Рішення № 27690055, 05.10.2012, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Провадження №2/2033/1080/2012

Справа №2033/1611/2012

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2012 Фрунзенський районний суд м. Харків у складі:

судді Тарасенко Л.М.

при секретарі Ільюта А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»звернулись до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у зв»язку з неналежним виконанням умов кредитного договору № 6793068 від 27 серпня 2008 року та додаткових угод до нього №8594605 від 15 січня 2010 року та №9236827 від 25 червня 2010 року, укладених сторонами у справі.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Також надав суду письмову заяву зі згодою про розгляд справи, за можливості, у порядку заочного розгляду.

За таких обставин суд, вважає можливим розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини своє відсутності суду не повідомила. Надала суду письмові заперечення проти позову, посилаючись на сплату платежів на погашення заборгованості за кредитним договором, що перевищували мінімально необхідну суму платежу, визначеного договором. Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

За таких обставин суд, вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено наступне.

27 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всiх прав та зобов`язань якого є Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6793068 (згодом між сторонами було укладено додаткові угоди до нього №8594605 від 15 січня 2010 року та №9236827 від 25 червня 2010 року), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 18 255,00 доларів США за першим траншем та 10 783,90 грн. за другим траншем, а відповідачка зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути банку кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 27 серпня 2015 року.

Відповідно до умов кредитного договору, позивач належним чином виконав свої обов»язки, відкривши відповідачу позичковий рахнок та надавши йому обумовлені договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером та випискою операцій і оборотів за позичковим рахунком відповідача.

У відповідності до п. 1.1., п.1.3., п.3.1, п.3.2 кредитного договору, відповідачка зобов'язалась використати кредит за цільовим призначенням, сплатити проценти за користування кредитом та повернути позивачу кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором.

У порушення умов п.1.3, п.3.1, п.3.3 кредитного договору, відповідачка, починаючи з 27 травня 2011 року, повністю припинила виконання взятих на себе зобов»язань щодо спати процентів за користування кредитними коштами за першим траншем, та з 13 травня 2011 року за другим траншем.

Таким чином, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за першим траншем станом на 23 січня 2012 року складає 1 276,44 доларів США, за другим траншем станом на 23 січня 2012 року -1 099,04 грн.

Крім того, з 27 травня 2010 року відповідачка не виконує зобов»язання щодо своєчасного повернення кредиту за першим траншем, та з 03 серпня 2010 року за другим траншем.

Станом на 23 січня 2012 року заборгованість відповідача за основною сумою кредиту за першим траншем становить 14 208,30 доларів США, за другим траншем станом на 23 січня 2012 року -8 160,09 грн.

Пунктом 5.2. кредитного договору встановлюється, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Нарахована до сплати загальна сума пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та сплати процентів за користування коштами за першим траншем складає 559,83 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 4 472,93 грн.; за другим траншем -1 437,77 грн.

З наведеного позивачем розрахунку вбачається, що станом на 23 січня 2012 року заборгованість відповідача за кредитним договором за першим траншем кредиту становить загальною сумою 15 484,74 доларів США та 4 472,93 грн., з яких:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 14 208,30 доларів США;

- заборгованість за процентами за користування кредитом -1 276,44 доларів США;

- пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом -559,83 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 4 472,93 грн.

Заборгованість відповідача за другим траншем кредиту станом на 23 січня 2012

року становить загальною сумою 10 696,90 грн., з якої:

- заборгованість за основною сумою кредиту - 8 160,09 грн.;

- заборгованість за процентами за користування кредитом -1 099,04 грн.;

- пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом -1 437,77 грн.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, статтею 629 Цивільного Кодексу зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором позики. Правила статті 1048 Цивільного кодексу України поширюються й на кредитні правовідносини (пункт 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Укладення кредитних договорів в іноземній валюті регулюють норми спеціального законодавства.

Частиною 2 ст.192 Цивільного кодексу України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Також, відповідно до частини 3 ст. 533 Цивільного кодексу України, використання іноземної валюти на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогоднішній день встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", який має силу та статус закону.

Відповідно до ст.ст. 47 та 49 Закону України "Про банки та банківську діяльність", згідно з якими, розміщення банком залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик також віднесено до кредитної операції.

Під коштами в Законі України "Про банки і банківську діяльність" розуміються як гроші у національній валюті, та і у іноземній валюті чи їх еквівалент.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Підставою виникнення зобов'язання є, в т.ч. і договори (ст.509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 208 та ст.1055 Цивільного кодексу України та ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником в письмовій формі.

Тож, беручи до уваги викладене вище, у кредитному договорі в іноземній валюті зобов'язанню банку надати кредит кореспондують декілька зобов'язань позичальника, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та сплатити інші збори. Зазначені зобов'язання не можна розглядати окремо, так як тільки разом вони (у сукупності) складають зміст поняття "банківського кредиту".

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 від 19 лютгго 1993 року, індивідуальної ліцензії потребують операції з надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

На сьогоднішній день вимоги або будь-які обмеження відносно граничних сум і строків надання і одержання кредитів в іноземній валюті діючим законодавством не встановлені, у зв'язку з цим здійснення резидентами операцій з надання кредитів в іноземній валюті не вимагає індивідуальної ліцензії Національного банку України (лист Національного банку України № 28-313/2178 від 29 травня 2001 року).

Але, враховуючи вимоги до здійснення і функціонування банківської діяльності на підставі відповідної ліцензії (статті 2, 15, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" № 2121-III від 07 грудня 2000 року), позивач має банківську ліцензію № 8 та Дозвіл № 8-1, видані Національним банком України 04 серпня 2009 року, які дозволяють йому виконувати банківські операції, передбачені статтею 47 вказаного Закону, в тому числі зазначені у пункті 3 частини 1 цієї статті, а саме: розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (згідно статті 2 цього Закону, коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент).

Таким чином Банк мав та має достатні юридичні підстави та законне право укладати кредитні договори в іноземній валюті, а також право вимагати виконання позичальником кредитного договору в іноземній валюті (в валюті договору) та приймати таке виконання в іноземній валюті (валюті договору), як в сумі основного боргу (кредиту), так і процентів за користування кредитом, а боржник зобов'язаний виконувати зобов'язання належним чином відповідно до умов кредитного договору (ст.526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 10, 11, 15, 32, 79, 88, 107, 109, 118, 209, 212, 214, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 15, 16, 258, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 614, 629, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України,

вирішив:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 484,74 доларів США та 15 169,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»судовий збір у розмірі 1 388,88 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано.

Суддя: