Ухвала суду № 27661859, 10.05.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко Т.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"10" травня 2012 р. Справа № 0670/2424/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Франовської К.С.,

при секретарі Бєляєвій Т.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Паскалева Л.П., Лисюк Т.Ф., Павлюк Д.В. - представники за довіреностями,

від відповідача: Діброва Л.О., представник за довіреністю,

розглянувши апеляційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2011 р. у справі за позовом Споживчого товариства "Баранівський заготівельник" до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в Баранівському районі Житомирської області за №0000312301/2 від 25.11.2010р. з тих підстав, що будучи переробним підприємством, товариство правомірно керувалось п.11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" і направляло суми належного до сплати в державний бюджет ПДВ на виплату дотацій сільськогосподарським виробникам. Вважає помилковою думку податкового органу стосовно того, що позивач не має власних чи орендованих виробничих потужностей, оскільки основні засоби, передані підприємством Райспоживспілки "Баранівський коопзаготпром" як внесок до пайового фонду СТ "Баранівський заготівельник".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Баранівької міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 25.11.2010р. №0000312301/2.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 24.06.2010 року працівниками ДПІ у Баранівському районі проведено виїзну планову перевірку Споживчого товариства "Баранівський заготівельник" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.10.2008 р. по 31.03.2010 р., про що складено акт №101/231/35388482 від 30.06.2010 р. Перевіркою встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п. 4.1 ст. 4, п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 152014 грн. Внаслідок порушення п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", на думку відповідача, завищено податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню на спецрахунок для виплати дотацій в сумі 152014 грн.

25.11.2010 р. ДПІ у Баранівському районі винесла податкове повідомлення-рішення №0000312301/2, яким визначила суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 152014 грн. та штрафних санкцій в розмірі 380035 грн.

Позивач скористався своїм правом і оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням про результати розгляду скарги №2754/6/25-0115 від 09.02.2011р. ДПА України відмовило в задоволенні скарги СТ "Баранівський заготівельник".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погоджується і колегія суддів, виходив з того, що контролюючим органом неправомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення із встановленням позивачу податкового зобов"язання з ПДВ за порушення п.п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки визначена податковим органом сума зобов"язання з ПДВ має спеціальний режим, не підлягає сплаті до бюджету, а тому не є податковим зобов"язанням.

Висновки податкового органу щодо допущених позивачем порушень базуються на тому, що на думку відповідача СП "Баранівський заготівельник" не є переробним підприємством та не мав права спрямовувати податок на додану вартість на спецрахунки сільськогосподарських товаровиробників, як це передбачено п.11.21. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки позивачем не доведено всіх необхідних умов для застосування пільгового режиму оподаткування ПДВ, а саме: не доведено наявність у підприємства власних чи орендованих основних засобів, на яких останнє повинно здійснювати переробну діяльність, яка підлягає оподаткуванню за правилами п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість".

З таким висновком контролюючого органу неможливо погодитись з огляду на таке.

З установчих документів СП "Баранівський заготівельник" слідує, що останній зареєстровано Баранівською РДА 01.10.08 року, діяльність підприємства пов"язана з переробкою та продажем продукції, виготовленої з проданого сільськогосподарськими товаровиробниками м"яса в живій вазі та м"ясопродуктів. Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ № 087138 видами діяльності за КВЕД Споживчого товариства "Баранівський заготівельник" є: виробництво м'яса, посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та ін. Переробна діяльність підприємства підтверджується також бухгалтерською документацією.

Відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затверджений Постановою КМУ №291 від 02.04.2009р. встановлює механізм обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за поставлені ними починаючи з 17 березня 2009 р. переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами усіх форм власності, що мають власні та орендовані переробні потужності. Він не поширюється на операції з поставки молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та із сировини, поставленої не в живій вазі і не власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника, з поставки імпортованої сировини, з поставки молока і м'яса в живій вазі посередниками, а також з переробки сировини на давальницьких умовах.

Згідно ч. 1 ст. 111 Господарського кодексу України споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Частиною 2 вказаної статті зазначено, що первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Кожний член споживчого товариства має свою частку в його майні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію" споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України.

Первинною ланкою споживчої кооперації, згідно ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Згідно Статуту СТ "Баранівський заготівельник" є підприємством споживчої кооперації, заснованим на власності фізичних осіб: Щерба В.Д., Щерба Л.В., Щерба М.Д. Позивач на добровільних засадах входить до складу Баранівської райспоживспілки, виконує зобов'язання членів спілки.

Відповідно до Протоколу №2 від 09.09.2008 р. загальних зборів членів Споживчого товариства "Баранівський заготівельник" до складу засновників увійшов ПР "Баранівський коопзаготпром" з пайовим внеском у вигляді бойні, будівлі прохідної, водонапірної башні, артскважини, ДКУ, яке має ринкову вартість згідно постанови РСС № 31 від 08.09.2008 р. 12800,00 грн. 21.07.2010 р. проведено про це державну реєстрацію змін до Статуту.

Постановою від 08.09.2008 року №31 "Про передачу основних засобів з балансу ПР Коопзаготпром для створення споживчого товариства" Баранівською районною спілкою споживчих товариств надано дозвіл ПР "Коопзаготпром" на передачу основних засобів Споживчому товариству "Баранівський заготівельник", а саме: будівлі бойні ціною 11460 грн., прохідної ціною 250 грн., ДКУ ціною 160 грн., водонапірної башти ціною 990 грн., артскважини ціною 100 грн. Основні засоби передано як внесок ПР "Баранівський коопзаготпром" до пайового капіталу споживчого товариства.

Відповідно до ч. З ст. 6 Закону України "Про споживчу кооперацію" господарські відносини між споживчим товариством і його колективним членом будуються на договірних засадах.

01.11.2008 р. між правлінням Баранівської районної спілки споживчих товариств та СТ "Баранівський заготівельник" укладений договір про господарсько-правові взаємовідносини (а.с. 150) та між позивачем і ПР "Баранівський Коопзаготпром" укладено договір про відшкодування витрат за використану електроенергію (а.с. 151), згідно якого позивач зобов'язується відшкодовувати підприємству експлуатаційні витрати, які складаються з витрат на оплату підприємству фактично використаної споживчим товариством електроенергії у вигляді послуг.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України "Про споживчу кооперацію" власність споживчих товариств утворюється з внесків їх членів, прибутків, одержуваних від реалізації товарів, продукції, послуг, цінних паперів та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством.

Пайовий фонд відповідно до Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації України, затвердженого постановою четвертих зборів Ради Укоопспілки дев"ятнадцятого скликання від 21.01.2007 року, визначається як фонд, що формується з пайових внесків членів споживчого товариства і є одним із джерел формування майна споживчого товариства. Розмір пайового фонду не є постійною величиною, не зазначається в Статуті споживчого товариства і змінюється відповідно до сплати чи повернення членам (асоційованим членам) споживчого товариства пайових внесків.

Отже, пайовий фонд не є статутним капіталом і не підлягає реєстрації в державних органах реєстрації.

Нерухоме майно: будівля бойні, прохідна, ДКУ, водонапірна башня, артскважина передані СТ "Баранівському заготівельнику" згідно акту прийому-передачі, взято на баланс товариства та включено до основних засобів згідно книги К26 (ас.162-163). Відповідно, вказані основні засоби, як вбачається з копії книги К26 зняті з балансу ПР "Баранівський коопзаготпром" (а.с. 164-166).

З огляду на викладене можна дійти висновку, що з врахуванням законодавчо встановлених особливостей правового статусу споживчих товариств, спірне майно позивача і є тими власними основними засобами, на яких останній здійснює переробну діяльність, яка підлягає оподаткуванню за правилами п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, твердження відповідача стосовно порушення ст.372 ЦК України, а саме: непосвідчення нотаріально договору відчуження нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності є хибним. Також слід зазначити, що власність споживчої кооперації вже поділена і визначена частками, тобто не є спільною сумісною власністю та складається не лише з нерухомого майна, а й з рухомого.

Також законодавством України не передбачено обов'язкового внесення змін до Статуту споживчого товариства у разі кількісної зміни членів споживчого товариства.

Як наголошувалось вище, відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Реалізація цієї норми Закону здійснюється за встановленою Постановою Кабінету Міністрів України №291 від 02.04.2009р. процедурою.

Слід зазначити, що означеними правовими нормами не передбачено окремих санкцій або механізму стягнення ПДВ, використаних не за призначенням.

Сума ПДВ, визначена позивачу за спірним податковим повідомленням-рішенням як податкове зобов"язання з податку на додану вартість, проте ця сума має спеціальний режим, встановлений п.11.21. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість". А, відтак, зазначена сума не підлягала перерахуванню до бюджету, не є податковим зобов"язанням позивача і визначення її податковим повідомленням-рішенням є безпідставним.

Оскільки посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст.160,195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Споживче товариство "Баранівський заготівельник" вул.Першотравнева, 30,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700

3- відповідачу Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області вул.Першотравнева,17,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700