Рішення № 27686954, 09.11.2012, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2208/4788/12

Номер провадження 2/2208/1895/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2012 р. м. Кам'янець-Подільський

Кам'янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого -судді Барабаш К.А.,

при секретарі - Стецюк Н.С.,

з участю представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами до відповідача про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що восени 2010 року між сторонами була усна домовленість щодо подальшої співпраці з приводу закупівлі тканини, пошиття та реалізації весільних суконь, яка полягала в тому, що позивач вкладав гроші у весільні сукні, а відповідач реалізовувала їх та повертала кошти та відсоток від різниці між закупівельною ціною та ціною збуту. 19 липня 2011 року позивач позичив відповідачці 9000 доларів США строком на шість місяців, про що остання написала розписку, однак вчасно борг не повернула. Просив стягнути з відповідача борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 72347 грн 85 коп. та три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі 892 грн 75 коп., а всього 73240 грн 60 коп.

В ході розгляду справи позивач та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги зменшили та просять стягнути з відповідачки 71932 грн 50 коп. боргу за договором позики, покликаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, покликаючись на те, що між сторонами існувала усна домовленість щодо співпраці з приводу закупівлі тканини, пошиття та реалізації весільних суконь, згідно з якою позивач передавав гроші на закупівлю тканини, ґудзиків, а відповідач шила весільні сукні та реалізовувала їх, після чого повертала відповідачу вкладені кошти та певний відсоток від реалізації. Не заперечуючи той факт, що відповідач вкладав кошти у спільний з відповідачем бізнес, представник заперечувала проти того, що розписка, видана відповідачем 19 липня 2011 року позивачу, є підтвердженням укладення договору позики, оскільки кошти, вказані в розписці, не передавались в борг на момент написання розписки, а були вкладені позивачем у спільний з відповідачем бізнес раніше.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 19 липня 2012 року видала позивачу розписку, згідно з якою зобов'язувалась повернути вкладені у весільні сукні кошти в сумі 9000 доларів США протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

Позивачем не доведено в суді факт передачі 19 липня 2011 року коштів в сумі 9000 доларів США відповідачу за договором позики, оскільки з наданого позивачем оригіналу розписки відповідача від 19 липня 2011 року, не вбачається, що позивач передав, а відповідач отримала у борг визначену суму грошей.

Разом з тим, судом встановлено, що між сторонами існували правовідносини, які виникли із спільної діяльності по пошиттю та реалізації весільних суконь, що здійснювалась за усною домовленістю без укладання письмового договору, в ході якої відповідач видала позивачу розписку від 19 липня 2011 року.

Дана обставина зазначена позивачем в позовній заяві, не заперечувалась ним в судовому засіданні та підтверджена показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даними в судовому засіданні.

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову про стягнення боргу за договором позики слід відмовити.

Керуючись ст.ст.10, 60, 179, 212-215 ЦПК України, ст.218, 1046, 1047 ЦК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Кам'янець - Подільський міськрайонний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду Барабаш К.А