ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2012 р. Справа № 5010/1236/2012-20/73 Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Атаманчук І.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу
ОКП "Івано-Франківськоблагроліс",
вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область,77701;
вул.Гарбарська, 14/58, м.Івано-Франківськ, 76019;
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,
АДРЕСА_1;
про: стягнення заборгованості в сумі 8 251,28грн., з яких: 7 800,00грн.- основний борг, 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних.
За участю представників сторін:
Від позивача: Захаріїв Б.Д., (довіреність № 19/09 від 19.09.12);
Від відповідача: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Богородчанський спеціалізований агролісгосп ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, заборгованість в сумі 10 251,28грн., з яких: 9 800,00грн.- основний борг, 108,28грн. - інфляційні втрати, 343,00грн. - 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні, використовуючи своє право надане йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав суду заяву № 7780/2012-с вх від 22.11.12р., в якій зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, просить суд, стягнути з відповідача 7 800,00грн.- заборгованості, 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних.
Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.
При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору №22 від 16.06.11р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по товаро - транспортних накладних №087814 від 04.07.11р., №087880 від 20.07.11р. продукцію (пиломатеріали) на загальну суму 37 800,00грн.;
- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 7 800,00грн. (30 000,00грн. відповідачем сплачено);
- положення п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі якого, відповідачу нараховано 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних;
- приписи ст.ст. 509, 530, 599, 625, 655 Цивільного кодексу України.
Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 25.10.12р.,09.11.12р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.
За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що відповідач, відповідно до вимог законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Богородчанським спеціалізованим агролісгоспом ОКП "Івано- Франківськоблагроліс" (Продавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець/відповідач) укладено Договір №22 від 16.06.11р.
Відповідно до п. п. 1.1.,1.2.,3.1. Договору Продавець зобов"язується продати Покупцю пиломатеріали по ціні 700,00грн. за 1 куб. м. Отримання продукції проводиться на складі Продавця. Продавець зобов"язується виконати зобов"язання до 31.12.11р.
Покупець зобов"язаний на протязі десяти днів оплатити Продавцю отриману продукцію (п.3.1.Договору).
На виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, по товаро - транспортних накладних №087814 від 04.07.11р., №087880 від 20.07.11р. продукцію (пиломатеріали) на загальну суму 37 800,00грн. Факт купівлі - продажу продукції на підставі Договору підтверджується податковими накладними (а.с. 33-35).
Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриману продукцію, внаслідок чого, утворилась заборгованість у розмірі 7 800,00грн. (30 000,00грн. відповідачем сплачено).
Позивачем доведено перед судом, факт існування у відповідача боргу за отриману продукцію (пиломатеріали) в сумі 7 800,00грн.
Станом на 22.11.2012р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з Договору.
Договір №22 від 16.06.11р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
З огляду на приписи ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи той факт, що відповідач не виконав своє зобов"язання, яке випливає з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 800,00грн. - заборгованості за отриману продукцію підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.
Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
В силу ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вище зазначеної норми права, позивачем нараховано відповідачу 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних (розрахунок а.с.2).
Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних. Згідно перерахунку, здійсненого за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", судом встановлено, що 3% річних слід стягнути за період з 01.08.11р. по 25.09.12р. в сумі 338,51грн. (розрахунок а.с. 39). Інфляційні втрати в сумі 108,28грн. підлягають стягненню в повному обсязі, згідно розрахунку позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач в судові засідання не з"явився позовні вимоги не спростував.
Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 7 800,00грн.- заборгованості, 108,28грн. - інфляційних втрат, 338,51грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 4,49 грн. - 3% річних відмовити.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 599, 610,612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область,77701 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про стягнення заборгованості в сумі 8 251,28грн., з яких: 7 800,00грн.- основний борг, 108,28грн. - інфляційних втрат, 343,00грн. - 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Богородчанського спеціалізованого агролісгоспу ОКП "Івано-Франківськоблагроліс", вул.Петраша, 8А, смт.Богородчани, Івано-Франківська область,77701 (ідентифікаційний код 05442352) 7 800,00грн. (сім тисяч вісімсот грн. 00коп.) - заборгованості, 108,28грн. (сто вісім грн. 28коп.) - інфляційних втрат, 338,51грн. (триста тридцять вісім грн. 51коп.) - 3% річних, 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50 коп.) - судового збору.
Видати наказ.
В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4,49 грн. (чотири грн. 49 коп.) - 3% річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.11.2012р.
Суддя С.Кобецька
Судове рішення № 27668362, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 22.11.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5010/1236/2012-20/73. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: