Рішення № 27691619, 20.11.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-7788/11

Провадження №2/2610/1230/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 листопада 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Маліновської В.М.

при секретарі: Лазоришинець К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року позивач -житлово-будівельний кооператив «Вимпел»(далі -ЖБК «Вимпел»), звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення суми боргу за житлово-комунальні послуги, в якому просив: стягнути з відповідачів на користь позивача борг за комунальні послуги у сумі 11372,02грн.(а.с 1-4).

Позивач вказав, що сума, яка підлягає стягненню з відповідачів розрахована за період з серпня 2008 року по березень 2011року та складається з: - заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території -3549,40грн.; - заборгованості за центральне опалення -2332,36грн.; - заборгованість за гаряче та холодне водовідведення -5489,76грн. При цьому позовні вимоги заявлені як до власника квартири АДРЕСА_1 та члена ЖБК «Вимпел»-ОСОБА_1, так і до повнолітніх осіб, які в ній зареєстровані,- ОСОБА_2 (батько власника) та ОСОБА_3 (дружина власника).

У квітні 2011 року позивачем подано заяву про доповнення позовних вимог, в якій ставилось питання про стягнення заборгованості станом на 01 квітня 2011 року у розмірі 11533,50грн., а також 3% річних -902,46грн. і інфляційних витрат -1208,70грн., що разом складало 13644,66грн. (а.с.57-59).

Слід зазначити, що ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 11 жовтня 2011 року провадження у вказаній цивільній справі було зупинено до розгляду цим же судом справи за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Вимпел»про визнання незаконним рішення та зобов'язання укласти договір про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання (а.с.107).

Ухвалою суду від 08 травня 2012 року провадження у даній справі відновлено та справу призначено до розгляду у судовому засіданні (а.с.112). У мотивувальній частині ухвали зазначено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28 березня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково і вказане рішення набрало законної сили.

У кінці червня 2012 року дана цивільна справа за позовом ЖБК «Вимпел»надійшла до провадження діючого складу суду, у зв'язку з відставкою судді, у провадженні, якого вона раніше перебувала (а.с. 117-118).

Також, у червні 2012 року позивач подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів на його користь борг за комунальні послуги у сумі 22548,80грн.(а.с. 120-122). Вказана сума розрахована позивачем станом на червень 2012 року включно (17898,79грн.) з урахуванням проплат за комунальні послуги, здійснених відповідачами за березень 2011 та 2012 років, липень та вересень 2011 року, а також з урахуванням 3% річних (1983,09грн.) та інфляційних витрат (2666,92грн.).

Заперечуючи позовні вимогами відповідачі зазначили, що позивачем не укладено з ними договорів про утримання будинку та прибудинкової території, центрального опалення, а тому сума заборгованості нарахована незаконно. Крім того, вказали, що сума заборгованості за холодне та гаряче водопостачання розрахована позивачем невірно, оскільки в квартирі встановлені відповідні лічильники (договір від 25.07.2002), а тому розрахунок мав бути проведений згідно їх показників (а.с.75-77).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували і просили у позові відмовити повністю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Правовідносини із споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Судом встановлено, що ЖБК «Вимпел»згідно статуту є неприбутковою організацією, яка знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Т.Шамрила буд.21, і здійснює експлуатацію та ремонт належного йому жилого фонду, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу (а.с. 11-18).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 травня 1994 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.35).

З довідки ЖБК «Вимпел»за формою№3 від 13 жовтня 2010 року (№87) вбачається, що у вказаній вище квартирі зареєстровані ОСОБА_2, 1926 року народження (батько власника), ОСОБА_3, 1968 року народження (дружина власника), ОСОБА_4 1993 року народження (дочка власника) (а.с. 34).

На запит суду в порядку ст.122 ЦПК України щодо встановлення місця реєстрації кожного з відповідачів Адресне бюро м.Києва повідомило, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані у АДРЕСА_1, а ОСОБА_1 - у АДРЕСА_2(а.с. 71зворот).

У зв'язку з неоплатою власником і мешканцями АДРЕСА_1 комунальних послуг, зокрема за користування гарячою та холодною водою, правління ЖБК «Вимпел»на засіданні 18 серпня 2008 року прийняло рішення про розірвання з 01 серпня 2008 року з мешканцями ряду квартир, в тому числі і НОМЕР_4, Договорів про нарахування за холодну і гарячу воду по показникам лічильників, а нарахування за вказані послуги проводити по показниках загальнодомових лічильників, про що свідчить витяг з рішення від 17 листопада 2008 року №119 (а.с.33).

З наданих стороною позивача документів вбачається, що ЖБК «Вимпел»неодноразово зверталось з листами до мешканця кв.НОМЕР_4 -ОСОБА_2, в яких зазначало, що останнім невірно знімаються показники з квартирних лічильників води, а тому необхідно погасити заборгованість, яка у зв'язку з цим утворилась, та провести перерахунок (а.с.36,38,39,41,45-48).

Непогоджуючись з позицією ЖБК «Вимпел»ОСОБА_2 неодноразово звертався з листами до голови правління Ворони Н.Б., зокрема, з вимогами про роз'яснення питання щодо часу виникнення заборгованості, порядку нарахування платежів за комунальні послуги, а також видачі копії протоколу правління від 18 серпня 2008 року (а.с. 37, 40, 43,44).

З даного питання Шевченківським районним судом м.Києва розглядалась справа №2-4353\11 за позовом ОСОБА_1 до ЖБК «Вимпел»про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити дії. Рішенням суду від 28 березня 2012 року у цій справі позов ОСОБА_1 було задоволено частково, зобов'язано ЖБК «Вимпел»укласти з ОСОБА_1 типовий договір надання послуг з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання, затверджений Правилами надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а в іншій частині вимог -відмовлено. Так, з мотивувальної частини рішення суду вбачається, що судом відмовлено в задоволенні частини позовних вимог про визнання незаконним рішення ЖБК «Вимпел» у частині розірвання з 01 серпня 2008 року в односторонньому порядку договору про нарахування плати за холодну та гарячу воду по показаннях квартирних лічильників з 01 серпня 2008 року (а.с.110). Також цим рішенням встановлено, що у ОСОБА_2 перед ЖБК «Вимпел»наявна заборгованість по сплаті за гарячу та холодну воду, у зв'язку з тим, що він неправильно знімав показання лічильників води.

З постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві від 03 липня 2012 року про повернення виконавчого документа стягувачеві вбачається, що на виконання зазначеного рішення суду 31 травня 2012 року боржником -ЖБК «Вимпел», для підписання стягувачеві -ОСОБА_1, було направлено Договір №1 про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, проте станом на 03 липня 2012 року стягувач так і не підписав вищезазначений Договір, чим перешкоджає виконанню рішення суду (а.с. 147).

З розрахунку, наданого позивачем та перевіреного у судовому засіданні вбачається, що у відповідачів перед позивачем станом на червень 2012 року наявна заборгованість у розмірі 17898,79грн.

Вказана заборгованість розрахована за період з серпня 2008 року по березень 2011 року у сумі 11372,02грн. та складається з: - заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території -3549,40грн.; - заборгованості за центральне опалення -2332,36грн.; - заборгованість за гаряче та холодне водовідведення -5489,76грн.

Крім того, до вказаної суми (17898,79грн.) входить заборгованість відповідачів перед позивачем за період з березня 2011 року по червень 2012 року за комунальні послуги з урахуванням проведених проплат у сумі 6526,77 грн.

Наведена вище сума заборгованості підтверджується розрахунками, що містяться у матеріалах справи (а.с.5-8, 61-66, 123-130).

Цивільним кодексом України, зокрема, ч.4,5 ст. 319 визначено, що власність зобов'язує; власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Згідно зі ст. 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері ужитлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійсненя оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону). Також, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавця\виробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачами, зокрема, ОСОБА_1 не здійснено підписання договору, який направлявся ЖБК «Вимпел»на виконання рішення суду, а тому виконавчий лист повернуто стягувачеві (а.с.147).

За змістом ст. 32 зазначеного Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно, розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Стаття 67 ЖК України передбачає, що квартплата та плата за комунальні послуги визначається затвердженими в установленому порядку тарифами.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Виходячи з усього викладеного вище суд приходить до висновку, що оскільки згідно з рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 28 березня 2012 року у справі №2-4353\11 визнано правомірним рішення ЖБК «Вимпел»про проведення по кв.НОМЕР_4 нарахування за холодну та гарячу воду по показниках загальнобудинкових лічильників з 01 серпня 2008 року, а власник квартири та зареєстровані в квартирі повнолітні особи, мають проводити оплату житлово-комунальних послуг у строки, визначені законодавством, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості з серпня 2008 року по червень 2012 року.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (надалі -ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Разом з тим правовідносини, що виникли між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, регулюються спеціальними правовими нормами, які мають пріоритет у застосуванні в порівнянні із основними нормами права.

Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, норми згаданого вище спеціального Закону не передбачають права заявника на стягнення заборгованості із урахуванням трьох відсотків річних та індексу інфляції, (передбачено нарахування виключно пені), натомість, ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачає виключне право надавача послуги пред'явлення вимоги про оплату наданої послуги від виконавця. По відношенню до правовідносин пов'язаних із надавання житлово-комунальних послуг, Закон не передбачає можливості застосування загальної цивільно-правових санкцій за невиконання грошового зобов'язання, таких як стягнення трьох відсотків річних ті індексу інфляції.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ЖБК «Вимпел»про стягнення з відповідачів інфляційних витрат в сумі 2666,92грн. та 3% річних від простроченої суми в сумі 1983,09грн., які розраховані позивачем у відповідності до положень ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки між сторонами у справі не виникли цивільно-правові відносини з приводу виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 67, 68, 151, 162 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 319,322ЦК України, ст.ст.19, 20, 22, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 222, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов житлово-будівельного кооперативу «Вимпел»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за житлово-комунальні послуги -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь житлово-будівельного кооперативу «Вимпел»(ідентифікаційний код 23492922) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 17898,79грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: