Постанова № 27642182, 20.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2012 р., м. Львів № 2а-6905/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравчука В.М.,

суддів Сакалош В.М., Сподарик Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-1 ОСОБА_2,

представника відповідача -2 ОСОБА_3,

представника відповідача-3 ОСОБА_4,

розглянувши адміністративну справу за позовом Наукової установи приватного підприємства лікувально-оздоровчий-навчальний центр "Вікторія" до Державної податкової служби у Львівській області, Голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5, Заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області ОСОБА_6, Прокуратури м. Трускавець Львівської області, Заступника прокурора м. Трускавця ОСОБА_7, Старшого помічника прокурора м. Трускавець ОСОБА_8, Заступника голова Державної податкової служби України ОСОБА_9, Державної податкової служби України, третя особа на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 р. Приватне підприємство лікувально-оздоровчий-навчальний центр "Вікторія" (надалі -ППЛОНЦ «Вікторія») звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби у Львівській області, Голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5, Заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області ОСОБА_6, Прокуратури м. Трускавець Львівської області, заступника прокурора м. Трускавця ОСОБА_7, cтаршого помічника прокурора м. Трускавець ОСОБА_8, Заступника голова Державної податкової служби України ОСОБА_9, Державної податкової служби України, за участю третьої особи - Генеральної прокуратури України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Заявою від 17.09.2012 р. (а.с. 60) позивач змінив позовні вимоги та просив суд:

(1) визнати рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5 протиправними та безпідставними;

(2) визнати рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5 недійсними;

(3) рішення Державної податкової служби у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5 скасувати;

(4) зобов'язати Державну податкову службу у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці протиправними та безпідставними та винести про це рішення;

(5) зобов'язати Державну податкову службу у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці недійсними та винести про це рішення;

(6) зобов'язати Державну податкову службу у Львівській області вжити заходи, щодо скасування акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р.ДПІ у м. Трускавці та винести про це рішення;

(7) визнати бездіяльність ДПС у Львівській області протиправною у зв'язку з не скасуванням протиправних акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці та не притягнення винних осіб до відповідальності;

(8) визнати дії ДПС у Львівській області протиправними у порушенні ст. 40 КУ (надані відповіді № 33944/10/15-109/612 від 23.12.2011 р. на скаргу № 3-к від 28.11.2011 р. не по суті);

(9) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 40 Конституції України (№ 3394/10/15-109/612 від 23.12.2011 р. на скаргу № 3-к від 28.11.2011 р. не по суті);

(10) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у зловживанні повноваженнями та винесенні незаконного, протиправного рішення № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за результатами первинної скарги;

(11) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у порушенні ст.. 10,17 Закону України «Про державну службу», ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст.4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160);

(12) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській обл., заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у порушенні ст.. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст.6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160);

(13) визнати дії заступника голови ДПС України ОСОБА_9 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст.. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160);

(14) визнати бездіяльність прокуратури м. Трускавець протиправною у відмові розгляду скарги, у не виконанні покладених на прокуратуру завдань (нагляд за правильним дотриманням і застосуванням законодавства України), не притягнення винних осіб до відповідальності;

(15) визнати дії юриста ІІІ класу ст. пом. прокурора м. Трускавець ОСОБА_8 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 1,4,19,46 ЗУ «Про прокуратуру», ст..6, 8, 19, 21, 22, 40 Конституції України, при розгляді скарги № 1-к від 16.11.2011 р.;

(16) визнати дії заступника прокурора м. Трускавець молодшого радника юстиції ОСОБА_7 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 1, 4, 19, 46 Закону України «Про прокуратуру», ст.6, 8, 19, 21, 22, 40 Конституції України при розгляді скарги № 1-к від 16.11.2011 р.;

(17) визнати бездіяльність ДПС України протиправною у зв'язку з не скасуванням протиправних акту від 08.11.201 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ м. Трускавець, у зв'язку з не скасуванням незаконного, протиправного рішення № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за результатами первинної скарги та не притягнення винних осіб до відповідальності;

(18) визнати дії ДПС України протиправними у порушенні ст.. 40 Конституції України (надані відповіді від 02.02.2012 р. № 2102/6/14-3014/169 на скаргу від 28.12.2011 р. № 9-к та лист № 5707/п/15-1214 від 16.02.2012 р. на скаргу на урядову гарячу лінію за тел.. 800-507-309 № ПО-918931 не по суті);

(19) визнати дії таких осіб протиправними у порушенні присяги (ст. 17 Закону України «Про державну службу»).

Заявою від 31.10.2012 р. (а.с. 129) позивач збільшив позовні вимоги та просить (20) визнати дії ДПС у Львівській області, голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5, заступника голови комісії з проведення реорганізації ЛПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6, ДПС України, заступника голови ДПС України ОСОБА_9 протиправними у порушенні п. 151.1 ст. 150, пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21, пп.21.1.4 п. 21.1 ст. 21, ст. 3 Податкового кодексу України при винесенні рішень щодо скарг, зазначених в мотивувальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги обгрунтовує протиправністю податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011р., винесеного на підставі акту перевірки № 159/15-00/20798879 від 08.11.2011р., на які було подано скаргу № 4-К від 02.12.2011р. та № 3-К від 28.11.2011р.

На думку позивача, відповідь на скаргу № 3-К від 28.11.2011р. надана не по суті, відсутні обгрунтування правомірності дій держслужбовців ДШ м. Трускавець. В цих діях вбачає протиправність дій Заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області ОСОБА_6 При розгляді скарги № 4-К від 02.12.2011р., пов'язаної з розглядом скарги на податкове повідомлення-рішення, вбачає протиправність дій Голови Державної податкової служби у Львівській області ОСОБА_5 Вбачає в їхніх діях змову з іншими держслужбовцями ДПІ у м. Трускавець, порушення та неправильне застосування законодавства, присяги держслужбовця.

Крім того, позивачем було подано скаргу № 1-К 16.11.2011р. на дії податкового інспектора Локай А.В., розглядом якої займався старший помічник прокурора м. Трускавець ОСОБА_8 Вважає, що протиправність його дій полягає в не наданні у встановлений законом термін відповіді, що позбавило позивача права на отримання обґрунтованої відповіді.

Позивач зазначає, що подав скаргу № 9-К від 28.12.2011 р. на злочинні дії ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6 та скаргу на урядову гарячу лінію, відповіді на які надавав Заступник голови Державної податкової служби України ОСОБА_9 На думку позивача, відповіді необґрунтовані, надані не по суті, а особисто ОСОБА_9 порушив цим законодавство, присягу держслужбовця та перевищив повноваження.

Позивач позовні вимоги пояснює тим, що в усіх випадках намагався довести відсутність з його боку податкового порушення (так як не має обмежень щодо віднесення збитків минулого року до складу витрат в наступному кварталі року), однак відповідачі при розгляді його скарг припустилися порушення ст.10, 17 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України, чим порушили його конституційні права. Саме з цих підстав позивач просить задовольнити його вимоги.

Представник відповідача - Державної податкової служби у Львівській області, голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5, заступника голови комісії з проведення реорганізації ЛПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 позовні вимоги заперечив по суті, подав письмові заперечення (а.с. 41, 68-72, 132-131). Вважає, що платник не вправі оскаржувати процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, а може оскаржувати лише саме податкове повідомлення-рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору, а тому не підлягає оцінці судом. Рішення контролюючих органів за результатами розгляду скарги платників податків не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, оскільки наслідком його винесення є обов'язком відповідного територіального органу ДПС прийняти податкове рішення, яке в свою чергу може бути оскаржено в судовому порядку. Вимоги до ДПС у Львівській області з частині зобов'язання вчинити дії, пов'язані з скасуванням акту перевірки та рішення про результати розгляду первинної скарги, вважає такими, що не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

З цих підстав вважає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України слід закрити провадження в частині вимог про (1) визнання рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними та безпідставними; (2) визнання рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 недійсними; (3) рішення ДПС у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 скасувати; (4) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці протиправними та безпідставними та винести про це рішення; (5) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці недійсними та винести про це рішення; (6) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо скасування акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р.ДПІ у м. Трускавці та винести про це рішення.

Крім того, ДПС у Львівській області вважає, що позовну вимогу в частині визнання протиправним, безпідставним, недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р., слід залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 155 КАС України, оскільки позивач вже оскаржив до Львівського окружного адміністративного суду це рішення та просить визнати його недійсним (справа № 2а-14537/11/1370, суддя Шинкар Т.І.), на даний час подано апеляційну скаргу і справа перебуває в провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду.

Представник відповідачів - Державної податкової служби України та Заступника голови Державної податкової служби України ОСОБА_9 також заперечив позовні вимоги (а.с.136-138). В частині вимог, звернених до ОСОБА_9 просив залишити без розгляду, оскільки така вимога є предметом судового розгляду в іншій справі. Інші вимоги вважає безпідставними, оскільки платник не може оскаржувати певні процесуальні дії ДПС при проведенні перевірки, крім дій по оформленню акту та податкового повідомлення-рішення, а відповідь на скаргу на гарячу урядову лінію заявнику було надано.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. суд залишив позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог «визнати дії заступника голови ДПС України ОСОБА_9 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160)».

Позовні вимоги (9) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 40 Конституції України (№ 3394/10/15-109/612 від 23.12.2011 р. на скаргу № 3-к від 28.11.2011 р. не по суті); (10) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у зловживанні повноваженнями та винесенні незаконного, протиправного рішення № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за результатами первинної скарги; (11) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у порушенні ст.. 10,17 Закону України «Про державну службу», ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст.4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160); (12) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській обл., заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у порушенні ст.. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст.6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160); (17) визнати бездіяльність ДПС України протиправною у зв'язку з не скасуванням протиправних акту від 08.11.201 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ м. Трускавець, у зв'язку з не скасуванням незаконного, протиправного рішення № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за результатами первинної скарги та не притягнення винних осіб до відповідальності; (18) визнати дії ДПС України протиправними у порушенні ст. 40 Конституції України (надані відповіді від 02.02.2012 р. № 2102/6/14-3014/169 на скаргу від 28.12.2011 р. № 9-к та лист № 5707/п/15-1214 від 16.02.2012 р. на скаргу на урядову гарячу лінію за тел.. 800-507-309 № ПО-918931 не по суті) представник Державної податкової служби України вважає безпідставними та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідачів - прокуратури м. Трускавця, заступника прокурора м. Трускавця ОСОБА_7, старшого помічника прокурора м.Трускавець ОСОБА_8 подав письмові заперечення (а.с. 29-31), просить в позові відмовити за безпідставністю вимог. В частині позовних вимог, які стосуються заступника прокурора м.Трускавця ОСОБА_7, старшого помічника прокурора м.Трускавець ОСОБА_8 стосовно розгляду скарги № 1-К 16.11.2011р. представник відповідача пояснив, що така скарга надійшла 22.11.2011 р., а 14.12.2011 р. ОСОБА_1 надано відповідь по суті.

Судом було розглянуто і відмовлено в задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідачів Генеральної прокуратури України.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні сторін, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у м. Трускавець Львівської області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток позивача ППЛОНЦ «Вікторія», про що складено акт перевірки № 159/15-00/20798879 від 08.11.2011 р., підписаний СДПІ ОСОБА_11 (а.с. 81-85). За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р.

ППЛОНЦ «Вікторія»оскаржувало зазначений акт та рішення в адміністративному порядку до ДПС у Львівській області та ДПС України.

Окрім того, 16.11.2011 р. ППЛОНЦ «Вікторія»подало до прокуратури м. Трускавець скаргу № 1-К, отриману 22.11.2011 р. (а.с. 32-33), в якій просило вжити відповідних заходів щодо дій СДПІ ОСОБА_11, притягнути винних до відповідальності, порушити кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 186, 211, 364, 365, 366 Кримінального кодексу України, вжити заходів щодо зобов'язання ДПІ м. Трускавця скасувати вищевказаний акт, вжити заходи щодо винесення постанови про порушення присяги СДПІ ОСОБА_11 та зобов'язати ДПІ м. Трускавець звільнити СДПІ ОСОБА_11 за порушення присяги та зробити відповідні записи у трудовій книжці і оприлюднити дану інформацію за допомогою засобів масової інформації.

Відповідь на скаргу № 1-К надано листом від 14.12.2011 р. за № 07-3556-11, який підписав заступник прокурора м. Трускавця ОСОБА_7.

З цього приводу позивач оскаржує дії старшого помічника прокурора м. Трускавець ОСОБА_8 та заступника прокурора м. Трускавець молодшого радника юстиції ОСОБА_7, вважаючи, що граничний термін надання відповіді на скаргу сплив 22.12.2011 р. Крім того, відповідь адресовано не за тією адресою -вул.. Стуса, 11/92, замість вул. Стуса, 11/66.

Суд з'ясовував у відповідача - прокуратури м. Трускавець, адресу, на яку було скеровано відповідь. Представник відповідача визнав, що адреса вказана з помилкою. Пояснив, що заявник відповідь від 14.12.2011р. отримав у приміщенні прокуратури особисто та розписався на другому примірнику про отримання, а поштове відправлення, в якому надсилалася відповідь, на адресу прокуратури не поверталась, що, на думку відповідача, доводить факт надсилання цього листа. Окрім того, лист від 14.12.2011р. № 07-3556-11 надано ОСОБА_1 06.02.2012р., про що свідчить його особистий підпис на копії листа (а.с. 34).

16.11.2011 р. подано скаргу № 2-К на акт перевірки, а 25.11.2011 р. отримано відповідь від 24.11.2011 р. № 10595/10/15-036.

Крім того, ППЛОНЦ «Вікторія»подало скаргу № 3-К від 28.11.2011р. до ДПА у Львівській області щодо протиправних, злочинних дій ДПІ у м. Трускавець, посадових осіб та скасування акту (а.с. 77-80), на яку надано відповідь від 23.12.2011 р. № 33944/10/15-109/612 про результати розгляду скарги, за підписом заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 (а.с. 73-74). Зазначена відповідь надавалась по суті податкового порушення. Отримано позивачем 27.12.2011 р. Позивач вважає, що відповідь надана не по суті скарги, є не обґрунтованою, а тому оскаржує дії ДПА та ОСОБА_6

Скаргу № 4-К від 02.12.2011р. було направлено ДПА у Львівській області про перегляд та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011р. (а.с. 53-55). Позивач отримав повідомлення про продовження розгляду скарги до 02.02.2012 р. та цього ж дня отримав рішення про результати розгляду первинної скарги №12/10/25-005/1 від 31.01.2012р. за підписом голови ДПС у Львівській області. ОСОБА_13, якою відмовлено у задоволені скарги (а.с. 42-43). На думку ППЛОНЦ «Вікторія», при розгляді цієї скарги ДПС у Львівській області та ОСОБА_5 вчинили протиправні дії щодо нього.

Скаргою від 28.12.2011р. за № 9-К (а.с.47-50) оскаржено дії державних службовців податкових органів СДПІ ОСОБА_11, заступника голови комісії з проведення реорганізації ДНІ м. Трускавець, заступника начальника ДПІ у м. Трускавець, ОСОБА_12 та дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 до ДПА України.

Отримано відповідь від 02.02.2012р. № 2102/6/14-3014/169, за підписом заступника голови ДПС України п. Ігнатова А.П. Крім того, позивач оскаржує дії ОСОБА_9, пов'язані з наданням відповіді № 5707/П/15-12І4 від 16.02.2012р на скаргу позивача на урядову гарячу лінію за телефоном 800-507-309 № ПО-918931 (а.с. 123-124).

Оскільки ухвалою суду від 20.11.2012р. вимоги позивача «визнати дії заступника голови ДПС України ОСОБА_9 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160)»залишено без розгляду, то предметом судового розгляду є тільки вимоги зверненні безпосередньо до ДПС України, а не до ОСОБА_9

Приводом для всіх звернень позивача є акт перевірки від 08.11.2011р. та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011р.

Суд відзначає, що це податкове повідомлення-рішення в цій справі не оскаржується. Позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду (справа № 2а-14537/11/1370, головуючий суддя Шинкар Т.І.) з вимогою про визнання дій протиправними, скасування акта від 08.11.2011р., податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011р., зобов'язання до вчинення дій та стягнення моральної шкоди, де відповідачами є ДПІ у м. Трускавці, Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у м. Трускавці, заступник начальника ДПІ у м. Трускавці ОСОБА_12, старший державний податковий інспектор (СДПІ) Локай А.В., треті особи - Прокуратура м. Трускавець, Державна Казначейська Служба України. На даний час у справі № 2а-14537/11/1370 винесена ухвала про повернення позову від 06.01.2012 р., яку оскаржено до суду апеляційної інстанції (справа № 25636/12/9104). Розгляд справи в апеляційному суді не завершено. Підставою повернення позовної заяви ППЛОНЦ «Вікторія» є невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме несплата судового збору у встановленому розмірі.

Окрім того, в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебували і інші справи за позовом ППЛОНЦ «Вікторія».

У справі № 2а-1764/12/1370 (головуючий суддя Шинкар Т.І.) позивач ставить вимогу про визнання рішень протиправним, зобов'язання вчинити дії та зобов'язання визнати податкове повідомлення-рішення №0001191500 від 25.11.2011р. протиправним, визнання бездіяльності Прокуратури протиправними та зобов'язання розглянути скаргу до ДПС у Львівській області, Голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5, Заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області, заступник голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6, Прокуратури м.Трускавець, Заступника прокурора м.Трускавця молодшого радника юстиції ОСОБА_7, юрист ІІІ класу старший помічник прокурора м. Трускавець ОСОБА_8, Заступник голови ДПС України ОСОБА_9, ДПС України, Генерального прокурора України. Ухвалою від 13.05.2012 р. позовну заяву повернено та позивачем не оскаржено.

У справі № 2а-2613/12 (головуючий суддя Костів В.М.) відповідачами є заступник голови ДПС України ОСОБА_9, ДПС України, прокуратура м. Трускавця, заступника прокурора м. Трускавця молодший радник юстиції ОСОБА_7, юрист ІІІ класу старший помічник прокурора м. Трускавця ОСОБА_8, третя особа -Генеральна прокуратура України. Ухвалою від 29.03.2012р. позовну заяву було залишено без руху. Позивач оскаржив ухвалу в апеляційному порядку. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду -без змін. Ухвалою суду від 20.09.2012 р. позовну заяву повернуто.

У справі № 2а-2614/12 (головуючий суддя Шинкар Т.І.) позивач звертається з вимогою про залишення скарги без задоволення протиправним, незаконним, недійсним та його скасування, зобов'язання ДПС України визнати протиправним, незаконним, недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011р., акт №159/15-00/20798879 від 08.11.2011р. та рішення про результати розгляду первинної скарги №12/10/25-005/1 від 31.01.2012р., відповідачами є ДПС України, третя особа - Генеральна прокурора України. Зазначена справа ще перебуває в провадженні апеляційного суду.

Звертаючи до суду з позовом 06.08.2012 р., ППЛОНЦ «Вікторія»обрало як спосіб захисту зобов'язання відповідачів вжити заходів по визнанню протиправними, недійсними та скасувати акт перевірки, податкове повідомлення-рішення та зобов'язати відповідачів винести про це рішення, визнати рішення про результати розгляду первинної скарги недійсними, визнати бездіяльність протиправною у зв'язку з не скасуванням акту, рішення. Щодо розгляду скарг, то позивач вважає, що належним способом захисту його прав є визнання дій відповідних осіб протиправними у зловживанні повноваженнями, визнання їх протиправними в порушені законодавства, не притягнення винних до відповідальності., визнання дій таких осіб протиправними в порушенні присяги державного службовця. Усі ці дії мають кінцевою метою скасування податкового повідомлення-рішення від № 0001191500 від 25.11.2011р. та доведення протиправності дій, які передували цьому рішенню, або вчинені у зв'язку з його оскарженням.

Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена конституційна норма поширюється і на діяльність органів прокуратури України, органів державної податкової служби.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Разом з тим, процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби передбачена Податковим кодексом України, Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби. Позивач скористався правом оскарження акта камеральної перевірки від 08.11.2011р. та податкового повідомлення-рішення від 25.11.2011р. в адміністративному та судовому порядку. Сторони це визнають.

Позивач вважає, що відповідачі не розглянули його скарг по суті, не надали обґрунтованих відповідей, вчинили протиправні дії, а тому зобов'язані вчинити дії та прийняти рішення для відновлення його прав.

В обґрунтування безпідставності вимог позивача, представник відповідача -ДПС у Львівській області виходив з того, що вимоги, які стосуються рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р., сам акт перевірки від 08.11.2011 р. не можуть оскаржуватись в суді, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому провадження у справі слід закрити. Водночас, представник відповідача не заявляв суду клопотання про закриття провадження у справі.

Оцінюючи доводи сторін в цій частині, Суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. У Рішенні Конституційного суду України від 25.12.1997 р. зазначено, що ч. 1 ст. 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Оскільки юридична особа є організаційно-правовою формою реалізації прав та інтересів людей, ст. 55 Конституції України поширюється і на юридичних осіб.

У ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Конституційний Суд України розтлумачив, що цю частину необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, для вирішення питання про належність спору до юрисдикції суду необхідно встановити наявність між учасниками спору правовідносин, тобто відносин, які врегульовані правом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки Державна податкова служба у Львівській області є суб'єктом владних повноважень, які реалізуються у правовідносинах з платниками податків, то спір щодо правомірності його рішень, дій чи бездіяльності є публічно-правовим.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. У ч. 2 цієї статті передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Вживання в цій нормі слова «будь-які»дає підстави тлумачити її як таку, що виключає обмежене тлумачення. Тобто об'єктом оскарження можуть бути будь-які рішення суб'єктів владних повноважень. Таке тлумачення відповідає принципу верховенства права, як він розуміється у практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі -Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. За усталеною практикою Європейського Суду з прав людини процесуальні гарантії, визначені в статті 6 стосовно справедливості, публічності та негайності, втрачають сенс за відсутності захисту передумов для дотримання цих гарантій, а саме -доступу до суду. Суд встановив це як невід'ємний аспект гарантій, визначених у статті 6, посилаючись на принцип верховенства права та уникнення свавільної влади, які є основою більшої частини Конвенції. Отже, частина 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному права на подання до суду будь-яких позовів стосовно їхніх цивільних прав та обов'язків (рішення у справі Голдер проти Великобританії (Golder v. The United Kingdom) (1975), параграф 28-36). Обмеження доступу до суду не може бути сумісним із ч. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не ставить правомірної мети і якщо немає обгрунтованого пропорційного співвідношення між вжитими заходами і поставленою метою (рішення у справі Вайт і Кенеді проти Німеччини (Waite and Kennedy v. Germany) (1999), параграф 59).

Окрім того, відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Ефективність юридичного захисту полягає в його спроможності відновити (поновити) порушене право чи інтерес, усунути спірність чи невизначеність у правовідносинах. З цієї норми, слідує, що звернення до суду, як найбільш ефективний засіб юридичного захисту, не може бути обмежене і відмова у правосудді не відповідає цьому принципу.

В п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 року зазначено, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, підставою для звернення до суду є лише суб'єктивне припущення позивача про порушення його прав чи інтересів. У разі, якщо за наслідками розгляду справи Суд дійде висновку про те, що оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність не порушують прав чи інтересів позивача, це є підставою для відмови у задоволенні позову, а не закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Жодних обмежень права платника податків на оскарження рішень, прийнятих в процедурі адміністративного оскарження закон не передбачає. Вирішення спору не віднесено законом до юрисдикції інших судів, а тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду і повинна розглядатися по суті.

Відтак, доводи відповідача - ДПС у Львівській області про те, що вимоги ППЛОНЦ «Вікторія»в частині (1) визнання рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними та безпідставними; (2) визнання рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 недійсними; (3) рішення ДПС у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за підписом голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 скасувати; (4) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці протиправними та безпідставними та винести про це рішення; (5) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо визнання акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці недійсними та винести про це рішення; (6) зобов'язання ДПС у Львівській області вжити заходи, щодо скасування акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р.ДПІ у м. Трускавці та винести про це рішення, не підлягають судовому оскарженню, Суд відхиляє.

Наявними у справі письмовими доказами підтверджується, що відповіді на всі скарги ППЛОНЦ «Вікторія»були надані з дотриманням встановленої процедури щодо розгляду скарг платників податків і надані своєчасно. На скаргу № 2-К від 16.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавець надано відповідь від 24.11.2011 р. № 10595/10/15-036. На скаргу № 3-К від 28.11.2011р. надано відповідь ДПА у Львівській області від 23.12.2011 р. № 33944/10/15-109/612. На скаргу № 4-К від 02.12.2011р. надано відповідь ДПС у Львівській області № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012р. На скаргу № 9-К від 28.12.2011р. надано відповідь ДПС України від 02.02.2012р. №2102/6/14-3014/169.

Незгода позивача зі змістом (суттю) наданих відповідей та результатам їх вирішення не свідчить про протиправність дій чи бездіяльність відповідачів. У разі незгоди з позицією ДПС у Львівській області та ДПС України позивач має право звернутися до суду за вирішенням публічно-правового спору.

Як вбачається з пояснень позивача та змісту звернень, підставою визнання протиправним, недійсним, скасування рішення про результати розгляду первинної скарги № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. є те, що голова ДПС у Львівській області ОСОБА_5 «порушує ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст.4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160), умисно неправильно застосовує податкове законодавство, з метою покрити злочинні наміри інших держслужбовців». Цим рішенням ДПС у Львівській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 25.11.2011р., а за результатами розгляду повторної скарги ДПС України винесла рішення від 28.02.2012 р. № 5774/17/13-1217. Про відправлення цього рішення відповідачем надано як доказ реєстр поштових відправлень за 28.02.2012 р. Позивач вважає, що цим доказом не підтверджується відправлення саме цього рішення. Однак інших рішень щодо позивача, крім цього, датованих за 28.02.2012 р., ДПС України не приймала, тому Суд вважає, що реєстр поштових відправлень за 28.02.2012 р. є належним доказом, що свідчить про відправлення позивачеві саме рішення від 28.02.2012 р. № 5774/17/13-1217. Водночас, правові наслідки обставин, пов'язаних із надсиланням та одержанням платником податків відповідей на скарги в межах процедури адміністративного оскарження повинні застосовуватися судом під час оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, що було предметом розгляду за скаргами.

Порушення платником податків вимог податкового законодавства, про яке йдеться в акті перевірки від 08.11.2011 р., не є предметом доказування в цій справі.

Суд звертає увагу, що захист прав та інтересів особи відбувається у встановленому законом порядку. Цей порядок передбачає, зокрема, визнання протиправним, скасування рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії чи прийняти рішення. Судом встановлено, що позивач захищає свої права шляхом пред'явлення відповідних позовів до суду. ППЛОНЦ «Вікторія»вже реалізував своє право на оскарження в суді акту перевірки № 159/15-00/20798879 від 08.11.2011р., податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011р. і розгляд справи триває (справа № 2а-14537/11/1370, в апеляційному суді - № 25636/12/9104). За наслідками розгляду цієї справи буде встановлено правомірність податкового повідомлення-рішення від № 0001191500 від 25.11.2011 р., своєчасність надсилання відповідей на скарги платника податків в межах процедури адміністративного оскарження, документальне підтвердження цих обставин. У разі ж, якщо ухвала про повернення позовної заяви залишиться без змін, ППЛОНЦ «Вікторія»матиме право звернутися до суду повторно, сплативши судовий збір у встановленому законом порядку.

Суд з розумінням ставиться до позивача, який не може сплатити судовий збір через скруту, в якій опинилося ППЛОНЦ «Вікторія». Проте, зазначені обставини є підставою для відстрочення, розстрочення зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору. Водночас, ці обставини не є підставою для захисту прав позивача, порушених протиправним, на його думку, податковим повідомленням-рішенням, шляхом визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності вищестоящих податкових органів та посадових осіб в процедурі адміністративного оскарження. Обрані позивачем способи захисту не призведуть до скасування податкового повідомлення-рішення, а отже й не можуть захистити права та інтереси позивача у публічно-правовому спорі.

Вирішення питання про правомірність чи неправомірність рішення про результати розгляду первинної та повторної скарги було б передчасним, так як позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення та акт перевірки. Відтак, відсутні підстави для задоволення змінених позовних вимог (7) визнати бездіяльність ДПС у Львівській області протиправною у зв'язку з не скасуванням протиправних акту від 08.11.2011 р. № 159/15-00/20798879 та податкового повідомлення-рішення № 0001191500 від 25.11.2011 р. ДПІ у м. Трускавці та не притягнення винних осіб до відповідальності; (8) визнати дії ДПС у Львівській області протиправними у порушенні ст. 40 КУ (надані відповіді № 33944/10/15-109/612 від 23.12.2011 р. на скаргу № 3-к від 28.11.2011 р. не по суті); (9) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській області, заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 40 Конституції України (№ 3394/10/15-109/612 від 23.12.2011 р. на скаргу № 3-к від 28.11.2011 р. не по суті); (10) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у зловживанні повноваженнями та винесенні незаконного, протиправного рішення № 12/10/25-005/1 від 31.01.2012 р. за результатами первинної скарги; (11) визнати дії голови ДПС у Львівській області ОСОБА_5 протиправними у порушенні ст.. 10,17 Закону України «Про державну службу», ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст.4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160); (12) визнати дії заступника голови комісії з проведення реорганізації ДПА у Львівській обл., заступника голови ДПА у Львівській області ОСОБА_6 протиправними у порушенні ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160)).

Суд дійшов висновку, що вимоги зобов'язати ДПС у Львівській області вжити заходищодо визнання акту перевірки, податкового повідомлення-рішення протиправними, безпідставними, недійсними, скасувати та винести про це рішення; визнати бездіяльність ДПС у Львівській області протиправною у зв'язку з не скасуванням протиправних акту, податкового повідомлення-рішення та не притягнення винних осіб до відповідальності, - не є способами захисту прав, які позивач вважає порушеними та виходять за межі повноважень Суду, визначених частиною 2 ст. 162 КАС України , а тому не можуть бути задоволені.

Даючи правову оцінку позовним вимогам, зверненим до прокуратури м. Трускавець, старшого помічника прокурора м. Трускавець ОСОБА_8 та заступника прокурора м. Трускавець молодшого радника юстиції ОСОБА_7, Суд вважає, що такі до задоволення не підлягають.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.11.2011 р. ППЛОНЦ «Вікторія»подало до прокуратури м. Трускавець скаргу № 1-К. Скарга отримана 22.11.2011 р. вх. № 07-3232, що підтверджується відтиском печатки на ній. Відповідь на скаргу № 1-К надано 14.12.2011 р. за № 07-3556-11 за підписом заступника прокурора м. Трускавець молодшого радника юстиції ОСОБА_7

Позивач заперечував отримання відповіді на його скаргу та отримання її у строк до 22.12.2011 р. Прокуратура м. Трускавець визнала, що при підготовці листа було допущено помилку і замість «АДРЕСА_1»вказано «АДРЕСА_1», але ОСОБА_1 отримав копію відповіді в приміщенні прокуратури. На копії відповіді від 14.12.2011 р. є підпис ОСОБА_1 про її отримання 06.02.2012 р. ОСОБА_1 визнав, що отримав відповідь наручно. Витягом з книги обліку вихідної кореспонденції прокуратури м. Трускавець за період з 06.04.2011 р. по 31.08.2012 р. (а.с. 140-142) підтверджується відправлення відповіді № 04/2-355 від 14.12.2011 р. на звернення, і відповідь не поверталась в прокуратуру м. Трускавця як не отримана (за закінченням терміну зберігання).

Враховуючи наведене, Суд вважає, що звернення ППЛОНЦ «Вікторія» (вх. № 07-3232) було розглянуто прокуратурою м. Трускавця у встановлені строки, проте мала місце описка при адресації відповіді, внаслідок чого відповідь не було надіслано заявнику за належною адресою. Обставини вчинення та причини цієї описки перебувають за межами предмету доказування у справі.

Істотне значення має те, що відповідь по суті скарги була отримана заявником в приміщенні прокуратури 06.02.2012 р. Затримка з одержанням відповіді безпосередньо не вплинула на реалізацію прав та інтересів позивача у податкових правовідносинах щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від № 0001191500 від 25.11.2011 р. та інших рішень, дій чи бездіяльності, які з ним пов'язані.

Помилка в адресації кореспонденції не розцінюється Судом як відмова розглядати скаргу. Враховуючи наведене, твердження позивача про бездіяльність прокуратури м. Трускавець, що полягає у відмові розглядати скаргу, у не виконанні покладених на прокуратуру завдань (нагляд за правильним дотриманням і застосуванням законодавства України), не притягнення винних осіб до відповідальності та ОСОБА_7, ОСОБА_8 при розгляді його скарги № 1-К від 16.11.2011 р., Суд відхиляє як необґрунтоване і не знаходить підстав для задоволення цієї частини позовних вимог.

Також позивач не обґрунтував в чому полягає протиправність дій юриста ІІІ класу ст. пом. прокурора м. Трускавець ОСОБА_8 та заступника прокурора м. Трускавець молодшого радника юстиції ОСОБА_7 у зловживанні повноваженнями та порушенні ст.1, 4, 19, 46 Закону України «Про прокуратуру», ст..6, 8, 19, 21, 22, 40 Конституції України, при розгляді скарги № 1-к від 16.11.2011 р. та яким чином це порушує його права та інтереси. Відтак, в цій частині підстави позову не доведені.

Суд відхиляє доводи представника прокуратури м. Трускавця про залишення позову в цій частині без розгляду з причин пропуску строку звернення до суду, оскільки, порушення, на думку представника, відбулось в 2011 р. Встановлено, що позивач неодноразово звертався до суду з позовами, в тому числі і до прокуратури м. Трускавця, приводом для яких було проведення податкової перевірки, прийняття рішення та оскарження дій суб'єктів владних повноважень у зв'язку з розглядом його скарг. Наведене свідчить, що позивач не втрачав інтересу до захисту своїх прав і вчиняв дії, спрямовані на оскарження дій та бездіяльності прокуратури м. Трускавця та її посадових осіб. Відтак, причини пропуску строку зверненню до суду з цими вимогами суд вважає поважними.

За таких обставин Суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а в задоволенні позову слід відмовити частково, з урахуванням ухвали суду, якою позовна заява в частині позовних вимог про визнання дії заступника голови ДПС України ОСОБА_9 протиправними у зловживанні повноваженнями та порушенні ст. 10, 17 Закону України «Про державну службу», ст. ст. 6, 8, 19, 21, 22, 40, 58, 68 Конституції України, ст. 4.1.4, 56.21, 150.1 Податкового кодексу України (лист Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 р. № 04.-39/10-1160) залишена без розгляду.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Судові витрати покласти на позивача.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено 23 листопада 2012 р.

Головуючий-суддя Кравчук В.М.

Суддя Сакалош В.М.

Суддя Сподарик Н.І.