Рішення № 27650384, 27.11.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/16930/12

№2-4704/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 та є його законним представником до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в :

У липні 2012 року позивач ОСОБА_1 в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернувся до суду із вимогами про визнання за останнім права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на вказану частку квартири.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка мешкала в АДРЕСА_1.

Згідно заповіту від 13 травня 1997 року, посвідченого Дев'ятою Київською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3-2143, ОСОБА_5 заповіла позивачу ОСОБА_1 та своїй доньці - ОСОБА_3 (в рівних частках), належну їй земельну ділянку 0,0497 га в садівницькому товаристві «Локомотив»в м. Боярка Київської області.

Цим же заповітом ОСОБА_5 заповіла належну їй частину квартири в АДРЕСА_1 сину позивача - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На праві особистої приватної власності померлій ОСОБА_5 належала 1/2 частина квартири в АДРЕСА_1, отримана в порядку приватизації державного житла, інша 1/2 частина квартири належить відповідачу по справі.

Заявою на ім'я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 17.09.2011 року за №79 ОСОБА_2 спадкове майно за заповітом прийняв (спадкова справа №9/2011).

ІНФОРМАЦІЯ_3 минув, передбачений ст. 1270 Цивільного Кодексу України, строк для прийняття спадщини, проте до цього часу отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину вищевказаної квартири на ім'я неповнолітнього сина є неможливим через відсутність правовстановлюючого документу на квартиру, який знаходиться у відповідача, і яка не бажає його надавати ні їм, ні нотаріусу.

Вважає, що така поведінка відповідача порушує майнові права його неповнолітнього сина.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, в подальшому надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 89).

Відповідач в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, вказавши на складні моральні відносини в сім'ї. Надала письмові пояснення. (а.с. 78-80)

В судове засідання третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»свого представника не направило, про час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1, яка відповідно до довідки КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна №37163 (И-2012) на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Залізничної районної державної адміністрації 12.04.1994 року. (а.с. 77, 84)

13.05.1997 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №3-2143, яким заповіла позивачу та відповідачу (в рівних частках) належну їй земельну ділянку 0,0497 га в садівницькому товаристві «Локомотив»в м. Боярка Київської області. Цим же заповітом ОСОБА_5 заповіла належну їй на праві власності частину квартири в АДРЕСА_1 ОСОБА_2. (а.с. 11)

Згідно експертного висновку №056/511-m від 20.07.2011 року з урахуванням зазначеного імена по батькові ОСОБА_2 (заповіт серії ААІ №949972 м. Київ від 13 травня 1997 року, запис ОСОБА_2) та ОСОБА_2 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 18 липня 1995 року, запис ОСОБА_2) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, наданих для експертизи, а також в інших документах зазначеної особи є ідентичними. Розбіжності виникли внаслідок фіксації в офіційних документах імені по батькові від варіантів особового імені ОСОБА_2/ОСОБА_2 і зумовлені поліваріативністю українських особових імен спільного етимологічного походження. (а.с. 12)

Враховуючи вказаний висновок, а також відсутність заперечень з боку відповідача, суд приходить до висновку, що спадкоємцем за заповітом є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Вказана обставина підтверджується наданим суду свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 01.07.2011 року, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві. (а.с. 7)

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у виді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та іншого майно, що належало останній.

Відповідно ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

17.09.2011 року ОСОБА_2 та 28.11.2011 року ОСОБА_5 у встановленому законом порядку звернулися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини. Вказана обставина підтверджується наданою суду спадковою справою №9/2011 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5. (а.с. 31-66)

Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України непрацездатні діти спадкодавця спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Враховуючи вищезазначені обставини та положення Закону, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, 1940 року народження, як непрацездатна дитина, незалежно від змісту заповіту, має право на обов'язкову частку у спадщині в розмірі половини частки, яка б належала їй за законом, тобто відповідач має право на спадкування 1/4 частини спірної квартири (як половину від Ѕ), а неповнолітній ОСОБА_2 має право на спадкування іншої 1/4 частини квартири і ця частка спадкового майна відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 ЦК України належить йому з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Звертаючись до суду, позивач також просить зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за його неповнолітнім сином -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 рішення суду є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація прав власності на нерухоме майно.

Що стосується вимог позивача в частині зобов'язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності на вказану частку квартири, то вони не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду щодо визнання за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 є відповідною правовою підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно та додаткового застереження не потребує.

На підставі вищевикладеного, керуючись Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445, статтями 1241, 1268, 1269 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 15, 27, 31, 57-60, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1, який діє від імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 та є його законним представником до ОСОБА_3, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: