Рішення № 27660967, 19.11.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/1522/5898/12

Справа № 1522/315/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Турецького О.С.,

при секретарі -Гасуляк С.Г.,

за участю представника позивачів -ОСОБА_1, представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(далі -ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»), ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, уточненим 27.07.2012 року до Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП), вказуючи на те, що 09 червня 2011 року о 16 годині 30 хвилин на перехресті вулиці Богдана Хмельницького та провулку Ватутіна, що в місті Одесі ОСОБА_5, керуючи автобусом марки «І-VАN», державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну дистанцію відносно автомобіля марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, який зупинився попереду, пропускаючи пішоходів, внаслідок чого допустив зіткнення.

Внаслідок ДТП автомобіль марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, у зв'язку з чим його власнику ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна та моральна шкода, а особі яка на відповідних правових підставах здійснювала керування автомобілем марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 - моральна шкода.

ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»визнала випадок страховим та прийняла рішення щодо виплати страхового відшкодування. Проте, у зв'язку з тим, що до теперішнього часу сума страхового відшкодування ОСОБА_3 виплачена не була, останній був змушений за власні кошти здійснити відновний ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, який дорівнює 51 216 гривень.

На підставі вищевикладеного, позивачі просили суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 34 424,47 гривень, пеню за прострочку виплати страхового відшкодування у розмірі 4 657,01 гривень, три відсотки річних від простроченої суми страхового відшкодування у розмірі 913,90 гривень, інфляційні витрати у розмірі 378,67 гривень, судові витрати у розмірі 344,24 гривень та витрати на правовому допомогу у розмірі 1000 гривень, а всього 41 718,29 гривень, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 16 791,53 гривень, моральну шкоду в розмірі 30 000 гривень та судові витрати у розмірі 262,02 гривень, а всього 47 053,55 гривень, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 94,10 гривень, витрати на правову допомогу у розмірі 1000 гривень, а всього 31 094,10 гривень.

В судовому засіданні представник позивачів підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі, представник ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»Гареєв Є.Ш та представник ОСОБА_5, ОСОБА_2 в своїх запереченнях позовні вимоги визнали частково.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 09 червня 2011 року о 16 годині 30 хвилин на перехресті вулиці Богдана Хмельницького та провулку Ватутіна, що в м. Одесі, ОСОБА_5, керуючи автобусом марки «І-VАN», державний номер НОМЕР_1, не вибрав безпечну дистанцію відносно автомобіля марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, який зупинився попереду, пропускаючи пішоходів, внаслідок чого допустив зіткнення.

Внаслідок ДТП автомобіль марки «Мерседес»державний номер НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження, у зв'язку з чим його власнику - ОСОБА_3 була заподіяна матеріальна та моральна шкода, а особі яка на відповідних правових підставах здійснювала керування зазначеним автомобілем ОСОБА_4 - моральна шкода.

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по адміністративній справі № 3-2732/11 від 18 липня 2011 року ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу у розмірі 340 гривень.

10.06.2011 р. до ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»звернувся ОСОБА_3 із заявою про визначення вартості матеріального збитку завданого пошкодженням його автомобіля.

На виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі -Закон), ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»був направлений аварійний комісар ОСОБА_8 для огляду пошкодженого автомобіля та визначення розміру збитку. У присутності ОСОБА_4 був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу та складений Протокол (Акт) огляду транспортного засобу від 15.06.2011 року, який був підписаний власноручно ОСОБА_4

Цей протокол став підставою складання аварійним комісаром ОСОБА_8 Аварійного сертифікату № 946/11 від 15.06.2011 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Мерседес»д/н НОМЕР_2 складає 34924,47 грн.

Відповідно до ст. 12 Закону, виплата страхового відшкодування провадиться за вирахуванням франшизи. Відповідно до п. 2 Полісу № АА/0311624 розмір франшизи складає 500 грн.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону, страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Таким чином, сума страхового відшкодування складає 34424,47 грн. = 34924,47 гривень-500 гривень.

Пунктом 12.1. ст. 12 Закону визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Але позивач вказує, що розмір матеріальної шкоди, яка завдана його автомобілю марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2, складає 51 216 гривень, що дорівнює вартості відновного ремонту, та підтвердженого актом здачі-прийняття робіт №сс-051 від 30.08.2011 року, складеного фізичною особо підприємцем ОСОБА_9

Однак, судом встановлено, що на дату ДТП, автомобіль марки «Мерседес», державний номер НОМЕР_2 мав термін експлуатації 10,6 років (аркуш 2 аварійного сертифікату № 946/11 від 15.06.2011 року), його ринкова вартість на дату ДТП склала 123 452,62 гривні (ринкова вартість такого ж, тільки нового автомобіля складала 267909,50 грн.) (аркуш 3 аварійного сертифікату № 946/11 від 15.06.2011 року).

З метою визначення реального збитку, аварійним комісаром ОСОБА_10 було розраховано коефіцієнт фізичного зносу, який мав автомобіль потерпілого ще до ДТП (аркуш 4 аварійного сертифікату № 946/11 від 15.06.2011 року).

Згідно дослідження за пунктом 1.4. Аварійного сертифікату № 946/11 від 15.06.2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля МВ СІ80, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, склала 34 924,47 гривень.

Позивач вказує на те, що відшкодуванню підлягає відновлювальний ремонт у розмірі 51 216 гривень у звязку з тим, що він проводив розрахунок виходячи з того, що під час ДТП його автомобіль був новий і не мав строк експлуатації 10,6 років, що суперечить матеріалам справи та нормам діючого законодавства.

На підставі частини 2 статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»та пункту 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Акти, надані Позивачами не можуть бути підставою для визначення розміри шкоди, що підлягає відшкодуванню на підставі наступного:

- розмір шкоди визначається виключно на підставі оцінки особою, що має право на проведення таких досліджень відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

- акти здачі-приймання робіт, надані Позивачами в обґрунтування своїх вимог, не можуть бути правовою підставою для встановлення розміру шкоди, крім цього вони оформлені фізичною особою-підприємцем, яка не є оцінщиком.

Згідно статті 60 ЦПК України, сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачем не доведено розмір відновлювального ремонту, який підлягає відшкодуванню згідно діючого законодавства, крім цього, надані ним відомості щодо замінених комплектуючих не відповідають ушкодженням, які отримав автомобіль внаслідок ДТП.

Також, судом встановлено, що ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»визнала випадок страховим та прийняла рішення щодо виплати страхового відшкодування. Проте, у зв'язку з тим, що до теперішнього часу сума страхового відшкодування ОСОБА_3 виплачена не була, останній був змушений за власні кошти здійснити відновний ремонт пошкодженого внаслідок ДТП автомобілю.

Відповідно до п. 22. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Зі змісту статей 22 та 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вбачається, що страховик при настанні страхового випадку несе обов'язок по відшкодуванню оціненої шкоди в межах лімітів відповідальності та з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається з п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Тобто, у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»із заявою про страхове відшкодування 10.06.2011 року, граничний строк виплати страхового відшкодування за вказаним страховим випадком сплив на 91 день з моменту звернення, тобто 09.09.2011 року.

Відповідно до п.36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який і нараховується пеня.

Розмір пені за період прострочення з 09.09.2011 року по 27.07.2012 року складає 4 625,60 гривень ((сума заборгованості х подвійна облікова ставка НБУ х кількість днів прострочення виплати) / 100).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати за період з 09.09.2011 року по 01.07.2012 р. складають 378,67 гривень ((сума заборгованості х середній індекс інфляції) / 100).

Розрахунок індексу інфляцій здійснено на підставі рекомендацій висловлених ВСУ в листі від 03.04.1997 р. № 62-97 «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Згідно вищевказаних положень ЦК України, проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. У зв'язку з тим, що іншого розміру процентів Сторонами в укладеному Договорі не визначено, ОСОБА_3 має право на стягнення 3% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Згідно проведеного розрахунку, 3% річних за весь період прострочення складає 913,90 гривень ((сума заборгованості х 3 х 323) / кількість днів у році / 100).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягають задоволенню частково.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь позивачів, суд повідомляє наступне.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 р. (далі -Постанова) під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Крім того, пункт 4 Постанови передбачає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно Позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, тому суд вважає в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України, витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсаційних витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати ОСОБА_3 на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 26 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Судові витрати ОСОБА_4 на момент подання позову складають судовий збір у розмірі 94 (дев'яносто чотири) гривні 10 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Таким чином, з відповідачів по справі, ОСОБА_5 та ПрАТ «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»на користь позивачів солідарно підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі 700 (сімсот) гривень 36 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 38, 44, 60, 79, 84, 88, 109, 118-119, 208-209, 212 -215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(ЄДРПОУ 30244124) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) матеріальну шкоду в розмірі 34 424 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 47 копійок, пеню за прострочку виплати страхового відшкодування у розмірі 4 657 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 01 копійка, три відсотки річних від простроченої суми страхового відшкодування у розмірі 913 (дев'ятсот тринадцять) гривень 90 копійок та інфляційні витрати у розмірі 378 (триста сімдесят вісім) гривень 67 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) франшизу у розмірі 500,00 (п'ятсот) гривень.

Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ»(ЄДРПОУ 30244124) та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 26 копійок.

Стягнути з солідарно з Приватного акціонерного товариства «МІСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (ЄДРПОУ 30244124) та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 94 (Дев'яносто чотири) гривні 10 копійок.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.С.Турецький

19.11.2012