Ухвала суду № 27670082, 05.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2012 р.Справа № 2а-1670/3022/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-1670/3022/12

за позовом Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс"

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

11.05.2012 року, Полтавський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (далі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2012 року адміністративний позов Полтавського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" про стягнення фінансових санкцій - задоволено.

Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (реєстраційний номер облікової картки 31562181) фінансові санкції у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) гривень на розрахунковий рахунок № 31115106700002 в УДК у м.Полтава, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, місце знаходження: м.Полтава, МФО 831019 згідно з бюджетної класифікації 21081100, символу 106.

Відповідач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вважає, що винесена постанова була передчасною, а це в свою чергу свідчить про неповне та необ"єктивне дослідження матеріалів справи судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг , дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій не сплачена та складає 1700,00 грн. Таким чином, судом першої інстанції зроблено висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 15.11.2011 під час рейдової перевірки транспортного засобу марки ГАЗ 5327 номерний знак НОМЕР_1, який належить перевізнику ТОВ "Продсервіс", працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції у Кіровоградській області встановлено порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема відсутність у водія індивідуальної контрольної книжки.

За результатами перевірки складений акт № 065984 від 15.11.2011 та винесено рішення № 128994 від 19.12.2011 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.

Як було встановлено в ході апеляційного розгляду, відповідач не погодився із вказаним рішенням та звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області про скасування постанови.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про скасування постанови відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2012 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" залишено без задоволення, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 - без змін.

На даний час постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2012 року набрала законної сили.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також було встановлено, що визначена позивачем сума фінансової санкції не була сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення штрафних (фінансових) санкцій, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення штрафних санкцій у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. При цьому, питання правомірності застосування економічних санкцій не може бути предметом доказування, оскільки рішення, яким такі санкції застосовані, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як вбачається з ч.2 ст. 255 КАС України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. застосовано відповідно до вимог чинного законодавства.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином у справі є судове рішення, яке набрало законної сили, а тому встановлена ним правомірність рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій № 128994 від 19.12.2011 не потребує доказування.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведене, за відповідачем існує заборгованість , яка на час розгляду справи не сплачена.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.09.2012р. по справі № 2а-1670/3022/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.