Рішення № 27678883, 23.11.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/12433/12

пр. № 2/2608/5817/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарі Олешко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги за період з 1.02.2010 р. по 1.02.2012 р. на загальну суму 2191, 12 грн., судових витрат по справі в сумі 214 грн. 60 коп., посилаючись на те, що відповідач, будучи власником та проживаючи в квартирі АДРЕСА_1, за період з 1.02.2010 р. по 1.02.2012 р. не оплачував у повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги, на пропозицію про сплату заборгованості не відреагував.

Представник позивача в ході розгляду справи позовні вимоги підтримав, збільшивши їх, і просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги за період з 1.02.2010 р. по 1.10.2012 р. на загальну суму 2709, 76 грн., судові витрати по справі в сумі 214 грн. 60 коп., посилаючись на те, що заборгованість збільшується, бо відповідач продовжує оплачувати послуги не у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, пояснивши, що з ним не було укладено позивачем по справі договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розпорядження органу Київської міської ради (КМДА) за №978 від 31.08.2009 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529. На його численні звернення позивачем по справі не надавалась інформація про безпідставне збільшення в наданих рахунках тарифу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а надсилались лише відписки. Позивач використовує підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги, прийняті КМДА, які не пройшли державної реєстрації.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, проживаючи в квартирі АДРЕСА_1, власником якої є на підставі свідоцтва про право власності від 24.02.2005 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), за період з 1.02.2010 р. станом на 1.10.2012 р. не оплачував у повному обсязі послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги, в зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 2709, 76 грн. Будинок, в якому проживає відповідач, перебуває на утриманні позивача. Між сторонами по справі 23.02.2005 р. був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (а.с.8-12).

Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно п.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Між сторонами діє договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території від 23.02.2005 р., новий договір не укладався.

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЖК України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Між сторонами існують реально договірні відносини, які підпадають під особливості Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в силу яких виконавець надає споживачу комунальні послуги, а споживач зобов'язаний їх оплатити згідно із тарифами та в строк, обумовлені сторонами або визначені законом.

Позовні вимоги позивача підтверджуються розрахунками заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Суд не приймає як належні заперечення на позов відповідача з таких мотивів.

Згідно п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 9.03.2011 р. у справі за №2-а-1888/10 за позовом ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради про визнання дій неправомірними, розпоряджень нечинними та зобов'язання вчинення певних дій, постанова Шевченківського райсуду м. Києва від 10.12.2010 р., якою було задоволено адміністративний позов і визнано незаконним розпорядження виконавчого органу Київської міської ради від 30.01.2009 р. №1332, 1333, 1335 та розпорядження від 30.03.2010 р. №191, від 31.05.2010 р., №392 була скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні позову.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 р. у справі №2-а-2292/09 постанову Шевченківського райсуду м. Києва від 19.10.2009 р., якою було визнано протиправними дії КМДА щодо прийняття 29.04.2009 р. Розпоряджень №516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», №518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», №520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», та якою було визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття Розпорядження КМДА від 29.04.2009 р. за №516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», №518 «Про встановлення та погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», №520 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»було скасовано. Зазначеною постановою суду від 10.03.2011 р. було прийнято нову постанову, якою у задоволені позову позивача до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго», ЗАТ «Екостандарт», ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», Національна комісія регулювання електроенергетики України, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж»про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття розпоряджень від 29.04.2009 р. за № 516 «Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення», №518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій», №520 «Про погодження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення», та визнання вищевказаних розпоряджень незаконними та нечинними з моменту прийняття було відмовлено. Зокрема, вказаною постановою апеляційної інстанції встановлено, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

Позивач нараховував відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації та відповідно нормативно-правових актів, що діяли у зазначеній у позові період, і відповідачем не доведено, що нарахування вказаних послуг здійснювалось позивачем на підставі нечинних нормативно-правових актів.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що позивач при нарахуванні житво-комунальних послуг керувався розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради, які не були зареєстровані у органах юстиції, отже вважаються такими, що не набрали законної сили і не можуть бути застосовані.

Між тим, суд з цим погодитись не може.

З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій видано Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 3 жовтня 1992 р. №493/92. Статтею 1 Указу установлено, що з 1 січня 1993 р. нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 3 вищевказаного Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. №731, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані..

Однак, відповідно до преамбули та п.1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»п. 1 положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.

Твердження відповідача про ненадання послуг і ненадання їх не в повному обсязі не знайшло свого підтвердження в ході слухання справи.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справі, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Суд вважає, що встановлені вищезазначеними постановами Київського апеляційного адміністративного суду обставини безпосередньо торкаються обставин даної цивільної справи.

На користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати по справі в сумі 214 грн. 60 коп., понесені ним за сплату судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №523 від 19.07.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.67 ЖК України, ст.ст.16, 639 ЦК України, ст.ст. 7, 19, 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс»заборгованість за послуги утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати), комунальні послуги за період з 1.02.2010 р. по 1.10.2012 р. в сумі 2709 грн. 76 коп., судові витрати по справі в сумі 214 грн. 60 коп., а всього 2924 гривні 36 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя