці та пусконалаштуванню маніпулятора ПРБУ-80. Факт надання вказаних послуг підтверджує актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №0715, складеним ТОВ «Мінераліс»та МБО «Агробуд»на загальну суму 358 954,37 грн., в т.ч. ПДВ, яка відповідає вартості послуг, зазначених в угоді №1. Також, надано копію податкової накладної від 15.07.2011 №31 на суму 358 954,37 грн., копію рахунку-фактури №0715009, акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, інвентарної картки обліку основних засобів №10410040 ПРБУ-80. Крім того, на підтвердження факту придбання маніпулятора позивачем надано копію договору купівлі-продажу від23.02.2011 №23-02/11, з умов якого вбачається факт придбання Підприємством маніпулятора за ціною 54 400,00 грн., який знаходився у використанні, копію квитанції до прибуткового касового ордера №1, накладної. З метою підтвердження розрахунків з ТОВ «Мінераліс»позивачем надано копію трьохстороннього договору №12-01/12 від 12.01.2012, копію квитанції до прибуткового касового ордера №3 від 16.01.2012, виписку з особового рахунка, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу від 31.03.2012.

Щодо порядку нарахування та здійснення Підприємством орендної плати за землю у 2011 році позивачем надано копії первинні документи та пояснення, що полягають в наступному.

Відповідно до змісту Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Богуславської міською радою та МБО «Агробуд»від 01.04.2008, МБО «Агробуд»прийняло від Богуславської міської ради в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку під існуючим майновим комплексом нежитлових будівель і споруд, яка знаходиться на території Богуславської міської ради в м. Богуслав Київської області по вул. Стадіонній, 5. Вказана земельна ділянка була передана МБО «Агробуд»у користування строком на 10 (десять) років.

Пункт 9 Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2008 передбачає, що орендна плата за вказаними договором становить 2,5 % (два з половиною) відсотка за рік від її нормативної грошової оцінки, що в грошовому еквіваленті становить 9 537 (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 74 коп.

Судом встановлено, що пунктом 10 вказаного Договору передбачено обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом 13 цього ж Договору зафіксовано, що розмір орендної плати переглядається щорічно у лютому місяці, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

В той же час, пунктами 28, 31 і 34 Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2008 передбачено,зокрема, такі положення.

Орендодавець має право вимагати від орендаря (позивач) збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розмірів земельного податку та з інших мотивів, визначених у пункті 13 цього Договору. Орендар зобов'язаний відповідно до пунктів 9, 10, 11 цього Договору своєчасно вносити орендну плату. Зміна саме умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Обґрунтовуючи правомірність сплати орендної плати за 2011 рік у сумі 9 537,47 грн., позивач зазначає, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинність лише після його державної реєстрації. Керуючись положеннями вищевказаних нормативно-правових актів та умовами Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2008, МБО «Агробуд»добросовісно та вчасно сплачувало орендну плату передбачену Договором оренди земельної ділянки від 01.04.2008 у сумі 9 537,47 грн., зокрема, за 2011 рік.

Додаткова угода про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2012 № 040803000013, на яку посилаються посадові особи ДПІ у Богуславському районі Київської області у Акті перевірки підписана лише 23 серпня 2011 року. Відповідно до вказаної додаткової угоди на підставі рішення сесії Богуславської міської ради № 21-03-У від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Богуслава»змінилась нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки, на підставі якої була змінена орендна плата за вказану земельну ділянку. Новий розмір орендної плати відповідно до вказаної Додаткової угоди від 23.08.2011 був визначений у сумі 47 991,30 грн.

Позивач у своїх доводах вважає за необхідне зазначити, що державна реєстрація вказаної додаткової угоди в управління Держкомзему у Богуславському районі Київської області була проведена лише 13 лютого 2012 року, а отже додаткова угода до вказаного Договору набрала чинності саме цього числа. А до набрання чинності вказаною угодою, орендна плата за користування землею нараховувалась на підставі Договору оренди земельної ділянки від 01.04.2008. Таким чином, позивач вважає, що для нарахування та сплати МБО «Агробуд»у 2011 році орендної плати у сумі 47 991,30 грн. не було відповідних юридичних підстав, оскільки у вказаний час діяла редакція Договору оренди від 01.04.2008, за якою орендна плата була визначена у сумі 9 537,47 грн.

Отже, виходячи з викладеного вище, Підприємство вважає, що обов'язок по сплаті орендної плати у розмірі 47 991,30 грн. у нього виник після проведення державної реєстрації Договору оренди 13 лютого 2012 року.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення відповідності дійсним обставинам справи фактів, викладених в Акті перевірки, правомірності донарахування відповідачем в оскаржуваних рішеннях сум податкових зобов'язань, а також відповідності дій працівників Податкового органу діючим положенням податкового законодавства під час прийняття податкових повідомлень рішень від 19.03.2012.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

В той же час, згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що Акт перевірки позивачем отримано 12.03.2012. Оскільки п'ятий день з дня отримання вказаного документа припадав на вихідний день, то терміном подання заперечень на Акт перевірки для Підприємства було 19.03.2012. Із наданої копії заперечень позивача вбачається, що їх було складено саме 19.03.2012, проте жодних доказів того, що відповідач отримав вказані заперечення саме 19.03.2012, суду не надано. При цьому, з листа Податкового органу від 02.04.2012 вбачається, що заперечення на Акт перевірки Податковим органом отримано 28.03.2012. Таким чином, суд дійшов висновку, що приймаючи податкові повідомлення-рішення 19.03.2012 за результатами проведеної перевірки на підставі Акта перевірки, відповідач не порушив права позивача щодо можливості надати заперечення на Акт перевірки, які повинні бути враховані під час прийняття рішень.

Так, десятий день після отримання Підприємством Акта перевірки припадав на 22.03.2012 і відповідач повинен був прийняти податкові повідомлення-рішення на підставі Акта перевірки не пізніше 22.03.2012. Проте, оскільки заперечення отримано лише 28.03.2012, то у випадку прийняття рішень 22.03.2012 вони не могли б бути враховані Податковим органом.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, відповідач розглянув заперечення Підприємства на Акт перевірки у визначені законодавством строки та не взяв їх до уваги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки чинним податковим законодавством встановлений граничний термін прийняття податкового повідомлення-рішення, який відповідачем не порушений, доказів отримання Податковим органом заперечень у п'ятиденний строк суду не надано, отже позовні вимоги щодо визнання протиправними і незаконними дій співробітників ДПІ у Богуславському районі Київської області при складанні та винесенні податкових повідомлень-рішень є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Щодо правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003051700 від 19.03.2012 про застосування штрафних санкцій на суму 17 539,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, то суд вважає його правомірним з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу

Відповідно до пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

В той же час, пунктом 3.5 статті 3 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі -Закон України №889) визначено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який відповідно до закону справляється за рахунок доходу найманої особи.

Пункт 7.1 статті 7 цього Закону №889 встановлював загальну ставку податку як 15 відсотків від об'єкта оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує факт наявності у нього на момент перевірки заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 70 156,16 грн. Даного факту також не було заперечено і представником Підприємства в судовому засіданні, підставою скасування податкового повідомлення-рішення № 0003051700 від 19.03.2012 позивач вважає, не врахування Податковим органом листа № 28, адресованого начальнику Богуславської ДПІ Київської області, в якому просить про реструктуризацію податку з доходів фізичних осіб у зв'язку із знаходженням МБО «Агробуд»на стадії відновлення та налагоджування виробництва. При цьому, свідок ОСОБА_2 зазначає у своїх показаннях, що вказаний лист працівники Богуславської ДПІ відмовились приймати, у зв'язку з чим він був направлений поштою.

Відповідно положень статті 100 Податкового кодексу України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

До листа № 28, адресованого начальнику Богуславської ДПІ Київської області, позивачем не додано жодного документа, який свідчив би про вказані вище обов'язкові обставини.

Суд звертає увагу, що згідно з нормами чинного податкового законодавства звернення платника податку із заявою про розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу свідчить про узгодження цієї заборгованості. При цьому, звернення із такою заявою є правом платника податку, адже рішення щодо розстрочення приймає Податковий орган з урахуванням існування певних обставин. Оскільки прийняття такого рішення є дискреційною компетенцією Податкового органу, суд не може надавати оцінку заяві про реструктуризацію податку з доходів фізичних осіб за вих. № 28.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, суд дійшов висновку про обгрунтованість застосування відповідачем стосовно позивача штрафної санкції у розмірі 25 % від наявної суми заборгованості, тобто у розмірі 17 539,04 грн. Отже, податкове повідомлення-рішення від 19.03.2012 №0003051700 є правомірним і скасуванню не підлягає.

Щодо правомірності нарахування відповідачем податкових зобов'язань з орендної плати за землю суд звертає увагу на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за землі державної та комунальної власності -обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В той же час, положення пункту 288.1 статті 288 ПК України зазначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі набирає чинність лише після його державної реєстрації. Судом встановлено, що Договір оренди земельної ділянки, укладений між Богуславської міською радою та МБО «Агробуд»від 01.04.2008, вступив в дію 16.04.2008, після проведення його реєстрації у Богуславському районному відділенні Київської регіональної філії Центру державного земельного кадастру.

Таким чином, єдиною підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку позивачу є вказаний Договір оренди.

Водночас, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»). Так, відповідно до умов договору (п. 10) від 01.04.2008 обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. А відповідно до п. 13 цього договору розмір орендної плати переглядається щорічно у лютому місяці у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Оскільки рішенням сесії Богуславської міської ради № 21-03-У від 30.12.2010 «Про затвердження технічної документації із нормативної грошової оцінки земель міста Богуслава», яка є орендодавцем, нормативно грошову оцінку орендованої позивачем земельної ділянки збільшено і плату за неї встановлено як 3% від її грошової оцінки, тобто у розмірі 47 991,30 грн. на рік, то відповідно до пунктів 10, 13, 28, 31 і Додаткової угоди від 23.08.2011 загальний платіж орендної плати за землю у 2011 році для Підприємства становив саме 47 991,30 грн. Так, саме положення діючого Договору оренди земельної ділянки і є тими правовими підставами, які визначають порядок та розміри обчислення орендної плати за земельну ділянку.

Позивачем за 2011 рік вказаний збір сплачено в сумі 9 537,47 грн., замість передбачених 47 991,30 грн., тому суд вважає правомірними дії відповідача щодо нарахування основного платежу з податкових зобов'язань за вказаним податком у розмірі 34 460,69 грн.

Таким чином, суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення Податкового органу № 0000142300, № 0000102300, № 0000042300 про збільшення зобов'язання з орендної плати за землю на суму 34 461,69 грн., в т.ч. 34 460,69 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 №0000022300, від 03.07.2012 №0000122300, від 29.08.2012 №0000162300, якими позивачу нараховано податок на прибуток, суд звертає увагу на таке.

З матеріалів справи встановлено, що рішення від 19.03.2012 №0000022300 в результаті адміністративного оскарження скасовано в частині донарахування податкових зобов'язань Підприємству щодо неправомірності віднесення до валових витрат амортизаційних відрахувань основних фондів позивача та включення у 2 кварталі 2011 року до складу інших витрат витрати на відрядження у сумі 52 131,40 грн. за травень та червень 2011 року до с. Бовкун на влаштування «Лагуни».

Нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток у рішеннях від 03.07.2012 №0000122300, від 29.08.2012 №0000162300 відповідачем здійснено з врахуванням результатів адміністративного оскарження.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 106 КАС України визначає, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Всупереч вказаним нормам процесуального законодавства позивач не надав суду жодних доказів, не послався на жодні обставини, які спростовують викладені Податковим органом в Акті перевірки порушення вимог податкового законодавства щодо порядку нарахування податку на прибуток підприємств. Надані копії первинних документів стосуються виключно зафіксованих в Акті перевірки порушень, які спростовано та скасовано під час адміністративного оскарження рішень відповідача.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012 №0000022300, від 03.07.2012 №0000122300, від 29.08.2012 №0000162300, якими позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем з податку на прибуток у розмірі 13 135,78 грн., де 12 876,78 грн. -основний платіж, 259,00 грн. -штрафна санкція, є правомірними та скасуванню не підлягають.

В той же час, суд вважає безпідставним визначення відповідачем у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000152300, № 0000112300, № 0000032300 податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 91 764,37 грн., в т.ч. 73 411,49 грн. за основним платежем та 18 352,88 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що позивач наданими належними доказами довів необґрунтованість встановлення перевіркою порушення щодо завищення за липень місяць 2011 року податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 59 825,75 грн.

В свою чергу, суд вважає доведеним правомірність та обгрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту коштів у сумі 59 825,75 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Мінераліс»у зв'язку з наступним.

Суд зазначає, що в даній частині позовних вимог дослідженню підлягає реальність господарської операції з ТОВ «Мінераліс», що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, факт здійснення Підприємством розрахунку за отримані послуги, в ціні яких включено податок на додану вартість, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Підприємством податкового кредиту за угодою № 1 від 15.07.2011.

В той же час, суд вважає, що про реальність правочину, у результаті виконання якого позивачем сформовано податковий кредит, свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, оформлені за результатами здійснення демонтажу, монтажу та пусконалаштування маніпулятора, а також показання свідків щодо економічної доцільності та подальшого використання отриманих послуг у господарській діяльності МБО «Агробуд».

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999№ 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Мінераліс», правомірності включення ним до суми основного платежу податкового зобов'язання в оспорюваному рішенні коштів у розмірі 59 825,75 грн.

Оскільки відповідач таких доказів не надав, суд із власної ініціативи витребував докази, які підтверджують реальність здійснення операцій Підприємства з ТОВ «Мінераліс», зокрема, щодо факту оплати вартості отриманих послуг.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Мінераліс»підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеною відповідно до вимог чинного законодавства угодою, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: податковою накладною, рахунком-фактурою, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), доказами оплати вартості послуг та їх використання у власній господарській діяльності, що, в свою чергу, підтверджується показаннями свідків.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів, на підставі яких виникає право на формування податкового кредиту, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Мінераліс», суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкової накладної, зважаючи на показання свідків щодо фактичного здійснення демонтажу та монтажу маніпулятора, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Підприємства стосовно формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Мінераліс».

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також беручи до уваги реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Підприємством податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Мінераліс»у сумі 59 825,75 грн.

Таким чином, суд звертає увагу на неправомірне визначення відповідачем у сумі основного платежу у рішеннях № 0000152300, № 0000112300, № 0000032300 податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 73 411,49 грн., в т.ч. 59 825,75 грн. Відповідно і визначена у рішеннях Податкового органу сума штрафних санкцій є необгрунтованою.

Оскільки, визначення грошового зобов'язання, в тому числі розміру штрафних санкцій, є дискреційною функцією Податкового органу, суд не може коригувати грошове зобов'язання в бік його збільшення або зменшення. Отже, встановивши, що відповідач визначив суму основного платежу та застосував штрафну санкцію з порушенням норм податкового законодавства, суд скасовує таке податкове повідомлення-рішення.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами правомірності прийнятих ним рішень № 0000152300, № 0000112300, № 0000032300 про збільшення податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 91 764,37 грн.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги показання свідків, викладені обставини справи та їх правову оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 19 березня 2012 року № 0000032300, від 11 червня 2012 року № 0000112300, від 29 серпня 2012 року № 0000152300.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Міжгосподарського будівельного об'єднання «Агробуд» судовий збір у розмірі 917 (дев'ятсот сімнадцять ) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 листопада 2012 р.