Ухвала суду № 27650665, 21.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3420/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: секретар Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Духно І.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Рокитнянський цукровий завод»(далі Товариство або позивач) до Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі МДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року Товариство звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до МДПІ, у якому просило суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132301 від 12.04.2012 року.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 14 серпня 2012 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови МДПІ посилається на те, що у позивача відсутнє право на віднесення до податкового кредиту суми понесених витрат за договорам щодо надання транспортних послуг по перевезенню цукрових буряків у контрагента-постачальника ТОВ «ЛФБ»Укрпромгрупп»через відсутність доказів, які б достовірно підтверджували реальність придбання послуг за договором, укладеним з контрагентом-постачальником.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2012 року МДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»за період з 01.09.2011 року по 31.09.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2/22/00372434 від 30.03.2012 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:

- частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216, статті 626, статті 629, статті 658, статті 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей у момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, які передбачені правочином, здійсненого із ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»при придбанні послуг у вересні 2011 року на суму 982 624 грн. 06 коп.;

- пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16 липня 1999 року, в частині відображення у податковому обліку операцій по укладеному нікчемному правочину з ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп», внаслідок чого позивачем було завищено суму податкового кредиту у розмірі 163 770 грн. 68 коп.

Крім того, у ході перевірки МДПІ було використано дані акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 894/23/37177924 від 18.11.2011 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року (а.с. 54-63).

Згідно з актом № 894/23/37177924 від 18.11.2011 року, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська встановлено, що у ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські, торгівельні, виробничі приміщення, транспортні засоби, устаткування. Чисельність працівників на підприємстві складає 4 чоловіки.

Крім того, відповідно до довідки ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська № 7853/7/26-0131 від 25.08.2011 року, ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»не знаходиться за адресою, вказаною у реєстраційних документах. У зв'язку з цим, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська на підставі рішення № 204 від 12.10.2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»(а.с. 64, 65).

Виходячи з наведених обставин, ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська дійшло висновку, що за участю ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»відбувалось проведення фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання.

На підставі вищезазначеного МДПІ дійшли висновку про нікчемність правочинів, вчинених між позивачем та ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп», як наслідок, Товариством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагенту у складі вартості отриманих послуг.

За результатами акту перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000132301 від 12.04.2012 року, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245 657 грн. 00 коп., з яких: сума основного платежу -163 771 грн. 00 коп., сума штрафних санкцій -81 886 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Товариство правомірно сформовано податковий кредит, оскільки воно понесло реальні витрати на оплату робіт ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп», а рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, тому господарські операції були фактично здійсненими і спричинили реальну зміну майнового стану платника податку.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Судом встановлено, 22 серпня 2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп»(Перевізник) був укладений договір № 2208-1 від 22.08.2011 року про надання транспортних послуг, предметом договору зазначено, що Перевізник надає транспортні послуги по перевезенню цукрових буряків з полів сільгоспвиробників на приймальний пункт Замовника.

У підтвердження вищевказаного договору щодо надання послуг та їх реальність здійснення позивачем надані належним чином оформлені первинні документи: податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, відомість перевезення (а.с. 18-31).

За результатами господарської операції на підставі податкових накладних позивач сформував податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 163 770 грн. 68 коп.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон №996-XIV) визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, фактичне виконання господарських договорів між позивачем та його контрагентом ТОВ «ЛБФ»Укрпромгрупп», який на момент виконання зазначених договорів мав статус платника ПДВ, підтверджується актами приймання виконаних робіт, у яких описано назву роботи, одиниці виміру, їх кількість та поточна ціна, обсяг робіт тощо.

Враховуючи фактичну наявність господарських відносин між контрагентами за укладеним договором та повну відповідність первинних бухгалтерських документів, зокрема податкових накладних і актів виконаних робіт, які відповідають вимогам статті 9 Закону № 996-XIV, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, у зв'язку з чим зафіксоване актом перевірки порушення є недоведеним.

Колегія суддів не приймає до уваги як достовірний доказ твердження відповідача, що лист начальника ВРЕР ДАІ по обслуговуванню Богуславського, Миронівського, Рокитнянського районів станом на 06.06.2012 року свідчить про відсутність транспортних засобів, які належать контрагенту-перевізнику ТОВ «ЛБФ Укрпромгрупп», , оскільки у цьому листі зазначено адміністративно-територіальні одиниці тільки Богуславського, Миронівського, Рокитнянського районів Київської області. Будь-яких даних щодо реєстрації автомобілів в інших районах не недано.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки є необгрунтованими і протиправними, а винесене податкове повідомлення рішення є безпідставним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.