Постанова № 27665424, 21.11.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8234/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Островської О.П.,

при секретарі - Камінській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом з плати за землю у загальному розмірі 4 620,12 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом з плати за землю у загальному розмірі 4 620,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР - 1 379 120 0000 000481. Відповідач є юридичною особою, з організаційно-правовою формою - комунальне підприємство, що підтверджується довідкою управління статистики у м. Антрацит Луганської області №320746 від 15.09.2011р. Зазначене підприємство взяте на податковий облік Антрацитівською ОДПІ 09.01.1992р. за №29, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків. Відповідачем було подано до Антрацитівської ОДПІ податкові декларації з плати за землю: №9006592740, №9006592785, №9006592786, №9006592754, №9006592755 від 19.02.2012р. на 2012 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, якою платником податку була самостійно задекларована сума земельного податку у розмірі - 4 619,15 грн., яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками звітного року. Крім основного платежу, загальна сума боргу включає ще пеню у розмірі 0,97 грн. З метою погашення податкового боргу на адресу відповідача були направлені перша податкова вимога №1/22 та друга податкова вимога №2/189. Однак, зазначені заходи результату не дали, відповідач у добровільному порядку суму боргу не сплатив. Позивач просив суд стягнути кошти на суму податкового боргу з плати за землю у розмірі 4 620,12 грн. з рахунків Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» у банках, обслуговуючих такого платника.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.11.2012 року позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про стягнення коштів за податковим боргом з плати за землю у розмірі 4 620,12 грн. визнав у повному обсязі, пояснив, що за підприємством дійсно рахується борг у зазначеній сумі. Проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів та заперечень, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» зареєстровано Виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 21.05.1996 р. номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 379 120 0000 000481, ідентифікаційний код юридичної особи 03076618. (а.с.6) Відповідно до Статуту відповідач є самостійним суб'єктом господарювання, має права юридичної особи та здійснює господарську діяльність з метою отримання прибутку. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові рахунки в установах банку, печатку та штамп зі своїм найменування. (а.с.7-9).

Антрацитівське міське комунальне підприємство «Теплокомуненерго» як платник податків та зборів знаходиться на обліку в Антрацитівській ОДПІ Луганської області з 09.01.1992 року №29 (а.с.28).

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У п.46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п.п. 287.3, 287.4 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2012 року відповідач подав до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області податкові декларації з плати за землю:

№9006592755, у якій самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 1084,65 грн. (по 90,39 грн. щомісяця за січень-листопад 2012 року та 90,36 грн. за грудень 2012 року) (а.с.16-17);

№9006582785, у якій самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 1877,67 грн. (по 156,47 грн. щомісяця за січень-листопад 2012 року та 156,50 грн. за грудень 2012 року) (а.с.18-19);

№9006592786, у якій самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 520,00 грн. (по 43,33 грн. щомісяця за січень-листопад 2012 року та 43,37 грн. за грудень 2012 року) (а.с.20-21);

№9006592754, у якій самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 60,61 грн. (по 5,05 грн. щомісяця за січень-листопад 2012 року та 5,06 грн. за грудень 2012 року) (а.с.22-23);

№9006592740, у якій самостійно визначив податкові зобов'язання за 2012 рік у розмірі 51886,93 грн. (по 4323,91 грн. щомісяця за січень-листопад 2012 року та 4323,92 грн. за грудень 2012 року) (а.с.24-25).

Таким чином, відповідач узгодив податкові зобов'язання з плати за землю, подавши органу державної податкової служби вищезазначені податкові декларації.

У зв'язку з несплатою у встановлені законом строки самостійно визначених податкових зобов'язань за період з 30.09.2012р. по 15.10.2012р. за відповідачем утворився податковий борг. Податковий борг за основним платежем становить у загальному розмірі 4619,15 грн. складається з несплачених податкових зобов'язань за декларацією №9006592755 у сумі 90,39 грн., за декларацією №9006582785 у сумі 156,47 грн., за декларацією №9006592786 у сумі 43,33 грн., за декларацією №9006592754 у сумі 5,05 грн., за декларацією №9006592740 у сумі 4323,91 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с.26) та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.48-53).

Підпунктом 129.1.1 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені законом строки податкових зобов'язань з плати за землю, податковим органом була нарахована пеня у розмірі 0,97 грн. (а.с.14-15)

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Законом №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених положень Закону №2181 Антрацитівською ОДПІ Луганської області на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/22 та другу податкову вимогу № 2/189, які отримані особисто уповноваженою особою підприємства відповідача, про що свідчить її підпис на корінцях податкових вимог (а.с.27).

Але зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки перша податкова вимога № 1/22 та друга податкова вимога № 2/189, є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків становить процедуру саме стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, станом на листопад 2012 року податковий борг з плати за землю Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» складає 4620,12 грн.

Доказів сплати податкового боргу у розмірі 4620,12 грн. відповідач суду не надав. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом. Крмі того, у судовому засіданні позовні вимоги представник відповідача визнав у повному обсязі, про що надав суду відповідну заяву.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати позовні вимоги Антрацитівської ОДПІ Луганської області ДПС про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом з плати за землю у загальному розмірі 4 620,12 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 23 листопада 2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби України до Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» про стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують платника податків за податковим боргом з плати за землю у загальному розмірі 4 620,12 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти Антрацитівського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03076618, місцезнаходження: 94613, Луганська область, м. Антрацит, вул. Горноспасательна, б.4) з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують платника податків на користь Державного бюджету України за податковим боргом з плати за землю у загальному розмірі 4 620,12 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять грн. 12 коп.), а саме:

суму податкового боргу з плати за землю по м. Антрацит у розмірі 4 324,88 грн. (чотири тисячі триста двадцять чотири грн. 88 коп.) перерахувати на користь місцевого бюджету, р/р 33212811700010, код платежу 13050100, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013;

суму податкового боргу з плати за землю по Дубівський с/р у розмірі 156,47 грн. (сто п'ятдесят шість грн. 47 коп.) перерахувати на користь місцевого бюджету, р/р 33219811700013, код платежу 13050123, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013;

суму податкового боргу з плати за землю по Щотівський с/р у розмірі 43,33 грн. (сорок три грн. 33 коп.) перерахувати на користь місцевого бюджету р/р 33216811700016, код платежу 13050124, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013;

суму податкового боргу з плати за землю по Кам'янській с/р у розмірі 5,05 грн. (п'ять грн. 05 коп.) перерахувати на користь місцевого бюджету р/р 33218811700014, код платежу 13050125, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013;

суму податкового боргу з плати за землю по Кріпенській с/р у розмірі 90,39 грн. (дев'яносто грн. 39 коп.) перерахувати на користь місцевого бюджету р/р 33217811700015, код платежу 13050127, отримувач: Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача: 37983403, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2012 року.

СуддяО.П. Островська