Постанова № 27666143, 14.11.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14 листопада 2012 р. Справа № 2-а-11533/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Манюкіної К.І.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Споживчого товариства "Житлово - будівельний кооператив "С - Инвест сервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Споживче товариство «Житлово-будівельний кооператив «С-Инвест сервіс»(надалі за текстом -СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом -ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008512202 та № 0008522202 від 10.10.2012 року, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі Акту перевірки № 3848/2202/35244616 від 26.09.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що під час проведення перевірки контролюючим органом, відповідними первинними бухгалтерськими та податковими документами було підтверджено правомірність формування складу валових витрат та складу податкового кредиту з податку на додану вартість, а відтак -донарахування позивачеві податкових зобов'язань з податку на прибуток та податок на додану вартість є безпідставним, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0008512202 та № 0008522202 від 10.10.2012 року є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на наведені обґрунтування позовних вимог та матеріали адміністративної справи. Крім того, зазначив, що посилання у акті перевірки СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»на протокол допиту свідка - директора ПП «Бестаком»ОСОБА_3, складений в межах порушеної кримінальної справи, не є належним, допустимим та достатнім доказом по справі, оскільки суперечить іншим доказам по справі в сукупності та спростовується наданими під час судового розгляду доказами, якими підтверджено реальний характер фінансово-господарської операції між ПП «Бестаком»та СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс».

Крім того, позивач вказував на необхідність застосування до спірних правовідносин положень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (надалі за текстом -ПК України), оскільки згідно вказаної норми податковий орган при незавершеній кримінальній справі не вправі виносити податкові повідомлення-рішення, у зв'язку з тим, що перевірка СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»проводилась в рамках кримінальної справи на підставі постанови слідчого.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі посилаючись на заперечення проти адміністративного позову в обґрунтування яких зазначено, що порушення, встановлені у ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству України.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч. 1 ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом до суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, колегія суддів доходить висновку, що адміністративна справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

На підставі листа слідчого по ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Літвіненко В.Л. від 21.07.2012 року № 47/12327/27 (вх. від 01.08.2012 року № 5681/9) та постанови від 30.07.2012 року № б/н «Про призначення документальної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»по взаємовідносинам з ПП «Бестаком» податковий номер 34015575», наказу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 14.09.2012 року № 1405, направлення на перевірку від 14.09.2012 року № 1815, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України, податковим органом - відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року.

Згідно п. 1.1. ст. 1 ПК України зазначено, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 14.09.2012 року до 20.09.2012 року працівниками відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року.

За результатами даної перевірки складено Акт № 3848/2202/35244616 від 26.09.2012 року (надалі за текстом - Акт) згідно з висновками якого встановлено порушення:

- на порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4. п 7.4, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» завищило податковий кредит з податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року у сумі 3 684,00 грн., в тому числі по періодах: березень 2010 року у сумі 3 684,00 грн., в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 3684,00 грн.;

- на порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 та п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» завищило валові витрати за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року у розмірі 18420 грн., в результаті чого виявлено заниження суми податку на прибуток у сумі 4605,00 грн., у тому числі у I кварталі 2010 року у сумі 4605,00 грн., що є також порушенням п. 3.1 ст. 3 даного Закону;

На підставі висновків Акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо встановлених в діяльності СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»вищезазначених порушень, згідно підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008512202 від 10.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»зі сплати податку на додану вартість за основним платежем у розмірі +3684,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 921,00 грн., та № 0008522202 від 10.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі +4605,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1151,25 грн..

В Акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС зазначає порушення пов'язані з проведеними позивачем операціями з ПП «Бестаком».

Дані висновки відповідача ґрунтуються на показаннях свідка ОСОБА_3, директора ПП «Бестаком», що були надані нею під час досудового слідства у кримінальній справі № 61101483 та закріплені у протоколі б/н від 06.04.2012 року, який надійшов на адресу відповідача листом від слідчого по ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Літвіненко В.Л. При цьому у Акті перевірки відповідач не наводить фактів наявності порушень при оформлення первинних документів та податкових накладних, а також підстав для визнання недійсним договору, укладеного між позивачем та ПП «Бестаком».

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2009 року на адресу СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»надійшов лист КП «ВТП «Вода», в якому у відповідь на лист СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» від 15.10.2009 року останнє повідомило додаткові технічні умови, виконання яких є обов'язковим для збільшення обсягу споживання води в офісному центрі за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А.

Згідно з п. 1 вищевказаного листа КП «ВТП «Вода»СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» зобов'язане виконати заміну пожежних гідрантів у водопровідному колодязі по вул. Бакуліна, 4, 4-А, 6, а також замінити засувки в колодязі по вул. Бакуліна/кут пров. Інженерного.

Судом встановлено, що на виконання вищезазначених технічних умов, виданих КП «ВТП «Вода»між СТ «ЖБК «С-Инвест Сервіс» та ПП «Бестаком»було укладено договір підряду № 12 від 17.03.2010 року (надалі за текстом - Договір), за яким ПП «Бестаком»виконало заміну пожежних гідрантів та засувок у колодязях по вул. Бакуліна, 4, 4-А, 6, в м. Харкові, а СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»прийняло та оплатило дані роботи.

Матеріали та устаткування, що використовувались для виконання умов вищезазначеного Договору належали Підрядникові, що підтверджується первинними документами та змістом п. 1.1. Договору підряду.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, валовими витратами виробництва та обігу визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 -п. 5.7 цієї статті.

Нормами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати платника, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведених законодавчих приписів вбачається, що будь-які документи, (у тому числі, договори, накладні рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону господарську операцію визначено, як дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підтвердженням виконання робіт за Договором є акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка вартості виконаних підрядних робіт, договірна ціна, локальний кошторис, відомості ресурсів, та відповідними розрахунками підрядних робіт.

Як вбачається з копій вищезазначених документів, в них зазначено загальну вартість робіт, складові адміністративних видатків, вид і кількість будівельних машин і механізмів, матеріалів, які використовувались на будівництві та інші відомості і реквізити, наявність яких є обов'язковими для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року.

Оплата за Договором здійснювалася згідно рахунків на підставі платіжних доручень (№ 121 від 23.03.2010 року та № 127 від 29.03.2010 року), що підтверджується відповідними банківськими виписками. На 31.03.2012 року (останній день періоду, що перевірявся відповідачем) дебіторська-кредиторська заборгованість між підприємствами за договором відсутня.

Судом встановлено, що СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс»уклало даний договір у зв'язку з веденням власної господарської діяльності, оскільки дане товариство було створено власниками нежитлових приміщень, що розташовані в офісному центрі за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 4-А, - для управління своїм неподільним спільним нерухомим майном з метою його належного утримання та збереження, що не заперечується ДПІ, та підтверджується шляхом включення у Акт перевірки інформації про основний вид діяльності, який здійснював СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» у період, що перевіряється, - «Управління нерухомим майном».

У зв'язку з виконанням даного Договору СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» отримано та включено в реєстр податкові накладні № 119 від 23.03.2010 року та № 289 від 29.03.2010 року.

Згідно п. 6.2. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№ 165 від 30.05.1997 року (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» з ПП «Бестаком»), податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 даного Наказу зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, у зв'язку з тим, що відповідачем не заперечується та не спростовується перебування ПП «Бестаком »на обліку в органах ДПС та факт того, що ПП «Бестаком» на момент виконання спірних відносин було платником ПДВ, податкові накладні, які було отримано СТ «С-Инвест сервіс»відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

За змістом наведених законодавчих приписів наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Однак, обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у контрагента робіт за договором підряду, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого податку на додану вартість до складу податкового кредиту, відповідачем не спростовано.

Між тим, чинне податкове на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не ставило в залежність право СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

У той же час, обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачеві складу податкового кредиту з податку на додану вартість та донарахування податкових зобов'язань, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Зважаючи на наведені законодавчі приписи, а також встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних у контрагента підрядних робіт та формування ним складу податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі отриманих від постачальника таких робіт податкових накладних.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З положень п. 2.8. Акту перевірки № 3848/2202/35244616 від 26.09.2012 року судом встановлено, що підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» було отримання відповідачем постанови б/н від 30.07.2012 року слідчого по ОВС СУ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції Літвіненко В.Л.

На виконання зазначеної постанови в.о. начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято наказ «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки СТ «ЖБК «С-Инвест сервіс» податковий номер 35244616»№ 1405 від 14.09.2012 року та на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт перевірки № 3848/2202/35244616 від 26.09.2012 року та в подальшому винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Разом з тим, суд критично оцінює доводи відповідача та звертає увагу на те, що оскільки приписи п. 86.9 ст. 86 та п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб, а тому п. 86.9 ст. 86 ПК України врегульовує порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі пп. 78.1.11 п. 78.11 ст. 78 ПК України, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

Окремо суд звертає увагу на лист Державної податкової служби України від 31.07.2012 року № 20727/7/10-0217/2986 "Щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання" згідно з яким зазначено, що враховуючи, що диспозиція п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 86.9 ст. 86 ПК України не здійснює розмежування вказаних постанов по об'єктивному та суб'єктивному складу, у органів ДПС відсутні, до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податковий орган наділений правом виносити податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки суб'єкта господарювання, проведеної на підставі п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у зв'язку з прийняттям постанови про призначення позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства, лише у випадку набрання законної сили відповідним рішенням суду.

У зв'язку з тим, що перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону та виходячи з того, що у матеріалах справи відсутні докази набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дає критичну оцінку твердженням відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів, які мотивуються лише посиланням на протокол б/н допиту свідка ОСОБА_3 від 06.04.2012 року, оскільки зазначені фактичні дані відповідно до ст. 70 КАС України не можуть бути визнані належними, допустимими та достатніми доказами невідповідності договору підряду вимогам чинного законодавства.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Оскільки, судом встановлено, що донарахування відповідачем позивачу податкових зобов'язань за основними платежами є безпідставним, відповідно податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», також підлягають скасуванню.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин по справі підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Споживчого товариства "Житлово - будівельний кооператив "С - Инвест сервіс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0008512202 від 10.10.2012 року;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0008522202 від 10.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Споживчого товариства "Житлово-будівельний кооператив "С-Инвест сервіс" (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 4-а) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2012 року.

Суддя Ю.О.Супрун