Постанова № 27641668, 13.11.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1844/12

Рядок статзвітності № 8.2.1

Код 14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Скраль Т.В.,

при секретарі судового засідання Химинець В.В.,

з участю позивача ТзОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД"- представники Піца М.М. (довіреність від 01.07.2012 року, а.с. 69), Шимон Н.А. ( довіреність від 01.07.2012 року, а.с. 130),

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інпекція Закарпатської області Державної податкової служби -представники - Подойма Н.В. ( довіреність від 20.03.2012 року № 19/10/10-011, а.с. 115), Прокопець Л.В. (довіреність від 30.07.2012 року № 1951/10, а.с. 114),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 160 частини 3 КАС України 13 листопада 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 листопада 2012 року.

08 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 29.05.2012 року №№000072/22-0/32890828 та № 73/22-0/32890828, стягнення судових витрат по справі з Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, мотивуючи наступним. Ужгородською МДПІ в Закарпатській області були направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 29.05.2012 р. №000072/22-0/32890828 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2701716,0 грн. та №73/22-0/32890828 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 2917183,0 грн. і нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 52200,0 грн. 30 травня 2012 року позивач отримав зазначені повідомлення-рішення, однак не згідний з даними акту перевірки в частині що стосується заявлених претензій з податку на додану вартість та вказаними повідомленнями-рішеннями, а тому в обґрунтування своїх доводів наводить наступне: відповідно до ст. 19 Конституції України органи держаної влади та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач вважає, що відповідно до пунктів 200.6 та 200.7 Податкового кодексу платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Таким чином, даною правовою нормою визначено порядок дій платника податку з моменту виникнення права на відшкодування, зокрема, право платника при прийнятті рішення про повернення, на подання заяви про відшкодування. Зменшення відповідачем сум задекларованого позивачем податкового кредиту та збільшення податкових зобов'язань позивача, зокрема за червень 2011 року, суперечить вимогам п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6., п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України. Прийняття рішення від 29.05.2012р. № 000072/22-0/32890828, згідно якого позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування, що спричинило зарахування суми бюджетного відшкодування в наступних податкових періодах, виключає збільшення податкових зобов'язань позивача, адже сума податкових зобов'язань повинна бути зменшена на суму податкового кредиту. Відповідачем в акті перевірки не наведено обґрунтований розрахунок збільшення податкових зобов'язань та виключення від'ємного значення податку за додану вартість, що впливало на визначення зобов'язань за основний період - червень 2011 року, що свідчить про довільне визначення зобов'язання з ПДВ, приховування та перекручування даних податкового обліку, маніпулювання з карткою особового рахунку позивача з метою перешкоджання нарахування позивачу відшкодування з податку на додану вартість. У зв'язку з цим, на думку позивача, Податковим кодексом не передбачено можливості зміни визначеного напрямку відшкодування у зв'язку з невиконанням податковим органом обов'язків щодо відшкодування, а тому вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

В попередньому судовому засіданні 12 липня 2012року позивач подав суду уточнений адміністративний позов, в якому посилається, не то що відповідачем встановлено порушення п.. 198.6 ст. 198 та п.200.1 ст. 200 ПК України з боку ТОВ «Р.І.Ф. Паркет Л.Т.Д. у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов»язання Позивача з податку на додану вартість»на загальну суму 2 917183, 00 грн та накладено штрафні санкції у розмірі 52 200,00 грн.

Податковим повідомленням рішенням від 29.05.2012 року № 000072/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області у зв'язку із порушенням п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача, що спричинило збільшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2701716 грн. Податковий орган вважає, що відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД» добровільно відмовилось від отримання суми заниження в розмірі 2 701 176 грн. як бюджетного відшкодування, зазначене сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Податковим повідомленням -рішенням від 29.05.2012 року № 73/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 2 969 383 грн., з них 2 917 183 грн податкових зобов'язань, 52 200 грн штрафних санкцій.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за періоди з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року встановлено, що весь період податкові зобов»язання з податку на додану вартість становили 2 345 498 грн., при цьому розбіжності не виявлено ( арк.. 22-26 акту перевірки).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року встановлено його завищення, на думку відповідача, у сумі 440 595 грн., з яких 429 978 грн завищення податкового кредиту за операціями на митній території України, 10617 грн. завищення ПДВ сплаченого митним органом ( при цьому без наведення пояснення в акті перевірки та обґрунтування відповідачем зменшено залишок від»ємного значення ) попереднього податкового періоду на суму 2 798 410 грн. а збільшено податкові забов»язання з податку на додану вартість в сумі 2 662 001 грн в червні 2011 року ( арк.. 42 акту).

Позивачем подано до Ужгородської МДПІ у Закарпатській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій рядки 22, 24 зазначено залишок від»ємного значення в сумі 2 708410 грн, сформований в попередньому звітному податковому періоді, який переноситься до наступного податкового періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню. У зв'язку з тим, що зазначена сума не була заявлена позивачем у рахунок бюджетного відшкодування ( розрахунок додаток 2 до декларації), вона була зазначена в рядку 21.2 декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року і врахована під час визначення податкового кредиту позивача а червень 2011 року ( рядок 21 декларації). Податкова умовно зарахувала від»ємне значення з ПДВ в сумі 2 708 410 грн. за травень 2011 року на картку особового рахунку позивача, умовно виключивши таким чином зазначене від»ємне значення з рядку 21.2 декларації з ПДВ за червень 2011 року, що спричинило збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за цей же період в сумі 2 661 101 грн.

Зменшення відповідачем сум задекларованого позивачем податкового кредиту та збільшення податкових зобов'язань позивача, зокрема за червень 2011 року суперечить вимогам п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6, п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили повністю з мотивів, викладених у письмових запереченнях. Ужгородська МДПІ Закарпатської області ДПС не погоджується із вимогами позовної заяви з врахуванням уточнень до адміністративного позову, вважає їх безпідставними та такими що не відповідають фактичним обставинам справи. В задоволені позову просили відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Працівниками Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТДз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., про що складено акт перевірки від 15.05.2012 року № 311/22-0/32890828. Перевірка проводилась відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок субєктів господарювання на ІІ -квартал 2012 року та наказів Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС від 11.04.2012 року № 94, від 13.03.2012 року № 110 та від 26.04.2012 року № 154. Товариство проінформовано про проведення перевірки письмовим повідомленням № 1/23-1 від 30.03.2012 року, яке отримано позивачем 30.03.2012 року.

Перевірка проводилась з 12.04.2012 року по 26.04.2012 року. Термін проведення перевірки продовжувався з 27.04.2012 року по 07.05.2012 року на підставі наказу № 154 від 26.04.2012 року.

ТОВ «Р.І.Ф. Паркет»зареєстровано у виконкомі Ужгородської РДА 27.02.2004 року № 1324105001600. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію с. Розівка, вул.. Трудова 2-А. Взято на облік в органах державної податкової служби 05.03.2004 року за № 20/29-00. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 15.01.2008 року № 100089049, виданого Ужгородською МДПІ, індивідуальний податковий номер -328908207014, зареєстрований платником ПДВ з 15.12.2004 року по день перевірки.

Види перевірки визначені ст.. 75 Податкового кодексу України, порядок проведення документальних планових перевірок та оформлення результатів встановлено статтею 77, 86 цього Кодексу та порушення таких судом не встановлено.

Щодо позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення - рішення № 000072/22-0/32890828 винесеного Ужгородською МДПІ Закарпатської області 29 травня 2012 року.

Працівниками Ужгородської МДПІ Закарпатської області ДПС було проведено виїзну планову перевірку ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТДз питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., про що складено акт перевірки від 15.05.2012 року № 311/22-0/32890828..

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення- рішення від 29.05.2012 року № 000072/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області у зв'язку із порушенням п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, за яким виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації позивача, що спричинило збільшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 2701716 грн. Податковий орган вважає, що відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України ТОВ «Р.І.Ф. Паркет ЛТД»добровільно відмовилось від отримання суми заниження в розмірі 2 701 176 грн. як бюджетного відшкодування, зазначене сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Так як платник не скористався правом заявити суму бюджетного відшкодування, фактично сплачену у попередньому періоді у поточній податковій декларації або уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість відповідного податкового періоду, то суми ПДВ згідно з п.200.6, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) зараховуються у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. Для встановлення правильності формування суми ПДВ , яка належала бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, перевіркою проведено аналіз фактично сплаченої отримувачем товарів суми податку на додану вартість у попередніх податкових періодах.

Враховуючи результати актів камеральних перевірок сум ПДВ, заявлених до бюджетного відшкодування. на розрахунковий рахунок платника податку, документальною перевіркою в порушення пп.7.7.1, пп.. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), 200.4., п.200.6 та п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) встановленої заниження ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" суми бюджетного відшкодування на загальну суму 2 795 942 грн.

На перевірку вказаних доводів викладених відповідачем у запереченні, судом встановлено, що згідно акту перевірки ( дотримання вимог валютного законодавства -експорті операції) встановлено заниження сум бюджетного відшкодування на суму 2 761 377 грн ( а.с. 50) Згідно протоколу про адміністративне правопорушення сума вказана на дане порушення як 2 761 377 грн. Згідно податкового повідомлення рішення від 29.05.2012 року № 000072/22-0/32890828 сума заниження становить 2 701 176 грн. Однак, зважаючи що відповідач враховуючи вимоги ст.. 102 ПК не включив суму бюджетного відшкодування за березень 2009 року -59661 грн., а тому сума бюджетного відшкодування вірно визначені в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні як 2 701 716 грн, а не та яка вказана в акті та запереченнях відповідача.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 - ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до 200.1. Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. «а»п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Відповідно до абзацу "а"п.200.14. ст.200 Податкового кодексу України якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстава для їх вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляться від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6. цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодах".

Інших доказів на спростування висновків викладених в акті - позивачем не надано, у зв'язку з цим суд приходить до переконання, що податкове повідомлення -рішення № 000072/22-0/32890828 винесене Ужгородською МДПІ Закарпатської області 29 травня 2012 року є правомірним, а позовна вимога такою, що не підлягає до задоволення як безпідставна.

Щодо позовної вимоги про оскарження податкового повідомлення- рішення № 73/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області винесеного 29 травня 2012 року, судом встановлено наступне:

Податковим повідомленням -рішенням від 29.05.2012 року № 73/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 2 969 383 грн., з них 2 917 183 грн податкових зобов'язань, 52 200 грн штрафних санкцій.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із змінам] та доповненнями) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) ; зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи н підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статі 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного кету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

В судовому засіданні представниками відповідача доводилось що ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень місяць 2011 року суму ПДВ в розмірі 427590,0 грн. за податковою накладною № 285/014 від 27.09.2011 року, що підтверджено представленим до перевірки реєстром отриманих податкових накладних. Однак, посадовими особами ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" при проведенні перевірки правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, не представлено податкову накладну від 27.09.2012 №285/014 року у сумі ПДВ 427 590.0 грн.

В порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (і змінами та доповненнями), ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 427 590,0 грн., що не підтверджена податковою накладною, а саме: від 27.09.201 №285/014ТОВ "Живиця Плюс" (код 33208356) на суму 2565540,0грн. (ПДВ 427590,00грн.).

Однак такі доводи в судовому засіданні спростовані податковою накладною від 30.09.2011 року № 285/014 ( а.с. 142), за якою базою оподаткування - за цивільно-правовим договором (договір-поставки) від 26.09.2011 року № 414355-N00191 є сума 2137950, 00 грн , де податок на додану вартість визначено 427 590,00 грн, загальна сума 2 565 540,00 грн.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року ( а.с. 132-135) дата подання реєстру 18.10.2011 року, де під порядком номером 15 зазначено дату отримання податкової накладної - 27.09.2011 року та найменування постачальника «Живиця Плюс», що спростовується самим реєстром податкових накладних ( а.с. 135) та податковою накладною наданою позивачем, де постачальником є АТ «Українська автомобільна корпорація»АФ Універсал Моторз Груп», а дата податкової накладної 30.09.2011 року.

За ст.. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді , повідомляють платника податку про наявність в такому реєстрі розбіжностей із розбіжностями контрагентів. Однак, відповідач не надав суду доказів на виконання вимог даної статті, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними та повністю спростовані матеріалами справи. Як встановлено судом, завищення податкового кредиту за вересень 2011 року не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а відповідно встановлення перевіркою повноти визначення податкового кредиту в сумі 440 595 грн не підтвердилася в частині 427 590, 00 грн, крім того суд зазначає, що вказане відповідачем порушення не впливало на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті за періоді 01.01.2009р. по 31.12.2011р. встановлено його заниження у сумі 2 917 183 грн., в тому числі періодам: - за травень 2009 року в сумі 20838 грн.; - за червень 2009 року в сумі 27254 грн.; - за липень 2009 року в сумі 7577 грн.; за червень 2011 року в сумі 2708387,0 грн.; - за жовтень 2011 року в сумі 153127,0 грн.

У зв'язку із винесеними рішеннями ф. "В2"за жовтень 2011 року на загальну суму 554378,00 грн. згідно акту №42/1502 від 18.01.2012р. та враховуючи дані документальної перевірки платні занижено суму податку на додану вартість, що підлягала сплаті за жовтень 2011 року в сумі 153127,0 грн.

В судовому засіданні встановлено, що Позивачем подано до Ужгородської МДПІ у Закарпатській області податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2011 року, в якій рядки 22, 24 зазначено залишок від»ємного значення в сумі 2 708 410 грн, сформований в попередньому звітному податковому періоді, який переноситься до наступного податкового періоду або підлягає бюджетному відшкодуванню (додаток 2 до декларації)

Позивач вважає, що у зв'язку з тим, що зазначена сума не була заявлена позивачем у рахунок бюджетного відшкодування, вона була зазначена в рядку 21.2 декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року і врахована під час визначення податкового кредиту позивача а червень 2011 року ( рядок 21 декларації). Податкова умовно зарахувала від»ємне значення з ПДВ в сумі 2 708 410 грн. за травень 2011 року на картку особового рахунку позивача, умовно виключивши таким чином зазначене від»ємне значення з рядку 21.2 декларації з ПДВ за червень 2011 року, що спричинило збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за цей же період в сумі 2 661 101 грн.

Як слідує із податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року ( а.с. 76), Позивач не декларував 2 708 410 в рядку 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»декларації з ПДВ за травень 2011 року ( а.с.78), не подав додатки 3,4 що могли бути підставою для неврахування цієї суми від»ємного значення у сумі податкового кредиту за червень 2011 року, при цьому задекларував суму 2 708 410 грн в рядку 24 декларації за травень 2011 року «залишок від»ємного значення який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення цього рядка переноситься до 21.2 декларації наступного звітного податкового періоду).

Відповідно до п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІІ змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державі бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п. 7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР "Про податок на додану вартість"(із змінами та доповненнями) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту .

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.3. с.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (із та доповненнями) якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

Відповідно до абзацу "а"п.200.14. ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ, "якщо за результатами перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстава для їх вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляться від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6. цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодах".

Відповідно п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ "платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності сум передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникне право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У| разі прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетне відшкодування наступних звітних (податкових) періодів".

У зв'язку із вищенаведеним, суд приходить до висновку про доведеність порушення п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями та п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України , що ТОВ "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" занизило суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р. в сумі 2 917 183 грн ( а.с. 49). Позивачем не спростовано в судовому засіданні порушення визначені податковим повідомленням -рішенням та самим актом перевірки.

Розрахунок штрафної санкції за податковим повідомленням рішенням № 73/22-0/32890828 Ужгородською МДПІ Закарпатської області від 29 травня 2012 року із врахуванням ст.. 102, 123 Податкового кодексу складається із сум недоплат за травень 2009 року 20838 ( сума штрафної санкції 5209,5 грн), червень 2009 року 27254 ( 6813,5 грн), липень 2009 року недоплата 7577 ( штрафна санкція 1894,25 грн), червень 2011 року 2708387 ( 1.00 грн штрафна санкція), жовтень 2011 року 153127 (штрафна санкція 38281, 75 грн), загальна сума недоплати 2 917 183 грн, штрафних санкцій становить 52 200 грн.

Суд на перевірку правомірності застосування фінансових санкцій та із врахуванням, змін від 06 серпня 2011 року, за якими підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11, відповідно якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, а тому висновок суду першої інстанції про те, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Пунктом 123.1 статті 123 Кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

З цих підстав суд приходить до висновку, що позивачем не доведено перед судом протиправність винесеного податкового повідомлення рішення № 73/22-0/32890828 а тому вказана вимога,також, не підлягає до задоволення.

Крім того, суд не може не врахувати вимоги ст.. 72 КАС України та відповідно до ч. 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення № 35/220 Серії АА № 245859 від 15 травня 2012 року ( а.с. 195) наданий відповідачем у судове засідання на вимогу суду, при проведенні документальної перевірки 15 травня 2012 року встановлено порушення керівником РІФ Паркет ОСОБА_9 порядку ведення податкового обліку передбаченого ст.. 163-1 КУпАП, що проявилося у порушенні як заниження суми бюджетного відшкодування ( податкове повідомлення-рішення № 000072/22-0/32890828) так і заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті в сумі 2917183 грн ( податкове повідомлення-рішення № 73/22-0/32890828)

Постанова Ужгородського міськрайонного суду ( а.с. 191) від 19 червня 2012 року, набула законної сили, доказів оскарження позивач не надав.

Відповідно до статті 36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ. Податковий обов'язок є безумовний і першочерговий стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , зменшення або збільшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від»ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від»ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо зокрема дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та або від»ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від»ємного значення суми податку на додану вартість, заявлених у податкових деклараціях. Реалізація обов'язку контролючого органу щодо визначення платникові податків відповідних зобов'язань відбувається шляхом вручення (надсилання) платникові податкового повідомлення- рішення, що передбачено ст.. 54 цього Кодексу. Норми статтей 54 та 58 Податкового кодексу є імперативними, а тому у контролюючого органу є обов'язок надсилати платникові податків податкові повідомлення -рішення, в будь-якому разі, коли виявлені порушення норм податкового та іншого законодавства, що контролюється відповідним органом

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з наведеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та відмовляє у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.Ф. Паркет ЛТД" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Скраль Т.В.