Рішення № 27640265, 13.11.2012, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 226/1660/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2012 року

Тульчинський районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Берегового О.Ю.

при секретарі Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про розірвання кредитного договору,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк»звернлось в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № VIUGK0000000002 від 09.04.2008 року ОСОБА_1 (далі -Відповідач - 1) 09.04.2008 року отримав кредит у розмірі 160983,75 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2028 року.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Відповідач-1 своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором № VIUGK0000000002. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач-1 зобов'язання за вказаним договором не виконав.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач-1 станом на 03.11.2011 року має заборгованість -278035,50 грн., яка складається з наступного:

- 129440.69 грн. - заборгованість за кредитом;

- 83814.18 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2396.81 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 48905.94 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

а також штрафи відповідно до Договору:

- 250.00 грн. - штраф (фіксована частина);

-13227.88 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і відповідач-2, 09.04.2008 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач - 2 надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 74.60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі договора іпотеки, від 16.02.2005 року. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 180500,00 (сто вісімдесят тисяч п'ятсот грн. 00 коп.).

Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до заяви.

Договором іпотеки, укладеним між відповідачем та позивачем. передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надавав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, позивач вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Відповідачі на думку позивача також підлягають виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.

З урахуванням уточнених позовних вимог, просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним догвором № VIU0GK0000000002 від 09.04.2008 року в розмірі 278035 /двісті вісімдесят вісім тисяч тридцять пять/ грн. 50 коп. звернути стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 74,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки /на підставі договору іпотеки № VIU0GK0000000002 від 09.04.2008 року / Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»/49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570/ з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлювальних документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказанної кватрири, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ КБ «Приватбанк»про розірвання кредитного договору та з урахуванням уточнених позовних вимог мотивує їх тим, що 09 квітня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ним було укладено кредитний договір № VIUGK0000000002.

На даний час істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору, зокрема значно зросла відсоткова ставка за кредитом.

Якби він, як сторона кредитного договору, мав можливість передбачити таку зміну умов договору він би не укладав його або уклав на інших умовах.

На момент укладення кредитного договору він не міг передбачити настання світової фінансової кризи та стрімкого і істотного зростання курсу долара США по відношенню до української гривні, при всій своїй турботливості і обачності він не міг усунути ці обставини. Виконання кредитного договору на теперішніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договору.

Відповідно до умов кредитного договору № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати ьанку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1987,37 грн. згідно графіку погашення кредиту для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. Але банком без укладення додаткової угоди до кредитного договору в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом, в результаті чого сума щомісячного платежу зросла до 3300 грн.

Збільшення щомісячного платежу за кредитом умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору.

Якби йому на час укладення кредитного договору було відомо про те, що ставка за кредитом може збільшитися майже вдвічі він би не укладав кредитний договір або уклав би його на інших умовах.

Відповідно до п. 8.3 Кредитного договору забезпеченням виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором виступає іпотека житлового будинку з господарськими будівлями загальною площею 74,60 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Орієнтовно два роки тому Банком було суттєво збільшено процентну ставку за кредитом, що в силу об'єктивних факторів, унеможливило належне виконання умов кредитного договору з його сторони. Він не мав можливості сплачувати заборгованість за кредитом і не має її і на даний час.

Але банк не користується своїм правом на звернення стягнення на предмет іпотеки та продовжує нараховувати відсотки і штрафні санкції за користування кредитом, що значно збільшує і без того безнадійно прострочену заборгованість.

Він неодноразово звертався до банку з проханням звернути стягнення на предмет іпотеки і розірвати кредитний договір, але всі мої звернення були проігноровані.

21 лютого 2012 року ним було надіслано до банку лист з вимогою про дострокове розірвання Кредитного договору № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року та було додано проект додаткової угоди про розірвання кредитного договору № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року, але і це звернення до банку залишилось без відповіді і без задоволення.

Уточнюючи свої позовні вимоги відповідач-позивач зазначив, що у період з 09 квітня 2008 року по 16 жовтня 2008 року процентна ставка за кредитним договором становила 16,56 % річних.

17 жовтня 2008 року банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитним договором до 17,64 % річних, при цьому жодних документів, зокрема додаткової угоди до кредитного договору, позичальник не підписував.

01 лютого 2009 року банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за кредитним договором до 29,04 % річних, тобто майже вдвічі було збільшено процентну ставку за кредитним договором без згоди позичальника.

Зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Таким чином, дії відповідача щодо ініціювання збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 29,04 % річних на його думку порушують умови кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України (що набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Таким чином, на його думку умова договору, передбачена пп. 2.3.1 п. 2.3 Кредитного Договору про право відповідача збільшувати розмір відсоткової ставки в односторонньому порядку є нікчемною з 09.01.2009 року і не створює для сторін цієї угоди ніяких юридичних наслідків, а тому процентна ставка за кредитним договором повинна залишатися без зміни до повного виконання всіх умов обома сторонами Договору.

Визнати незаконним з 09.01.2009 року збільшення закритим акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року; Зобов'язати закрите акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" здійснити перерахунок заборгованості та штрафних санкцій за кредитним договором № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року та розірвати кредитний договір № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року, укладений між громадянином України ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»і судові витрати стягнути з відповідача.

Представник позивача-відповідача ПАТ КБ «Приватбанк»за довіреністю на своїх позовних вимогах наполягав посилаючись на обставини, викладені в позові. Зустрічні позовні вимоги не визнав, мотивуючи обставинами викладеними в запереченнях на зустрічний позов.

Відповідач-позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 та їх представник за довіреністю позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»не визнали, на своїх уточнених позовних вимогах наполягали, посилаючись на обставини наданих в позовній заяві. Додатково пояснили, що у будинку АДРЕСА_1 вони не проживають, хоча і значаться зареєстрованими в ньому.

Судом встановлено, що 09 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № VIUGK0000000002, за умовами якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 160983,75 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56 % на місяць на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2028 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»і ОСОБА_2, 09.04.2008 року уклали договір іпотеки. Згідно з з зазначеним договором іпотеки ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 74,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № VIUGK0000000002 /а.с. 7-8/, внаслідок чого ОСОБА_1 станом на 03.11.2011 року має заборгованість -278035,50 грн.

Згідно статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк до умов договору та вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення, основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним догвором № VIU0GK0000000002 від 09.04.2008 року в розмірі 278035 /двісті вісімдесят вісім тисяч тридцять пять/ грн. 50 коп. на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 74,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки зі зняттям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з реєстраційного обліку у Тульчинському районному секторі Управління державної міграційної служби у Вінницькій області.

Не підлягають задоволенню вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»в частині виселення відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з зазначеного будинку, оскільки за їх свідченнями, наданими в судовому засіданні вони там не проживають. Доказів зворотнього представником ПАТ КБ «Приватбанк»суду не надано.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо розірвання кредитного договору то суд вважає, що вказані вимоги не підлягають до задоволення з слідуючих підстав.

Як зазначено відповідачем-позивачем у позові, підставою для розірвання кредитного договору є зростання відсоткової ставки за кредитом, що на його думку є істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні договору і ці обставини змінились настільки /а саме настання світової фінансвоої кризи та стрімкого і істотного зростання курсу долара США по відношенню до гривні/, що якби сторони могли це передбачити то договір був би не укладеним.

За змістом ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Правовий аналіз зазначених правових норм дає підстави дійти до висновку, що підставою для розірвання договору є наявність одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 не було надано суду доказів одночасного існування у своїй сукупності зазначених чотирьох умов, що з точки зору вимог закону є підставою для розірвання спірного кредитного договору.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 з приводу визнання недійсним збільшення кредитної ставки за користування кредитом за кредитним договором № VIUGK0000000002 від 09 квітня 2008 року з слідуючих підстав.

Пунктом 2.3.1 договору передбаченго, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі зміни кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення цього договору; зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (за статистикою НБУ). При цьому банк надсилає позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки протягом 7 календарних днів з дати, коли змінена відсоткова ставка набирає чинності. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо у межах кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

Крім того, у листі банку від 31 грудня 2008 року № 20.1.3.2/6-5535 відповідач повідомив позичальника про те, що з 1 лютого 2009 року збільшиться розмір відсоткової ставки за кредитним договором до 29,04 % і роз'яснив, що у випадку незгоди із зміненою процентною ставкою позичальник має право у строк не пізніше 20 січня 2009 року звернутися до відділення банку та надати свою письмову незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, а також зазначено , що у разі згоди щодо змін умов кредитування, встановлення цих змін буде здійснено автоматично з 1 лютого 2009 року ( а.с . 135).

Відповідно до п. 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість ресурсів банку. Однією з таких підстав є підвищення облікової ставки Національного банку України та нестабільність курсової політики.

Крім того, у договорі про надання кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.

Заперечуючи проти позову, представник банку зазначав, що 31 грудня 2008 року банк своїм листом № 20.1.3.2/6-5535 повідомив ОСОБА_1 про зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, як передбачено у п. 2.3.1 кредитного договору, з одночасним роз'ясненням послідуючих дій позичальника у разі непогодження із збільшенням розміру процентної ставки. Про отримання зазначеного листа відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував.

Банк повідомив позичальника про підвищення процентної ставки за кредитним договором у встановленому договором порядку, щляхом надіслання ОСОБА_1 відповідного листа, та роз'яснив позичальнику про його подальші дії у разі непогодження з підвищенням процентної ставки, однак позивач проігнорувала пропозицію банку, відповідного листа про свою незгоду чи згоду із збільшенням процентної ставки не висловив, а також не повернув існуючу заборгованість за кредитом, не сплатив нарахованих процентів, комісій тощо, та почав вносити щомісячні платежі з урахуванням підвищеного розміру процентної ставки, тому новий розмір процентної ставки за користування кредитом вважається таким, що погоджений із позичальником, шляхом прийняття пропозиції, як те передбачає ст. 642 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності та згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким доповнено ЦК України статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», та відповідно до частини другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку та умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, набрав чинності 10 січня 2009 року, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, всі рішення банку у будь-якій формі щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише після набрання змін чинності.

За таких обставин, позов ПАТ КБ «Приватбанк»про звернення стягнення підлягає частковому задоволенню, а у зустрчних позовних вимогах ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору слід відмовити.

У відповідності зі ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 8, 10, 11, 15, 18, 57-60, 64, 88, 209-213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним догвором № VIU0GK0000000002 від 09.04.2008 року в розмірі 278035 /двісті вісімдесят вісім тисяч тридцять пять/ грн. 50 коп. звернути стягнення на житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 74,60 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки /на підставі договору іпотеки № VIU0GK0000000002 від 09.04.2008 року / Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»/49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570/ з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлювальних документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Зняти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в Тульчинському районному секторі Управління державної міграційної служби у Вінницькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустічного позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк»про розірвання кредитного договору - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Прватбанк»2780 грн. 36 коп. судового збору, сплочених позивачем при зверненні до суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через районний суд на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: