Постанова № 27665629, 21.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/7303/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача Свірідова М.В.

представника відповідача Купцової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012,-

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000912310 від 31.08.2012.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 17.09.2012 на юридичну адресу ТОВ «ТД «СМЗ» надійшло податкове повідомлення - рішення від 31.08.2012 № 0000912310, в якому вказується, що на підставі акту перевірки № 354/22/34202287 від 26.07.2012 було встановлено порушення п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168, та в результаті чого позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 34695,00 грн., у тому числі 27756,00 грн. основного боргу, та 6939,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що вищезазначене податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, обмежує наші законні права та інтереси, виходячи з наступного.

Як зазначено в позовній заяві, в 2012 році на підприємстві не проводилась жодна податкова перевірка, жодного повідомлення про проведення планової перевірки ТОВ «ТД «СМЗ» та наказу на проведення позапланової перевірки у 2012 році на адресу підприємства не надходило. У спірному податковому повідомленні - рішенні також не зазначається про вид проведеної на підприємстві перевірки.

Акт, складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені Податковим кодексом України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Таким чином, всупереч вимогам діючого законодавства України, відповідач не повідомив позивача про початок проведення перевірки, не витребував первинних документів, на підставі яких можливо зробити висновок про наявність або відсутність порушень податкового законодавства, не ознайомив посадових осіб позивача із зробленими висновками та актом перевірки та виніс спірне податкове повідомлення рішення.

В спірному податковому повідомленні - рішенні зазначається, що акт перевірки був складений 26.07.2012, а податкове повідомлення - рішення було винесене 31.08.2012, а надіслане на адресу підприємства пізніше, тобто поза межами законодавчо встановленого 10 - денного строку, що також свідчить про його незаконність.

Крім того позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення повинно прийматись лише після вручення платнику податків акта перевірки, що, в даному випадку, зроблено не було.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що оскільки акт перевірки не відповідає нормам діючого законодавства України та був складений незаконно, то прийняте на підставі висновків акту перевірки податкове повідомлення - рішення є незаконним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та додатково пояснив, що так як в акті перевірки йде мова про завищення позивачем податкового кредиту за період з січня 2009 року по серпень 2009 року, то, враховуючи законодавчо встановлений трирічний термін давності застосування штрафних санкцій, граничний термін, за який можливо застосувати фінансові санкції до ТОВ «ТД «СМЗ» є серпень 2009 року. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник Ленінської МДПІ в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та ПП «Союз-Трейд-В» за період з 01.04.2009 по 30.06.2009. За результатами перевірки складено акт, в якому зафіксовані порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість на загальну суму 27756,00 грн. На підставі акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000912310 від 31.08.2012, відповідно до якого позивачу визначено податкове зобов'язання в загальній сумі 34695,00 грн. Дане рішення було прийнято у зв'язку з тим, що відповідно до вироків Ленінського районного суду м. Луганська, які були використані під час проведення перевірки, засновників ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В» було визнано винними в здійсненні фіктивного підприємництва, а тому ТОВ «Торговий дім «СЗМ» було незаконно задекларовано податковий кредит по операціям із зазначеними підприємствами. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СЗМ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 20.02.2006 за № 1381050002007860 (а. с. 8), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 27). Перебуває на податковому обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби з 20.02.2006 за № 301 (а. с. 12).

ТОВ «Торговий дім «СЗМ» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100271388 від 21.04.2006 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи, Ленінською МДПІ у м. Луганську на адресу позивача було направлено лист про надання пояснень та засвідчених копій первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Лугапорт» за період 01.01.2009 по 31.12.2009 та ПП «Союз-Трейд-В» за період 01.04.2009 по 30.06.2009 (а. с. 40).

У зв'язку з ненаданням пояснень та документів, Ленінською МДПІ у м. Луганську в період з 13.07.2012 по 19.07.2012, відповідно до наказу від 13.07.2012 № 463 (а. с. 41), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «СЗМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 та ПП «Союз-Трейд-В» за період з 01.04.2009 по 30.06.2009, про що складений акт № 354/22-34202287 від 26.07.2012 (а. с. 43-51), згідно якого виявлено порушення:

- п. п. 7.2.1, п. п. 7.2.3, п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 27756,00 грн., в тому числі: за січень 2009 року в сумі 1372,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 11203,00 грн., за березень 2009 року в сумі 2807,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 4557,00 грн., за травень 2009 року в сумі 2083,00 грн., за червень 2009 року в сумі 1983,00 грн., за липень 2009 року в сумі 1826,00 грн., за серпень 2009 року в сумі 1925,00 грн.

Наказ на проведення перевірки та акт перевірки були направлені на юридичну адресу ТОВ «Торговий дім «СЗМ» 13.07.2012 та 26.07.2012 відповідно (а. с. 42, 52).

На підставі акту перевірки Ленінською МДПІ в м. Луганську Луганської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення № 0000912310 від 31.08.2012 про стягнення податку на додану вартість в загальній сумі 34695,00 грн., у тому числі за основним платежем - 27756,00 грн., за штрафними санкціями - 6939,00 грн. (а. с. 53).

Інформації щодо надання заперечень до акту перевірки позивачем суду надано не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

1 січня 2011 набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків і зборів, що стягуються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Однак, у зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли у період з 01.01.2009 по 31.12.2009, тобто до набрання чинності Податкового Кодексу України, в даному випадку слід застосовувати також норми Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення даних правовідносин та визначав поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітності та внесення податку до бюджету (далі Закон № 168).

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до 7.4.1 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 07.07.2011 Ленінською МДПІ у м. Луганську було складено акт № 434/23/34202287 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «СЗМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011 (а. с. 90-113). В акті перевірки зафіксовано порушення п. п. 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 68898,00 грн., в тому числі за листопад 2008 року в сумі 11268,00 грн., за грудень 2008 в сумі 16971,00 грн., за січень 2009 року в сумі 2600,00 грн., за лютий 2009 року в сумі 3567,00 грн., за березень 2009 року в сумі 4678,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 17023,00 грн., за травень 2009 року в сумі 5301,00 грн., за липень 2009 року в сумі 7490,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В».

На підставі вказаного акту Ленінською МДПІ у м. Луганську було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000682310 від 21.07.2011, відповідно до якого позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86122,50 грн., з яких за основним платежем - 68898,00 грн., за штрафними санкціями - 17224,50 грн. (а. с. 114).

Відповідно до вироків Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 (а. с. 56-59) та 12.12.2011 (а. с. 60-69), наданих представником відповідача до матеріалів справи, директора ПП «Союз-Трейд-В» Афанасенка В.М. та ТОВ «Лугапорт» Московського Г.В. було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1, 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво). Зазначені вироки набрали законної сили.

Таким чином, основною підставою визначення податковим органом податкового зобов'язання є наявність обвинувальних вироків у відношенні керівників та засновників підприємств ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В» з якими позивач у період з листопада 2008 по серпень 2009 року мав господарські взаємовідносини з придбання товарів. Оскільки посадові особи вказаних підприємств- контрагентів були засуджені за статтею 205 ч. 2 КК України - фіктивне підприємництво, то відповідач зробив висновок у акті перевірки про завищення податкового кредиту у зв'язку з відсутністю здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лугапорт» та ПП «Союз-Трейд-В». Перевірка первинних фінансово-господарських документів не проводилась.

Як пояснив представник позивача документи на перевірку не надавались у зв'язку із тим, що про проведення перевірки позивачу не було відомо, крім того, документи по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» не збереглись у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, тобто сплинуло більше ніж три роки.

Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Лугапорт» 02.04.2008 було укладено договір № 02/04 купівлі - продажу (а. с. 118-119). Відповідно до даного договору ТОВ «Торговий дім «СЗМ», як покупець, зобов'язується прийняти та оплатити товар, отриманий у власність від продавця ТОВ «Лугапорт», відповідно до специфікацій. Крім того, 05.01.2009 між зазначеними вище підприємствами було укладено додаткову угоду № 2 (а. с. 120) у зв'язку з продовженням дії договору № 02/04.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з лютого 2009 року по січень 2010 року до Ленінської МДПІ у м. Луганську були подані податкові декларації з податку на додану вартість (а. с. 50).

На підтвердження реальності здійснення фінансово - господарських операцій із зазначеним контрагентом представником позивача до матеріалів справи були надані завірені належним чином видаткові накладні (а. с. 121, 123, 125, 127, 129, 131, 133, 135, 137, 139, 141, 144) та податкові накладні (а. с. 122, 124, 126, 128, 130, 132, 134, 136, 138, 140, 142-143, 145).

Судом також встановлено, що у період з 16.06.11 по 30.06.11 року відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «СЗМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.08 по 31.03.11 року, всі необхідні документи до перевірки надавались, період з листопада 2008 по серпень 2009 року до перевірки увійшов (а.с.90-113). У зв'язку із виявленими порушеннями контролюючим органом позивачу донараховувався податок на додану вартість (а.с.114).

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається із акту перевірки позивачем занижено податок на додану вартість у сумі 27 756грн. за період з січня 2009 по серпень 2009 року, декларації за вказані місяці подавались до податкового органу за січень 2009 - у лютому 2009, за лютий 2009 - у березні 2009, за березень 2009 - у квітні 2009, за квітень 2009 - у травні 2009, за травень 2009 - у червні 2009, за червень 2009 - у липні 2009, за липень 2009 - 18 серпня 2009, за серпень 2009 - 17 вересня 2009 року (а.с.50)

Оскільки в акті перевірки від 26.07.2012 йде мова про завищення позивачем податкового кредиту за період з січня 2009 року по серпень 2009 року, то, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що граничний термін у який відповідач мав право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків є строк до 17 вересня 2012 року за період серпень 2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач визначив податкове зобов'язання за весь перевіряємий період, у який увійшов і період з січня 2009 по липень 2009 включно, строк нарахування грошових зобов'язань по якому - 1095 днів, вже сплинув.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення рішення №0000912310 від 31.08.2012, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34 695грн. із яких 27 756,00грн. - за основним платежем, 6939,00 - за штрафними санкціями винесено неправомірно та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000912310 від 31.08.2012, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СМЗ» було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 34 695грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 26 листопада 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва