Постанова № 27643353, 16.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 листопада 2012 року № 2а-6670/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби

до

Державного підприємства "Київторф"

про

надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, в сумі 477625,90 грн.

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків – Державному підприємству "Київторф", в сумі 477625,90 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за 2008-2012 роки, самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік, самостійно узгоджену та нараховану контролюючим органом суму податкового зобов’язання з земельного податку з юридичних осіб за 2008-2012 роки, а також суму податкового боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі судових рішень.

Представник позивача у судовому засіданні, 06 листопада 2012 року, позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні, 06 листопада 2012 року проти позову заперечили, зазначивши, що стосовно частини боргу, який просить стягнути позивач, уже вирішено питання щодо стягнення судовими рішеннями в інших справах.

Крім того, від представника відповідача до суду надійшли додаткові письмові заперечення від 12.11.2012 р. (вх. 03-3/73971 від 12.11.2012 р.), в яких зазначено, що позивачем не обґрунтовано суті та обставин допущених відповідачем порушень, не надано доказів на їх підтвердження, а також невірно обрано спосіб захисту, а саме без урахування вимог статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) щодо обов'язку звернення до суду з поданням, що, за висновком представників, є підставою для відмови у задоволенні позову.

З урахуванням письмових заяв представників сторін, поданих у судовому засіданні, 06 листопада 2012 року, відповідно до частини четвертої статті 122, частини четвертої статті 128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи за наявними матеріалами та продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 06 листопада 2012 року, пояснення представників сторін, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Державне підприємство "Київторф", ідентифікаційний код 02968177, місцезнаходження: 02088, м. Київ, вул. Промислова, 10, зареєстроване 25.04.2001 р. Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією.

Як убачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача з податку на додану вартість виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих відповідачем до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва: за 2008 рік №108569 на суму 5819,00 грн., №125530 на суму 5158,00 грн., №137842 на суму 1392,00 грн.; за 2009 рік №163512 на суму 703,00 грн., №8107 на суму 5830,00 грн., № 21563 на суму 3165,00 грн., №58866 на суму 4055,00 грн., №86472 на суму 6111,00 грн., №97727 на суму 1804,00 грн., №136617 на суму 4452,00 грн., №145654 на суму 2797,00 грн., №172024 на суму 3449,00 грн., №209227 на суму 4355,00 грн., №223989 на суму 2228,00 грн., №246171 на суму 1228,00 грн.; за 2010 рік №276367 на суму 2032,00 грн., №9036 на суму 2089,00 грн., №25420 на суму 3625,00 грн., №51300 на суму 2595,00 грн., №9001893655 на суму 5959,00 грн., №100182 на суму 6371,00 грн., №158248 на суму 714,00 грн., №179789 на суму 3292,00 грн., №247976 на суму 2218,00 грн.; за 2011 рік №300941 на суму 3028,00 грн., №115087 на суму 5842,00 грн., №139230 на суму 4686,00 грн., №150426 на суму 3743,00 грн., №172576 на суму 3853,00 грн., №201707 на суму 677,00 грн., №208972 на суму 2524,00 грн., №228436 на суму 4308,00 грн., №9011444776 на суму 4511,00 грн.; за 2012 рік №9014086062 на суму 2058,00 грн., №9007033553 на суму 2983,00 грн., б/н на суму 4381,00 грн., №9019414867 на суму 7390,00 грн.

Також частину податкового зобов’язання з податку на додану вартість відповідачу було нараховано за наслідком проведених позивачем перевірок, про що складено акти від 16.11.2009 р. №5717, від 18.06.2011 р. №4046, від 18.10.2010 р. №6885, від 31.12.2010 р. №9620, за наслідками яких прийнято податкові повідомлення-рішення: від 20.11.2009 р. №0071621502 на суму 1712,71 грн., від 20.11.2009 р. №0071631502 на суму 0,20 грн., від 20.11.2009 р. №0071641502 на суму 7,50 грн., від 30.06.2010 р. №0012011502 на суму 1992,49 грн., від 03.11.2010 р. №6673821502 на суму 355,77 грн., від 31.12.2010 р. №7993111502 на суму 493,31 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою про отримання та підписом уповноваженої особи на корінцях вказаних повідомлень-рішень, копії яких наявні у матеріалах справи.

Податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №68635 на суму 151571,55 грн., №119376 на суму 6389,46 грн., уточнюючих розрахунках за 2011 рік №135671, яким зменшено суму податкового зобов’язання на 2442,48 грн., №135675, яким зменшено суму податкового зобов’язання на 3298,54 грн., №135676, яким зменшено суму податкового зобов’язання на 389,46 грн.

Податковий борг відповідача з земельного податку з юридичних осіб виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного у поданих до контролюючого органу розрахунках: за 2008 рік №5856 на суму 19800,00 грн.; за 2009 рік №1563 на суму 68429,00 грн.; за 2010 рік №2838 на суму 72466,00 грн.; за 2011 рік №2977 на суму 33969,00 грн.; за 2012 рік №9002303928 на суму 8492,31 грн. Крім того, частину податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб було нараховано контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки, про що складено акт від 31.12.2010 р. №2802, шляхом надсилання відповідачу податкових повідомлень-рішень від 31.12.2010 р. №0019621503 на суму 3422,71 грн., №0019631503 на суму 482,67 грн., №0019641503 на суму 999,09 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінцях зазначених повідомлень-рішень, копії яких наявні в матеріалах справи.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання йому надсилались перша від 03.11.2008 р. №1/2282 та друга від 12.01.2009 р. №2/2993 податкові вимоги на суми 6198,85 грн. та 20751,13 грн. відповідно. Зазначені податкові вимоги отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

З метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, позивачем складено акт від 28.04.2009 р. №4 про опис активів Державного підприємства "Київторф" для їх продажу в рахунок погашення податкового боргу, згідно з яким описано активів підприємства на загальну суму 77205,86 грн.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва направлялися листи від 20.08.2010 р. №30483/9/24-108 та від 05.05.2009 р. №15362/9/24-208 до Міністерства вугільної промисловості України, у віданні якого знаходиться Державне підприємство "Київторф", з метою вирішення питання щодо погашення податкового боргу або надання дозволу на реалізацію активів, які на які поширюється право податкової застави згідно з актом опису активів від 28.04.2009 р. №4. Інформація щодо надання міністерством відповідей на вказані листи у матеріалах справи відсутня.

Крім того, згідно з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у справі №2а-9302/09/2670, яка набрала законної сили, задоволено адміністративний позов заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про стягнення з Державного підприємства "Київторф" податкового боргу, а саме: постановлено стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 114029,84 грн., у тому числі, 45605,66 грн. – податку на додану вартість, 407,82 грн. – податку на прибуток, 68016,36 грн. – земельного податку.

Як убачається зі змісту зазначеного судового рішення, з відповідача стягнуто податковий борг з податку на додану вартість, який виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного в податкових деклараціях за 2008 рік №108569 на суму 5819,00 грн., №125530 на суму 5158,00 грн., №137842 на суму 1392,00 грн.; за 2009 рік №8107 на суму 5830,00 грн., № 21563 на суму 3165,00 грн., №58866 на суму 4055,00 грн., №86472 на суму 6111,00 грн., №97727 на суму 1804,00 грн., №136617 на суму 4452,00 грн., №145654 на суму 2797,00 грн., №172024 на суму 3449,00 грн., №209227 на суму 4355,00 грн., та податковий борг з земельного податку, який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного у розрахунках за 2008 рік №5856 на суму 19800,00 грн.; за 2009 рік №1563 на суму 68429,00 грн., які також є предметом розгляду в даній справі.

З метою примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року в справі №2а-9302/09/2670 видано виконавчий лист від 14 травня 2012 року №2а-9302/09/2670. Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції від 30.07.2010 р. на підставі вказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження ВП №20553317.

Як зазначила представник позивача, станом на час розгляду справи виконавче провадження ВП №20553317 триває, кошти в рахунок погашення податкового боргу відповідача в рамках даного виконавчого провадження з відповідача стягнуті не були.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року в справі №2а-9346/11/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про стягнення з Державного підприємства "Київторф" податкового боргу в розмірі 378996,02 грн. вирішено стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 378996,02 грн., в тому числі 91800,01 грн. з податку на додану вартість, 141127,40 грн. з земельного податку, 146068,61 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Судом встановлено, що предметом розгляду в зазначеній справі були податкові повідомлення-рішення від 20.11.2009 р. №0071621502 на суму 1712,71 грн., від 20.11.2009 р. №0071631502 на суму 0,20 грн., від 20.11.2009 р. №0071641502 на суму 7,50 грн., від 30.06.2010 р. №0012011502 на суму 1992,49 грн., від 31.12.2010 р. №7993111502 суму 493,31 грн., від 31.12.2010 р. №0019621503 на суму 3422,71 грн., №0019631503 на суму 482,67 грн., №0019641503 на суму 999,09 грн., податкові декларації з податку на додану вартість №223989 на суму 2228,00 грн., №246171 на суму 1228,00 грн.; за 2010 рік №276367 на суму 2032,00 грн., №9036 на суму 2089,00 грн., №25420 на суму 3625,00 грн., №51300 на суму 2595,00 грн., №9001893655 на суму 5959,00 грн., №100182 на суму 6371,00 грн., №158248 на суму 714,00 грн., №179789 на суму 3292,00 грн., №247976 на суму 2218,00 грн.; за 2011 рік №300941 на суму 3028,00 грн., №115087 на суму 5842,00 грн., №139230 на суму 4686,00 грн., №150426 на суму 3743,00 грн., №172576 на суму 3853,00 грн., №201707 на суму 677,00 грн., №208972 на суму 2524,00 грн., №228436 на суму 4308,00 грн., №9011444776 на суму 4511,00 грн.; за 2012 рік №9014086062 на суму 2058,00 грн., №9007033553 на суму 2983,00 грн., б/н на суму 4381,00 грн., №9019414867 на суму 7390,00 грн., податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №68635 на суму 151571,55 грн., розрахунки земельного податку за 2009 рік №1563 на суму 68429,00 грн.; за 2010 рік №2838 на суму 72466,00 грн.; за 2011 рік №2977 на суму 33969,00 грн., податкові повідомлення-рішення від 31.12.2010 р. №0019621503 на суму 3422,71 грн., №0019631503 на суму 482,67 грн., №0019641503 на суму 999,09 грн., які також є предметом розгляду в даній справі.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року в справі №2а-9346/11/2670 станом на час розгляду цієї адміністративної справи не набрала законної сили. оскільки оскаржена до суду апеляційної інстанції.

Згідно з даними зворотного боку облікових карток платника податків – Державного підприємства "Київторф", станом на час розгляду справи судом, податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 138376,20 грн., з податку на доходи фізичних осіб –145830,62 грн., по земельному податку з юридичних осіб – 211463,42 грн., всього 495670,24 грн.

Зворотнім боком облікових карток платника податків Державного підприємства "Київторф" підтверджується, що з моменту надсилання підприємству податкових вимог від 03.11.2008 р. №1/2282 та від 12.01.2009 р. №2/2993 податковий борг з податку на додану вартість, земельного податку не переривався.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 січня 2000 року №2181-ІІІ, чинного на час існування спірних правовідносин, (далі – Закон №2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ встановлювалось, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності-протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно зі статтею 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та земельного податку з юридичних осіб шляхом подання до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва податкових декларацій та відповідних розрахунків. Також частину податкового зобов’язання з податку на додану вартість та земельного податку з юридичних осіб було визначено контролюючим органом шляхом надсилання відповідачу податкових повідомлень-рішень, які ним отримані.

Судом встановлено, що з метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону №2181-ІІІ, чинного на час виникнення податкового боргу.

Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 477625,90 грн., у тому числі 128075,67 грн. – з податку на додану вартість, 146068,61 грн. – по податку на доходи фізичних осіб, 203481,62 грн. – з земельного податку з юридичних осіб, скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1). Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац перший пункту 95.3). Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (абзац другий пункту 95.3). Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абзац третій пункту 95.3). Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4).

Відповідно до пункту 2 "Порядку стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи убачається, що заходи з погашення податкового боргу вжиті позивачем відносно Державного підприємства "Київторф", не призвели до погашення податкового боргу, сума податкового боргу з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, станом на час розгляду справи самостійно не погашена.

Разом з тим, як уже зазначалось, стягнення з відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість, який виник у зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов’язання визначеного в податкових деклараціях за 2008 рік №108569 на суму 5819,00 грн., №125530 на суму 5158,00 грн., №137842 на суму 1392,00 грн.; за 2009 рік №8107 на суму 5830,00 грн., № 21563 на суму 3165,00 грн., №58866 на суму 4055,00 грн., №86472 на суму 6111,00 грн., №97727 на суму 1804,00 грн., №136617 на суму 4452,00 грн., №145654 на суму 2797,00 грн., №172024 на суму 3449,00 грн., №209227 на суму 4355,00 грн., та податкового боргу з земельному податку, який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов’язання визначеного у розрахунках за 2008 рік №5856 на суму 19800,00 грн.; за 2009 рік №1563 на суму 68429,00 грн., було вирішено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року в справі №2а-9302/09/2670, яка набрала законної сили, а саме: з позивача вирішено стягнути, зокрема 45605,66 грн. – податкового боргу з податку на додану вартість, та 68016,36 грн. – податкового боргу з земельного податку.

Також, стягнення з відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість, земельного податку та податку на доходи фізичних осіб, який виник у зв'язку з несплатою ним узгодженого податкового зобов'язання визначеного у податкових повідомленнях-рішеннях від 20.11.2009 р. №0071621502 на суму 1712,71 грн., від 20.11.2009 р. №0071631502 на суму 0,20 грн., від 20.11.2009 р. №0071641502 на суму 7,50 грн., від 30.06.2010 р. №0012011502 на суму 1992,49 грн., від 31.12.2010 р. №7993111502 суму 493,31 грн., від 31.12.2010 р. №0019621503 на суму 3422,71 грн., №0019631503 на суму 482,67 грн., №0019641503 на суму 999,09 грн., податкових деклараціях з податку на додану вартість №223989 на суму 2228,00 грн., №246171 на суму 1228,00 грн.; за 2010 рік №276367 на суму 2032,00 грн., №9036 на суму 2089,00 грн., №25420 на суму 3625,00 грн., №51300 на суму 2595,00 грн., №9001893655 на суму 5959,00 грн., №100182 на суму 6371,00 грн., №158248 на суму 714,00 грн., №179789 на суму 3292,00 грн., №247976 на суму 2218,00 грн.; за 2011 рік №300941 на суму 3028,00 грн., №115087 на суму 5842,00 грн., №139230 на суму 4686,00 грн., №150426 на суму 3743,00 грн., №172576 на суму 3853,00 грн., №201707 на суму 677,00 грн., №208972 на суму 2524,00 грн., №228436 на суму 4308,00 грн., №9011444776 на суму 4511,00 грн.; за 2012 рік №9014086062 на суму 2058,00 грн., №9007033553 на суму 2983,00 грн., б/н на суму 4381,00 грн., №9019414867 на суму 7390,00 грн., податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб за 2011 рік №68635 на суму 151571,55 грн., розрахунках земельного податку за 2009 рік №1563 на суму 68429,00 грн.; за 2010 рік №2838 на суму 72466,00 грн.; за 2011 рік №2977 на суму 33969,00 грн., податкових повідомленнях-рішеннях від 31.12.2010 р. №0019621503 на суму 3422,71 грн., №0019631503 на суму 482,67 грн., №0019641503 на суму 999,09 грн., вирішено в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року в справі №2а-9346/11/2670, якою постановлено стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 91800,01 грн., по земельному податку в розмірі 141127,40 грн., з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 146068,61 грн. Вказана постанова станом на час розгляду справи законної сили не набрала.

Як зазначила представник позивача, предметом даного позову є надання дозволу на стягнення з відповідача податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику податків, в свою чергу, предметом розгляду в адміністративних справах №2а-9302/09/2670, №2а-9346/11/2670 було стягнення з відповідача податкового боргу. На думку представника позивача, звернення до суду з позовами про стягнення з відповідача податкового боргу різними способами за своєю суттю є різними позовами за предметом, що в свою чергу, дозволяє органу державної податкової служби звертатися до суду з окремим позовом, в якому зазначений інший спосіб стягнення, оскільки статтею 95 Податкового кодексу України для вжиття певних заходів погашення податкового боргу передбачено наявність рішення суду, яким встановлено конкретний спосіб погашення податкового боргу платника податків, визначений вказаною статтею.

На думку суду, в даному випадку, питання про стягнення з відповідача сум податкового боргу: з податку на додану вартість, за виключенням суми узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 703,00 грн., самостійно визначеного відповідачем у поданій податковій декларації за 2009 рік №163512 та суми узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 355,77 грн., визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 03.11.2010 р. №6673821502; з податку на доходи фізичних осіб, за виключенням суми узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 6389,46 грн., самостійно визначеного відповідачем у поданій до контролюючого органу податковій декларації за 2011 рік №119376; з земельного податку з юридичних осіб, за виключенням суми узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 8492,31 грн., самостійно визначеної відповідачем у поданому до контролюючого органу розрахунку за 2012 рік №9002303928, вирішено судовими рішеннями в справах №2а-9302/09/2670 та №2а-9346/11/2670, а саме: постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року в справі №2а-9302/09/2670, яка набрала законної сили, стягнуто з відповідача 45605,66 грн. податку на додану вартість, 407,82 грн. податку на прибуток, 68016,36 грн. земельного податку, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року в справі №2а-9346/11/2670 стягнуто з відповідача 91800,01 грн. з податку на додану вартість, 141127,40 грн. по земельному податку, 146068,61 грн. з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, за висновком суду, той самий податковий борг, питання щодо стягнення якого вирішено судовим рішенням, не може бути стягнутий повторно іншим судовим рішенням.

Водночас, суд звертає увагу на ту обставину, що статтею 263 КАС України передбачено можливість звернення державного виконавця, особи, яка брала участь у справі, сторони виконавчого провадження до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в разі наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Відповідно до частини третьої статті 263 КАС України за результатами розгляду питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення приймається ухвала суду. Ухвала суду, відповідно до статті 158 КАС України є видом судового рішення. Ухвала суду про встановлення способу виконання рішення суду, за яким стягнуто податковий борг є рішенням суду в розумінні статті 95 Податкового кодексу України, на підставі якої можуть бути здійснені заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, передбачені статтею 95 Податкового кодексу України, в тому числі і стягнення податкового боргу за рахунок готівки, яка належить платнику податків.

Крім того, відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV ( в редакції Закону України від 4 листопада 2010 року №2677-VI) звернення стягнення на кошти боржника є одним із заходів примусового виконання рішення суду, а як уже зазначалось, постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про примусове виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у справі №2а-9302/09/2670. Також, відповідно до статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на кошти боржника може бути здійснене шляхом вилучення готівкових коштів боржника.

При цьому, суд звертає увагу, що заходи погашення податкового боргу, встановлені статтею 95 Податкового кодексу України, кореспондуються з заходами примусового виконання судового рішення, встановленими, зокрема статтями 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження".

Тому, за висновком суду, стягнення з відповідача іншим способом податкового боргу, питання щодо стягнення якого вирішено постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року в справі №2а-9302/09/2670, може бути вирішено в порядку примусового виконання рішення суду, встановленого статтями 258, 263 КАС України, Законом України "Про виконавче провадження".

Позивач не надав суду доказів звернення до суду із заявою про встановлення способу чи порядку виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2009 року у справі №2а-9302/09/2670, відмови суду в задоволенні такої заяви.

Також, за висновком суду, не може бути стягнутий з відповідача податковий борг, питання щодо стягнення якого вирішено в постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2012 року в справі №2а-9346/11/2670, оскільки зазначений податковий борг виник з тих же підстав, які були предметом розгляду в адміністративній справі №2а-9346/11/2670 і цю суму податкового боргу було присуджено до стягнення іншим судовим рішенням. При цьому, суд звертає увагу, що вказаним судовим рішенням не встановлено способу його виконання, передбаченого статтею 95 Податкового кодексу України. Тому, в разі набрання зазначеним рішенням законної сили, позивач матиме право звернутися до суду з заявою про встановлення конкретного способу його виконання.

Крім того, судом взято до уваги ту обставину, що наявність двох судових рішень про стягнення з відповідача податкового боргу, який виник з тих самих підстав, але різними способами, може призвести до необґрунтованого стягнення з платника податків однієї й тієї ж самої суми податкового боргу двічі, що буде порушенням законних інтересів такого платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог про наявність у Державного підприємства "Київторф" податкового боргу щодо якого не вирішено питання про його стягнення: з податку на додану вартість в розмірі 703,00 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов’язання, визначеного в податковій декларації за 2009 рік №163512 та суми узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 355,77 грн., визначеного контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 03.11.2010 р. №6673821502; з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 6389,46 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно визначеного у поданій до контролюючого органу податковій декларації за 2011 рік №119376 податкового зобов’язання; з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 8492,31 грн., який виник у зв’язку з несплатою відповідачем самостійно визначеного у поданому до контролюючого органу розрахунку за 2012 рік №9002303928 податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими частково, а позов таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 15940,54 грн.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути за рахунок готівки, що належить Державному підприємству "Київторф (ідентифікаційний код 02968177) в рахунок погашення податкового боргу 15940,54 грн., у тому числі: 1058,77 грн. – податок на додану вартість; 6389,46 грн. – податок на доходи фізичних осіб; 8492,31 грн. – земельний податок з юридичних осіб.

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець