Рішення № 27643773, 22.11.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.12 Справа№ 5015/4643/12

За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Трускавець,до відповідача:державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство", м. Дрогобич,про: стягнення заборгованості.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:ОСОБА_2 -довіреність від 16.11.2012 р.,відповідача:не з'явився.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 08.11.2012 року провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 22.11.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення усних домовленостей про поставку товару не здійснив оплати за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 8 210,03 грн. Крім того, відповідачу нараховано 164,75 грн. -3% річних.

Відповідач в судове засідання 22.11.2012 року не з'явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання 13.11.2012 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, проти позову у встановленому порядку не заперечив. За таких обставин у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 8 210,03 грн., що підтверджується: видатковою накладною №ОВ-5 від 06.03.2012 р. (на суму 7 661,08 грн.), видатковою накладною №ОВ-29 від 05.12.2011 р. (на суму 548,95 грн.).

Позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу від 06.08.2012 р. про погашення заборгованості. У підтвердження надіслання долучено поштову квитанцію від 09.08.2012 р.

Доказів погашення заборгованості в сумі 8 210,03 грн. відповідачем не представлено, проти позову у встановленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару на підставі договору поставки в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Факт укладення такого договору підтверджується вчиненими сторонами діями: поставкою товару позивачем, прийняттям цього товару відповідачем.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Оскільки сторонами не було встановлено іншого строку для оплати товару, у відповідача виник обов'язок з оплати після отримання товару на підставі видаткових накладних. Такого ж тлумачення дотримується і Вищий господарський суд України, що відображено в інформаційному листі від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права". Крім того, позивачем надіслано відповідачу претензію про оплату заборгованості.

За таких обставин, оскільки у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, вимоги позивача про стягнення 8 210,03 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Разом з тим, суд вважає частково невірним розрахунок позивача з огляду на невірність визначення періоду, за який розраховується заборгованість. Провівши перерахунок 3% річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість зазначених вимог частково, в сумі 164,13 грн.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 642, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" (адреса: вулиця Стрийська, будинок 29, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00992390) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 82200; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 8 210,03 грн. боргу, 164,13 грн. -3% річних, 1 609,34 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 26.11.2012 р.

Суддя Рим Т.Я.