Постанова № 27692644, 20.11.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/5769/12

категорія 8.2

20 листопада 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Духновській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Діатом" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2012 р. № 0003401702,-

встановив:

У серпні 2012 року Приватне підприємство "Діатом" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 20 серпня 2012 року № 0003401702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1531, 00 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 17 липня 2012 року по 25 липня 2012 року податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Діатом" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року, за результатами якої складено Акт № 2423/22-2/33649709 від 01.08.2012 року. Під час перевірки податковий орган прийшов до висновку, що підприємством порушено вимоги п. 51.1 ст. 51, пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не надано інформації про нараховані та виплачені доходи фізичним особам-підприємцям за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2011 року. Крім того, в ІІІ-ІV кварталах 2011 року підприємство користувалося послугами приватного нотаріуса, відомості про виплачений йому дохід не включено до розрахунку Ф-1ДФ. З таким висновком податкового органу позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим, зробленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, а застосовані на підставі такого висновку штрафні санкції протиправними. Таким чином, прийняте податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року № 0003401702 підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 вказаної статті визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Приватне підприємство "Діатом" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 25.07.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС.

Судом встановлено, що в період з 17 липня 2012 року по 25 липня 2012 року на підставі направлень від 17.07.2012 року №№ 948-951, від 18.07.2012 року № 959, наказів від 16.07.2012 року № 954, від 18.07.2012 року № 972, від 23.07.2012 року № 992, згідно із ст. ст. 20, 75, 78 Податкового кодексу України, на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира та за поданням начальника УСБ України в Житомирській області ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Діатом" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року, за результатами якої складено Акт № 2423/22-2/33649709 від 01.08.2012 року.

Направлення на перевірку вручені 17.07.2012 року та 18.07.2012 року під розписку головному бухгалтеру ПП "Діатом" Бугорській О.О.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора ПП "Діатом" Ходаківського А.П. та головного бухгалтера Бугорської О.О.

У ході здійснення перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення ПП "Діатом" вимог п. 51.1 ст. 51, пп. 47.1.1 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, а саме: підприємством не надано інформації про нараховані та виплачені доходи фізичним особам-підприємцям за ІІ, ІІІ, ІV квартали 2011 року та в ІІІ-ІV кварталах 2011 року підприємство користувалося послугами приватного нотаріуса, відомості про виплачений йому дохід не включено до розрахунку Ф-1ДФ.

На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 року № 0003401702, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1531, 00 грн.

Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджуються з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Так, Актом перевірки встановлено, що на порушення п. 51.1 ст. 51, пп. 47.1.1 п.47.1 ст. 47 Податкового кодексу України ПП "Діатом" не надано інформації про нараховані та виплачені доходи фізичним особам-підприємцям, а саме:

- ІІ квартал 2011 року ОСОБА_3 на суму доходу 140,00 грн.;

- ІІІ квартал 2011 року ОСОБА_4 на суму доходу 846,29 грн.;

- ІІІ квартал 2011 року ОСОБА_5 на суму доходу 175,00 грн.;

- ІV квартал 2011 року ОСОБА_6 на суму доходу 3476,62 грн.;

- ІV квартал 2011 року ОСОБА_5 на суму доходу 131,00 грн.;

- ІV квартал 2011 року ОСОБА_3 на суму доходу 150,00 грн.

Також, у ІІІ-ІV кварталах 2011 року підприємство користувалося послугами приватного нотаріуса ОСОБА_5, відомості про виплачений їй дохід не було включено до розрахунку Ф-1ДФ.

Підпунктом 47.1.1 пунктом 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно із п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

У п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" від 07.04.2011р. № 3221-VI, який набрав чинності 20.04.2011р., були внесені зміни у пункті 176.2 статті 176 в абзаці першому підпункту "б", згідно до яких наведений вище розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду".

Таким чином, з 20.04.2011р. податкові агенти, зобов'язані подавати розрахунок суми доходу, лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку.

У пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

З 01.04.2011 року набрав чинності наказ ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784, яким затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Цей Порядок визначає порядок заповнення і подання органам державної податкової служби України (далі - органи ДПС) Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, та сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II, підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України.

У відповідності до п.3.2 та п.3.3 наказу ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Додатком до Порядку у наказі ДПА України від 24.12.2010р. № 1020 визначено, що за ознакою доходу "157" розуміється "Дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 розділу IV, статей 177 та 178 розділу IV Кодексу)".

У розумінні пп. 14.1.226. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Суд зазначає, що податковий агент про виплачені фізичній особі-підприємцю суми зобов'язаний повідомити податковий орган у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу "157""Дохід, виплачений самозайнятій особі".

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України, під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

Дана норма звільняє платника податків від утримання податку на доходи, якщо фізичною особою - підприємцем, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом з тим, дана норма не звільняє платника податків нараховувати фізичній особі підприємцю доход від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності та відображати такий нарахований доход у формі № 1ДФ.

Таким чином, позивач зобов'язаний був повідомити податковому органу про всі виплачені фізичним особам-підприємцям суми доходів у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

За таких обставин суд приходить до переконання, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 20.08.2012 року прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, з використанням повноваження, з метою, з якою це повноваження надано.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача порушені його права, не довів суду правомірність позовних вимог, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У відповідності до статті 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.158-163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 27 листопада 2012 р.