Ухвала суду № 27661717, 22.10.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2502/804/2012 Провадження № 22-ц/2590/3102/2012 Головуючий у I інстанції - Демченко Л.М.Категорія - цивільна Доповідач - Смаглюк Р. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСмаглюк Р.І.,суддів:Шитченко Н.В., Висоцької Н.В.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Чернігівської області в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бобровицького районного суду від 30 липня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження майном, -

в с т а н о в и в:

В квітні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод в праві користування та розпорядження земельною ділянкою, мотивуючи такими обставинами.

В період з 1987-1988 рік підприємство, в якому працювала її мати, відповідачка по справі ОСОБА_6, організувало садове товариство, в якому остання отримала земельну ділянку площею 600 кв. м., яку обміняла на іншу ділянку № 18. Оскільки мати не могла придбати сусідню земельну ділянку під № 28, яку власник продавав, вона, позивачка, придбала цю земельну ділянку. Відповідно до рішення адміністрації та профспілкового комітету підприємства «Юженерголегпромавтоматика» від 07.07.1990 року протоколом № 8-а за нею була закріплена ділянка № 28 площею 600 кв. м. і 28.10.1991 року оформлена книжка члена садового товариства. Наприкінці 1995 року ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_5 про підготовку документів членів товариства до приватизації земельних ділянок.

В 2005 році ОСОБА_5 отримала довідку голови правління СТ «Енергетик» про те, що вона є членом цього товариства та почала оформляти документи для приватизації цієї земельної ділянки, отримавши розпорядження Бобровицької райдержадміністрації від 08.06.2005 року. Повторно звернувшись до товариства з проханням засвідчити технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту про право власності на земельну ділянку, довідалась про те, що обидві земельні ділянки, в тому числі і спірна, належать ОСОБА_6.ё яка приватизувала їх в 1996 році і отримала Державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,1216 га.

Оскільки сталася підміна документів про право власності на земельну ділянку, яку вона придбала у свою власність, позивачка відповідно до ст. ст. 386, 387, 391 ЦК України просила припинити право приватизації ОСОБА_6 земельної ділянки № 28 на підставі рішення Марківецької сільської ради № 37 від 18 грудня 1996 року, закріпити вказану земельну ділянку за нею і видати нові Державні акти про право власності на земельні ділянки їй та відповідачці відповідно до первинної документації 1991 року.

В письмових поясненнях від 30 липня 2012 року / л.с.88/ ОСОБА_5 просила визнати недійсним Державний акт про право приватної власності на землю від 27 травня 1997 року та визнати за нею право власності на земельну ділянку № 28 разом з будівлями, що на ній знаходяться.

Рішенням суду в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5 просить його скасувати та направити справу на новий розгляд, мотивуючи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд виходив з того, що позивачкою не доведено її членство в садовому товаристві "Енергетик" та виникнення в зв"язку з цим права власності на земельну ділянку № 28 площею 600 кв. м, тому не виникли підстави для захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.

Крім цього, позивачка, вважаючи порушеним її право власності на земельну ділянку і дізнавшись про це в 2006 році, пропустила без поважних причин строк позовної давності.

Такий висновок суду відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своїх вимог позивачка надала суду не завірені ксерокопії книжки члена садового товариства від 28 жовтня 1991 року та довідку голови товариства від 6 квітня 2005 року про те, що протоколом № 8 від 7 липня 1990 року вона прийнята у члени товариства і їй виділена земельна ділянка № 28 площею 600 кв. м / л.с.4,5/.

Однак її вступ до товариства та отримання в користування цієї земельної ділянки спростовується тим, що заяву про це вона подала 21 вересня 1992 року / л.с. 30/, рішення з цього питання відсутнє, при зверненні товариства до Марківецької сільської ради 17 грудня 1996 року щодо приватизації земельних ділянок в списку членів товариства вона не значиться /л.с.50, 51, 33-36, 41, 85/.

Та обставина, що статутами товариства від 22 лютого 1988 року та 29 жовтня 2010 року виділялися в користування земельні ділянки площею від 300 до 600 кв. м, не є доказом обґрунтованості вимог ОСОБА_5, тому що прийняття її у члени товариства та виділення земельної ділянки відповідного до статуту товариства не доведено/ л.с.52-78/.

Згідно з роз'ясненням в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці обрушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Оскільки позивачка не є ні власником, ні землекористувачем спірної земельної ділянки в СТ "Енергетик", відмова в позові є обґрунтованою.

Крім того, суд обгрунтовано визнав пропущеним без поважних причин

строк позовної давності. Звернувшись в квітні 2012 року до суду з цим позовом, ОСОБА_5, знаючи про наведені обставини з 2006 року, не навела поважності причин пропуску строку позовної давності, про застосування якого заявила відповідачка ОСОБА_6

За таких обставин доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують. Тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Бобровицького районного суду від 30 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: