Справа № 2515/11819/2012 Провадження № 22-ц/2590/3698/2012 Головуючий у I інстанції - Мороз К. В.Категорія - цивільна Доповідач - Боброва І. О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБобрової І.О., суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М., при секретарі:Руденко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 жовтня 2012 року у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ПАТ «Альфа-.Банк» просить скасувати ухвалу суду та задовольнити його заяву про видачу виконавчого листа.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2012 року відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа згідно рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» під головуванням судді Воронцової М. В. від 23 серпня 2011 року у с праві № 2812-11/496/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом - 5125,30 грн., штраф - 2959,29 грн., пеня - 16657,46 грн. та 50,00 грн. витрат по сплаті третейського збору.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що спори за позовами банків до споживачів про стягнення кредитної заборгованості не відносяться до спорів щодо захисту прав споживачів та підлягають розгляду у третейських судах за наявності третейського застереження. Апелянт вказує, що зміни щодо непідвідомчості справ у спорах про захист прав споживачів стосуються тих справ, в яких позивачем щодо порушення прав є споживач, тобто фізична особа, а ПАТ «Альфа-Банк» є юридичною особою і не споживачем.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про явку належно повідомлені
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, справу третейського суду № 2812-11/496/11 та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом по справі встановлено, що 12.10.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 400371761 на суму 11487,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 23,56% річних та датою остаточного повернення 13.08.2008 року (а.с.11).
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 23.08.2011 був задоволений позов ПАТ «Альфа-Банк» та стягнуто на його користь з ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 5125,30 грн., штраф - 2959,29 грн., пеня - 16657,46 грн. та 50,00 грн. витрат по сплаті третейського збору (а.с.8-10).
Таким чином, рішенням третейського суду з боржника ОСОБА_5 стягнута сума позики (кредиту).
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з того, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча Постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз».
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 389-10 ЦПК України підставою для відмови у видачі виконавчого листа є прийняття рішення третейським судом у справі, яка не підвідомча третейському суду відповідно до закону.
Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено випадки, коли цивільні та господарські справи не можуть розглядатись третейським судом за правилами підвідомчості.
Відповідно до п. 14 вищевказаної статті, з врахуванням змін та доповнень, внесених Законом України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди», який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Відповідно до п. 22, 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, а споживчим кредитом є кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Кредит надавався ОСОБА_5 на придбання продукції - побутової техніки, а тому кредит є споживчим.
Виходячи з положень Закону України «Про захист прав споживачів» та роз'яснень, викладених в абз. 3 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону в спірних правовідносинах, є фізична особа, а не банк - надавач банківської послуги.
Проте, приймаючи рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором на користь банку з фізичної особи, третейський суд вирішив питання не лише захисту прав кредитора, але й ухвалив рішення, яке стосується також і прав та обов'язків споживача банківських послуг, зважаючи на таке.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 42 Конституції України Держава взяла на себе обов'язок захисту прав споживачів. Відповідно ж до частини першої статті 8 Конституції України в державі визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Законом України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам», який набрав чинності 11 березня 2011 року, третейські суди не мають права розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Виходячи з аналізу зазначеної норми права, з врахуванням конституційних положень обов'язку держави захисту прав споживачів, з підвідомчості третейських судів було виключено справи у сфері захисту прав споживачів, а не лише справи за позовами споживачів (зокрема споживачів банківських послуг) за захистом їх порушеного права, оскільки законодавець не зробив розмежування непідвідомчості третейським судам спорів у сфері захисту прав споживачів в залежності від суб'єкта, який звертається за захистом порушеного права.
Саме у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України Конституційний Суд України у справі № 1-26/2011 прийшов до висновку, що дія пунктів 22, 23 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Рішення Конституційного суду, зокрема, з питань офіційного тлумачення законів України, є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені, що передбачено ст. 150 Конституції України
Згідно з частиною другою прикінцевих та перехідних положень Закону України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди», після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим законом, про що виноситься мотивована ухвала.
Аналізуючи зазначені правові норми колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», ухваленого 23 серпня 2011 року, тобто після набрання чинності 11 березня 2011 року Закону України від 3 лютого 2011 року «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам».
Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» - відхилити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді:
Судове рішення № 27661724, Апеляційний суд Чернігівської області було прийнято 26.11.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2515/11819/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: