Рішення № 27690059, 10.10.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження №2/2033/760/2012

Справа №2033/190/2012

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2012 Фрунзенський районний суд м. Харків у складі:

судді Тарасенко Л.М.

при секретарі Ільюта А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»звернулись до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 014/1915/74/78862 від 02 жовтня 2006 року та додаткової угоди до нього №014/1915/74/78862/1 від 27 квітня 2009 року, укладених сторонами у справі.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також надав суду письмову заяву зі згодою про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.

За таких обставин суд, вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своє відсутності суду не повідомив.

За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

02 жовтня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником за всіма правами та обов»язками якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №014/1915/74/78862, згідно якого відповідачу були надані грошові кошти у сумі 36 900,00 доларів США, строком до 02 жовтня 2026 року.

27 квітня 2009 року між сторонами була укладена додаткова угода №014/1915/74/78862/1, згідно якого відповідачу тимчасово, з 27 квітня 2009 року по 26 квітня 2010 року були змінені умови погашення кредиту (встановлені кредитні канікули).

Відповідно до п. 1-5 додаткової угоди та п.1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 2.1, 3.1, 3.6, 6.5 кредитного договору, відповідач прийняв на себе зобов»язання щодо погашення суми кредиту у відповідно до графіків погашення кредиту, сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 14% річних до 15 числа кожного місця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, а також при кінцевому погашенні кредиту.

Відповідач зобов»язання не виконав, допустив утворення заборгованості за договором, яка складається:

- Сума заборгованості за кредитом -35 551,00 доларів США, що в еквіваленті становить 284 763,51 грн.;

- Сума простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами -2 316,23 доларів США, що в еквіваленті становить 18 553,00 грн.;

Крім того, у відповідності до умов п. 9.1 кредитного договору, за порушення

строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% та штраф у розмірі 20,00 грн. за кожний день прострочення.

Станом на 12 лютого 2010 року сума пені, нарахованої за порушення строку погашення кредиту складає 227,12 доларів США, що в еквіваленті становить 1 819,23 грн., сума пені, нарахованої за порушення строку погашення відсотків складає 1 702, 67 доларів США, що в еквіваленті становить 13 638,39 грн., сума штрафу, нарахованого за порушення строку погашення кредиту та сплати відсотків становить 684,14 доларів США, що в еквіваленті складає 5 480,00 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача складає 40 481,16 доларів США, що в еквіваленті становить 324 254,13 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, статтею 629 Цивільного Кодексу зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором позики. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Укладення кредитних договорів в іноземній валюті регулюють норми спеціального законодавства.

Частиною 2 ст.192 Цивільного кодексу України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, відповідно до частини 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогоднішній день встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який має силу та статус закону.

Відповідно до ст.ст. 47 та 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно з якими, розміщення банком залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик також віднесено до кредитної операції.

Під коштами в Законі України "Про банки і банківську діяльність" розуміються як гроші у національній валюті, та і у іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Підставою виникнення зобов'язання є, в т.ч. і договори (ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 208 та ст.1055 Цивільного кодексу України та ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Тож, беручи до уваги викладене вище, у кредитному договорі в іноземній валюті зобов'язанню банку надати кредит кореспондують декілька зобов'язань позичальника, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші збори. Зазначені зобов'язання не можна розглядати окремо, так як тільки разом вони (у сукупності) складають зміст поняття "банківського кредиту".

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютгго 1993 року, індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29 травня 2001 року).

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (статті 2, 15, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07 грудня 2000 року), позивач має банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 04 серпня 2009 року, які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Таким чином Банк мав та має достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитні договори в іноземній валюті, а також право вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті (в валюті договору) та приймати таке виконання в іноземній валюті (валюті договору), як в сумі основного боргу (кредиту), так і процентів за користування кредитом, а боржник зобов'язаний виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов кредитного договору (ст.526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 32, 79, 88, 107, 109, 118, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 258, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 614, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»заборгованість за кредитним договором та додатковою угодою до нього у розмірі 40 481,16 доларів США, що в еквіваленті становить 324 254,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»судовий збір у розмірі 1 700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя: