Ухвала суду № 27645664, 10.10.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2012 р.Справа № 2а-287/12/2170

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25.01.2012р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі -ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000091702 від 06.01.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05.04.2012р. позов задоволений; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.01.12р. №0000091702.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20.12.2011р. по 22.12.2011р. відповідачем на підставі наказу №390 від 16 грудня 2011 року Державної податкової адміністрації у Херсонській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 14.11.2011 року, за результатами якої складено акт від 22.12.2011 року №21/17-208. /т.1 а.с.10-44/

При цьому, слід зазначити, що наказ №390 від 16 грудня 2011 року ДПА у Херсонській області про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 вручено ліквідатору підприємства лише 20.12.2011р., після початку проведення податковим органом перевірки та без повідомлення про час і місце її проведення, що позбавило ліквідатора ФОП ОСОБА_2 своєчасно надати перевіряючому органу всі необхідні первинні документи.

Разом з тим, податковою без всебічного та повного вивчення бухгалтерських документів передчасно здійснено висновки з приводу того, що позивачем безпідставно сформований податковий кредит, з посиланням на те, що до перевірки не надано документи підтверджуючи здійснення господарських операцій, розрахунків між суб'єктами господарювання за отримання товарів (робіт, послуг), фактів придбання товарів (робіт, послуг), а саме: договори, податкові накладні, довіреності, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні.

Так, перевіркою встановлено порушення позивачем: п.6 ст.128 ГК України та п.14 Інструкції «Про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю», розділу ІV Декрету №13-92, неналежне ведення обліку доходів і витрат, а саме відсутність книги обліку доходів та витрат; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.ст.215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг) у період з 01.01.2011р. по 14.11.2011р.; завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 4299414,56грн.; завищено суму податкового зобов'язання з податкового податку на додану вартість на суму 5036484,61грн.; встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства, проведеного дослідження правомірності оформлення первинних документів, а також не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів та продажу товарів (послуг) з 01.01.2011р. по 14.11.2011р., які підпадають під визначення ст.185 Податкового кодексу України, неподання декларацій по ПДВ за жовтень, листопад 2011 року.

В доповненнях до висновку від 29.12.2011 № 3-17 по акту перевірки податкова інспекція зазначила про завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2011р. на суму 135293грн. та заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 71732грн. /т.1 а.с.70/

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000091702 від 06.01.2012р. про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5337840грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 2669260грн. /т.1 а.с.69/

Судова колегія вважає вірними дослідження суду першої інстанції доводів акту перевірки. Так, у січні 2011 року постачальниками позивача були підприємства ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", ТОВ з ІІ "Лукойл" та інші, які задекларували податкові зобов'язання з позивачем, а отже, сплатили податок на додану вартість до бюджету як продавці товарів, послуг.

В податковій декларації за лютий 2011 року /т. 2 а.с.86-89/ задекларовано податкових зобов'язань в сумі 285344грн., податковий кредит в сумі 277912грн., чиста сума зобов'язання - 7432грн., уточнюючим розрахунком сума податкового кредиту збільшена на 383грн. За даними попередньої позапланової перевірки (акт від 01.06.11р. №41/17-216/НОМЕР_1) зменшено податкові зобов'язання, податковий кредит за операцією з ТОВ "Таврійська зернова компанія" на суму 115833грн. ДПА в акті перевірки від 22.12.11р. та висновку до акту зазначила суму податкового зобов'язання 199374грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 199374грн., заниження складає 191942 грн. Основні постачальники позивача в даному звітному періоді це ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна" та інші, будь-яких претензій до цих підприємств ні в акті перевірки, ні у висновку не наведено.

В податковій декларації за березень 2011 року /т. 2 а.с. 90-92/ задекларовано податкових зобов'язань в сумі 723029грн., податковий кредит в сумі 707483грн., чиста сума зобов'язання - 15546грн., за даними попередньої позапланової перевірки (акт від 01.06.11р. №41/17-216/НОМЕР_1) були завищені податкові зобов'язання, податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ "Таврійська зернова компанія" на суму 315833грн.. Податкова в акті перевірки від 22.12.11 та висновку до акту дійшла до висновку про те, що сума податкового зобов'язання складає 407196грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 407196грн., заниження складає 391650грн. основна частина податкового кредиту була сформована на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", ТОВ "Укршинторг", які задекларували податкові зобов'язання по операціям з позивачем, і до яких претензій у податкової інспекції немає.

В податковій декларації за квітень 2011 року /т. 2 а.с.93-95/ задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1021693грн., податковий кредит в сумі 999577грн., чиста сума зобов'язання - 22116грн. В додатку 5 в переліку постачальників зазначено ТОВ «Таврійська зернова компанія»на суму податку 307000грн. За даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 714693грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 714693грн., заниження складає 692577грн. За висновком ДПА, податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2011 року підлягають зменшенню на 307000грн. по операціям з документування придбання послуг у ТОВ "Таврійська зернова компанія" та подальшого продажу "неіснуючих" послуг іноземному підприємству "Кока-кола Беверіджиз України Лімітед". Щодо інших постачальників, за податковими накладними яких позивач сформував податковий кредит, в матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості, навіть не наведений перелік цих контрагентів. Що стосується невизнання податкового кредиту по ТОВ "Таврійська зернова компанія" в сумі 30700грн., з точки зору оформлення бухгалтерських та податкових документів, зауважень у податкової адміністрації немає. Та обставина, що після здійснення господарських операцій даний платник податків відсутній за юридичною адресою, і його неможливо перевірити не є беззаперечним доказом того, що ТОВ «Таврійська зернова компанія»є фіктивним підприємством. Судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги, що на підприємстві офіційно працювало 7 осіб, були транспортні засоби, товариство мало ліцензію на діяльність автомобільного вантажного транспорту, мало в користуванні земельні ділянки, на момент вчинення спірних угод з позивачем було зареєстрованим платником ПДВ, звітувало до податкової інспекції, декларувало податкові зобов'язання по правочинах з позивачем. Актом перевірки ТОВ «Таврійська зернова компанія»від 08.06.11р. №1931/23-5/33173245 не досліджувалась діяльність за квітень 2011 року, перевірявся період 01.10.09р. - 31.03.11р. Отже, суд критично відноситься до наданих письмових пояснень директора ТОВ «Таврійська зернова компанія»Сербина В.А. про те, що ТОВ «Таврійська зернова компанія»не мало господарських стосунків з позивачем, тому що ці пояснення суперечать наданим позивачем документам (договір, акти виконаних робіт з доданими реєстрами, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Таврійська зернова компанія») які мають підписи директора Сербина В.А., і які не були пред'явлені Сербину В.А. оперупоноваженим податкової міліції для огляду та виявлення фактів можливого підроблення підписів.

В податковій декларації за травень 2011 року /т. 2 а.с. 96-98/ позивачем задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1411331грн., податковий кредит в сумі 1381475грн., чиста сума зобов'язання - 29856грн., основними постачальниками товарів, послуг вказано ТОВ "Нафтотранссервіс", ПАТ "Акумшина", ПП "Ферзь-Транс", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", за даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1411331грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 1411331грн., заниження складає 1381475грн. Але, в той же час в акті перевірки аналізуються частина постачальників на загальну суму задекларованого ПДВ 697914,67 грн., по іншим постачальникам (ТОВ "Викерка АР", ТОВ "Югресурпостач", ТОВ "Торговий дім "Азовкабель-Юг", ТОВ "Діловий бум") суми податкового кредиту були зняті раніш, розбіжності при співставленні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту тільки у ПП "Ферзь-Транс", яке не відобразило в обліку операції з позивачем на суму податку 268650грн. Щодо інших постачальників, то конкретна причина неприйняття податкового кредиту ні в акті перевірки, ні у висновку не зазначена.

В податковій декларації за червень 2011 року /т. 2 а.с 99-101/ задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1177160грн., податковий кредит в сумі 1142977грн., чиста сума зобов'язання до сплати в бюджет - 34183грн., за даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1177160грн., податкового кредиту "0" грн., чиста сума зобов'язань 1177160грн., заниження складає 1142977грн. Попередніми перевірками було зменшено значення податкового кредиту по ТОВ "Югресурспостач" на 572166,67грн., в даному акті перевірки не прийнято до уваги інших постачальників позивача (ТОВ "Нафтотранссервіс", ТОВ "Преміум-Ойл", підприємство з ІІ "Лукойл-Україна", ПП "Алекс-ЛТД", ТОВ "Фітнес-Трейдінг", ПП ОСОБА_7, ОСОБА_4 та інші), причини не зазначені.

В податковій декларації за липень 2011 року /т. 1 а.с. 160, 161, т. 2 а.с. 102-104/ задекларовано податкових зобов'язань в сумі 1147442грн., податковий кредит в сумі 1133905грн., чиста сума зобов'язання - 13536грн., в подальшому 25.08.11р. позивач подав уточнений розрахунок згідно з яким податкові зобов'язання складають 1219174грн., податковий кредит - 1269199грн., показник від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 50025грн.. За даними перевірки сума податкового зобов'язання складає 1147442грн., податкового кредиту "0"грн., чиста сума зобов'язань 1147442грн., заниження складає 1240633грн. Переліку постачальників позивача в акті перевірки та висновку до акту не наведений, причини неприйняття до уваги всієї суми податкового кредиту при одночасному підтвердженні суми податкових зобов'язань не вказані.

При цьому, слід зазначити, що ліквідатором ФОП ОСОБА_2 згідно акту прийому-передачі документів від 23.12.2011р. до ДПА у Херсонській області були надані заперечення на зазначений акт перевірки та всі необхідні первинні документи, які податковий орган вважав відсутніми та які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами у перевіряємих періодах: договори; видаткові, податкові, накладні; виписки банку; товарно-транспортні накладні; акти виконаних робіт; книга обліку та витрат; реєстри податкових накладних; реєстри товарно-транспортних накладних. /т.1 а.с.60-68/

Але, за результатами розгляду наданих документів податкова склала висновок від 29.12.2011р. до акту документальної позапланової виїзної перевірки, з зазначенням про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 5503099грн., завищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 307000грн., заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5231113грн. Висновком визначено, що із всіх наданих разом з запереченнями первинних документів договір №б/н від 01.01.2011р. сторонами якого є ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_5, та здійснивши візуальну перевірку зразків підпису на цьому договорі з підписом ОСОБА_2 в копії його паспорту громадянина України, встановлено їх суттєву невідповідність один одному. Також, з наданих первинних документів, податковий орган розглянув копію довіреності від 26.03.2010р. ВМР №592461 про уповноваження позивачем представляти його інтереси ОСОБА_6 Візуально перевіривши зразок підпису ОСОБА_6 у копії його паспорту громадянина України з підписом у зазначеному у договорі, податкова встановила суттєву невідповідність підписів один одному. На підставі лише, нібито, встановлених фактів невідповідності підписів ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_6, податкова дійшла висновку про укладання ФОП ОСОБА_2 у період з січня 2011р. по серпень 2011р. договорів, які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними відповідно до ст.228 ЦК України./т.1 а.с.46-59/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ліцензій строком з 04.04.2007р. по 03.04.2012р. ОСОБА_2 займається господарською діяльністю з надання послуг з перевезень, дозволений вид робіт: внутрішні, міжнародні перевезення вантажів. /т.1 а.с.94-95/

Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходженням, перебували на податковому обліку, мали свідоцтва платників податку на додану вартість.

Надання послуг з перевезення вантажів, підтверджується бухгалтерськими документами: договорами перевезення вантажу; актами прийому-передачі з зазначенням міст перевезень, державних номерів автомобілів, причепів, прізвищ водіїв; товарно-транспортними накладними; платіжними дорученнями; оборотно-сальдовими відомостями; розшифровками контрагентів; деклараціями з ПДВ; актами звірки розрахунків; податковими накладними./т.1 а.с.93-165, т.2 а.с.71-130/

Отже, судова колегія вважає безпідставними висновки податкової з приводу безтоварності спірних операцій, оскільки відповідачем фактично не спростовані наявні повні відомості перевезення вантажу, що б могло слугувати беззаперечним, обґрунтованим доказом у даній справі.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: