Вирок № 27687247, 06.07.2012, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №2318/3358/12

1/2318/446/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2012 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі:

головуючого: судді Кімстачова О.С.,

з участю: секретаря Криворучко І.В.

прокурора Коропа С.В.

підсудного ОСОБА_1

потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_2

представника потерпілої, цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Умані Черкаської області, зареєстрованого і проживаючого в АДРЕСА_2, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 05 березня 2012 року, приблизно о 13 годині, керуючи автомобілем марки Москвич АЗЛК - 21412 р.н. НОМЕР_2 та рухаючись по вулиці Котовського в м. Умані, біля будинку № 3, порушив вимоги п. 2.3 підпункт «б» («Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну»); п. 12.3 («У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортною засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди») Правил дорожньою руху (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), не врахував дорожню обстановку, не справився з керуванням та допустив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_2, 1940 року народження.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження у виді перелому правого плеча, який відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Керуючи автомобілем, гр. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 підпункт «б»; п. 12.3 Правил дорожнього руху, і його дії знаходяться в причинному зв'язку з наслідками, які виникли в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди, тобто тілесними ушкодженнями у вигляді перелому правого плеча потерпілої ОСОБА_2, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному висновку, визнав повністю, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 та позовні вимоги прокурора міста Умані, заявлені в інтересах Уманської міської лікарні, визнав повністю.

У судовому засіданні всі учасники судового розгляду висловилися за те, аби визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Суд з'ясував, що підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному висновку обставин, впевнився, що їх позиції є добровільними та істинними, а також роз'яснив підсудному та іншим учасникам судового розгляду, що у випадку обмеження дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку. Відповідно до частини 3 статті 299 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

Підсудний у судовому засіданні показав, що дійсно 05.03.2012 року, приблизно о 13 годині, він керував автомобілем Москвич АЗЛК - 21412 д.н.з. НОМЕР_2. Цей автомобіль йому довірив гр. ОСОБА_4, для того щоб він - ОСОБА_1 - виконав деякі роботи з ремонту цього автомобіля. Підсудний їхав на цьому автомобілі до себе додому на АДРЕСА_2 та вирішив скоротити шлях: проїхати по вулиці Котовського, а потім повз гаражі, що розміщені з тильної сторони будинку АДРЕСА_2, щоб виїхати до свого будинку НОМЕР_3 Коли він доїхав до перехрестя вул. Котовського з вул. Мирводи м. Умані, то повернув на вулицю Мирводи і проїхавши деяку відстань, повернув ліворуч і далі повз гаражі проїхав через переїзд і повернув праворуч на вулицю І.Гонти, з тильної сторони будинку НОМЕР_3. У цей час він виявив, що проїзд біля даного будинку перегороджений залізобетонним блоком. Підсудний перед блоком загальмував, увімкнув задню передачу швидкості і на малій швидкості здав назад і повернув ліворуч, щоб їхати в зворотному напрямку по вулиці Котовського. Коли він розвернувся, то продовжив рух прямо, щоб виїхати від гаражів на вулицю Котовського. У цей момент він помітив, що ліворуч повільно йшла потерпіла по проїзній частині, приблизно 0,5 м. від узбіччя лівого краю. У тому місці тротуари відсутні, а тому пішоходи змушені йти по узбіччях, що розміщені біля проїжджої частини, але саме в тому місці можна було пройти по узбіччю лише з правої сторони по ходу руху автомобіля підсудного, або безпосередньо по проїжджій частині. Він подав звуковий сигнал потерпілій і став рухатись далі на швидкості приблизно 10 км/год, хоча розумів, що повинен був зупини автомобіль та почекати поки потерпіла пройде по спуску, який був вкритий шаром снігу і льоду, і що для нього як водія могла виникнути небезпека в русі. Але ОСОБА_1 понадіявся на водійський досвід, що зможе проїхати повз потерпілу. Коли він став виїжджати за поворот, то бачив на проїжджій частині потерпілу, яка повільно йшла в напрямку вулиці Котовського. У цей час відстань від його автомобіля до потерпілої була приблизно 4 метри. Він знову подав звуковий сигнал і потерпіла стана повільно відходити з проїжджої частини дороги вліво на узбіччя. У цьому місці дорога розташована під нахилом, з поворотом ліворуч і він, не врахувавши дорожнє покриття, стан шин автомобіля, так як керував цим автомобілем лише вдруге і не знав його технічні можливості, а також похилий вік жінки, яка не могла швидко відійти вбік з дороги, продовжував рухатись зі швидкістю приблизно10 км/год. ОСОБА_1 почав зменшувати швидкість і помірно гальмувати, щоб зупинити автомобіль, екстреного гальмування не застосовував, щоб автомобіль не понесло в той чи інший бік. Коли автомобіль не зупинився, то він вижав зчеплення і застосував екстрене гальмування, при цьому відстань до потерпілої вже була приблизно 2 метри. Потім підсудний передньою лівою частиною автомобіля вдарив потерпілу в задню поверхню лівої ноги, після чого потерпіла впала на проїжджу частину животом до низу і стала потроху з'їжджати вниз по проїжджій частині. При цьому її ноги знаходились ближче до автомобіля, а голова в протилежній стороні від автомобіля. Автомобіль підсудного упритул під'їхав передньою частиною до ніг жінки та зупинився. ОСОБА_1 злякався і подумав, що здійснив наїзд на потерпілу, а тому швидко вийшов з автомобіля, підійшов до передньої частини автомобіля і з поміччю перехожого відтягнув потерпілу на узбіччя, запитав її, що в неї болить, на що остання відповіла, що в неї болить права рука. Потім підсудний сів в автомобіль, щоб від'їхати в сторону. У цей час він побачив, що потерпіла почала підводитися та вирішив залишити місце пригоди і їхати далі у своїх справах, що й зробив.

Під час судових дебатів по справі та в останньому слові ОСОБА_1 зазначив, що розкаюється у вчиненому діянні, готовий відшкодувати завдані його злочином збитки, просив суворо не карати.

Допитавши підсудного, заслухавши думку прокурора, потерпілої та її представника, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена в судовому засіданні і суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання підсудному суд враховує те, що вчинений злочин належить до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, відсутність негативних характеристик з місця проживання, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є визнання ним своєї вини.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного, та наявність обставини, що пом'якшує покарання, суд вважає, що підсудному ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у виді обмеження волі.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, заявлені до нього позовні вимоги за цивільними позовами та готовий відшкодовувати завдану ним шкоду, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та про можливість застосування щодо нього положень статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановивши йому іспитовий строк. При цьому суд вважає необхідним, для забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 під час іспитового строку, покласти на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.

Судові витрати у справі відсутні.

Речові докази у справі: автомобіль марки Москвич АЗЛК - 21412 р.н. НОМЕР_2, переданий слідчим СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області Шкіндером О.В. на зберігання власнику ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_1, слід залишити останньому за належністю.

Обраний на досудовому слідстві запобіжний захід - підписку про невиїзд з місця проживання - ОСОБА_1 суд вважає необхідним залишити до набрання вироком законної сили, оскільки підстав для його скасування чи заміни судом не встановлено.

Цивільний позов, заявлений прокурором м. Умані в інтересах Уманської міської лікарні, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Уманської міської лікарні вартості стаціонарного лікування в травматологічному відділенні потерпілої ОСОБА_2 в сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 88 копійок, підсудним визнаний у повному обсязі, а тому підлягає задоволенню повністю.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, матеріальних витрат в сумі 8650 (вісім тисяч п'ятдесят) гривень і моральної шкоди в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, підсудним визнаний у повному обсязі, а тому підлягає задоволенню повністю.

Суд вважає, що арешт, накладений постановою слідчого СВ Уманського МВ УМВС. Шкіндера О.В. від 25.05.2012 року з метою забезпечення цивільного позову, на 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, необхідно залишити без змін, так як суд задовольняє цивільні позови, заявлені до ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327, 328-335, 343 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:

не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання.

Арешт, накладений постановою слідчого СВ Уманського МВ УМВС. Шкіндера О.В. від 25.05.2012 року з метою забезпечення цивільного позову, на 1/3 квартири за адресою АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 - залишити без змін.

Цивільний позов, заявлений прокурором м. Умані в інтересах Уманської міської лікарні, задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Уманської міської лікарні (м. Умань, вул. Шевченка, 50; код ЄДРПОУ 02005036, р/р 35428002002295, УДК ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018) вартість стаціонарного лікування в травматологічному відділенні потерпілої ОСОБА_2 в сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 88 копійок.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_2, задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7 (проживає за адресою: АДРЕСА_3), матеріальні витрати в сумі 8650 (вісім тисяч п'ятдесят) гривень і моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень.

Речові докази по справі: автомобіль марки Москвич АЗЛК - 21412 р.н. НОМЕР_2, переданий слідчим СВ Уманського МВ УМВС України в Черкаській області Шкіндером О.В. на зберігання власнику ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_1, - залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку учасниками процесу протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд.

Суддя: О.С. Кімстачов