Постанова № 27642679, 26.11.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/136/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2012 року

26 листопада 2012 року

15год.40хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

судді - Харченко Ю.В.

судді - Балан Я.В.

За участю секретаря - Слободянюка К.С.

За участю сторін:

Від позивача: Аніщук В.В. -за довіреністю б/н від 03.01.2012р.

Від відповідачів:

Від ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС: Рудь Р.Ю. -за довіреністю від 12.03.2011р.

Від ДПС в Одеській області: Бароєв Ф.С. -за довіреністю від 19.03.2012р. №10-1417/1204

Від ДПС України: Бароєв Ф.С. -за довіреністю від 07.06.2012р. №34/9/10-1010

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Комстар-Україна», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 07.10.2011р. №0021751501, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8645752грн. у Декларації з податку на прибуток TOB «Комстар-Україна»за II квартал 2011 року (№ реєстрації в органі ДПС 9006404445, дата реєстрації в органі ДПС від 09.08.2011р.); скасувати рішення (вих. №38246/10/25-0007 від 14.11.2011р. на №б/н від 24.10.2011р.) ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги TOB «Комстар-Україна»; скасувати рішення (від 09.12.2011р. №7122/6/р-2415) Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги TOB «Комстар-Україна»(вих. №476-К); судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність в його діях порушень п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, посилаючись на те, що діючим законодавством встановлена можливість обліку у складі валових витрат за 1 квартал 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попереднього періоду, а також послідуюче без винятку включення всієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011р. у витрати 2 кварталу 2011р. Відповідачем безпідставно були виключені залишки від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за попередній період (2010рік) зі складу результату розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками першого кварталу 2011року та неправомірно зроблено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011р. у розмірі 8645752грн. Вказана сума була вирахувана позивачем відповідно до вимог чинного законодавства. Також позивач вказує на те, що в акті перевірки не вказано суті порушення.

Відповідач - ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем п.54.1 ст.54, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України. В підтвердження зазначеного посилається на те, що позивачем неправомірно відображено по рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 8645752грн. Положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України дають підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Представник ДПС в Одеській області та ДПС України проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на правомірність прийнятих рішень.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 22.09.2011р. на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні", п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України посадовою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси проведено камеральну перевірку Декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, поданої TOB «Комстар-Україна».

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 22.09.2011р. №6764/15-1/22449427 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невірне заповнення рядків 06.6, 04, 06 та 07 декларації та платником завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8645752грн. в порушення вимог п.54.1 ст.54 та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.10.2011р. №0021751501 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8645752грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПА в Одеській області, яка рішенням про результати розгляду первинної скарги №38246/10/25-0007 від 14.11.2011р. податкове повідомлення-рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки.

Позивачем було направлено скаргу до ДПС України, яка рішенням від 09.12.2011 р. №7122/6/р-2415 про результати розгляду повторної скарги податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 07.10.2011 р. № 0021751501 та рішення ДПА в Одеській області від 14.11.2011 р. № 39246/10/25-0007 залишила без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та рішеннями ДПА в Одеській області та ДПС України про результати розгляду скарг позивач оскаржив їх до суду, вказуючи на їх протиправність та необґрунтованість.

Суд погоджується з правовою позицією TOB «Комстар-Україна»виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 54.1, 54.3, 58.1 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, на думку відповідача, вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що підприємство в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року відобразило по рядку 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, яке виникло за рахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування за минулі роки, тоді як згідно п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із набранням чинності розділом III ПК України 01.04.2011р. та відсутністю у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року. Вказана позиція ДПІ викладена в наданих письмових заперечення на позовну заяву.

Такий висновок ДПІ у Приморському районі м.Одеси, правильність якого підтверджена рішеннями ДПА в Одеській області та ДПС України, є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Підрозділом 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В п.6.1 ст.6 Закону зазначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011р. встановлений статтею 150 ПК України, в якій зазначено: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлює, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році, з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Для визначення результатів діяльності платників податків у першому кварталі 2011 року не існує іншої норми закону, ніж ст.6 Закону України №334/94-ВР, яка регулювала вказані правовідносини до 01.04.2011р. В акті перевірки відсутнє посилання на будь-якій нормативний акт, який зобов'язує позивача розраховувати від'ємне значення об'єкта оподаткування лише за підсумками діяльності першого кварталу 2011 року (без урахуванням від'ємного значення попередніх податкових періодів).

Суд не погоджується з думкою податкових органів про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Подібне тлумачення зазначених положень Податкового кодексу є хибним. Зміст положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, вся сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Позивач правомірно включив до складу інших витрат по рядку 06 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011р. всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування І кварталу 2011р. (з урахуванням від'ємного значення попередніх податкових періодів), і як наслідок не завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011р. на встановлену відповідачем суму.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011р., зазначена законодавча норма не містить.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у статті 139 ПК України, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Такої правової позиції притримується Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, який у своєму листі від 10.11.2011р. N04-39/10-1160 зазначає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно до ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою. Контролюючими органами вищого рівня є: Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи - для інших митних органів.

Згідно пунктів 56.1, 56.2, 56.4 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Відповідно до пунктів 56.18, 56.19, 56.21 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оскільки під час процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення від 07.10.2011р. №0021751501 податкові органи вищого рівня як контролюючі органи не виявили невідповідності оскарженого податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства та прийняли помилкові рішення про відхилення скарг ТОВ «Комстар-Україна», позивач на законних підставах, встановлених ст.ст.55,56 ПК України, оскаржив ці рішення в судовому порядку та обґрунтовано вимагає їх скасування.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи в суді відповідачі не довели правомірність оскаржених податкового повідомлення-рішення та рішень про результати розгляду скарг, що спирались на висновки камеральної перевірки податкової звітності позивача.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що висновки акту перевірки та податкове повідомлення-рішення, прийняте на його підставі, та рішення про результати розгляду скарг не відповідають чинному законодавству, а отже підлягають скасуванню, а позов ТОВ «Комстар-Україна»задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити згідно ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комстар-Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, ДПС в Одеській області, ДПС України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 07.10.2011р. №0021751501.

Скасувати рішення №38246/10/25-0007 від 14.11.2011р. Державної податкової адміністрації в Одеській області про результати розгляду первинної скарги TOB «Комстар-Україна».

Скасувати рішення №7122/6/р-2415 від 09.12.2011р. Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги TOB «Комстар-Україна».

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Комстар-Україна» судовий збір у розмірі 30(тридцять)грн.12коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2012р.

Головуючий суддя /підпис/ М.М. Аракелян

Суддя /підпис/ Ю.В. Харченко

Суддя /підпис/ Я.В. Балан

.