Ухвала суду № 27645884, 22.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р. Справа № 100968/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

12.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» (далі Позивач, ТОВ НВЦ «Євродім» відповідно) звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Відповідач-1, Луцька ОДПІ відповідно), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - Відповідач-2, ГУ ДКС відповідно) про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Позов обґрунтований тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВЦ «Євродім» у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість внаслідок виправлення самостійно виявлених помилок за травень та червень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. В ході перевірки встановлено, що товариством порушено абз. «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), внаслідок чого ТОВ НВЦ «Євродім» завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2011 року на 13316 грн.. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення рішення № 0000132302 від 24 січня 2012 року.

Позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а вказане податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки твердження Відповідача про те, що завищення бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на 13316 грн. у зв'язку з відсутністю оплати за придбані товари та надані послуги в періодах, коли виникло від'ємне значення, не відповідає дійсності. ТОВ НВЦ «Євродім» заявлено до відшкодування суми ПДВ, фактично сплачені в травні 2011 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000132302 від 24.01.2012 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ НВЦ «Євродім» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 13316 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, Відповідач-1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Як зазначає Луцька ОДПІ в апеляційній скарзі, проведеною перевіркою було встановлено, що Позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2011 року на 13316 грн. проведеною перевіркою встановлено, що до відшкодування ТОВ НВЦ «Євродім» включено кошти попередньої оплати за товари та послуги, на які під час перевірки не надано первинних документів щодо підтвердження факту їх придбання. З посиланням на 200.1, 200.4 статті 200 ПКУ просить скасувати постанову від 25.04.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Відповідач-2 в клопотанні на ім'я суду зазначив, що приєднується до апеляційної скарги Луцької ОДПІ.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмовому провадженні.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і знайшло підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, що ТОВ НВЦ «Євродім» зареєстроване Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією 14 червня 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 30220130.

На податковий облік в органах державної податкової служби позивач взятий 10.11.1998 року за № 8147, зареєстрований платником податку на додану вартість від 28.01.2008 року, про що видане свідоцтво № 100093338.

Луцькою ОДПІ в період з 23.11.2011 року по 29.11.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВЦ «Євродім» у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень та червень 2011 року.

За результатами даної перевірки Луцькою ОДПІ складений акт № 9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ТОВ НВЦ «Євродім» вимог абз. «а» пункту 200.4 статті 200 ПКУ, що призвело до завищення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у червні 2011 року на 13316 грн.

У зв'язку із встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Луцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 22.12.2011 року № 0002512302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 13316,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6658,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене Позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Волинській області та Державної податкової служби України.

Рішенням ДПА у Волинській області від 16.01.2012р. № 217/10/25-006 податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 22.12.2011р. № 0002512302 про зменшення заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість на 13316,00 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 6658,00 грн. частково скасувала в сумі 6657,00 грн. зайво застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині залишила без змін, а скаргу частково задовольнила.

На підставі вказаного рішення ДПА у Волинській області Луцькою ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 року № 0000132302, яке оскаржено до ДПС України та рішенням останньої від 02.04.2012р. № 5779/6/10-2115 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Правильно встановивши обставини справи, суд дав їм належну оцінку та вірно застосував норми матеріального права.

Так, відповідно до п.п.14.1.18 п.14.1 статті 18 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

На підставі п. 200.7 статті 200 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пунктів 200.10, 200.11 статті 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За правилами п.200.14 статті 200 ПКУ якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 ПКУ зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПКУ передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів післяпісля бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ТОВ НВЦ «Євродім» у червні 2011 року заявлено до відшкодування суми ПДВ, фактично сплачені в травні 2011 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних та платіжних доручень

Отже Позивач фактично сплатив суму податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг), що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Тому твердження перевіряючих про відсутність такої оплати, зафіксовані в Акті перевірки № 9716/23-3/30220130 від 08.12.2011 року, є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 200.17. статті 200 ПКУ єдиним джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Пунктом 2 статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Оскільки Відповідачем-1 не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року № 0000132302, окружний суд прийшов правильного висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 13316,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, постанова суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених обставинах справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року у справі № 2а/0370/1071/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.Я. Качмар

О.М. Гінда